Іменем України
05 листопада 2019 року м. Кропивницький
справа № 403/108/19
провадження № 22-ц/4809/1458/19
Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
головуючої судді Суровицької Л. В.,
суддів Авраменко Т. М., Черненка В. В.
учасники справи :
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
представник відповідача - адвокат Усатенко В'ячеслав Юрійович,
розглянув в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Устинівського районного суду Кіровоградської області від 22 липня 2019 рокуу складі судді Годованець І. А. у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недостовірною, такою, що не відповідає дійсності, порушує права та свободи, ганьбить честь, гідність та ділову репутацію, інформацію викладену у мережі «Інтернет» на «Youtube - каналі» «Телеканал 1+1»,
У лютому 2019 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про визнання недостовірною, такою, що не відповідає дійсності, порушує права та свободи, ганьбить честь та ділову репутацію, інформацію викладену у мережі «Інтернет» на «Youtube - каналі» «Телеканал 1+1».
Зазначав, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у мережі «Інтернет» на «Youtube - каналі» «Телеканал 1+1» розміщено відеозапис телевізійної передачі цього телеканалу під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_8», де йому належить головна роль. Оригінал електронного доказу наявний за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_6. Функціонал сайту Youtube дозволяє глядачам відео розміщувати під ним свої коментарі, в яких висловлювати своє міркування щодо змісту відео або інші міркування.На початку жовтня 2018 року, під час перегляду коментарів глядачів, виявив, що відповідач, зі свого «Youtube - каналу» в коментарях розмістив інформацію про те, що ніби то: він є дрібним злодієм, аферистом і збоченцем; відносно нього існує кримінальне провадження за крадіжку; здійснював якісь нічні походи у місця, де працювали жінки та іноді виходили на вулицю у туалет; що в черговий раз вдається до чергової афери; грається на людському горі; бреше на всю країну; наживається на біді і горі людей; вводить людей в оману, крім того називає його жалюгідним, гнидою, мраззю, ублюдком та потворою.
Факт поширення цих відомостей доводиться роздруківкою (скріншотами) усіх коментарів до відео «ІНФОРМАЦІЯ_8». Вважає, що викладена відповідачем у мережі «Інтернет» на «Youtube - каналі» «Телеканал 1+1» інформація щодо нього є явно недостовірною, оскільки за роки свого життя ніколи не вчиняв жодних дій, які б порушували закон та загальноприйняті норми моралі. До кримінальної чи адміністративної відповідальності не притягувався. Вказана інформація має негативний характер і не має характеру оціночних суджень, оскільки містить фактичні твердження.
Відповідач свідомо поширив недостовірну інформацію про нього, маючи на меті опорочити його честь і гідність та ділову репутацію. Поширені відповідачем вислови щодо його людських, моральних та професійних якостей є негативними, образливими, принизливими та такими, що не відповідають дійсності, що в цілому завдає непоправної шкоди його діловій репутації, як особи, що допомагає громадянам в догляді за їх здоров'ям.
Просив суд визнати недостовірною, такою, що не відповідає дійсності, порушує його права та свободи, ганьбить честь, гідність та ділову репутацію, інформацію, викладену у мережі «Інтернет» на «Youtube - каналі» Телеканал 1+1» за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_7 в коментарях до відео «ІНФОРМАЦІЯ_9», ОСОБА_2 . Стягнути з відповідача на його користь всі понесені по справі судові витрати (а.с. 25-28).
Рішенням Устинівського районного суду Кіровоградської області від 22 липня 2019 року в задоволенні позову відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на відшкодування витрат на професійну правничу допомогу 11000 грн..
Суд мотивував рішення тим, що повний текст коментарів та дописів автора під іменем «ОСОБА_12» до відео «ІНФОРМАЦІЯ_8», є вираженням суб?єктивної думки і поглядів цього автора. Оціночні судження, думки та переконання не є предметом судового захисту, оскільки будучи вираженням суб?єктивної думки й поглядів автора, не можуть бути перевірені на предмет їх відповідності дійсності і не можуть бути спростовані. Оспорювані у позовних вимогах судження у коментарях та дописах, не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості. Інформація, яка була поширена у коментарях та дописах, є оціночними судженнями з огляду на застосовані автором мовно-стилістичні засоби, а отже, така інформація не підлягає спростуванню в судовому порядку, оскільки не містить фактичних даних, а є лише критикою, оцінкою дій, припущеннями, особистою думкою автора.
Надані позивачем скріншоти сторінок веб-сайту не містять достовірної інформації про власника веб-сайту, на якому була поширена інформація щодо позивача, та відомості про особу автора під іменем « ОСОБА_12 ». У доданих до позову скріншотах з мережі Інтернет на Youtube - каналі» « Телеканал 1+1», тільки у одному з них у дописі від автора під іменем «ОСОБА_12 » зазначено прізвище: «ОСОБА_12». У всіх інших скріншотах у дописах від автора під іменем «ОСОБА_12» відсутні відомості про особу, якій адресовано відповідне звернення (а.с. 166-169).
В апеляційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду першої інстанції з підстав порушення норм матеріального і процесуального права та ухвалити нове рішення про задоволення позову. Зазначає, що суд безпідставно дійшов висновку, що висловлювання відповідача мають характер оціночних суджень. Висловлювання відповідача про те, що він є «дрібним злодієм, аферистом та збоченцем», а також, що «відносного нього існує кримінальне провадження за крадіжку» є відомостями, які доступні до перевірки. Відповідачем не надано суду доказів, які б підтверджували або могли підтвердити факт існування відомостей про нього як особу, яка скоїла злочин. Разом з тим, він надав суду довідку Територіального сервісного центру МВС України № 3541 про відсутність судимостей та непритягнення його до кримінальної відповідальності. Надав медичну довідку про проходження обов?язкових попереднього та періодичного психіатричних оглядів, які свідчать про відсутність жодних відхилень. Безпідставним є висновок суду, що висловлювання відповідача не стосуються позивача, оскільки вислювлювання в якості коментарів мали місце до конкретного відео, в якому йшла мова саме про нього як про головну дійову особу передачі каналу «1+1», а в деяких місцях прямо зазначено його прізвище. В судових засіданнях відповідач не заперечував, що його висловлювання стосувались саме його - ОСОБА_3 . Суд безпідставно визнав недоведеним факт розповсюдження висловлювань саме відповідачем. Заявою представника відповідача про вчинення кримінального правопорушення від 19 квітня 2019 року на адресу Устинівського відділення поліції ГУНП в Кіровоградській області вказано, що саме відповідач є учасником спілкування в розділі «коментарі» під відео «ІНФОРМАЦІЯ_8», який використовує «ОСОБА_12», якому ніби то адресовані якісь погрозливі на його думку висловлювання позивачем.Суд безпідставно стягнув судові витрати в сумі 11 000 грн., начебто понесені відповідачем на професійну правничу допомогу. Суд не врахував, що позивач є непрацездатною особою, пенсіонер та не зменшив розмір цих витрат хоча б на 75 відсотків. Сума сплачених відповідачем витрат на правничу допомогу не є співмірною зі складністю справи та виконаною адвокатом роботою, ані з часом, витраченим адвокатом на виконання робіт, ані з ціною позову та значенням справи для сторони. Відсутні фактичні витрати адвоката на проїзд до смт. Устинівка та подібні витрати не відносяться до гонорару адвоката (а.с. 175-178).
Апеляційне провадження відкрито 25 вересня 2019 року, зазначено, що справа підлягає розгляду в порядку письмового провадження без повідомленням учасників справи. 01 листопада 2019 року справу призначено до розгляду на 05 листопада 2019 року (а.с.196, 217).
У відзиві на апеляційну скаргу адвокат Усатенко В.В., який діє в інтересах відповідача, просить залишити рішення суду першої інстанції без змін та стягнути з позивача на користь ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2 500 грн., пов?язані з переглядом рішення суду в апеляційному порядку. Зазначає, що у позові не вказано, яким чином відповідач заподіяв шкоду честі, гідності та діловій репутації позивача, у чому це виразилось та які наслідки це мало для позивача. Позивач не надав доказів щодо особи, яка виклала коментарі під відео. Всі коментарі до відеоролику мають негативний характер щодо інформації, показаної в відеоролику. Сам позивач в коментарях ображає всіх у грубій та брутальній формі за їх коментарі, погрожує відповідачу вбивством, фізичною розправою (а.с.202-207).
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ІНФОРМАЦІЯ_10 року у мережі «Інтернет» на «Youtube - каналі» «Телеканал 1+1» розміщено відеозапис телевізійної передачі цього телеканалу під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_8», де головна роль належить ОСОБА_1 , жителю смт. Устинівка Кіровоградської області. Під відеозаписом Телеканалом 1+1 опубліковано інформацію: « ІНФОРМАЦІЯ_11».
Функціонал сайту Youtube надає можливість користувачам - глядачам відео розміщувати під ним свої коментарі, висловлювати свої міркування щодо змісту телепередачі телеканалу 1+1 під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_8» або інші міркування.
З роздруківки скріншоту коментарів під вказаною телепередачею вбачається, що під іменем «ОСОБА_12», було вказано: «ІНФОРМАЦІЯ_12».
«ІНФОРМАЦІЯ_13
«ІНФОРМАЦІЯ_14».
«ІНФОРМАЦІЯ_15?»
«ІНФОРМАЦІЯ_16 » (а.с.7-13).
Як підставу позову про визнання недостовірною інформації, викладеної у вказаних коментарях в мережі Інтернет на «Youtube - каналі» «Телеканал 1+1» за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_6, позивач зазначив те, що інформація не відповідає дійсності, порушує його права та свободи, ганьбить його честь, гідність та ділову репутацію.
На підтвердження недостовірності інформації надав до позову лист - відповідь Устинівського відділення поліції Долинського відділу поліції ГУНП в Кіровоградській області про те, що на території Устинівського району інформація щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності відділенням поліції, відсутня (а.с.14). Надав скорочену довідку Департаменту інформаційних технологій МВС України щодо відсутності (наявності) судимості, згідно якої за обліками МВС громадянин України ОСОБА_1 на території України станом на 11 грудня 2018 року не знятої чи не погашеної судимості не має (а.с.15), а також Медичну довідку про проходження обов?язкових попереднього та періодичного психіатричних оглядів від 15 травня 2019 року, відповідно до якої психіатричні показання до провадження роботи в дитячому центрі не знайдені (а.с.95).
Відповідно до статей 28, 68 Конституції України кожен має право на повагу до його гідності та ніхто не може бути підданий такому поводженню, що принижує його гідність. Кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Згідно зі статтями 94, 277 ЦК України, частиною четвертою статті 32 Конституції України кожному гарантується право на захист ділової репутації та спростування недостовірної інформації особою, яка поширила таку інформацію.
Статтею 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка відповідно до статті 9 Конституції України, є частиною національного законодавства, та частинами другою, третьою статті 34 Конституції України передбачено, що кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів. Здійснення цих свобод, оскільки воно пов'язане з обов'язками і відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом і є необхідними в демократичному суспільстві, зокрема, для захисту репутації чи прав інших осіб.
У статті 201 ЦК України передбачено, що особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, зокрема, є, честь, гідність і ділова репутація.
Відповідно до ст.297 ЦК України кожен має право на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканними. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.
Згідно зі ст.299 ЦК України фізична особа має право на недоторканність своєї ділової репутації. Фізична особа може звернутися до суду з позовом про захист своєї ділової репутації.
