Провадження № 22-ц/803/8074/19 Справа № 212/4249/19 Суддя у 1-й інстанції - Чайкін І. Б. Суддя у 2-й інстанції - Барильська А. П.
11 листопада 2019 року м.Кривий Ріг
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справах:
головуючого судді - Барильської А.П.,
суддів- Бондар Я.М., Зубакової В.П.,
сторони
позивач: ОСОБА_1
відповідач: ОСОБА_2
розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи, в порядку ч. 13 ст. 7, ч. 1 ст. 369 ЦПК України, цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 26 червня 2019 року, яке постановлено суддею Чайкіним І.Б. у місті Кривому Розі Дніпропетровської області та повний текст рішення складено 26 червня 2019 року, -
В травні 2019 року позивач звернулася з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей у розмірі 1/3 частини, щомісячно, починаючи стягнення з 22 травня 2019 року. В обґрунтування позову вказує, що з 09 липня 2005 року перебуває в зареєстрованому шлюбі з відповідачем, від якого мають двох спільних дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Оскільки відповідач ухиляється від свого обов'язку, як батька щодо утримання неповнолітніх дітей, іншої родини, інших дітей та батьків на утриманні він не має. Тому просила суд, стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання неповнолітніх дітей в розмірі 1/3 частини усіх видів його заробітку (доходів), щомісячно, до досягнення дітьми повноліття.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 26 червня 2019 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.
Стягнуто щомісячно з ОСОБА_2 , на користь ОСОБА_1 аліменти у розмірі 1/5 частини на утримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , починаючи з 22 травня 2019 року до досягнення дитиною повноліття.
Рішення суду допущено до негайного виконання в межах суми платежу за один місяць.
Стягнуто з ОСОБА_2 , на користь держави судовий збір в сумі 768 грн. 40 коп.
В іншій частині позовних вимог - відмовлено.
В апеляційній скарзі відповідач ставить питання про скасування рішення суду та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог про стягнення аліментів.
Апелянт посилається на те, що при визначені розміру аліментів, що підлягають стягненню з відповідача, судом не враховано, що син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 мешкає разом з відповідачем з початку червня 2019 року, а малолітня донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 тому мешкає разом з позивачем, тому вважає недоцільним стягування з нього аліментів на утримання доньки, яка проживає з позивачем.
Вказує на те, що рішенням стягнуто з відповідача на користь держави судовий збір в сумі 768,40 грн., але відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тому вважає, що стягнення з нього судового збору в повному обсязі є необґрунтованим та безпідставним.
Відзив на апеляційну скаргу не подано.
Справа розглядається без повідомлення учасників справи, в порядку ч. 13 ст. 7, ч. 1 ст. 369 ЦПК України, оскільки ціна позову менше 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.
Судом встановлено та з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 перебувають в зареєстрованому шлюбі з 09 липня 2005 року (а.с. 6)
Від шлюбу сторони мають двох дітей: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та доньку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . (а.с. 4-5).
Позивач та відповідач в суді першої інстанції не заперечували, що неповнолітній ОСОБА_3 з початку червня 2019 року мешкає разом з батьком.
Неповнолітній ОСОБА_3 в судовому засіданні суді першої інстанції за участю представника органу опіки та піклування служби у справах дітей виконавчого комітету Покровської районної у місті ради за відсутності сторін, пояснив, що з 02 червня 2019 року він постійно мешкає з батьком за адресою: АДРЕСА_1 . До цього часу, мешкав з матір'ю та сестрою ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_2 .
Вирішуючи спір та покладаючи на відповідача обов'язок по сплаті аліментів на утримання малолітньої доньки в розмірі 1/5 частини усіх видів його заробітку (доходів), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця, суд першої інстанції, враховуючи принципи розумності та справедливості, стан здоров'я та матеріальне становище відповідача, наявність у нього на утриманні неповнолітнього сина ОСОБА_3 , стан здоров'я та матеріальне становище дитини, дійшов висновку, що саме такий розмір аліментів буде відповідати інтересам малолітньої доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та обох батьків.
Колегія суддів погоджується з висновком суду, щодо наявності правових підстав для стягнення аліментів, однак не може у повному обсязі погодитися із визначеним судом першої інстанції розміром стягнутих аліментів на утримання малолітньої доньки, з огляду на наступне.
Так, відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно зі ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
При цьому, ч.1 ст. 141 СК України встановлюється рівність прав та обов'язків обох батьків щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.
Відповідно до ч.1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Аналогічне роз'яснення щодо обставин, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів, надане Пленумом Верховного Суду України в абз. 3 п. 17 Постанови «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» № 3 від 15.05.2006 року.
У зв'язку з наведеними обставинами та враховуючи вище наведені норми Закону, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо наявності правових підстав для стягнення з відповідача аліментів на утримання малолітньої доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Як вбачається з матеріалів справи, малолітня донька ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 постійно мешкає з матір'ю за адресою: АДРЕСА_2 та знаходиться на її утриманні. Відповідач ухиляється від свого обов'язку, як батька, щодо утримання малолітньої доньки, іншої родини та батьків на утриманні не має.
Проте, на думку колегії суддів, судом першої інстанції визначаючи розмір аліментів, що підлягають стягненню з відповідача у розмірі 1/5 частини не в повній мірі враховано положення ст. 182 СК України, згідно якої при визначенні розміру аліментів має враховуватись стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів; інші обставини, що мають істотне значення, у зв'язку з чим вважає, що доводи апеляційної скарги позивача заслуговують на увагу.
Як вбачається із матеріалів справи, відповідач працює на ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» підземним електрослюсарем, доказів про наявність в нього вад здоров'я не має, має на утриманні неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який мешкає разом з ним, та знаходження на його утриманні.
Враховуючи зазначені обставини справи та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції не в повному обсязі дослідив матеріальне становище відповідача по справі та інші обставини, що мають істотне значення для справи, зокрема, наявності у відповідача на утриманні неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який мешкає разом з ним та знаходження на його утриманні.
Отже, колегія судів вважає, що відповідач, з урахуванням матеріального становища, наявності на утриманні неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який мешкає разом з ним, має матеріальну можливість сплачувати аліменти на користь ОСОБА_1 у розмірі 1/6 частини на утримання малолітньої доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Крім того, колегія суддів вважає, що заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги про стягнення з відповідача на користь держави судового збору в сумі 768,40 грн., у повному обсязі без врахування ч. 1 ст. 141 ЦПК України, згідно якої судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тому вважає, що стягнення з нього судового збору в повному обсязі є необґрунтованим та безпідставним, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору звільняються позивачі - у справах про стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів.
Порядок розподілу та відшкодування судових витрат регламентується ст.141 ЦПК України.
Відповідно до частини 6 ст.141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
При зверненні до суду з позовом ОСОБА_1 була звільнена від сплати судового збору відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У зв'язку зі звільненням позивача від сплати судового збору за позовні вимоги про стягнення аліментів, колегія суддів вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 384 грн. 20 коп.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при визначенні розміру судового збору, який підлягає стягненню на користь держави з відповідача, невірно застосовані норми матеріального права та порушення норм процесуального права, у зв'язку з чим рішення суду підлягає зміні, на підставі ч. 2 ст. 376 ЦПК України, в частині визначеного розміру аліментів та стягнутого з відповідача на користь держави судового збору, з вищенаведених підстав.
В іншій частині рішення залишити без змін.
За таких обставин колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду зміні в частині визначеного розміру аліментів та стягнутого з відповідача на користь держави судового збору.
Керуючись ст. ст. 367, 369, 374, ч. 2 ст. 376, ст. ст. 381, 382 ЦПК України, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.
Рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 26 червня 2019 рокузмінити в частині визначеного розміру аліментів, який підлягає стягненню з ОСОБА_2 , на користь ОСОБА_1 , на утримання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зменшивши цей розмір з 1/5 до 1/6 частини всіх видів його заробітку (доходу), щомісяця, починаючи з 22 травня 2019 року до досягнення дитиною повноліття.
Рішення суду змінити, в частині розміру стягнутого з ОСОБА_2 на користь держави судового збору зменшивши його з 768 гривень 40 копійок до 384 (триста вісімдесят чотири) гривні 20 (двадцять) копійок.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повний текст постанови складено 11 листопада 2019 року.
Головуючий :
Судді: