243/10686/19
2-а/243/118/2019
11 листопада 2019 року Слов'янський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючого судді Сидоренко І.О.
за участю:
секретаря судового засідання Зубкова В.В.
позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі № 3 Слов'янського міськрайонного суду Донецької області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Поліцейського взводу № 1 роти № 4 Батальйону патрульної поліції у місті Краматорську та у місті Слов'янську Управління патрульної поліції в Донецькій області капрала поліції Карманова В'ячеслава Станіславовича про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -
До Слов'янського міськрайонного суду Донецької області звернувся ОСОБА_1 із позовом до Поліцейського взводу № 1 роти № 4 Батальйону патрульної поліції у місті Краматорську та у місті Слов'янську Управління патрульної поліції в Донецькій області капрала поліції Карманова В'ячеслава Станіславовича про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення. Свої вимоги обґрунтував тим, що 16 серпня 2019 року приблизно о 09 годині він на власному легковому автомобілі державний номерний знак НОМЕР_1 рухався по вул. Свободи м. Слов'янська в напрямку з центру до площі Миру. Після цього він зупинив обабіч дороги з власної потреби. У цей час неподалік зупинився екіпаж автомобіля з маркування Національної поліції України, з якого до його транспортного засобу підійшов член екіпажу патрульних, який представився поліцейським взводу № 1 роти № 4 Батальйону патрульної поліції у місті Краматорську та у місті Слов'янську Управління патрульної поліції в Донецькій області Кармановим В.С. та почав стверджувати про начебто порушення ним Правил дорожнього руху України у вигляді користування засобом мобільного зв'язку під час керування транспортним засобом.
У зв'язку з викладеним, поліцейський в той же час та на тому ж місці, діючи як суб'єкт владних повноважень, виніс стосовно нього постанову серії НК № 516064 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, відповідальність за яке встановлена ч. 2 ст. 122 КУпАП.
Із вказаною постановою він не згоден з огляду на наступне.
Так, диспозиція ч. 2 ст. 122 КУпАП містить виключний перелік адміністративних правопорушень, за які передбачено відповідальність, а саме «користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями. Що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання)»
Виходячи зі змісту ст. 251 КУпАП встановлення уповноваженим органом чи посадовою особою наявності правопорушення можливо лише на основі будь-яких фактичних даних, зафіксованих у вказаній статті формі, а саме показаннями певних технічних приладів, поясненнями свідків, особи, що притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих тощо. У зв'язку з викладеним, з'ясувати наявність елементів об'єктивної сторони складу правопорушення (існування певного транспортного засобу, що рухається та керується певною особою, наявність у руці водія саме засобу зв'язку та користування ним саме під час руху транспортного засобу тощо) можливо лише під час процедури розгляду матеріалів адміністративної справи, що передбачає наявність самих матеріалів, тобто доказів, обов'язок збирання яких покладається на уповноважену особу.
Однак, під час розгляду адміністративної справи, який відбувся з грубими порушенням вимог ст.ст. 277-2 - 279 КУпАП, матеріалів не розглянуто, оскільки жодних об'єктивних даних щодо інкримінованого правопорушення на матеріальних носіях інформації не зафіксовано. Поліцейський при розгляді справи належним чином не повідомив ОСОБА_1 про права особи, яка притягається до відповідальності, передбачених ст. 268 КУпАП, не роз'яснив і реалізувати їх можливості не надав. Про відсутність будь-яких доказів правопорушення та ігнорування його права на захист свідчить і той факт, що поліцейський незаконно відмовив ОСОБА_1 в усному клопотанні про ознайомлення з передбаченими ст. 251 КУпАП доказами по справі.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 заявлені ним позовні вимоги підтримав у повному обсязі, посилаючись на доводи викладені у позовній заяві, просив їх задовольнити.
Відповідач, будучи належним чином повідомленим по дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив. Проте, відповідач через канцелярію суду надав суду відзив на позовну заяву, в якому просив залишити позовну заяву ОСОБА_1 без задоволення, а винесену постанову серії НК № 516064 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП без змін, з наступних підстав.
Під час патрулювання 16.08.2019 року екіпажем патрульної поліції ним було виявлено порушення правил дорожнього, а саме: водій автомобіля ЗАЗ-110216 номерний знак НОМЕР_1 в м. Слов'янськ по вул.. Свободи біля буд. 170, керуючи транспортним засобом, під час руху користувався засобами зв'язку, тримаючи їх у руці, чим порушив п. 2.9«д» ПДР України. Після зупинки зазначеного транспортного засобу, поліцейський підійшов до водія, яким виявився позивач, належним чином представився, пояснив причину зупинки і перевірки документів та попросив пред'явити документи, а саме: посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, реєстраційний документ на транспортний засіб та поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземним транспортних засобів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 32 ЗУ «Про Національну поліцію» та пункту 2.4«а» ПДР України.
Встановивши факт вчинення адміністративного правопорушення, а саме порушення п. 2.9«д» ПДР України, прийнято рішення про винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 Перед цим останньому було роз'яснено права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, згідно ст.ст. 268, 287-289, 307-309 КУпАП та ст.ст. 55, 56, 59, 63 Конституції України.
Крім того, факт порушення ПДР України виявлено шляхом власного спостереження, а водій ОСОБА_1 не заперечував факту тримання засобу зв'язку у руці під час руху.
