1Справа № 335/9584/19 1-кп/335/766/2019
12 листопада 2019 року м. Запоріжжя
Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №22019080000000010 від 13.02.2019 року за обвинуваченням:
- ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, громадянина України, офіційно не працевлаштованого, не одруженого, із середньою освітою, зареєстрованого та який фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , який не відноситься до осіб, щодо яких здійснюється особливий порядок кримінального провадження, передбачений ст.480 КПК України, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.333 КК України,
ОСОБА_4 маючи умисел на здійснення міжнародної передачі товарів військового призначення, допущеного до цивільного використання, без передбаченого законом дозволу Державної служби експортного контролю України (далі Держекспортконтроль) 18.10.2018 року, здійснив відправлення до Японії товару військового призначення, допущеного до цивільного використання, за наступних обставин.
Приблизно у 2013-2014 роках ОСОБА_4 домовився із своїм знайомим ОСОБА_6 , який на теперішній час мешкає на території Держави Ізраїль, про сумісний заробіток грошових коштів шляхом купівлі-продажу різноманітних речей. В свою чергу, ОСОБА_6 від свого імені, на території України, у всесвітній мережі Інтернет знаходив необхідний товар, після чого придбавав та відправляв на ім'я ОСОБА_4 , а ОСОБА_4 у свою чергу приймав товар та продавав відповідному покупцеві, як на території України так і за її межі.
Приблизно у червні-липні 2018 року, ОСОБА_6 , використовуючи Інтернет сайт «eBay.сом», на території України придбав, у невстановленої органом досудового розслідування особи, перископ командира танковий «ТПКУ-2Б», після чого надіслав його до м. Запоріжжя на ім'я ОСОБА_4 з метою подальшого перепродажу.
Отримавши від ОСОБА_6 інформацію щодо кінцевого отримувача (покупця) перископу ОСОБА_4 , діючи умисно, всупереч вимог Закону України «Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання» від 20.02.2003 року, п. 3 Порядку здійснення державного контролю за міжнародними передачами товарів військового призначення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1807 від 20.11.2003 року та п. 3 Порядку здійснення державного контролю за міжнародними передачами товарів подвійного використання, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 86 від 28.01.2004 року, не маючи повноважень на здійснення зовнішньоекономічної діяльності та не будучи суб'єктом здійснення міжнародних передач товарів, без отримання у встановленому порядку дозволу чи висновку Державної служби експортного контролю України (далі - Держекспортконтроль), здійснив незаконну передачу до Японії товару військового призначення, допущеного для цивільного використання - перископу командира танкового «ТПКУ-2Б» з маркуванням «ТПКУ-2Б NN K0349», який використовується у складі танків Т НОМЕР_1 , бронетранспортера БТР-60ПБ та броньованої розвідувально-дозорної машини БРДМ-2.
Так, реалізуючи злочинний умисел на порушення встановленого порядку здійснення міжнародних передач товарів, що підлягають державному експортному контролю, ОСОБА_4 , за допомогою ПАТ «Укрпошта», що розташоване за адресою:
вул. Нижньодніпровська, буд. 4, м. Запоріжжя, 18.10.2018 року оформив від свого імені міжнародне поштове відправлення за супровідним документом №СР690557290UA від 18.10.2018 року, в якому знаходився перископ командира танковий «ТПКУ-2Б». Кінцевою точкою призначення міжнародного поштового відправлення ОСОБА_4 зазначено ОСОБА_7 ( АДРЕСА_2 ), а кінцевим отримувачем - громадянина Японії ОСОБА_8 ( ОСОБА_9 ).
Таким чином, у жовтні 2018 року громадянин України ОСОБА_4 , діючи умисно, не маючи повноважень на здійснення зовнішньоекономічної діяльності та не будучи суб'єктом здійснення міжнародних передач товарів, без отримання у встановленому порядку дозволу чи висновку Держекспортконтролю порушив встановлений порядок міжнародних передач товарів військового призначення, допущених до цивільного використання.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.333 КК України, визнав у повному обсязі, розкаявся у скоєному та пояснив, що він домовився із своїм знайомим ОСОБА_6 , який на теперішній час мешкає на території Держави Ізраїль, про сумісний заробіток шляхом купівлі-продажу різноманітних речей. ОСОБА_6 на території України, у мережі Інтернет знаходив необхідний товар, після чого придбавав та відправляв на його ім'я, а він у свою чергу приймав товар та продавав відповідному покупцеві, як на території України так і за її межі. Приблизно у червні 2018 року, ОСОБА_6 придбав у невідомої йому особи перископ командира танковий «ТПКУ-2Б», після чого надіслав його до м. Запоріжжя з метою подальшого перепродажу, а він через «Укрпошту» поштовим відправленням з супровідним листом направив його до Японії.
