ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
Вн. № < Внутрішній Номер справи >
м. Київ
16.09.2009 р. 09:36 № 2а-2353/09/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кишинського М.І. при секретарі судового засідання Попадин О.Б. у відкритому судовому засіданні вирішив адміністративну справу
за позовомДержавної екологічної інспекції в м. Києві
до Державної інспекції з контролю за цінами в м. Києві
проскасування рішення
На підставі ч.3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 16.09.2009 р. проголошено вступну та резолютивну частину постанови.
Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до відповідача про визнання протиправним та скасування рішення Державної інспекції з контролю за цінами в м. Києві № 16 від 20.02.2009 р. про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін.
Позовні вимоги мотивовані тим, що до повноважень Державної екологічної інспекції не належать повноваження здійснювати екологічну експертизу. Державна екологічна інспекція надає у пункті пропуску через державний кордон послуги з визначення радіаційного забруднення металобрухту та вантажів, які за своїми природними властивостями мають рівень радіоактивності вищий за допустимі норми. Позивач надає послуги на договірних засадах і на платній основі відповідно до переліку платних послуг екологічного характеру, які можуть надаватися територіальними органами Міністерства екології та природних ресурсів, затвердженого Постановою КМУ № 1430 від 26.10.2001 р. Крім того зазначає, що плата за здійснення екологічного та радіологічного контролю не входить до складу єдиного митного збору на кордоні. Кошти, отримані за надання платних послуг екологічного характеру, надходять територіальним органам Мінекоресурсів на спеціальні реєстраційні рахунки, відкриті в органах Державного казначейства України і використання цих коштів здійснюється згідно із затвердженим Мінекоресурсів кошторисом на рік. Вважає висновки перевірки такими, що не відповідають дійсності, а рішення таким, що підлягає скасуванню.
Відповідач позов не визнав. В своїх запереченнях проти позовних вимог посилався на те, що у пунктах пропуску через державний кордон України справляється єдиний збір відповідно до Закону України «Про єдиний збір, який справляється у пунктах пропуску через державний кордон України'і справляння інших зборів, не передбачених цим Законом забороняється. Тому екологічний контроль на кордоні має проводитись безкоштовно. Таким чином за період з 01.03.2008 р. по 31.12.2008 р. позивачем необґрунтовано отримана виручка у розмірі 1217688,00 грн., яка підлягає вилученню в доход бюджету. Крім того, стягується штраф у двократному розмірі необґрунтовано одержаної виручки. Вважає рішення законним та обґрунтованим і в задоволенні позову просить відмовити в повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи, суд -
встановив:
Державною інспекцією з контролю за цінами в місті Києві було проведено планову перевірку Державної екологічної інспекції в м. Києві щодо правильності застосування цін (тарифів) на платні послуги екологічного характеру за період з 01 січня 2008 року по 31 січня 2009 року.
За результатами перевірки складено Акт № 033 від 20 лютого 2009 року.
На підставі Акта перевірки № 033 від 20 лютого 2009 року Державна інспекція з контролю за цінами в м. Києві прийняла рішення про застування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін № 16 від 26 лютого 2009 року, згідно якого підлягає вилученню у Державної екологічної інспекції в м. Києві в доход державного бюджету сума необґрунтовано отриманої виручки в розмірі 1217688,00 грн. та стягненню штраф в сумі 2435376,00 грн.
Перевіркою встановлено надання платних послуг екологічного характеру Державною екологічною інспекцією в м. Києві у пунктах пропуску через державний кордон України в порушення Закону України «Про єдиний збір, який справляється у пунктах пропуску через державний кордон України». В результаті зазначених порушень, Державною екологічною інспекцією в м. Києві за період з 01.03.2008 р. по 31.12.2008 р. необґрунтовано отримана виручка в розмірі 1217688,00 грн.
Оцінивши надані сторонами докази, заслухавши пояснення сторін, суд прийшов до наступних висновків.
