7 листопада 2019 року
м. Харків
Справа № 644/5462/17
Провадження № 22-ц/818/1449/19
Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Тичкової О.Ю.,
суддів - Котелевець А.В., Піддубного Р.М.,
за участю секретаря судового засідання Сидорчук М.О.,
учасники справі:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву ОСОБА_2 про відвід судді Піддубного Романа Миколайовича,
установив:
У вересні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , у якому просив визнати недійсним укладений між ним та ОСОБА_2 договір дарування нежитлових приміщень від 10 липня 2012 року.
Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 05 квітня 2018 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись з апеляційними скаргами, у яких просили скасувати рішення суду, ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов у повному обсязі.
Постановою Апеляційного суду Харківської області від 05 вересня 2018 року апеляційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 були залишені без задоволення, рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 05 квітня 2018 року залишено без змін.
Постановою Верховного Суду від 05 грудня 2018 року касаційна скарга ОСОБА_1 була задоволена, касаційна скарга ОСОБА_2 була задоволена частково. Постанова Апеляційного суду Харківської області від 05 вересня 2018 року скасована, справа передана на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
6 листопада 2019 року ОСОБА_2 подав заяву про відвід судді колегії Піддубному Р.М. В обґрунтування посилався на те, що у приватних розмовах представник відповідача ОСОБА_4 , особа з вищою юридичною освітою, вказувала на наявність дружніх стосунків із працівниками апеляційного суду.
Колегія суддів, заслухавши пояснення представників ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , обговоривши доводи заяви про відвід, дійшла висновку про необґрунтованість заяви ОСОБА_2 з огляду на таке.
Підстави для відводу (самовідводу) судді встановлено статтею 36 ЦПК України, згідно змісту якої суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 ЦПК України («Недопустимість повторної участі судді в розгляді справи»).
До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя.
При вирішенні справи «Білуха проти України» Європейський суд з прав людини у пункті 49 рішення з посиланням на свою усталену практику зазначає, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. За суб'єктивним критерієм беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.
У пункті 52 цього ж рішення щодо об'єктивного критерію зазначено, що при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими.
Заява про відвід, подана ОСОБА_2 , не містить даних, які б свідчили про наявність об'єктивного чи суб'єктивного критерію небезсторонності судді Піддубного Р.М. Не містить вказана заява і посилань на передбачені ст. ст. 36, 37 ЦПК України підстави для відводу судді. Тому заявлений ОСОБА_2 відвід судді колегії Піддубному Р.М. є необґрунтованим.
Виходячи з висновку суду про необґрунтованість заявленого відводу, слід зупинити провадження у справі до вирішення питання про відвід відповідно до вимог ч.3 ст. 40 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 36, 37, 40 ЦПК України, суд -
ухвалив:
Заяву ОСОБА_2 про відвід судді Піддубного Романа Миколайовича визнати необґрунтованою.
Заяву передати на автоматизований розподіл з метою визначення складу суду для вирішення питання про відвід.
Провадження у справі зупинити до вирішення питання про відвід.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку в частині зупинення провадження до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Головуючий О. Ю. Тичкова
Судді А.В. Котелевець
Р.М. Піддубний