Позови про захист честі, гідності чи ділової репутації має право пред?явити, зокрема, фізична особа в разі поширення про неї недостовірної інформації, що порушує її особисті немайнові права.
Під поширенням інформації слід розуміти опублікування її у пресі, передавання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення у мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв'язку.
Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).
Згідно з частиною першою статті 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.
Юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову про захист гідності, честі чи ділової репутації, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.
Згідно із частиною другою статті 277 ЦК України негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного (презумпція добропорядності). Негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо) і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації.
Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з'ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.
За приписами статті 30 Закону України «Про інформацію» , ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень. Оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості. Якщо особа вважає, що оціночні судження або думки принижують її гідність, честь чи ділову репутацію, а також інші особисті немайнові права, вона вправі скористатися наданим їй законодавством правом на відповідь, а також на власне тлумачення справи у тому самому засобі масової інформації з метою обґрунтування безпідставності поширених суджень, надавши їм іншу оцінку. Якщо суб'єктивну думку висловлено в брутальній, принизливій чи непристойній формі, що принижує гідність, честь чи ділову репутацію, на особу, яка таким чином та у такий спосіб висловила думку або оцінку, може бути покладено обов'язок відшкодувати завдану моральну шкоду.
Отже, будь-яке судження, яке має оціночний характер, будь-яка критика та оцінка вчинків, вираження власних думок щодо певної діяльності, отриманих результатів такої діяльності, не є підставою для захисту права на повагу честі, гідності та ділової репутації, та, відповідно, не є предметом судового захисту.
Вирішуючи справи про захист честі, гідності та ділової репутації, суди повинні перевіряти, чи містить інформація, що стала підставою для звернення до суду, конкретні життєві обставини, фактичні твердження. Якщо зміст та характер досліджуваної інформації свідчить про наявність фактів, така інформація або її частина не може вважатись оціночним судженням, оскільки не є результатом суб?єктивної оцінки, а відображенням об?єктивної істини, що може бути встановлена у судовому порядку.
Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що спірна інформація, яка була поширена у коментарях та дописах під іменем « ОСОБА_12 » у мережі Інтернет на « Youtube - каналі» до відеозапису телевізійної передачі «Телеканал 1+1» під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_8», не є недостовірною інформацією, оскільки є суб?єктивною думкою автора щодо змісту передачі, є оцінкою дій головного героя, критикою цих дій, припущеннями, є суб'єктивною думкою, що виражає ставлення того, хто говорить, й оцінити правдивість чи правильність такого висловлювання будь-яким шляхом неможливо.
Оціночне судження не може бути доведене, це порушує саму свободу думки, яка є основною частиною права, гарантованого статтею 10 Конвенції.
Безпідставним є доводи апеляційної скарги про те, що є фактичним твердженням висловлювання відповідача: "ІНФОРМАЦІЯ_17», оскільки інформацію викладено у вигляді питання, а не ствердження про конкретний факт.
У доданих до позовної заяви скріншотах з мережі Інтернет на «Youtube - каналі» «Телеканал 1+1» тільки у одному з них у дописі від автора під іменем ««ОСОБА_12» зазначено прізвище ОСОБА_12. У всіх інших скріншотах з вказаної мережі у дописах від автора під іменем ««ОСОБА_12» відсутні відомості про особу, якій безпосередньо адресовано відповідне звернення.
Надані позивачем скріншоти сторінок веб-сайту не містять інформації про власника веб-сайту, на якому була поширена спірна інформація та відомості про особу автора під іменем «ОСОБА_12».
В поясненнях на ухвалу суду першої інстанції про залишення позову без руху позивач зазначив, що не бажає використовувати своє право щодо залучення співвідповідачем власника певної веб-сторінки у мережі Інтернет. Відповідачем зазначив лише автора інформації.
Відповідач не спростував належними доказами, що він не є автором спірної інформації.
