ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
Вн. № < Внутрішній Номер справи >
м. Київ
28.08.2009 р. 14:46 № 2а-1856/09/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Мазур А.С., при секретарі Бистрик О.С., за участю: представника позивача -Святогора О.А., представника відповідача -Шкодича Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Приватного підприємства «Полісюрсервіс»
до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва
про Визнання незаконним рішення та зобов'язання вчинити певні дії
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 28 серпня 2009 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови складено та підписано 2 вересня 2009 року.
Приватне підприємство "Полісюрсервіс" звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва про визнання незаконним рішення та зобов'язання вчинити певні дії.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач необґрунтовано відмовив позивачу у видачі Свідоцтва про право сплати єдиного податку на 2009 рік, оскільки позивачем фактично не здійснюється діяльність з продажу підакцизних товарів, що підтверджується відсутністю відповідних документів бухгалтерського та податкового обліку.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд прийняти рішення про визнання незаконним рішення та зобов'язання вчинити певні дії.
Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, посилаючись на те, що спрощена система оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва не поширюється на суб'єктів підприємницької діяльності, які є виробниками підакцизних товарів, здійснюють господарську діяльність, пов'язану з експортом, імпортом та оптовим продажем підакцизних товарів, оптовим та роздрібним продажем підакцизних паливно-мастильних матеріалів.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Позивач звернувся до відповідача із заявою про видачу Свідоцтва про право сплати єдиного податку на 2009 рік за ставкою 10%. Розглянувши зазначену заяву, відповідачем було прийнято рішення про відмову у видачі позивачеві Свідоцтва про право сплати єдиного податку на 2009 рік, про що позивача було повідомлено листом від 29.12.2008 за № 57747/10/15-611.
Згідно з позицією відповідача, відповідно до п. 4 Прикінцевих положень Закону «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік'та деяких інших законодавчих актів України'від 25.03.2005р. № 2505-IV (далі -Закон № 2505-IV) встановлено, що з 1 липня 2005 року до прийняття Закону України "Про спрощену систему оподаткування" Указ Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" застосовується з урахуванням обумовлених особливостей. Зокрема, спрощена система оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва не поширюється на суб'єктів підприємницької діяльності, які є виробниками підакцизних товарів, здійснюють господарську діяльність, пов'язану з експортом, імпортом та оптовим продажем підакцизних товарів.
Відповідач зазначив, що згідно з наданими позивачем документами, одним з видів діяльності ПП "Полісюрсервіс", на момент подання заяви, була, зокрема, неспеціалізована оптова торгівля тютюновими виробами, які є підакцизними товарами, тому, на переконання відповідача, в видачі Свідоцтва про право сплати єдиного податку було правомірно відмовлено.
В судовому засіданні представник відповідача пояснив, що факт здійснення позивачем господарської діяльності, пов'язаної з оптовою торгівлею підакцизними товарами вбачається з Довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ), в якій одним з видів діяльності позивача є неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами (код 51.39.0).
Представник відповідача також повідомив, що інших відомостей (підтверджених первинними документами), які доводили б факт здійснення позивачем торгівлі підакцизними товарами (тютюновими виробами), відповідач не має.
У відповідності до п. 4 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" від 3 липня 1998 року N 727/98 для переходу на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єкт малого підприємництва подає письмову заяву до органу державної податкової служби за місцем державної реєстрації. Суб'єкт малого підприємництва - юридична особа обов'язково зазначає, яку ставку єдиного податку ним обрано. Заява подається не пізніше, ніж за 15 днів до початку наступного звітного (податкового) періоду (кварталу) за умови сплати всіх установлених податків та обов'язкових платежів за попередній звітний (податковий) період. Рішення про перехід на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності може бути прийняте не більше одного разу за календарний рік. Орган державної податкової служби зобов'язаний протягом десяти робочих днів видати безоплатно свідоцтво про право сплати єдиного податку або надати письмову мотивовану відмову.
