Справа № 346/3185/19
Провадження № 33/4808/433/19
Категорія ст.130 ч.1 КУпАП
Головуючий у 1 інстанції Беркещук Б. Б.
Суддя-доповідач Малєєв
12 листопада 2019 року м. Івано-Франківськ
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Івано-Франківського апеляційного суду Малєєв А.Ю., з участю секретаря с/з Шемрай Г.А., Ткачука М.М., розглянувши справу про адміністративні правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 26 вересня 2019 року, -
1. Зміст постанови суду першої інстанції.
1.1. ОСОБА_1 визнаний винуватим за ч. 1 ст.130 КУпАП України, на нього накладено 10200 грн штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік, стягнуто 384 грн. 20 коп. судового збору.
1.2. 27.06.2019 р. о 02:05 год. в с. Нижній Вербіж, по вул. Шевченка, Коломийського району ОСОБА_1 керував транспортним засобом Peugeot Expert, д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння; огляд на стан сп'яніння проводився у присутності двох свідків за згодою водія у встановленому законом порядку за допомогою приладу Драгер 6810, тест № 3138, результат 2,08 проміле. Таким чином, ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.9 «а» ПДР України, за, що передбачена відповідальність ч.1 ст.130 КУпАП.
2. Доводи апеляційної скарги.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 стверджує, що:
- не керував транспортним засобом, оскільки його автомобіль був поламаний. Працівники поліції підійшли до нього, та запропонували пройти тест на стан алкогольного сп'яніння, при цьому він вказав їм, що не керував автомобілем, однак працівники поліції вказали на те, що в такому випадку автомобіль буде затримано та переміщено на арешт майданчик;
- під час проходження тесту, жодних свідків не було;
- при складанні протоколу ОСОБА_1 вказував працівникам поліції, що підписуватись не буде, оскільки не керував транспортним засобом. Після складення протоколу, транспортний засіб не арештовувався, а його не відстороняли від керування транспортним засобом;
- протокол про адмінправопорушення не був належним чином оформлений працівниками поліції оскільки в ньому не зазначено який саме підпункт ПДР України ним порушено;
- в суді розглядалися два протоколи, обидва за ч. 1 ст. 130 КУпАП, його викликали в суд один раз, а притягли до відповідальності два рази, суд не об'єднав ці справи, не дослідив повторності;
- також ОСОБА_1 вказує, що з суду на його адресу надійшло тільки одне повідомлення про явку в суд на 18.09.2019 року, проте вказаного числа справа не слухалась, оскільки суддя перебував в нарадчій кімнаті по цивільній справі. При цьому його повідомили, що наступне засідання у справі призначено на 26.09.2019 року. Однак напередодні судового розгляду він пошкодив ногу, з приводу чого звертався в районну лікарню, а відтак фізично не зміг бути присутнім в судовому засіданні 26.09.2019 року.
- вважає, що розглянувши таким чином справу без його участі, суд не в повній мірі з'ясував, та не дослідив всіх обставин справи.
Крім того, ОСОБА_1 вказує на поважність причин пропуску строку, оскільки справа розглядалась без його участі, і копію оскаржуваної постанови він отримав лише 18.10.2019 року.
З цих підстав, строк на апеляційне оскарження постанови ОСОБА_1 просив поновити, оскаржувану постанову скасувати, а провадження у справі закрити.
3. Позиції сторін.
В засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 доводи апеляційної скарги та клопотання підтримав, та просив їх задовольнити. Вказав, що за кермом був його батько. Не заперечив факту вживання алкоголю.
4. Мотиви апеляційного суду.
4.1. Перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги суд вважає, що строк на апеляційне оскарження слід поновити, а апеляційну скаргу залишити без задоволення з таких мотивів.
4.2. Згідно з ч. 2 ст. 294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
З матеріалів справи вбачається, що оскаржувана постанова була винесена судом 26.09.2019 року, без участі ОСОБА_1 і копія такої, була направлена судом на адресу ОСОБА_1 12.10.2019 року, що підтверджується відбитком поштового штемпеля на конверті (а.с.35).
Тому доводи апелянта про отримання копії оскарженої постанови 18.10.2019 року, сумніву не викликають. А відтак пропущений з поважних причин строк на апеляційне оскарження слід поновити.
4.3. Щодо доводів апеляційної скарги.
4.3.1. За приписами ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, дослідити в судовому засіданні наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Відповідно до вимог п. 2.9 «а» ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Згідно ч. 2, 3 ст. 266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків. У разі незгоди водія огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
4.3.2. З відеозапису, що міститься в матеріалах справи, вбачається, що ОСОБА_1 пройшов тест на стан алкогольного сп'яніння за допомогою приладу Драгер, результат тесту - 2,08 % проміле алкоголю. Це також підтверджується відповідною роздруківкою в матеріалах справи (а.с.3) При цьому з відео вбачається, що під час проходження тесту були присутні свідки, що спростовує відповідні доводи апеляції.
Крім того, ОСОБА_1 було роз'яснено, що за результатами проходження тесту буде складено протокол про адмінправопорушення, саме за керування автомобілем в стані алкогольного сп'яніння. ОСОБА_1 погоджувався, та ствердно відповідав «так».
Будь яких заперечень з приводу того, що він не керував транспортним засобом ОСОБА_1 під час проходження тесту не висловлював. Факт вживання алкоголю підтвердив, та висловлював розуміння перевищення дози допустимої норми алкоголю в крові.
За таких обставин, заперечення ОСОБА_1 щодо керування ним транспортним засобом, а також погроз працівників поліції доставити автомобіль на штраф майданчик, є голослівними, та нічим не підтвердженими, а тому не можуть бути взяті до уваги.
4.3.3. Щодо відсутності посилання на пункт ПДР. Дійсно пункт 2.9 ПДР України в протоколі щодо апелянта не зазначено. Водночас відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачена не за порушення відповідного пункту ПДР, ця норма містить пряму заборону для водія керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння. Про відповідальність за цією статтею і було роз'яснено апелянту під час складання протоколу. Тому посилання апелянта в цій частині є неспроможними, а недолік адміністративного матеріалу не спростовує факту перебування особи в стані алкогольного сп'яніння.
4.3.4. Щодо подвійного притягнення до відповідальності та ознак повторності. Згідно ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
В провадженні Коломийського міськрайонного суду перебували дві справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП. За скоєне 22.06.2019 аналогічне правопорушення провадження закрито у зв'язку з спливом строків накладення, про що свідчить відповідна постанова суду.
У справі відсутня інформація, яка могла б дати підстави для висновку про порушення прав апелянта в цьому випадку. Щодо нього не складався протокол за ч. 2 ст. 130 КУпАП за ознакою повторності, а тому і апеляційний перегляд може відбуватися тільки в межах висунутого в протоколі твердження про скоєне адміністративне правопорушення. Наявність іншого судового рішення за інше правопорушення на вирішення питання вини у даному провадженні не впливає.
Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
5. За таких обставин, суд приходить до висновку, що жодних порушень законодавства про адміністративні правопорушення, які б вплинули на правильність прийнятого місцевим судом рішення, та були б підставою для його скасування, під час складання протоколу про адміністративні правопорушення, та під час розгляду справи в суді першої інстанції, не встановлено.
З огляду на наведене підстав для скасування постанови судді немає.
На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд -
Клопотання ОСОБА_1 задовольнити.
Строк на апеляційне оскарження постанови Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 26 вересня 2019 року - поновити.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 26 вересня 2019 року відносно ОСОБА_1 - залишити без зміни.
Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Івано-Франківського
апеляційного суду А.Ю. Малєєв
Згідно з оригіналом
Суддя А.Ю. Малєєв