Враховуючи те, що обвинувачений та інші учасники процесу не оспорюють всі фактичні обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз'яснивши учасникам процесу положення ч.3 ст.349 КПК України, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, провів судове слідство у справі щодо всіх фактичних обставин із застосуванням правил ч.3 ст.349, ст.351 КПК України, визнавши недоцільним дослідження в цій частині інших доказів по справі, окрім допиту обвинуваченого.
Аналізуючи зібрані та досліджені докази, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_4 є доведеною, його дії суд кваліфікує за ч.1 ст.333 КК України, порушення встановленого порядку здійснення міжнародних передач товарів, що підлягають державному експортному контролю.
При визначенні ОСОБА_4 покарання, суд керується вимогами ст.65 КК України, роз'ясненнями пунктів 1, 2, 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24 жовтня 2003 року “Про практику призначення судами кримінального покарання”, враховує характер і ступінь тяжкості скоєного злочину, обставини справи, особу обвинуваченого, який повністю визнав провину і розкаявся в скоєному, працює, але не офіційно, раніше не судимий, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, його сімейне і матеріальне становище, а також поведінку після скоєного злочину.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 суд визнає його щире каяття і активне сприяння розкриттю злочину.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , судом нет встановлено.
Враховуючи, що ОСОБА_4 вчинив злочин, що відповідно до ст.12 КК України віднесено до категорії середнього ступеню тяжкості, з урахування обставин, що пом'якшують покарання, відсутність спричиненої майнової шкоди та даних, що характеризують особу обвинуваченого, суд вважає, що виправлення ОСОБА_4 можливе в умовах не пов'язаних з його ізоляцією від суспільства і йому можливо призначити покарання у вигляді штрафу в межах санкції ч.1 ст.333 КК України.
Що стосується застосування такої додаткової міри покарання, як позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю, судом враховується наступне.
Санкцією ч.1 ст.333 КК України передбачено можливість призначення такої додаткової міри покарання як позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.
При вирішенні цього питання суд враховує позицію прокурора, який пропонував суду не застосовувати до ОСОБА_4 додаткову міру покарання у вигляді позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю, позицію обвинуваченого та його захисника, які просили не застосовувати цю додаткову міру покарання через те, що обвинувачений не має офіційного місця роботи та вчинив злочин, що не був пов'язаний з його трудовою діяльністю.
Тому, зважаючи на вказані обставини, суд вважає за можливе в даному конкретному випадку не застосовувати до обвинуваченого ОСОБА_4 таку додаткову міру покарання, передбачену санкцією ч.1 ст.333 КК України, як позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.
Суд вважає, що призначення такого покарання ОСОБА_4 буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого (підсудного), випливає з дотримання судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод 1950 року.
Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
Цивільний позов по справі не заявлений.
Процесуальні витрати по справі відсутні.
Арешт на майно не накладався, заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.
Керуючись ст. ст. 368, 369-371, 373-376 КПК України, суд
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.333 КК України, та призначити покарання у виді штрафу у розмірі 120 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі 2 040 (дві тисячі сорок) гривень 00 копійок, без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.
Речові докази:
-металевий виріб, а саме - перископ командира танковий «ТПКУ-2Б», який знаходиться
в картонній коробці, обмотану ліпкою стрічкою жовтого кольору із написом «Укрпошта», переданий до камери схову речових доказів УСБУ в Запорізькій області, - повернути власнику ОСОБА_4 ;
-документи, а саме:
-митна Декларація СN 23 №СР690557290 UA від 18.10.2018 року;
-Накладна №77777..700877 від 20.10.2018 року;
-Акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 20.10.2018 року (номер митної декларації №СР690557290 UA);
-запит про проведення досліджень (аналізу, експертизи) №2887/26-70-64-1 1 від 25.10.2018 року;
-Актпро взяття проб (зразків) товарів від 25.10.2018 року (найменування товару - перископ з маркуванням «ТПКУ25 МNК 0349», бувший у використанні - 1шт.);
-відповідь на запит №2887/26-70-64-11, на 1 аркуші;
-запит №7298/7/94-94-59-02-02 від 02.11.2018 року;
-Висновок №142005902-0408, складений 02.11.2018 року, - зберігати в матеріалах кримінального провадження прокурора.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Вирок може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а для особи, яка перебуває під вартою, у той самий строк з моменту вручення їй копії вироку, до Запорізького апеляційного суду через Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому і прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді. Копія вироку не пізніше наступного дня після його ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Суддя Орджонікідзевського
районного суду м. Запоріжжя: ОСОБА_1