Аналогічна положення також міститься у виданому на виконання п. 4 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" наказом Державної податкової адміністрації України від 13.10.98 № 476 "Про затвердження Свідоцтва про право сплати єдиного податку суб'єктом малого підприємництва - юридичною особою та Порядку його видачі" (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27.10.98 за № 688/3128).
Вимога про подання позивачем єдиного передбаченого законодавством документу - заяви про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності у визначені законом строки виконана та не заперечується відповідачем.
Щодо зазначеної відповідачем обставини неможливості застосування позивачем спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, оскільки останнім здійснюється господарська діяльність з торгівлі тютюновими виробами, які є підакцизними товарами, то суд зазначає наступне.
Поняття "господарська діяльність" для цілей оподаткування регламентується Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств" 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР, де під зазначеним терміном розуміється будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі, коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.
З метою підтвердження факту здійснення суб'єктом підприємництва-юридичною особою тієї чи іншої господарської діяльності слід враховувати норми Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" № 996-XIV від 16.07.1999р., оскільки згідно ч. 2 ст. 3 зазначеного Закону податковий облік базується на даних бухгалтерського обліку. При цьому норми Закону надають визначення терміну "первинні документи" та вимоги щодо їх складання. Згідно ст. 1 Закону "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує факт її здійснення.
Ст. 9 цього ж Закону, обумовлюючи зміст реквізитів первинних документів визначає, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.
Виходячи з викладеного, довідка ЄДРПОУ не є первинним документом та не може слугувати належним та допустимим доказом того, що позивач дійсно здійснює господарську діяльність з торгівлі підакцизними товарами (тютюновими виробами).
При цьому суд погоджується з аналогічною правовою позицією щодо правил визначення наявності тієї чи іншої господарської діяльності, викладеної в листі Державної податкової адміністрації в місті Києві від 27.06.2007 N 242/с/31-609.
Перевіряючи матеріали справи та доводи сторін, суд вважає за необхідне звернути увагу, що довідка ЄДРПОУ не має дозвільного або правовстановлюючого характеру. Надання суб'єкту господарювання будь-якої кваліфікаційної ознаки, в тому числі щодо видів економічної діяльності, в тому числі кодів видів економічної класифікації, які відображаються в довідці ЄДРПОУ, не спричиняє виникнення прав та обов'язків для суб'єкта. Довідка з ЄДРПОУ має інформаційний характер та засвідчує взяття суб'єкта господарювання на облік в органах статистики з відповідними ідентифікаційними, класифікаційними та довідковими даними.
Аналогічна правова позиція викладена в наявному в матеріалах справи листі Державного комітету статистики від 06.05.2007 N 14/4-71/46 (наданому представником позивача).
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Виходячи з ч. 4 ст. 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Відтак зважаючи на викладене вище, відмова відповідача видати позивачеві Свідоцтво про право сплати єдиного податку не ґрунтується на законі. Зокрема, твердження відповідача про здійснення позивачем діяльності з торгівлі тютюновими виробами у судовому засіданні не доведені належним чином (не підтверджені первинними документами).
За таких підстав позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі. Рішення про відмову ДПІ у Печерському районі міста Києва видати ПП "Полісюрсервіс" Свідоцтво про право сплати єдиного податку на 2009 рік є протиправним, підлягає скасуванню.
Керуючись статтями 69, 70, 71 та 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовні вимоги задовольнити.
Визнати незаконним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва про відмову у видачі Приватному підприємству «Полісюрсервіс'Свідоцтва про право сплати єдиного податку суб'єктом малого підприємництва юридичною особою на 2009 рік.
Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Печерському районі м. Києва видати Приватному підприємству «Полісюрсервіс'Свідоцтво про право сплати єдиного податку суб'єктом малого підприємництва юридичною особою на 2009 рік.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження або апеляційної скарги в порядку, встановленому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя А.С. Мазур