Провадження № 33/803/1273/19 Справа № 202/6468/19 Суддя у 1-й інстанції - Ігнатенко В. В. Суддя у 2-й інстанції - Коваленко Н. В.
07 листопада 2019 року м. Дніпро
Суддя-доповідач Дніпровського апеляційного суду Коваленко Н.В., розглянувши апеляційну скаргу потерпілого ОСОБА_1 на постанову Індустріального районного суду м. Дніпропетровського від 04 жовтня 2019 року, якою провадження у справі, щодо
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
закрито, у зв'язку відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, -
Постановою Індустріального районного суду м. Дніпропетровського від 04 жовтня 2019 року, закрито провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2 на підставі п.1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
В постанові зазначено, що згідно протоколу про адміністративне правопорушення водій ОСОБА_2 , 10 серпня 2019 року о 18 годині 59 хвилин керуючи транспортним засобом Форд д/н НОМЕР_1 у м. Дніпро на регульованому світлофором перехресті вул. Байкальська та вул. А. Образцова, виконуючи проїзд перехрестя на ввімкнений в його напрямку забороняючий рух (червоний) сигнал світлофора, з ввімкненими у автомобілі Форд д/н НОМЕР_1 проблисковим маячком синього кольору та спеціальним звуковим сигналом, не забезпечив безпеку дорожнього руху, внаслідок чого зіткнувся зі слідувавшим на дозволений рух (зелений) сигнал світлофору автомобілем Мерседес д/н НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 , після чого відбулось перекидання автомобіля Форд д/н НОМЕР_1 . В результаті чого автомобілі отримали механічні пошкодження, а пасажири ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 отримали тілесні ушкодження. Своїми діями водій ОСОБА_2 порушив вимоги п.п.. 8.7.3е, 3.1 Правил дорожнього руху України.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, ОСОБА_1 поза межами строку його апеляційного оскарження звернулася до суду з апеляційною скаргою в якій, зокрема, просив суд апеляційної інстанції поновити пропущений строк.
Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку апеляційного оскарження постанови, потерпілий ОСОБА_1 посилається на те, що він не був обізнаний про дату та час розгляду справи, про прийняте рішення дізнався лише 07 жовтня 2019 року. Також, вказує, що в період з 30 вересня 2019 року по 15 жовтня 2019 року знаходився на стаціонарному лікуванні, а тому не мав можливості вчасно звернутися з апеляційною скаргою. При цьому, звертає увагу, що строк на подачу апеляційної скарги спливав 14 жовтня 2019 року, що є офіційним вихідним.
В апеляційній скарзі потерпілий ОСОБА_1 просить постанову скасувати, прийняти нову, якою притягнути ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 зазначив, що розглядаючи справу, суд відступив від принципів повноти та об'єктивності судового розгляду та порушив вимоги Постанов Пленуму Верховного Суду України від 11.06.2004 №11 та від 23.12.2005 №14. Також, вважає, що суд порушив право як водія ОСОБА_1 так і ОСОБА_8 , як власника автомобіля Мерседес, на захист та у доступі до справедливого правосуддя, оскільки справу розглянув за їх відсутністю. Окрім того, вважає, що висновок суду щодо відсутності в діях ОСОБА_2 порушень вимог п.8.7.3е та п.3.1 ПДР України є хибним і зроблений виключно виходячи з пояснень ОСОБА_2 , направлених на ухилення від відповідальності і суперечать наявним в справі доказам, а саме письмовими поясненнями ОСОБА_1 , ОСОБА_9 , ОСОБА_2 . При цьому вважає, що до пояснень свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_10 необхідно критично поставитись, оскільки вікна в швидкої тоновані, що обмежують видимість з медичного відсіку, тому свідки знаходилися в медичному відсіку і не могли бачити, які саме дії виконував водій ОСОБА_2 , а ОСОБА_3 взагалі перебував у тяжкому стані. Разом із цим, звертає увагу, що згідно висновку експертного дослідження №12/10.1/64 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні цієї дорожньо-транспортної пригоди.
В запереченнях на апеляційну скаргу ОСОБА_1 , захисник Бевза М.О. в інтересах ОСОБА_2 , вказує на те, що доводи ОСОБА_1 , які зазначені в апеляційній скарзі є безпідставними та необгрунтовними, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Захисник посилається на те, що суд, з'ясувавши дійсні обставини, на підставі навних у матеріаліх справи доказів, дійшов правильного висновку про закриття провадження щодо ОСОБА_2 , за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Заслухавши суддю-доповідача, представника ОСОБА_1 - адвоката Довгопалову О.О., яка підтримала апеляційну скаргу, ОСОБА_2 , його захисника адвоката Бевза М.О., які просили постанову залишити без змін, пояснення свідка ОСОБА_9 , дослідивши докази у справі, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість постанови в межах апеляційної скарги, суд дійшов такого висновку.
Відповідно до ст. 289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня її винесення, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такої постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Вирішуючи питання про необхідність поновлення строку апеляційного оскарження постанови, суд апеляційної інстанції виходить з того, що постанова винесена 04 жовтня 2019 року та останнім днем подачі скарги було 14 жовтня 2019 року, що є офіційним вихідним.
З огляду на викладені обставини та те, що апеляційна скарга ОСОБА_1 подана 15 жовтня 2019 року, тобто в наступний день після офіційного вихідного, суд не вважає строк апеляційного оскарження постанови пропущеним.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що ці вимоги закону, судом першої інстанції були дотримані в повному обсязі.
Матеріалами провадження встановлено, що ОСОБА_2 ставиться у провину вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, яка передбачає відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Диспозиція зазначеного адміністративного правопорушення є бланкетною - посилається на правила дорожнього руху, при порушенні яких утворюється склад адміністративного правопорушення.
Так, працівниками патрульної поліції встановлено порушення водієм ОСОБА_2 вимог п.п.. 8.7.3е, 3.1 Правил дорожнього руху України, про що зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення.
Між тим, невідповідність дій водія ОСОБА_2 вимогам п.п. 8.7.3е, 3.1 ПДР та наявність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, під час судового розгляду повністю були спростовані дослідженими доказами у справі, зокрема поясненнями самого ОСОБА_2 та письмовими доказами у справі.
Так, вирішуючи питання про відсутність вини ОСОБА_2 у цій ДТП, окрім наведеного, суд виходив й з того, що водієм ОСОБА_2 було вжито усіх необхідних заходів, які він повинен був вжити проїжджаючи перехрестя, а саме: ввімкнуто проблискові маячки та спеціальний звуковий сигнал та він переконався, що автомобілі, що знаходились на перехресті, надають йому перевагу в русі.
Судом першої інстанції також було досліджено письмові докази у справі, а саме протокол огляду місця дорожньо-транспортної пригоди, схема до цього протоколу, на якій зафіксовано місце розташування автомобілів після ДТП, отримані автомобілями механічні пошкодження, та місце зіткнення, пояснення учасників ДТП та надано належну оцінку цим доказам в їх сукупності.
За таких обставин, й враховуючи те, що вина ОСОБА_2 у вчиненні цього правопорушення, з огляду на наявні в матеріалах справи докази, свого підтвердження поза розумним сумнівом не знайшла, доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 , викладені в скарзі, є необгрунтованими.
Разом з цим, висновок експертного автотехнічного дослідження №12/10.1/64 від 15.10.2019, який надано ОСОБА_1 , як додаток до апеляційної скарги, апеляційний суд не може взяти до уваги та вважає його неналежним та недопустимим доказом, оскільки експерту були надані, в якості вихідних даних, виключно пояснення водія ОСОБА_1 , тоді як пояснення ОСОБА_2 , та інші матеріали справи, експерту не надавались.
Надаючи оцінку показам свідка ОСОБА_11 , допитаному в судовому засіданні суду апеляційної інстанції, який був пассажиром автомобіля Мерседес д/н НОМЕР_2 , в частині того, що гучно працював двигун автомобіля, та вони з ОСОБА_1 розмовляли і звуковий сигнал транспортного засобу Форд д/н НОМЕР_1 він не чув, не варті уваги, оскільки вони не спростовують висновки суду першої інстанції та тих обставин, що ОСОБА_1 , як водій, повинен був слідкувати за дорожньою обстановкою та не відволікатися.
При розгляді справи судом першої інстанції порушень ст.ст. 279, 280 КУпАП допущено не було, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст. 252 КУпАП.
Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови суду, апеляційним переглядом не встановлено.
Отже, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суд, -
Апеляційну скаргу потерпілого ОСОБА_1 -залишити без задоволення.
Постанову Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 04 жовтня 2019 року, якою провадження у справі про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП закрито на підставі п.1 ч. 1 ст. 247 КУпАП - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Дніпровського
апеляційного суду Н.В. Коваленко