Житомирський апеляційний суд
Справа №282/211/15-к Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1
Категорія ч.2 ст.121 КК України Доповідач ОСОБА_2
07 листопада 2019 року. Житомирський апеляційний суд у складі суддів: ОСОБА_2 - головуючого, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , за участі: секретаря судового засідання ОСОБА_5 , прокурора ОСОБА_6 , обвинуваченого ОСОБА_7 , захисника ОСОБА_8 , потерпілої ОСОБА_9 , - розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі апеляційні скарги прокурора ОСОБА_10 та потерпілої ОСОБА_9 на вирок Баранівського районного суду Житомирської області від 04 січня 2019 року у кримінальному провадженні № 1201406210000289 за ч. 2 ст. 121 КК України щодо ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 ,-
Цим вироком ОСОБА_7 визнано невинуватим за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, та виправдано його на підставі п. 2 ч. 1 ст. 373 КПК України у зв'язку з недоведеністю його винності у вчиненні кримінального правопорушення.
У даному кримінальному провадженні ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, - умисного заподіяння ОСОБА_11 тяжких тілесних ушкоджень, що спричинило смерть потерпілого, за таких обставин. Близько 23 години 24 січня 2012 року по вул. Висоцької у с. Березівці Любарського району Житомирської області обвинувачений ОСОБА_7 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, в ході суперечки з ОСОБА_11 , який образив його покійного батька, умисно наніс ОСОБА_11 один удар кулаком правої руки по спині, один удар кулаком правої руки в область нижньої щелепи із лівої сторони обличчя, внаслідок чого ОСОБА_11 впав правим боком на землю, головою до вхідних дверей житлового будинку ОСОБА_12 , умисно наніс ОСОБА_11 ще один удар долонею правої руки в область лівої сторони обличчя, один удар кулаком руки в область лівої тім'яно-потиличної ділянки голови, один удар ногою в область передньої верхньої частини ніг та близько трьох ударів ногами в область грудей та плечей. Після цього ОСОБА_7 разом зі своїми знайомими заніс ОСОБА_11 до будинку ОСОБА_13 та поклавши на диван у спальній кімнаті, продовжив розпивати спиртне. Близько 2 години вночі 25 січня 2012 року ОСОБА_7 умисно наніс ОСОБА_11 близько шести ударів кулаками рук в область живота, грудей та плечей. Вказаними діями ОСОБА_7 умисно заподіяв ОСОБА_11 тяжкі тілесні ушкодження, що є небезпечними для життя в момент заподіяння, у вигляді закритої-черепно лицевої травми у вигляді садна правої половини обличчя, синця правої лобної ділянки, садна правої надбрівної дуги, садна лівої надбрівної дуги, синця та садна лівої лобної ділянки, садна лівої скроневої ділянки, перелома гілки та тіла нижньої щелепи справа, крововиливу під м'які покрови голови в лівій тім'яно-потиличній ділянці та крововиливів під оболонки, в шлуночки та речовину головного мозку, - що знаходяться у прямому причинному зв'язку зі смертю потерпілого, яка настала ІНФОРМАЦІЯ_2 у приміщенні Любарськї ЦРЛ, а також легкі тілесні у вигляді: 2 синців на грудній клітці зліва, крововиливів в міжреберні проміжки зліва та крововиливу в стінку тонкої кишки.
В апеляційних скаргах:
- прокурор просить скасувати вирок та ухвалити новий вирок, яким визнати винним ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, та призначити йому покарання за цей злочин у виді позбавлення волі на строк 7 років. Посилається на незаконність та необґрунтованість вироку, невідповідність фактичним обставинам справи висновків суду про недоведеність винності обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому злочину, неправильне застосування закону про кримінальну відповідальність, неповноту судового розгляду та істотне порушенням судом вимог кримінального процесуального закону. Вказує, що суд не дав належної оцінки доказам, зокрема, показанням свідка ОСОБА_14 ; не дав оцінки тим обставинам, що мотив на спричинення тілесних ушкоджень потерпілому був лише у ОСОБА_7 та частину своїх дій обвинувачений міг вчиняти в умовах очевидності. Твердить про безпідставну відмову судом у задоволенні клопотання захисника про призначення додаткової судово-медичної експертизи з метою усунення протиріч у показаннях обвинуваченого та свідків;
- потерпіла ОСОБА_9 просить скасувати вирок та ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_7 визнати винним та призначити йому покарання у відповідності з законом. Вказує на незаконність та необґрунтованість вироку, порушенням судом вимог процесуального закону, оскільки підготовче судове засідання було проведене без участі потерпілої ОСОБА_15 , яку суд не повідомив про розгляд належним чином про час та місце судового розгляду, та яка не змогла скористатись своїми законними правами.
У запереченнях на апеляційні скарги захисник ОСОБА_8 твердить про їх необґрунтованість, просить залишити їх без задоволення, а вирок суду без змін.
