Виноградівський районний суд Закарпатської області
Справа № 299/2752/19
12.11.2019 м.Виноградів
Суддя Виноградівського районного суду Закарпатської області Леньо В.В. за участю прокурора Дорошевич Р.Р. особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника Стасюк Ю.П., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла з Закарпатського управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної Поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, не працюючого, 27.06.2017 року звільнений зі служби в поліції за власним бажанням,
за ч. 1 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
29.08.2019 року до Виноградівського районного суду Закарпатської області надійшов протокол про вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією за N 225, складений 22 серпня 2019 року оперуповноваженим ВОР Закарпатського управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної Поліції України Чепис В.С.
Згідно протоколу ОСОБА_1 обіймав посаду дільничного офіцера поліції сектору превенції Виноградівського ВП Берегівського ВП ГУНП в Закарпатській області по 27.06.2017 року, будучи суб'єктом відповідальності за правопорушення, пов'язані з корупцією, як суб'єкт декларування, який припинив діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування та який є суб'єктом відповідальності за корупційне правопорушення згідно підпункту з) пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» в порушення вимог ч.2 ст. 45 вказаного Закону, пункту 2 Рішення Національного агентства з питань запобігання корупції від 10.06.2016 № 2 "Про початок роботи системи подання та оприлюднення декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 15.07.2016 №958/29088 із змінами, внесеними згідно з Рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції № 1 від 18.08.2016, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.08.2016 № 1153/29283, несвоєчасно, без поважних причин, тобто після встановленого терміну декларування (до 00 хв 00 год 01.04.2018 року), а саме 04.04.2018, опублікував на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції декларацію як суб'єкт декларування, який припинив діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування (за минулий 2017 рік), чим вчинив адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, передбачене частиною 1 статті 172-6 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив, що працював поліцейським Виноградівського ВП і у червні 2017 року звільнився за власним бажанням. При звільненні він подав декларацію, як того вимагає Закон. В кінці березня 2018 року він намагався подати щорічну декларацію,однак у нього виникли проблеми через те, що для авторизації використовував електронну пошту майл ру. Однак у зв'язку з забороною вказаного ресурсу на території України, увійти на сайт НАЗК він не зміг.
Представник особи притягуваної до адміністративної відповідальності - адвокат Стасюк Ю.П., в судовому засіданні підтримав доводи викладені в письмових поясненнях та просив суд провадження у справі про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення - закрити у зв'язку із закінченням строків, передбачених ст. 38 Кодексу України про адміністративне правопорушення
Прокурор в судовому засіданні пояснив, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, повністю доводиться матеріалами справи.
Вислухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, його захисника, прокурора та дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суддя вважає, що вина ОСОБА_1 у неподанні декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру, передбаченої Законом України Про засади запобігання і протидії корупції є доведеною, а кваліфікація його дій за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП правильною.
Згідно із ст.245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, повне і об'єктивне з'ясування всіх обставин справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Відповідно до вимог ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинене правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Структура складу адміністративного правопорушення містить:
1) об'єкт правопорушення суспільні відносини в тій чи іншій сфері, на нормальний розвиток яких посягає правопорушення;
2) об'єктивну сторону конкретні дії, що виразилися в порушені встановлених правил;
3) суб'єкт правопорушення конкретна осудна фізична особа, що досягла 16-річного віку;
4) суб'єктивну сторону складу ставлення особи до вчиненого нею діяння, тобто вину у формі умислу чи необережності.
Всі перераховані ознаки визначають у сукупності склад адміністративного правопорушення.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, у відповідності до положень ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно ст.129 Конституції України, однією з основних засад судочинства, є забезпечення доведеності вини.
У відповідності до вимог ст. 7 ч. 1 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановленому законом.
Об'єктивна сторона адмінправопорушення за ч.1 ст. 172 6 КУпАП полягає у несвоєчасному поданні без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Предметом правопорушення є декларація, подана шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції: а) за минулий рік; б) за період, не охоплений раніше поданими деклараціями;
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу. Вчинення цього діяння через необережність виключає притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ч. 2 ст.45 Закону України «Про запобігання корупції» особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а" і "в" пункту 2, пункті 5 частини першої статті 3 цього Закону, які припиняють діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, подають декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями.
Особи, які припинили діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або іншу діяльність, зазначену у підпунктах "а" і VI пункту 2, пункті 5 частини першої статті 3, зобов'язані наступного року після припинення діяльності подавати в установленому частиною першою цієї статті порядку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік.
Таким чином, ОСОБА_1 є суб'єктом відповідальності за корупційне правопорушення, відповідно до підпункту «з» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції».
Судом встановлено відповідно до ч.2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» що ОСОБА_1 зобов'язаний був подати щорічну декларацію за 2017 рік у строк з 01.01.2018 року по 01.04.2018 року.
Конструктивною ознакою правопорушення за ч.1 ст. 172 6 КУпАП є несвоєчасне подання декларації без поважних на те причин. Тобто за наявності останніх відповідальність виключається.
Згідно інформації отриманої від НАЗК встановлено, що ОСОБА_1 подав декларацію за 2017 рік в інформаційно- телекомунікаційній системі «Єдиний державний реєстр декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» лише 04.04.2018 року.
Таким чином, в період з 01.01.2018 по 01.04.2018 усвідомлюючи обов'язок подання щорічної декларації за 2017 рік, ОСОБА_1 мав можливість подати щорічну декларацію за 2017 рік особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, однак таку подав тільки 04.04.2018 року, тобто з пропуском встановленого строку.
На підставі вище викладеного, в діях ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
Відповідно приписів п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП України, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за певних обставин, зокрема: закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 38 КпАП України, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення.
Згідно з роз'ясненням Вищого спеціалізованого суду України N 223-943/0/4-17 від 22 травня 2017 року "Щодо притягнення до адміністративної відповідальності за окремі правопорушення, пов'язанні з корупцією", судам слід мати на увазі, що адміністративне стягнення за вчинення корупційного правопорушення може бути накладено протягом трьох місяців із дня виявлення, але не пізніше двох років із дня його вчинення (ч. 3 ст. 38 КУпАП). Для визначення початку перебігу строку давності притягнення особи до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, важливу роль відіграють як день вчинення, так і день виявлення правопорушення.
Будь-якого продовження перебігу строків накладення адміністративних стягнень Законом не передбачено, тому в разі їх закінчення провадження у справі закривається.
Відповідно до положень п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
Як вбачається з протоколу N 25 від 22.08.2019 року про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП України, протокол був складений старшим 22.08.2019 року, і саме цю дату уповноважена особа на складання протоколу вважає датою виявлення адміністративного правопорушення.
Однак, як встановлено з матеріалів, долучених до протоколу про адміністративне правопорушення, складенню вказаного протоколу передували певні дії:
- повідомлення начальника відділу комплектування управління кадрового забезпечення Головного управління Національної поліції в Закарпатській області до Національного агентства про факт неподання чи несвоєчасного подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування згідно додатку №1 до порядку
перевірки факту подання суб'єктами декларування декларацій відповідно до Закону України "Про запобігання корупції" та повідомлення Національного агентства з питань запобігання корупції про випадки неподання чи несвоєчасного подання таких декларацій.
- повідомлення Національного агентства до Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України отриманий 27.06.2019 року, про факт встановлення неподання чи несвоєчасного подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування ОСОБА_1 декларації за 2017 рік;
- рапорт оперуповноваженого ВОР Закарпатського управління ДВБ НП України щодо встановлення факту несвоєчасного подання ОСОБА_1 електронної декларації особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування від 08.08.2019 року.
З наведеного випливає, що саме у 2018 році, НАЗК стало відомо (виявлено правопорушення) про всі обставини можливого скоєння ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.172-6 КУпАП.
А відповідно, за матеріалами даної справи спеціально уповноваженому суб'єкту у сфері протидії корупції, який наділений правом складати відповідні протоколи (ст.255 КУпАП) про скоєння можливого правопорушення стало відомо у червні 2019 року.
Статтею 38 КУпАП визначено тримісячний строк накладення адміністративного стягнення за вчинення корупційного правопорушення з дня його виявлення. Провадження у справі про адміністративне корупційне правопорушення може бути розпочате лише за наявності відповідних приводів і підстав. При цьому в КУпАП вони не визначені. Механізм протидії корупції передбачає функціонування спеціально уповноважених суб'єктів у цій сфері. До них віднесено НАЗК, органи прокуратури, спеціальні підрозділи по боротьбі з організованою злочинністю Міністерства внутрішніх справ України, по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю Служби безпеки України. Поряд з цим перелік суб'єктів, посадові особи яких уповноважені на складання протоколів про адміністративні корупційні правопорушення, визначено у ст. 255 КУпАП.
Отже, встановлений ст.38 КУпАП строк накладення адміністративного стягнення збіг ще у вересні 2019 року, що у відповідності до п. 7 ст. 247 КУпАП зумовлює закриття даного провадження у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи строків, передбачених ст. 38 КУпАП.
Враховуючи те, що з моменту виявлення правопорушення минуло понад три місяці, та відповідно до положень ст. 38 КУпАП строк накладення адміністративного стягнення закінчився, враховуючи приписи п. 7 ч. 1 ст. 247, ст. 284 КУАП, суддя вважає що провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП - слід закрити на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення у зв'язку із закінченням строків, передбачених ст. 38 КУпАП.
На підставі викладеного та керуючись ст. 38, ч. 1 ст. 172-6, п. 7 ч. 1 ст. 247, ст. 284 КУпАП, суддя -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення - закрити у зв'язку із закінченням строків, передбачених ст. 38 Кодексу України про адміністративне правопорушення.
Постанова може бути оскаржена особою, щодо якої її винесено, її захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 КУпАП, протягом десяти днів з дня винесення постанови.
СуддяВ. В. Леньо