Як вбачається з відзиву на позовну заяву, відповідачем не заперечувався той факт, що позивач у мережі Ітернет на «Youtube - каналі» у коментарях та дописах до відеозапису телевізійної передачі «Телеканал 1+1» під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_8», звертався до нього по імені, ображав у грубій формі, відкрито погрожував.
У відзиві на позов та у поясненнях в суді першої інстанції представник позивача зазначав про те, що позивач в коментарях до відеоролику звертався до відповідача та погрожував саме відповідачу та іншій особі розправою, у зв?язку з чим було подано заяву про вчинення кримінального правопорушення до Устинівського відділення поліції ГУНП в Кіровоградській області (а.с. 65-68,87-89).
Суд першої інстанції надав належну оцінку доказам, як кожному окремо , так і в їх сукупності, з урахуванням встановлених обставин справи правильно застосував норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини та дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову про захист честі, гідності та ділової репутації.
Доводи апеляційної скарги цих висновків суду першої інстанції не спростовують.
До апеляційного суду позивач надав відповідь на відзив з відео та аудіодоказами.
Відповідно до ст.367 ЦПК України за загальним правилом, суд апеляційної інстанції не має права приймати нові докази, які не були подані до суду першої інстанції.
За положенням ч.3 ст.367 ЦПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції, що об?єктивно не залежали від нього.
Оскільки позивачем не надано доказів щодо неможливості подання ним відео та аудіо доказів до суду першої інстанції, з причин, які об'єктивно не залежали від позивача, ці докази не приймаються апеляційним судом та їм не надається оцінка.
Рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позову про захист честі, гідності та ділової репутації ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому в цій частині підлягає залишенню без змін.
Разом з тим, обґрунтованими є доводи апеляційної скарги щодо безпідставного стягнення з позивача на користь відповідача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 11 000 грн..
Відповідно до статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно із частиною другою статті 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача.
Витрати, пов?язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (ч.1 ст.367 ЦПК України).
Згідно ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до ч.3 ст.367 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Таким чином, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторі
Зазначені критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (Рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України
Частиною 4 четвертою статті 137 ЦПК України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої ції статті суд може за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
На підтвердження витрат на правничу допомогу адвоката, відповідачем до ухвалення судом рішення, надано договір про надання професійної правничої допомоги від 08 квітня 2019 року, додаткову угоду від 20 липня 2019 року до вказаного договору, у пункті 1 якої передбачено, що розмір гонорару за надання консультацій, складення заяв по суті позову, складення заяв з процесуальних питань, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються погодинно згідно з розрахунком і становить 3 000 грн.
Розмір гонорару за представництво Клієнта в суді є фіксованим та становить 5 000 грн. Розмір витрат на проїзд до суду, який знаходиться в іншій місцевості, є фіксованим та становить 3 000 грн. Загальна вартість професійної правничої допомоги за даною угодою становить 11 000 грн. (а.с.148, 149).
Надано акт приймання-передачі від 20 липня 2019 року до договору про надання професійної правничої допомоги від 08 квітня 2019 року, згідно якого ОСОБА_2 прийняв виконання на суму 11 000 грн.(а.с.150); розрахунок до договору про надання професійної правничої допомоги з детальним описом робіт (наданих послуг), кількість годин та вартість робіт, всього на суму 11000 грн., що включає роботи адвоката по наданню ОСОБА_2 правової інформації адвокатом, консультацій і роз?яснень з питань захисту честі, гідності та ділової репутації - 500 грн,; опрацювання адвокатом матеріалів позовної заяви ОСОБА_11 та складення відзиву на позов від імені ОСОБА_2 - 2500 грн.; представництво інтересів відповідача в судових засіданнях Устинівського районного суду Кіровоградської області у справі за позовом ОСОБА_1 - 5 000 грн.; проїзд до смт Устинівка з м.Кропивницький та до м.Кропивницький з смт Устинівка у зв?язку з участю у судових засіданнях - 3 000 грн. (а.с.151), а також квитанцію до прибуткового касового ордера № 59 від 20 липня 2019 року про сплату коштів ОСОБА_2 (а.с.152).