Заслухавши доводи прокурора та потерпілої ОСОБА_9 в підтримання апеляційних скарг, міркування захисника та обвинуваченого в заперечення апеляційних скарг, перевіривши справу, колегія суддів приходить до таких висновків.
Відповідно до ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Згідно положень п. 8 Розділу ХІ «Перехідних положень» КПК України 2012 року, допустимість доказів, отриманих до набрання чинності цим Кодексом, визначається у порядку, що діяв до набрання ним чинності.
Відповідно до ст. 94 КПК України, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Згідно ст. 409 КПК України, підставою для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
Відповідно до вимог ст. 412 КПК України, істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення; судове рішення у будь-якому разі підлягає скасуванню, якщо судове провадження здійснено за відсутності потерпілого.
З матеріалів справи видно, що у даному кримінальному провадженні більша частина доказів була отримана органом досудового розслідування у період часу з 25.01.2012 до 30.04.2012, - до набрання чинності КПК України 2012 року, який набрав чинності 20 листопада 2012 року.
Під час повторного судового розгляду, в порушення вимог п. 8 Розділу ХІ «Перехідних положень» КПК України, прокурором не надано суду, а судом не досліджено та не дано належної оцінки у вироку показанням ОСОБА_7 та свідків-очевидців на досудового розслідуванні у січні - березні 2012 року про фактичні обставини заподіяння ОСОБА_11 тілесних ушкоджень.
У вироку відсутні посилання на вказані докази, одержані органом досудового розслідування під час дії КПК 1960 року, відповідно до якого показання свідків під час досудового розслідування є допустимими доказами, та відсутня їх належна оцінка в сукупності з подальшими показаннями обвинуваченого та свідків - очевидців.
Судом не дано належної оцінки показанням свідків ОСОБА_16 , ОСОБА_14 та ОСОБА_17 про причину побиття ОСОБА_11 обвинуваченим, нанесення ним ударів ОСОБА_11 по різним частинам тіла, у тому числі, по голові, внаслідок яких потерпілий падав, на його обличчі виступила кров, залишався наодинці з потерпілим та витирав руки від крові; висновкам судово-медичних експертиз про відповідність показань вказаних свідків тілесним ушкодженням, виявленим на трупі ОСОБА_11 . Судом не вказано, з яких міркувань ці докази суд визнає недостовірними.
Даючи оцінку наведеним у вироку доказам, суд першої інстанції не навів у мотивувальній частині вироку своїх висновків про те, які саме тілесні ушкодження були заподіяні обвинуваченим потерпілому та яка тяжкість цих ушкоджень.
Крім того, з матеріалів справи видно, що попередній розгляд справи було проведено судом першої інстанції 28.12.2015 - 17.03.2016, а також судове засідання 06.06.2016 під час якого допитувалися свідки ОСОБА_14 та ОСОБА_17 , у відсутності потерпілої ОСОБА_15 , яка належним чином не була повідомлена про час та місце підготовчого судового засідання та судового розгляду, померла ІНФОРМАЦІЯ_3 . Судові засідання 06.07.2017 та 19.09.2017, у яких були допитані вказані свідки-очевидці, були проведені у відсутності потерпілих.
Потерпіла ОСОБА_18 була допущена до участі в судовому розгляді даного кримінального провадження лише в судовому засіданні 30.11.2017 та до закінчення судового розгляду цій особі судом не надавалися для ознайомлення матеріали справи, в якій містяться докази, що досліджувалися судом у відсутності потерпілого (показання свідків-очевидців).
За таких обставин є обґрунтованими доводи прокурора під час апеляційного розгляду про невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи та істотні порушення місцевим судом вимог кримінального процесуального закону, зокрема, прав потерпілих, - оскільки ці порушення перешкодили постановленню законного та обґрунтованого судового рішення у даній справі.
Тому вирок не може бути визнаний законним та обґрунтованим, підлягає скасуванню з направленням кримінальної справи на новий судовий розгляд.
При новому судовому розгляді суду першої інстанції необхідно врахувати висновки і мотиви, з яких скасовано оскаржуваний вирок, усунути допущені порушення закону, дослідити всі обставини кримінального провадження, ретельно перевірити зібрані у справі докази, дати їм відповідну оцінку із зазначенням мотивів, з яких суд визнає одні докази достовірними та відкидає інші, з точки зору належності, допустимості та достовірності, а сукупності зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку, і в залежності від установлених обставин справи, у відповідності з вимогами ст. 370 КПК України, прийняте законне та обґрунтоване рішення.
Керуючись ст. ст. 404, 407 КПК України, апеляційний суд, -
Апеляційні скарги прокурора ОСОБА_10 та потерпілої ОСОБА_9 задовольнити частково.
Вирок Баранівського районного суду Житомирської області від 04 січня 2019 року відносно ОСОБА_7 скасувати та призначити новий розгляд кримінального провадження у суді першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та не підлягає оскарженню в касаційному порядку.
Судді: