Справа № 428/4896/18
Провадження № 22-ц/810/878/19
12 листопада 2019 року Луганський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого Назарової М.В.,
суддів: Карташова О.Ю., Стахової Н.В.,
за участю секретаря Сінько А.І.,
учасники справи: боржник - ОСОБА_1 , заявник - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Луганського апеляційного суду в м. Сєвєродонецьку в порядку спрощеного провадження
апеляційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 24 вересня 2019 року, постановлену Сєвєродонецьким міським судом у складі: судді Посохова І.С. в приміщенні того ж суду,
у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 про перегляд судового наказу Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 11 вересня 2018 року за нововиявленими обставинами,
У березні 2019 року боржник ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про перегляд судового наказу Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 11 вересня 2018 року за нововиявленими обставинами.
В обґрунтування своєї заяви, посилається на те, що судовим наказом Сєвєродонецького міського суду від 11 вересня 2018 року з ОСОБА_1 стягнуті аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частки від всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 04.05.2018 року і до досягнення дитиною повноліття.
Заяву мотивовано тим, що з грудня 2014 року боржник фактично перебуває у шлюбних відносинах з ОСОБА_4 , з якою разом виховує та утримує її двох дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Вони мешкають однією родиною, ведуть спільне господарство, мають спільний бюджет. Син ОСОБА_7 кожного літа, починаючи з 2015 року, приїжджає до боржника у м. Жовті Води, де мешкає разом із ним та його новою сім'єю. Про наведене стягувач ОСОБА_2 навмисно не зазначила у заяві про видачу судового наказу.
Боржник вважає, що судом не були встановлені істотні для справи обставини під час розгляду справи, тому просив суд задовольнити його заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами та відмовити у видачі судового наказу.
Ухвалою Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 24 вересня 2019 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд судового наказу Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 11 вересня 2018 року про стягнення аліментів на утримання дитини за нововиявленими обставинами відмовлено.
Боржник в обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що наведені ним в обґрунтування заяви про перегляд судового наказу за нововиявленими обставинами факти не могли бути відомі суду, розгляд справи відбувався без його виклику, у зв'язку з чим він був позбавлений можливості повідомити суду вказані обставини, які є істотними для правильного вирішення справи. Тому просить скасувати ухвалу, задовольнити його заяву про перегляд оскаржуваної ухвали за нововиявленими обставинами, прийняти постанову, якою задовольнити заяву про перегляд за нововиявленими обставинами судового наказу Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 11 вересня 2018 року про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на користь ОСОБА_2 на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частки від всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 04.05.2018 року і до досягнення дитиною повнолітнього віку; скасувати судовий наказ Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 11 вересня 2018 року; постановити про відмову у видачі судового наказу, оскільки така заява подана з порушенням вимог статті 163 цього Кодексу, оскільки пов'язана з необхідністю залучення інших заінтересованих осіб.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.10.2019 року визначено головуючим суддею (суддею-доповідачем) Назарову М.В., склад колегії суддів - Карташова О.Ю., Кострицького В.В.
Апеляційне провадження по справі було відкрито 17 жовтня 2019 року, ухвалою суду від 24 жовтня 2019 року справу призначено до апеляційного розгляду на 12 листопада 2019 року о 10-30 год.
Учасники справи, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, до судового засідання не з'явилися, що відповідно до частини другої статті 372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи.
В судове засідання сторони, повідомлені належним чином про дату, час та місце розгляду справи, не з'явилися, що відповідно до частини другої статті 372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Відмовляючи у задоволенні заяви ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, обставини, на які посилався боржник у своїй заяві не є нововиявленими, а тому висновків суду, викладених у судовому наказі про стягнення аліментів, не спростовують.
Відповідно до ч. 1 ст. 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 161 ЦПК України судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не пов'язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб.
Відповідно до ч. 8 ст. 170 ЦПК України у разі видачі судового наказу відповідно до пунктів 4 і 5 частини першої статті 161 цього Кодексу судовий наказ може бути переглянуто за нововиявленими обставинами у порядку, встановленому главою 3 розділу V цього Кодексу.
Так, згідно з п. 1 ч. 2 ст. 423 ЦПК України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
Нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин.
Процесуальний порядок розгляду заяви про видачу судового наказу має спрощений спосіб прийняття судом рішення, а сам судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених ст. 161 ЦПК України.
Тобто, в порядку наказного провадження вирішуються безспірні вимоги, передбачені ст. 161 ЦПК України, без перевірки обґрунтованості заявлених стягувачем вимог по суті (п. 7 ч. 1 ст. 168 ЦПК України).
Аналіз наведених вище правових норм дає підстави для висновку про те, що зазначені ОСОБА_1 у заяві обставини за своєю природою не можуть бути віднесені до нововиявлених, а самі по собі ці обставини не є підставою для відмови у видачі судового наказу за правилами ст. 165 ЦПК України.
Наведені скаржником обставини не були предметом розгляду в суді першої інстанції та не підлягають дослідженню під час вирішення питання про стягнення аліментів в порядку наказного провадження, а отже, не можуть вважатися нововиявленими обставинами.
Частиною першою статті 423 ЦПК України передбачено, що рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті у зв'язку з нововиявленими обставинами.
Частиною 2 цієї статті Кодексу визначено перелік підстав для перегляду рішення, постанови або ухвали суду у зв'язку з нововиявленими обставинами.
Необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених пунктом 1 частини другої статті 423 ЦПК України, є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов'язки осіб, які беруть участь у справі.
Нововиявлені обставини слід відрізняти від нових обставин та нових доказів.
Так, новими доказами є фактичні дані, які не були з певних причин досліджені судом при розгляді справи, що є підставою для перегляду цього рішення в апеляційному чи касаційному порядку (постанова пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 4 «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами»).
Матеріали справи свідчать про те, що зазначенні боржником обставини не є нововиявленими, не спростовують факти, покладені в основу судового наказу.
Висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для скасування судового наказу Сєвєродонецького міського суду Луганської області 24 вересня 2019 року за нововиявленими обставинами, - відповідає вимогам закону та фактичним обставинам справи, проте мотиви, за яких суд дійшов такого висновку, за доводами апеляційної скарги підлягають зміні.
Колегія суддів зауважує, що посилання боржника ОСОБА_1 на те, що він фактично перебуває у шлюбних відносинах з іншою особою, з якою разом виховує та утримує її двох дітей, вони ведуть спільне господарство та мають спільний бюджет, в розумінні закону не нововиявленими обставинами, оскільки скаржник не є батьком вказаних дітей, один з яких є повнолітнім, і цим обставинам не притаманна необхідна умова - істотних цих обставин для правильного вирішення справи, оскільки вони не впливають на спірні правовідносини.
Як не може вплинути і спілкування скаржника із своїм сином, який приїздить до нього влітку, і наведене також не може бути підставою для скасування судового наказу за нововиявленимаи обставинами, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 51 Конституції України та ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Способи виконання батьками обов'язку по утриманню неповнолітньої дитини встановлені ст. 181 СК України та відповідно визначаються за домовленістю між батьками дитини, той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Посилання боржника на те, що під час розгляду заяви про видачу судового наказу він був позбавлений можливості повідомити суд про те, що він матеріально утримує інших дітей, батьком яких не є, та надає матеріальну допомогу своєму сину в період, коли той приїздить до нього, що є підставою для скасування судового наказу, - не приймається до уваги колегією суддів, оскільки ОСОБА_2 звернулася до суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на дитину в розмірі 1/4 частки заробітку (доходу) щомісячно до досягнення дитиною повноліття, тобто з вимогою, яка чітко визначена ч. 1 п. 4 ст. 161 ЦПК України, і такий розмір аліментів на одну дитину відповідає закону.
В свою чергу посилання скаржника на те, що він в повній мірі добровільно виконує обов'язок по матеріальному утриманню та вихованню сина на період канікул останнього не звільняють його від обов'язку утримувати сина у спосіб, визначений вищенаведений судовим наказом.
Доводи заяви боржника про перегляд судового наказу за нововиявленими обставинами свідчать про його незгоду з судовим наказом, що не є підставою для його перегляду за нововиявленими обставинами.
Той факт, що згідно положень процесуального закону (ч. 1 ст. 167 ЦПК України) судовий наказ виданий без судового засідання і повідомлення сторін, і без урахування заперечень боржника проти стягнення аліментів, не дає підстав вважати такі заперечення нововиявленими обставинами.
При цьому колегія суддів враховує, що ЦПК України не передбачає можливості скасування судового наказу про стягнення аліментів, виданого відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 161 цього Кодексу. У випадку незгоди боржник вправі захистити своє право шляхом подачі позову про зменшення розміру аліментів (ч. 7 ст. 170 ЦПК України) в порядку ст. 192 Сімейного кодексу України.
Крім того скаржник не позбавлений можливості звернутись до державного виконавця із заявою про зарахування коштів, сплачених боржником добровільно на утримання дитини в рахунок заборгованості по аліментам.
За змістом ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Крім того, згідно частини 4 статті 376 ЦПК України зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.
Враховуючи, що жодних доказів на спростування доводів заяви ОСОБА_2 про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на утримання неповнолітньої дитини останнім не надано і матеріали справи не містять, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, проте мотиви такої відмови слід вважати такими, які викладені в цій постанові.
Керуючись ст. 367, 374, 376 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Ухвалу Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 24 вересня 2019 року змінити, виклавши мотивувальну частину ухвали в редакції цієї постанови.
В іншій частині ухвалу суду залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.
Дата складення повного тексту постанови - 12 листопада 2019 року.
Головуючий
Судді: