Провадження № 22-ц/803/4790/19 Справа № 194/1497/16-ц Суддя у 1-й інстанції - Солодовник І. С. Суддя у 2-й інстанції - Варенко О. П.
11 листопада 2019 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі:
головуючого - Варенко О.П.,
суддів - Городничої В.С., Лаченкової О.В.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у м.Дніпрі цивільну справу
за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на заочне рішення Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 13 березня 2017 року
у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітніх ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третіх осіб - відділу реєстрації (зняття з реєстрації) місця проживання фізичних осіб виконавчого комітету Тернівської міської ради Дніпропетровської області, органу опіки та піклування виконавчого комітету Тернівської міської ради Дніпропетровської області, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,
У грудні 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду з вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що 16 вересня 2013 року між ним та відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір купівлі-продажу кв. АДРЕСА_1 , який посвідчено приватним нотаріусом Тернівського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Молодих В.В. та зареєстровано в реєстрі правочинів за реєстраційним номером № 1257.
Як власник вищезазначеної квартири відповідач ОСОБА_1 разом з малолітніми дітьми ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та відповідачем ОСОБА_6 зареєструвалися в кв. АДРЕСА_1 .
Рішенням Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 16 червня 2015 року, яке набрало законної сили 20 жовтня 2015 року, договір купівлі-продажу від 16 вересня 2013 року, укладений між ним та відповідачем ОСОБА_1 , розірвано.
Крім того, рішенням Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 22 квітня 2016 року, яке набрало законної сили 04 травня 2016 року, було скасовано рішення про державну реєстрацію прав на нерухоме майно стосовно квартири за відповідачем ОСОБА_1 ..
Після розірвання договору купівлі-продажу, власником кв. АДРЕСА_1 є він - ОСОБА_2 ..
Відповідачі фактично не мешкають в квартирі та після розірвання договору купівлі-продажу квартири за рішенням суду, не знялися з реєстрації в вищезазначеній квартирі.
Своїми діями відповідачі перешкоджають йому, як новому власнику, в володінні та користуванні квартирою, оскільки йому доведеться сплачувати комунальні послуги з розрахунку зареєстрованих осіб по квартирі.
У зв'язку з викладеним, позивач просить суд визнати відповідачів такими, що втратили право користування житловим приміщенням, а саме: кв. АДРЕСА_1 .
Заочним рішенням Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 13 березня 2017 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено.
Визнано ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , такими, що втратили право користування житловим приміщенням, а саме: квартирою АДРЕСА_1 , що є підставою для зняття їх з реєстраційного обліку за адресою: АДРЕСА_1 .
В апеляційній скарзі, ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просила заочне рішення суду від 13 березня 2017 року скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову повністю.
Апеляційну скаргу мотивовано тим, що заочне рішення Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 13 березня 2017 року є незаконним, необґрунтованим, ухваленим з грубим порушенням закону та з посиланням на рішенням Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 22 квітня 2016 року, яким було скасовано державну реєстрацію прав на нерухоме майно стосовно квартири за відповідачем та враховуючи те, що відповідна цивільна справа була витребувана апеляційним судом Дніпропетровської області, у зв'язку із чим вказане судове рішення не набуло чинності на момент ухвалення заочного рішення суду.
Учасники справи правом на подачу відзиву на апеляційну скаргу, передбаченим ст. 360 ЦПК України, не скористалися.
Відповідно до ч.13 ст.7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_2 є власником кв. АДРЕСА_1 , на підставі договору купівлі-продажу 01/12-НДТ від 16 січня 2001 року, виданого Павлоградською товарною біржею (т.1, а.с. 12-13).
З рішення Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 16 червня 2015 року, яке набрало законної сили 20 жовтня 2015 року, вбачається, що 16 вересня 2013 року між ОСОБА_2 та відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір купівлі-продажу кв. АДРЕСА_1 , який посвідчений приватним нотаріусом Тернівського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Молодих В.В. та зареєстрований в реєстрі правочинів за реєстраційним номером № 1257. Договір купівлі-продажу від 16 вересня 2013 року, укладений між ОСОБА_2 та відповідачем ОСОБА_1 , розірвано (т.1, а.с. 16-17).
ОСОБА_1 разом з малолітніми дітьми ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та відповідачем ОСОБА_6 зареєстровані в кв. АДРЕСА_1 , що підтверджується випискою з адресної картки від 15 грудня 2016 року (т.1, а.с. 21).
Рішенням Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 22 квітня 2016 року рішення про державну реєстрацію прав на нерухоме майно стосовно квартири за відповідачем ОСОБА_1 скасовано (т.1, а.с. 18-19).
Після розірвання договору купівлі-продажу, власником кв. АДРЕСА_1 є - ОСОБА_2 , що підтверджується витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 01 листопада 2016 року (т.1, а.с. 20).
Згідно акту № 1549 від 20 грудня 2016 року, виданого КП "Тернівське житлово-комунальне підприєство" ЖРЕК № 3, ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 зареєстровані в кв. АДРЕСА_1 , однак з вересня 2013 року у вказаній квартирі не проживають (т.1, а.с. 23).
Встановивши зазначені обставини, суд першої інстанції, керуючись ст.ст. 41, 47 Конституції України, 317,319, 391 ЦК України, ст.ст.9, 150, 155 ЖК УРСР, прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позову.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про незаконність заочного рішення суду від 13 березня 2017 року з тих підстав, що на момент його ухвалення не набуло чинності рішення Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 22 квітня 2016 року, яким скасовано державну реєстрацію прав на нерухоме майно стосовно квартири за відповідачем у зв'язку із його переглядом в суді апеляційної інстанціїне заслуговують на увагу суду, враховуючи наступне.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», записи до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав.
У разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.
Пунктами 74, 75 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2013 року № 868, передбачено, що рішення суду щодо обтяження прав на нерухоме майно, яке набрало законної сили, є документом, що підтверджує виникнення, перехід та припинення обтяжень речових прав на нерухоме майно.
Якщо судовий акт скасовано, то він не породжує жодних правових наслідків з моменту його ухвалення.
З наведеного вбачається, що визнання права власності та його реєстрація на спірне житлове приміщення за відповідачем відбулось на підставі договору купівлі-продажу від 16 січня 2001 року, який в подальшому було скасовано. Однак, враховуючи, що реєстрація права власності походить від рішення про набуття права власності, то в разі скасування такого рішення, реєстрація має вважатися такою, що підлягає скасуванню.
Отже, приведені в апеляційній скарзі доводи не мають правового значення для вирішення даної справи, а тому висновків суду не спростовують та не дають підстав вважати, що справа вирішена неправильно, адже фактично зводяться до переоцінки доказів у справі.
Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Передбачених ст.376 ЦПК України підстав для скасування судового рішення колегією суддів не встановлено, тому оскаржуване рішення підлягає залишенню без змін.
Згідно ст.141 ЦПК України, судові витрати, понесені апелянтом в зв'язку з переглядом судового рішення, розподілу не підлягають, оскільки апеляційна скарга залишається без задоволення.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Заочне рішення Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 13 березня 2017 року- залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів відповідно до ч.3 ст.389 ЦПК України.
Головуючий О.П.Варенко
Судді: В.С.Городнича
О.В.Лаченкова