Ухвала
12 листопада 2019 року
м. Київ
справа № 203/4278/18
провадження № 51-5592ск19
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 в інтересах засудженого ОСОБА_5 на вирок Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 14 березня 2019 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від
05 серпня 2019 року щодо останнього,
встановив:
У касаційній скарзі захисник ОСОБА_4 порушує питання про перегляд вказаних судових рішень у касаційному порядку.
Перевіривши касаційну скаргу на відповідність вимогам ст. 427 КПК України, колегія суддів приходить до наступного.
Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 427 КПК України в касаційній скарзі зазначається обґрунтування вимог особи, яка її подає, із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення.
Тобто, таке обґрунтування має узгоджуватися з положеннями ч. 1 ст. 438 КПК України, згідно з якими підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є лише: 1) істотне порушення вимог кримінального процесуального закону (ст. 412 КПК України); 2) неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність (ст. 413 КПК України); 3) невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого (ст. 414 КПК України).
Отже, посилаючись у касаційній скарзі на незаконність судового рішення, особа, яка подає касаційну скаргу, має вказати на конкретні порушення закону, що є підставами для скасування або зміни судового рішення і які, на її думку, були допущені судами при винесенні судових рішень, навести конкретні аргументи обґрунтувавши їх.
Відповідно до ч. 1 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
З касаційної скарги вбачається, що захисник ОСОБА_4 формально посилаючись на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого взагалі не наводить обґрунтування незаконності чи необґрунтованості оскаржуваних судових рішень з огляду на положення статей 413, 414 вказаного Кодексу.
При цьому, доводи касаційної скарги зводяться до неповноти судового розгляду (ст. 410 КПК України), невідповідності висновків суду фактичним обставинам провадження (ст. 411 КПК України), що є підставами для зміни чи скасування вироку судом апеляційної інстанції, проте в силу статей 433, 438 КПК України не є предметом касаційного розгляду.
За приписами ч. 4 ст. 427 КПК України касаційна скарга підписується особою, яка її подає. Якщо касаційну скаргу подає захисник, представник потерпілого, до неї додаються оформлені належним чином документи, що підтверджують його повноваження відповідно до вимог цього Кодексу.
До касаційної скарги захисника ОСОБА_4 на підтвердження його повноважень додано копію Доручення для надання безоплатної вторинної правової допомоги особі, яка відповідно до положень кримінального процесуального законодавства вважається затриманою та/або стосовно якої обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою від 15 жовтня 2018 року № 004-0046949, в якому зазначено, що доручення діє протягом строку затримання та/або тримання під вартою.
Разом з тим, вирок суду першої інстанції набрав законної сили 05 серпня 2019 року, після чого засуджений відбуває призначене йому покарання у виді позбавлення волі.
З урахуванням викладеного, ОСОБА_4 , в порушення положень ч. 4 ст. 427 КПК України, не надав належного документу, що підтверджує його повноваження, як захисника засудженого ОСОБА_5 .
Наявність вказаних недоліків унеможливлює відкриття провадження за касаційною скаргою захисника.
У зв'язку із зазначеним, керуючись вимогами ч. 1 ст. 429 КПК України, суд касаційної інстанції вважає, що касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 слід залишити без руху, надавши йому п'ятнадцятиденний строк з дня отримання копії ухвали для усунення зазначених недоліків.
На підставі викладеного та керуючись ч. 1 ст. 429 КПК України, Суд
постановив:
Касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 в інтересах засудженого ОСОБА_5 на вирок Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від
14 березня 2019 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 05 серпня 2019 року щодо останнього залишити без руху, надавши йому п'ятнадцятиденний строк з дня отримання ним копії даної ухвали для усунення вказаних недоліків.
У разі неусунення в установлений строк недоліків касаційної скарги, залишеної без руху, така скарга повертається особі, яка її подала.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3