Як свідчать матеріали справи адвокатом підготовлено відзив на позовну заяву на чотирьох сторінках та долучені до нього роздруківка коментарів з інтернет ресурсу; роздруківка статті з інтернет ресурсу, копія заяви про кримінальне правопорушення (а.с.65-90, 96).
Визначаючи розмір відшкодування відповідачу витрат на професійну правничу допомогу, суд першої інстанції не звернув увагу на те, що витрати на проїзд представника до іншого населеного пункту, що пов?язаний з явкою до суду, не відноситься до витрат на професійну правничу допомогу та безпідставно стягнув вказані витрати в розмірі 3 000 грн. з позивача на користь відповідача.
Крім того, суд не врахував положення ч.4 ст.137 ЦПК України щодо співмірності, не звернув увагу що розмір витрат, понесених відповідачем на правничу допомогу не є співмірним зі складністю справи та обсягом виконаної адвокатом роботи, обсягом наданих адвокатом послуг.
Оскільки суд першої інстанції рішення в частині розподілу судових витрат ухвалив з порушенням норм процесуального права, рішення суду в цій частині підлягає зміні.
З урахуванням обсягу виконаних адвокатом робіт, витраченого часу на опрацювання матеріалів позовної заяви та підготовку відзиву на позов, витрати в сумі 2500 грн. є неспівмірними та підлягають зменшенню до 1 000 грн. Вимоги щодо стягнення 3 000 грн. на проїзд представника, що пов?язані з явкою до суду задоволенню не підлягають, оскільки вказані витрати не відносяться до витрат на професійну правничу допомогу, крім того, вказані витрати не підтверджені належними та допустимими доказами.
Відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
У відзиві на апеляційну скаргу представник відповідача - адвокат Усатенко В.Ю. просив стягнути з позивача на користь відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2 500 грн.. На підтвердження вимог надав додаткову угоду від 15 жовтня 2019 року до договору про надання професійної правничої допомоги від 08 квітня 2019 року, розрахунок до договору, акт приймання-передачі виконаних робіт, квитанцію до прибуткового касового ордера № 72 від 15 жовтня 2019 року на суму 2500 грн., сплачену ОСОБА_2 (а.с.202-207, 208,209,210,211, 212, 213).
З урахуванням принципу співмірності, обсягу виконаних адвокатом робіт, а саме, що на апеляційну скаргу позивача підготовлено та подано відзив, який відтворює відзив на позовну заяву і доповнено його лише посиланням на правову позицію у постанові Верховного Суду, колегія суддів вважає, що розмір витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції має бути зменшено до 500 грн.
Тому з позивача на користь відповідача підлягає до стягнення в рахунок відшкодування витрат на професійну правничу допомогу 7 000 грн., з яких: 500 грн. за надання відповідачу правової інформації адвокатом, консультацій і роз?яснень з питань захисту честі, гідності та ділової репутації, 1000 грн. - за опрацювання позовної заяви та підготовку відзиву на позов; 5 000 грн. за представництво інтересів відповідача в судових засіданнях суду першої інстанції та 500 грн. за опрацювання адвокатом апеляційної скарги та складання відзиву на апеляційну скаргу.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Керуючись ст.268, п.2 ч.1ст. 374, ст.376, 381-383 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Змінити рішення Устинівського районного суду Кіровоградської області від 22 липня 2019 року в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
Стягнути з ОСОБА_1 ((місце реєстрації та проживання АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_2 (зареєстрвоаний та проживає: АДРЕСА_2 ) в рахунок відшкодування витрат на професійну правничу допомогу 7 000 грн.(сім тисяч гривень).
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови у випадку, передбаченому ст.389 ЦПК України.
Повний текст постанови складено 11 листопада 2019 року.
Головуюча суддя Л. В. Суровицька
Судді
Т. М. Авраменко
В. В. Черненко