Справа № 242/4836/19
Провадження № 2/242/1352/19
11 листопада 2019 року Селидівський міський суд Донецької області у складі головуючого судді Хацько Н.О., за участю секретаря судового засідання Дурової Н.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного заочного провадження в місті Селидове цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном, -
встановив:
Позивач ОСОБА_1 27.08.2019 року звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном, в обґрунтування якого зазначила, що вона 30.05.2019 року уклала договір купівлі-продажу квартири з ОСОБА_2 . Відповідно до умов вищевказаного договору до неї перейшло праві власності на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Згідно до п. 4.1 Договору купівлі-продажу, повинен був знятися з реєстраційного обліку до 01 липня 2019 року. Натомість відповідач до теперішнього часу не знявся з реєстрації за вищевказаною адресою, що перешкоджає позивачу, як власнику, вільно користуватися та розпоряджатися власністю. Просить суд усунути перешкоди у здійсненні права власності шляхом позбавлення права користування житловим приміщенням та скасувати реєстрацію місця проживання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалою Селидівського міського суду Донецької області від 19.09.2019 року відкрито провадження у справі та призначено до судового розгляду в порядку спрощеного провадження.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, надала суду заяву з підтримання позовних вимог та просить суд слухати справу без її участі, проти винесення заочного рішення по справі не заперечувала.
В судове засідання відповідач ОСОБА_2 не з'явився, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце слухання справи. Згідно ст. ст. 223, 280 ЦПК України суд вважає можливим розглянути справу у порядку заочного провадження у відсутність відповідача з дотриманням вимог, встановлених законом, за згодою позивача на розгляд справи в порядку заочного провадження.
Дослідивши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що згідно договору купівлі-продажу квартири від 13.05.2019 року, посвідченого приватним нотаріусом Авдіївського міського нотаріального округу Василенком В.А., ОСОБА_1 придбала у ОСОБА_2 квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 . Згідно п. 8 Договору продавці зобов'язалися зняти своє місце реєстрації в вищевказаній квартирі до 20 березня 2019 року.
Відомості про реєстрацію права власності ОСОБА_3 на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за № 30588340 від 06.03.2019 року.
Як вбачається з інформації Відділу реєстрації місця проживання громадян № 08-4/914 від 28.05.2019 року та 08-4/913 від 28.05.2019 року, згідно наявного картотечного обліку ОСОБА_4 та ОСОБА_5 значаться зареєстрованими за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до п. п. 4.1 Договору купівлі-продажу квартири, ОСОБА_2 зобов'язався знятися з реєстраційного обліку до 01 липня 2019 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Згідно із ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. При цьому відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Згідно із ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. При цьому відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 391 УК України передбачено, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
За змістом ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Аналіз наведених вище норм цивільного законодавства України дає підстави для висновку про те, що у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, у тому числі шляхом звернення до суду за захистом свого майнового права, зокрема, із позовом про усунення перешкод у користуванні власністю.
Водночас відповідно до ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» зняття з реєстрації місця проживання здійснюється протягом семи днів на підставі заяви особи, запиту органу реєстрації за новим місцем проживання особи, остаточного рішення суду (про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, визнання особи безвісно відсутньою або померлою), свідоцтва про смерть.
Таким чином, як випливає із указаної норми, зняття з реєстрації місця проживання може бути здійснено на підставі рішення суду виключно про: 1) позбавлення права власності на житлове приміщення; 2) позбавлення права користування житловим приміщенням; 3) визнання особи безвісно відсутньою; 4) оголошення фізичної особи померлою.
Виходячи з того, що Закон України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» є спеціальним нормативно-правовим актом, який регулює правовідносини, пов'язані із зняттям з реєстрації місця проживання, вбачається, що положення ст. 7 цього Закону підлягають застосуванню до усіх правовідносин, виникнення, зміна чи припинення яких пов'язані з юридичним фактом зняття з реєстрації місця проживання.
Отже, у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном, власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, зокрема, шляхом зняття особи з реєстрації місця проживання, пред'явивши разом з тим одну із таких вимог: 1) про позбавлення права власності на житлове приміщення; 2) про позбавлення права користування житловим приміщенням; 3) про визнання особи безвісно відсутньою; 4) про оголошення фізичної особи померлою.
Таким чином вирішення питання про зняття особи з реєстраційного обліку залежить, зокрема, від вирішення питання про право користування такої особи жилим приміщенням відповідно до норм житлового та цивільного законодавства (ст. ст. 71, 72, 116, 156 ЖК України; ст. 405 ЦК України).
Дана правова позиція викладена в постанові Верховного суду України від 16.01.2012 року у справі № 6-57цс11.
Згідно ч. 2 ст. 406 ЦК України сервітут може бути припинений за рішенням суду на вимогу власника майна за наявності обставин, які мають істотне значення.
Враховуючи те, що відповідач згідно п. 4.1 договору купівлі-продажу від 13.05.2019 зобов'язалися знятися з реєстрації в квартирі до 01 липня 2019 року, натомість не виконав вказані зобов'язання, що в свою чергу, обмежує право позивача на вільне користування та розпорядження своєю власністю є підставою для задоволення позову.
Натомість враховуючи вищевикладене, суд вважає, що належним способом захисту прав позивача є визнання відповідача таким, що втратив право користування житловим приміщенням та усунення перешкоди в здійсненні позивачем права користування та розпорядження належним їй на праві власності квартирою шляхом зняття з реєстрації відповідача за адресою: АДРЕСА_1 .
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 16, 319, 321, 391, 406 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 81, 258, 259, 265, 268, 280-281 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном - задовольнити частково.
Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , таким, що втратив право користування житловим приміщенням, квартирою, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
Усунути перешкоди в здійсненні ОСОБА_1 права користування та розпорядження належним їй на праві власності квартирою, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом зняття з реєстрації ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 .
В решті позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до Донецького апеляційного суду через Селидівський міський суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а після початку її функціонування, безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання - АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання - АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_2 .
Суддя Н.О. Хацько