Відповідно до Положення про Державну екологічну інспекцію в областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України 19.12.2006 р. № 548 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 лютого 2007 року за № 120/13387, Державна екологічна інспекція в областях, містах Києві та Севастополі є спеціальним підрозділом Мінприроди, який підзвітний та підконтрольний в частині здійснення державного контролю Державній екологічній інспекції. Пунктами 3 та 4 зазначеного Положення визначені основні завдання та повноваження інспекції.
Крім того, Інспекція, відповідно до свого Положення та у відповідності з Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку платних послуг екологічного характеру, які можуть надаватися територіальними органами Міністерства екології та природних ресурсів»№1430 від 26.10.2001 р. надає платні послуги з визначення радіаційного забруднення металобрухту та вантажів, які за своїми природними властивостями мають рівень радіоактивності вищий за допустимі норми.
Розмір плати за послуги, що надаються Державною екологічною інспекцією в м Києві визначається Наказом Міністерства екології та природних ресурсів № 110/73 від 15.03.2002 р. «Про затвердження розмірів плати за надання послуг територіальними органами Міністерства екології та природних ресурсів України».
Згідно пунктів 1.4 та 2.1 Порядку надання платних послуг екологічного характеру територіальними органами Міністерства екології та природних ресурсів, затвердженого Наказом Мінекоресурсів № 46 від 30.01.2002 р., платні послуги екологічного характеру надаються виключно за письмовим зверненням юридичних та фізичних осіб та згідно з договором, який укладається сторонами.
Відповідно до п. 3.2 Порядку, робота з надання платних послуг екологічного характеру вважається виконаною після підписання обома сторонами акта про її виконання. Якщо послуги надаються без укладення договору за письмовим зверненням юридичних та фізичних осіб, то відмітка про виконання роботи з надання платних послуг здійснюється у Журналі обліку наданих платних послуг екологічного характеру уповноваженою особою замовника послуг.
Як встановлено у судовому засіданні, на виконання вищезазначених положень Порядку надання платних послуг екологічного характеру територіальними органами Міністерства екології та природних ресурсів, Державна екологічна інспекція в м. Києві надавала платні послуги на підставі письмових звернень, з укладанням відповідних договорів та складанням актів виконаних робіт.
На підтвердження зазначеному, матеріали справи містять договір № 189/07-03/02 від 18.03.2008 р. про надання платних послуг екологічного характеру, укладений між Державною екологічною інспекцією в м. Києві та ЗАТ ШП «Юність'та Акт № 211 прийому передачі наданих послуг і/або виконаних робіт від 18.03.2008 р.
Відповідно до п.1 даного Договору, замовник замовляє і зобов'язується прийняти і оплатити послуги і/або роботи екологічного характеру, а Виконавець надає послуги і/або виконує роботи екологічного характеру на умовах і у відповідності до цього Договору.
Таким чином, висновки відповідача про те, що додаткове стягнення коштів з проведення екологічного та радіологічного контролю в пунктах пропуску та зоні регіональних та державних митниць суперечить вимогам законодавства -не відповідає дійсності та діючому законодавству.
Як вбачається з Акту перевірки № 033 від 20 лютого 2009 року, відповідач, в наданні позивачем зазначених платних послуг, вбачає порушення ст. 1 та ст. 2 Закону України «Про єдиний збір, який справляється у пунктах пропуску через державний кордон України».
Відповідно до ст.1 Закону, та п. 2 Порядку справляння єдиного збору у пунктах пропуску через державний кордон, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 24.10.2002 р. № 1569, єдиний збір справляється з транспортних засобів вітчизняних та іноземних власників, визначених у статті 5 Закону України «Про запровадження єдиного збору, який справляється у пунктах пропуску через державний кордон України», які перетинають державний кордон, за здійснення у пунктах пропуску відповідно до законодавства митного (у разі транзитного вантажу і транспортного засобу), санітарного, ветеринарного, фітосанітарного, радіологічного та екологічного контролю вантажу і транспортного засобу, за проїзд транспортного засобу автомобільними дорогами та за проїзд автомобільного транспортного засобу з перевищенням встановлених загальної маси, осьових навантажень та (або) габаритних параметрів.
