Справа № 524/8631/17 Номер провадження 22-ц/814/2387/19Головуючий у 1-й інстанції Нестеренко С.Г. Доповідач ап. інст. Абрамов П. С.
06 листопада 2019 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
Головуючого судді: Абрамова П.С.,
Суддів: Пилипчук Л.І., Чумак О.В.,
За участю секретаря судового засідання: Зеленської О.І.
Представника позивача адвоката Єрмоленка О.В.,
представника відповідача адвоката Чорнухи Ю.В.,
розглянувши в порядку спрощеного провадження в м. Полтаві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про зобов'язання не чинити перешкоди у виконанні спадкового договору
за апеляційною скаргою ОСОБА_2 та апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука від 09 липня 2019 року, ухвалене під головуванням судді Нестеренка С.Г. у період часу з 15:08:56 до 15:39:46 год.., -
короткий зміст позовних вимог і рішення суду першої інстанції:
15 листопада 2017 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , у якому ставила вимоги про зобов'язання відповідачів не чинити перешкоди у виконанні нею спадкового договору.
10 квітня 2018 року уточнила позовні вимоги, прохаючи усунути перешкоди у виконанні умов спадкового договору шляхом надання ключів від вхідних дверей. (т.1 а.с.126-130 )
Підстави позову вмотивовувала тим, що відповідач ОСОБА_2 є її бабою. 26 травня 2015 року між нею та позивачем укладений спадковий договір, згідно умов якого ОСОБА_2 передала їй після своєї смерті у власність належну на праві власності квартиру АДРЕСА_1 .
Згідно п. 3.3. спадкового договору на набувача покладені обов'язки: зі сплати вартості послуг за користування елекроенергією, газо-, водопостачанням, та інших комунальних платежів; забезпечення спадкодавицю лікарськими засобами на підставі виданих лікарями рецептів, незалежно від їх вартості, здійснення належного догляду та харчування. У разі смерті ОСОБА_2 сторони домовилися, що позивач, як набувач, зобов'язана здійснити комплекс заходів із поховання ОСОБА_2 .
Позивач вказувала, що умови договору виконувалися нею у повному обсязі до жовтня 2016 року, коли вона втратила вільний доступ до квартири баби, а син останньої чинить їй перешкоди у виконанні обов'язків за спадковим договором, налаштовує бабу проти спілкування з нею, у квітні 2016 року замінив замок у вхідних дверях.
Рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 09 липня 2019 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Зобов'язано ОСОБА_2 , ОСОБА_3 не чинити перешкоди ОСОБА_1 у виконанні ОСОБА_1 спадкового договору, укладеного 26 травня 2015 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , посвідченого приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу Полтавської області Прокопом О.Е., зареєстрованого в реєстрі за номером №1018, у вигляді ненадання ключів від вхідних дверей квартири АДРЕСА_1 , та надати ОСОБА_1 ключі від вхідних дверей квартири АДРЕСА_1 .
короткий зміст вимог апеляційної скарги :
З рішенням не погодилася відповідач ОСОБА_2 та подала на нього апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити у повному обсязі.
Апелянт вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з неправильним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права, а викладені в ньому висновки такими, що не відповідають фактичним обставинам та матеріалам справи.
узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу :
Вказує на те, що суд невірно надав оцінку доказам, наданим нею у спростування позовних вимог, не надав належної оцінки тому факту, що позивач самостійно залишила ключі від квартири відповідача 10 жовтня 2016 року.
Заперечує проти доведеності того факту, що відповідачі чинили ОСОБА_1 у виконанні умов спадкового договору, як і способу вчинення таких перешкод. Вважає, що висновки суду не можуть ґрунтувалися на обставинах, які мали місце за три роки до ухвалення рішення і не є актуальними на час його постановлення.
Також з рішенням суду не погодився відповідач ОСОБА_3 та подав на нього апеляційну скаргу, у якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 у повному обсязі.
Апелянт вважає рішення суду незаконним та необґрунтованим.
Вказує на те, що позивач не надала жодних доказів вчинення ним перешкод у виконанні спадкового договору, зобов'язав його вчиняти дії, які не передбачені жодним договором.
узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи:
ОСОБА_1 надала відзив на апеляційну скаргу, у якому просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що 26 травня 2015 року між ОСОБА_2 (відчужувач) та ОСОБА_1 (набувач) був укладений спадковий договір, який посвідчений приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу Прокопом О.Е. та зареєстрований в реєстрі за № 1018.
Відповідно до умов цього договору сторони домовилися про те, що набувач зобов'язується виконувати передбачені у ньому розпорядження відчужувача, і, в разі смерті, набуває право власності на належну їй квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно п. 3.3.1 договору набувач взяв на себе наступні зобов'язання: сплачувати у встановлені строки вартість послуг за користування електроенергією та газо-, водопостачанням, та інші комунальні платежі: забезпечувати належними лікувальними засобами на підставі виданих лікарями рецептів, незалежно від їх вартості, належний догляд та харчування. У разі смерті відчужувача, набувач зобов'язана здійснити комплекс заходів та обрядових дій з його поховання.
Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з доведеності того факту, що відповідачі чинять позивачу перешкоди у виконанні нею спадкового договору, укладеного 26 травня 2015 року, у спосіб ненадання ключів від вхідних дверей квартири АДРЕСА_1 .
Суд апеляційної інстанції вважає висновки місцевого суду невірними виходячи з наступного.
Спірні правовідносини врегульовуються нормами Цивільного кодексу України (глава 90 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 1302 ЦК України передбачено, що за спадковим договором одна сторона (набувач) зобов'язується виконувати розпорядження другої сторони (відчужувача) і в разі його смерті набуває право власності на майно відчужувача.
Згідно з статтею 1303 ЦК України відчужувачем у спадковому договорі може бути подружжя, один із подружжя або інша особа. Набувачем у спадковому договорі може бути фізична або юридична особа.
Відповідно до ст. 1304 ЦК України спадковий договір укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, а також державній реєстрації у спадковому реєстрі в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.
Згідно з статтею 1305 ЦК України набувач у спадковому договорі може бути зобов'язаний вчинити певну дію майнового або немайнового характеру до відкриття спадщини або після її відкриття.
З матеріалів справи вбачається, що 26 травня 2015 року між ОСОБА_2 (відчужувач) та ОСОБА_1 (набувач) було укладено спадковий договір, який був посвідчений приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу Прокопом О.Е. та зареєстровано в реєстрі за № 1018 (т. 1 а.с.7-8).
Даний договір укладений ОСОБА_2 із своєю онукою ОСОБА_1 у зв'язку із потребою ОСОБА_2 у постійному сторонньому догляді, що знайшло своє підтвердження у судовому засіданні.
Відповідно до п. 1.1. договору набувач зобов'язується виконувати передбачені в ньому розпорядження відчужувача, і, в разі смерті, набуває право власності на належну їй квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно умов п. 3.3.1 договору, набувач взяв на себе наступні зобов'язання: сплачувати у встановлені строки вартість послуг за користування електроенергією та газо,- водопостачання та інші комунальні платежі; забезпечувати належними лікувальними засобами на підставі виданих лікарями рецептів, незалежно від їх вартості , належний догляд та харчування. У разі смерті відчужувача, набувач зобов'язана здійснити комплекс заходів та обрядових дій з його поховання.
Пунктом 4.10 договору передбачено, що у разі невиконання набувачем розпоряджень відчужувача, цей договір може бути розірвано на вимогу відчужувача в судовому порядку, а також на вимогу набувача у разі неможливості виконання нею обов'язків за цим договором.
Таким чином зі змісту спадкового договору не вбачається, що ОСОБА_2 як власник житла зобов'язана надавати ОСОБА_1 ключі від власної квартири. Умови спадкового договору не містять зобов'язання ОСОБА_2 у обов'язковому порядку надавати доступ ОСОБА_1 до належної спадкодавиці квартири.
У відповідності з вимогами ст. ст. 12, 81 Цивільно процесуального Кодексу України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування
Згідно ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Позивач не надала жодних доказів, які б вказували на те, що вона, як сторона спадкового договору, має право на примусове, поза волею власника, входження до житлового приміщення з метою виконання умов цього договору.
З огляду на це висновок місцевого суду про наявність підстав для задоволення позовних вимог та зобов'язання відповідачів не чинити перешкоди позивачеві у виконанні нею спадкового договору, укладеного 26 травня 2015 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , посвідченого приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу Полтавської області Прокопом О.Е., зареєстрованого в реєстрі за номером № 1018, у вигляді ненадання ключів від вхідних дверей квартири АДРЕСА_1 , та надати позивачеві ключі від вхідних дверей квартири, апеляційний суд вважає необґрунтованим.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).,(Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Доводи апеляційних скарг ОСОБА_3 та ОСОБА_2 щодо невідповідності висновків суду нормам матеріального права є обґрунтованими.
Решта доводів апеляційної скарги відносно того, що ОСОБА_1 самостійно віддала ключі від квартири, чим позбавила себе вільного доступу до квартири, та відносно того, що ОСОБА_2 за станом здоров'я не могла чинити перешкоди в доступі до квартири, з урахуванням відсутності доказів, що ОСОБА_3 чинить перешкоди ОСОБА_1 в доступі до квартири, не мають значення для вирішення спору з підстав зазначених вище - за умови відсутності обов'язку ОСОБА_2 , як власника житла, передавати ключі від квартири ОСОБА_1 .
Відповідно до п. 3,4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
На підставі вищевикладеного, апеляційний суд приходить до висновку про скасування рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука від 09 липня 2019 року в частині задоволених задоволення позовних вимог та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову.
Враховуючи висновок суду про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_2 , судові витрати апелянтів за розгляд справи в суді апеляційної інстанції, в розмірі по 960 гривень, з урахуванням норм ст. 141 ЦПК Українипідлягають компенсації за рахунок позивача.
Керуючись п. 2 ч. 1 ст. 374, ст. 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд, -
Апеляційні скарги ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - задовольнити.
Рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука від 09 липня 2019 року - скасувати. Ухвалити нове рішення.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про зобов'язання не чинити перешкоди у виконанні спадкового договору - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 та ОСОБА_3 судові витрати за розгляд справи в суді апеляційної інстанції по 960 гривень.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня її проголошення, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції, яким є Верховний Суд.
У разі оголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, строк на касаційне оскарження обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складений 11 листопада 2019 року.
Головуючий суддя : П.С. Абрамов
Судді: Л.І. Пилипчук
О.В. Чумак