Справа № 303/4500/19
2/303/1689/19
номер рядка стат. звіту - 48
(заочне)
11 листопада 2019 року м.Мукачево
Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області в особі
головуючої судді Курах Л.В.
за участю секретаря судових засідань Багин Р.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Мукачево цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
15 липня 2019 року представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом про розірвання шлюбу укладеного між ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2 21.11.1987 року у Підгородецькій сільській раді Сколівського району Львівської області, актовий запис №34.
Позовні вимоги мотивує тим, що з 2012 року між позивачем та відповідачем втрачено почуття взаємної любові та поваги, взаємодопомоги і підтримки, а тому проживають сім років окремо, не ведуть спільне господарство і не спілкуються. Подальше спільне життя і збереження шлюбу є неможливим, так як шлюбні відносини припинені. Майнового спору між сторонами немає, діти на момент пред'явлення позову є повнолітніми.
Позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилися. Представником позивача подано заяву про розгляд справи за її відсутності позовні вимоги просить задоволити в повному обсязі . Не заперечує щодо винесення заочного рішення.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, однак причину неявки суду не повідомила, будь-яких клопотань, заперечень суду не надавала.
Крім того, виклик відповідача у судове засідання здійснювався у порядку, передбаченому ч.11 ст.128 ЦПК України, шляхом поміщення відповідного оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
На підставі наведеного суд керуючись ч.4 ст.223, 280-281 ЦПК України ухвалив провести заочний розгляд справи.
Дослідивши матеріали справи суд дійшов до переконання, про задоволення позову на підставі наступного.
Відповідно до ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Згідно з частиною п'ятою ст. 55 СК України дружина та чоловік зобов'язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім'ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги.
Положеннями частин третьої та четвертої ст.56 СК України передбачено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв'язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
За ст. 112 Сімейного кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.
Відповідно до ст. 5 Протоколу №7 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (Конвенцію ратифіковано Законом №475/97-ВР (475/97-ВР) від 17.07.1997 року) кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов'язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання.
Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем 21 листопада 1987 року укладено шлюб у виконавчому комітеті Підгородецької сільській ради Сколівського району Львівської області, актовий запис №34 (свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 , а.с.20).
Відповідно до статей 12,13 ЦПК України сторони користуються рівними правами щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Суд, розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно зіст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд бере до уваги ту обставину, що відповідач жодного разу не з'явилася в судові засідання та не просила суд надати строк для примирення, а тому робить висновки про те, що шлюб між сторонами носить формальний характер.
Судом встановлено, що позивач наполягає на розірванні шлюбу, не згоден на примирення, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.
Суд вирішуючи справу про розірвання шлюбу, перш за все виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Для поваги до права дружини або чоловіка на пред'явлення вимоги про розірвання шлюбу потрібен прояв другим з подружжя власної гідності, поваги до себе.
Позивач скористався даним правом та звернувся до суду з цим позовом, наполягає на розірванні шлюбу. Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, та позивач не має намір зберігати шлюб з відповідачем.
Приймаючи до уваги, що причини, що спонукають наполягати на розірванні шлюбу є обґрунтованими і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б інтересам, одного з них, що має істотне значення, внаслідок чого позов підлягає задоволенню.
Статтею 113 СК України, передбачено право особи, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище. Відповідачем не заявлено клопотання про її бажання відновити дошлюбне прізвище, тому суд вважає за можливе залишити їй прізвище « ОСОБА_4 ».
Питання про стягнення судового збору у відповідності до ст.141 ЦПК України позивачем не ставилося, а тому такий слід віднести за рахунок позивача.
Керуючись ст. ст. 19, 81, 141, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 24, 110, 112, 113 СК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу -задовольнити повнісю.
Шлюб, зареєстрований між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , 21 листопада 1987 ІНФОРМАЦІЯ_1 у виконавчому комітеті Підгородецької сільській ради Сколівського району Львівської області, актовий запис №34 - розірвати.
Після розірвання шлюбу відповідачу ОСОБА_2 залишити прізвище « ОСОБА_4 ».
Судовий збір віднести за рахунок позивача.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, з урахуванням п.15.5. Перехідних положень ЦПК України (в редакції від 03.10.2017 р.) через Мукачівський міськрайонний суд.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканець АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована АДРЕСА_2 .
Повний текст рішення виготовлено11.11.2019 року.
Головуюча Л.В. Курах