ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
м. Київ
19 жовтня 2009 року № 2а-2748/09/2670
10:01
За позовомДержавної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва
доСуб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1
про стягнення 129204,00 грн.
Суддя: Кротюк О.В.
Секретар судового засідання: Семенова М.В.
Обставини справи:
Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва із адміністративним позовом про стягнення з Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 податкової заборгованості у розмірі 129204,00 грн.
Позивач, посилаючись на пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників перед бюджетами та державними цільовими фондами", просить стягнути з відповідача суму заборгованості.
Відповідач позовні вимоги не визнає, просить відмовити в задоволенні адміністративного позову повністю.
Розглянувши подані документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
встановив:
04.06.2008 року працівниками ДПІ у Дніпровському районі міста Києва проведено виїзну перевірку суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 (далі - відповідач) за період з 01.04.2005 по 31.03.2008 та складено акт № 2218/17-2415715111.
Також згідно акту від 16.05.2008 № 98 перевірено ОСОБА_1 ДПІ у Дніпровському районі міста Києва щодо дотримання останнім вимог законодавства України у сфері готівкового та безготівково обігу грошових коштів, використання реєстратора розрахункових операцій.
Починаючи з 1 січня 2008 року ОСОБА_1 знаходився на загальній системі оподаткування, заяв про застосовування спрощеної системи оподаткування (єдиного податку) до податкової служби не подавав, відповідне свідоцтво не отримував, що сторонами не заперечується. Окрім того, патенту на здійснення підприємницької діяльності за 2008 рік (послуги їдальні, продаж їжі) ОСОБА_1 не отримувалось, за що нараховано податковою службою штрафні санкції за порушення вимог статті 8 Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності".
За результатами зазначених перевірок податковою службою встановлено здійснення підприємницької діяльності відповідачем без використання зареєстрованого, опломбованого та переведеного у фіскальний режим реєстратора розрахункових операцій (далі - РРО), що є порушення вимог п.1. статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (№265/95-ВР від 06.07.1995; далі - Закон). Сума готівкових коштів не проведених через РРО на місці розрахунків становила 240 гривень.
Також згідно поданого звіту за 1 квартал 2008 та матеріалів проведеної податковим органом перевірки загальний обсяг виручки який не проведений через РРО становить 25240 гривень, за що на підставні норм статті 17 Закону застосовано до відповідача штрафні санкції.
Як встановлено податковою службою ОСОБА_1 під час здійснення підприємницької діяльності використовувалась праця найманих громадян, проте функцій податкового агента у відповідності до положень Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" (№ 889-IV від 22.05.2003) не виконував, внаслідок чого йому було донараховано податкові зобов'язання згідно з цим законом.
Відповідач позовні вимоги не визнає, зазначаючи про те, що у 2008 році він підприємницької діяльності не здійснював, зокрема з послуг їдальні, а тому патенту не придбавав, РРО відсутній, найманої праці не використовував.
Проте суд не приймає до уваги зазначені твердження з огляду на наступне.
Як випливає з доданих позивачем квитанцій та рахунків за період 2008 року відповідачем здійснювалась оплата оренди приміщення місцезнаходження їдальні, оплата отриманих комунальних послуг, заїзду та місцезнаходження автомобіля на території місцезнаходження їдальні, використання води, каналізації обслуговування мереж, виставлялись рахунки за електроенергію, теплопостачання та обслуговування мереж.
Значні обсяги спожитої електроенергії у 2008 році відповідачем пояснені суду випробовуванням нових електричних плит. Проте зазначене не узгоджується з вищезазначеним, адже з одного боку підприємницька діяльність не проводилася, а лише, фактично протягом трьох місяців проводилися якісь випробовувалися нових електроплит. Проте встановлення нових електроплит жодним чином не узгоджується з фактом відсутності підприємницької діяльності відповідача, адже таке встановлення обладнання вказує на мету проведення відповідної діяльності.
Окрім того, з метою повного та всебічного дослідження обставин у справі судом заслухано свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які здійснювали перевірку відповідача 16.05.2008 року. Жодних свідків з боку відповідача останнім суду не забезпечено.
Як випливає з пояснень ОСОБА_2 в день перевірки відповідача за місцезнаходженням їдальні здійснювалася реалізація за грошові кошти їжі, що виробляється за вказаним місцезнаходженням закладу харчування. Після повідомлення інспекторами про проведення перевірки з питань обігу готівки, продавцю було запропоновано викликати керівника зазначеного закладу харчування. За наслідком чого в їдальні з'явився відповідач, заборонивши своїм співробітникам надавати будь-які пояснення перевіряючим. Відповідач від надання пояснень, отримання акту перевірки, підписання матеріалі перевірки відмовився, що підтверджується документами долученими у справу.
Разом з тим, в судовому засіданні відповідачем будь-яких належних пояснень щодо відношення відповідача до зазначеної їдальні, його явки під час перевірки, підстав надання розпоряджень персоналу заборони надання перевіряючим пояснень, з огляду на заявлені суду пояснення щодо відсутності здійснення ним підприємницької діяльності суду не надано.
Відповідач вказує на помилковість поданої декларації за перший квартал 2008 року, проте суд вважає покликання відповідача про наявність факту помилки при заповнені звіту сумнівними. Адже первинний звіт заповнений від руки в якому чітко та самостійно вказано строк та види діяльності, фактична чисельність працівників у звітному кварталі відповідача. Проте у виправленому звіті змінені усі дані, вказано: інший звітний період, відсутність найманих працівників, інша сума виручки. Окрім того, згідно пояснень відповідача він використовував працю найманого працівника лише у 2007 році (договір укладено 06.07.07), проте у виправленому звіті нібито за четвертий квартал 2007 року вказано відсутність фактів використання найманої праці. Відповідач не зміг пояснити підстав та причин вчинення за таких умов "помилок" та заявлені різних за змістом відомостей у поданій ним декларації до податкової служби від 15 квітня 2008 року.
Окрім того, у відповідності до укладеного відповідачем трудового договору з найманою фізичною особою, останній зареєстрований у Дніпровському районному центрі зайнятості.
У відповідності до п. 6, 7 Порядку реєстрації трудового договору між працівником і фізичною особою (наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 8 червня 2001 р. N 260) у разі закінчення строку трудового договору або припинення його дії достроково в трудовому договорі фізична особа робить запис про підстави його припинення з посиланням на відповідні статті КЗпП України, про що сторони сповіщають державну службу зайнятості, яка зареєструвала трудовий договір. Відповідальна особа центру зайнятості протягом трьох днів повинна зняти трудовий договір з реєстрації, про що робиться відмітка у книзі реєстрації трудових договорів. На підставі цього запису відповідальна особа центру зайнятості робить на трьох примірниках трудового договору запис про дату зняття з реєстрації відповідного трудового договору.
Як вбачається з пункту 1 долученого до матеріалів справи трудового договору останній укладено безстроково.
Жодних доказів щодо припинення трудових відносин відповідача з найманою особою, зокрема реєстрації зняття з обліку в органах зайнятості, суду відповідачем не надано.
Окрім того, судом вбачається сумнівність факту помилкового подання звіту за 2008 рік з огляду на те, що листування та виправлення відповідного звіту здійснювались відповідачем лише за фактом проведення перевірки, за наслідком яких нараховано податкові зобов'язання та штрафні санкції.
Враховуючи вказане вище у сукупності, показання свідків, суд вважає покликання відповідача на не здійснення ним підприємницької діяльності безпідставним та необґрунтованим, з огляду на що, встановлені податковою службою порушення є вірними, а нарахування податкових зобов'язань та штрафних санкцій за 2008 рік правомірним та обгрунтованим.
Як випливає з матеріалів справи нараховані штрафні санкції позивачем доведені до відома відповідача належним чином, а податкові зобов'язання узгоджені в порядку, встановленому Законом "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (№ 2181-III від 21.12.2000), проте не сплачено. Доказів про зворотне відповідачем суду не надано.
За таких підстав суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність їх задоволення.
Керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
Задовольнити адміністративний позов повністю.
Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Державного бюджету України податкову заборгованість у розмірі 129204 (сто двадцять дев'ять тисяч двісті чотири) грн.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення постанови та подання апеляційної скарги на постанову протягом двадцяти днів з дня подачі заяви про апеляційне оскарження, або без подання заяви про апеляційне оскарження шляхом подання апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня проголошення постанови.
Суддя О.В.Кротюк
Дата складення та підписання постанови в повному обсязі -30.10.2009.