Єдиний збір справляється одноразово незалежно від режиму переміщення (ввезення, транзит), виду, місткості або загальної маси транспортних засобів за єдиним платіжним документом. Тобто єдиний збір справляється в пунктах пропуску через державний кордон лише при переміщенні товарів в режимі імпорту або транзиту.
Згідно статті 2 Закону України «Про систему оподаткування'під податком і збором (обов'язковим платежем) до бюджетів та до державних цільових фондів слід розуміти обов'язковий внесок до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду, здійснюваний платниками у порядку і на умовах, що визначаються законами України про оподаткування.
Таким чином, єдиний збір, що справляється у пунктах пропуску через державний кордон України є обов'язковим внеском до державного бюджету.
Як встановлено у судовому засіданні, екологічною інспекцією надавались платні послуги в експортному режимі і на договірних засадах, тобто з урахуванням волі обох сторін на укладення правочину, а не в обов'язковому порядку.
З наведено слідує, що платні послуги, які надаються Державною екологічною інспекцією в м. Києві не входять до переліку послуг, на які поширюється дія Закону України «Про єдиний збір, який справляється у пунктах пропуску через державний кордон України'та Закону України «Про запровадження єдиного збору, який справляється у пунктах пропуску через державний кордон України».
Знову ж таки, оскільки послуги інспекцією надавались на договірних засадах, а не в обов'язковому порядку, то в діях Державної екологічної інспекції в м. Києві суд не вбачає і порушень п.1.13 наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 08.09.1999 р. № 204 «Про затвердження Положення про екологічний контроль у пунктах пропуску через державний кордон та в зоні діяльності регіональних митниць і митниць», яким передбачено, що фінансування та матеріально-технічне забезпечення підрозділів у пунктах пропуску через державний кордон та в зоні діяльності регіональних митниць і митниць на кордоні здійснюється за рахунок державного бюджету та частини зборів за виконання робіт з надання послуг при здійсненні екологічного контролю в пунктах пропуску через державний кордон.
Відповідно до вищенаведеного Наказу Мінекології та природних ресурсів, кошти отримані за надання платних послуг екологічного характеру, надходять територіальним органам Мінекоресурсів на спеціальні реєстраційні рахунки, відкриті в органах Державного казначейства України. Використання цих коштів здійснюється згідно із затвердженим кошторисом на відповідний рік.
Як було доведено позивачем і не спростовано відповідачем, кошти, що були отримані за надання послуг екологічного характеру, використовуються на покриття витрат, пов'язаних з наданням платних послуг екологічного характеру, матеріально-технічне забезпечення та організаційні заходи територіальних органів Мінекоресурсів, які не забезпечені видатками загального фонду.
Щодо викладених в позовній заяві порушень при складанні акту перевірки, суд зазначає наступне.
Обставини щодо порушення порядку проведення перевірки, невірного оформлення акту перевірки не тягнуть за собою нечинності прийнятого на підставі акту перевірки рішення та відповідно не можуть розглядатись як докази на спростування виявленого під час перевірки порушення. Заявлені позовні вимоги у даній справі зобов'язують адміністративний суд здійснити розгляд по суті виявлених порушень у сфері здійснення екологічного та радіологічного контролю, за наявністю яких відповідним органом з контролю за цінами в силу законів «Про ціни і ціноутворення», «Про охорону навколишнього природного середовища'та інших, застосовані економічні санкції. Предметом оскарження у справі є рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни, прийняте Державною інспекцією з контролю за цінами в м. Києві.
Таким чином, суд всебічно, повно та об'єктивно, за правилами, встановленими ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази та заслухавши пояснення представників сторін по справі, вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі..
Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва -
Позов задоволити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Державної інспекції з контролю за цінами в м. Києві № 16 від 26 лютого 2009 року про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Кишинський М.І.
Повний текст постанови складено та підписано 17.09.2009 р. .