Суд вважає за можливе розглянути дану справу без участі осіб, які не з'явились, що не суперечить вимогам ст. 205 КАС України.
Вислухавши пояснення позивача, дослідивши наявні у справі докази, суд доходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , виходячи з наступного.
У судовому засіданні встановлено, що 16 серпня 2019 року за адресою: м. Слов'янськ, вул. Свободи, поліцейський взводу № 1 роти № 4 Батальйону патрульної поліції у місті Краматорську та у місті Слов'янську Управління патрульної поліції в Донецькій області капралом поліції Кармановим В.С. винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення серії НК № 516064 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, відповідальність за яке встановлена ч. 2 ст. 122 КУпАП, а саме за те, що: 16 серпня 2019 року о 08 год. 50 хв. у м. Слов'янськ вул. Свободи біля буд. № 170, водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом ЗАЗ-2110216, під час руху наведеного транспортного засобу користувався засобом зв'язку, тримаючи у руках, а саме: розмовляв по мобільному телефону, чим порушив вимоги п. 2.9«д» ПДР України.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, які виникли між сторонами, суд виходить з такого.
Згідно із ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Згідно із ч. 40 ЗУ «Про національну поліцію», поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; 2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом ч. 1 ст. 7 КУпАП.
Частина 1 ст. 9 КУпАП визначає поняття адміністративного правопорушення, яким визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
За вимогами ч. 2 ст. 122 КУпАП, порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.
Згідно із статтею 14 Закону України від 30 червня 1993 року N 3353-XII "Про дорожній рух", учасники дорожнього руху зобов'язані: знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух" від 30.06.93 N 3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 N 1306 (із змінами та доповненнями).
Згідно із вимогами п. 2.9 д) Правил дорожнього руху (далі ПДР), водієві забороняється під час руху транспортного засобу користуватися засобами зв'язку, тримаючи їх у руці (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання).
Згідно із п. 2 розділу III Інструкції, постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.
Відповідно до п. 1 розділу IV Інструкції, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, поліцейський виносить постанову по справі про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють,чи прийняті(вчинені)вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
У контексті з положеннями ч. 1 ст. 5 КАС України, завдання адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав особи в публічно-правових відносинах. При цьому захист прав, свобод та інтересів осіб передбачає наявність встановленого судом факту їх порушення.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За правилами ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Відповідно до п. 5 розділу III Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07 листопада 2015 року № 1395, поліцейський під час підготовки до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до її компетенції розгляд цієї справи; 2) чи правильно складено протокол (якщо складання протоколу передбачено КУпАП) та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи повідомлено належним чином осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду (якщо справа не розглядається на місці); 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали, які потрібні для вирішення справи; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Згідно з п. 9-10 розділу III Інструкції, розгляд справи розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає цю справу. Поліцейський, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення (якщо складення протоколу передбачається КУпАП), заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання. Під час розгляду справи потерпілого може бути опитано як свідка.
Поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до п. 1 розділу IV Інструкції, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, поліцейський виносить постанову по справі про адміністративне правопорушення.
КУпАП становить сукупність як матеріальних норм права за якими встановлено зміст адміністративних правопорушень та відповідальність за їх вчинення, так і процесуальних норм права які передбачають порядок розгляду справ про притягнення до адміністративної відповідальності.
При розв'язанні спору у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, суд, зокрема, перевіряє чи прийняті такі рішення із дотриманням порядку розгляду справи, передбаченого процесуальними нормами КУпАП.
В своєму позові ОСОБА_1 як на підстави для скасування спірної постанови про накладення на нього адміністративного стягнення, посилається на грубе порушення його прав при її винесенні, зазначаючи, що постанова була складена з порушення процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення, суттєво порушені права позивача, оскільки йому не було надано можливості скористатися своїми правами передбаченими ст. 268 КУпАП у повному обсязі, поліцейським проігнорований порядок встановлений ст.ст. 278, 279 КУпАП, та положення ч. 2 ст. 33 КУпАП, не проведено всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи.
Суд зауважує, що статтею 77 Кодексу адміністративного судочинства України у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
В даному випадку відповідач, надав відеозапис правопорушення, розгляду справи, та ухвалення рішення. Втім, жодних доказів на спростування тверджень позивача щодо відсутності в його діях складу правопорушення чи правомірності ухвалення спірної постанови про накладення на нього адміністративного стягнення наданий відповідачем відеозапис не містить.
Оскільки відповідачем належним чином не задокументовано та не доведено належними і допустимими доказами факт порушення позивачем ПДР України, суд приходить до висновку про неправомірність дій працівника поліції
У зв'язку з викладеним постанова про адміністративне правопорушення серії НК № 516064 від 16 серпня 2019 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП стосовно ОСОБА_1 підлягає скасуванню.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 6, 19, 20, 72, 77, 286 КАС України, ст.ст. 9, 122, 245, 251, 280, 283 КУпАП, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Поліцейського взводу № 1 роти № 4 Батальйону патрульної поліції у місті Краматорську та у місті Слов'янську Управління патрульної поліції в Донецькій області капрала поліції Карманова В'ячеслава Станіславовича про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі серії НК № 516064 від 16.08.2019 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП та закрити справу про адміністративне правопорушення.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня складення в повному обсязі до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Слов'янський міськрайонний суд Донецької області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Слов'янського
міськрайонного суду І.О. Сидоренко