Житомирський апеляційний суд
Справа №295/12079/16-ц Головуючий у 1-й інст. Чішман Л. М.
Категорія 18 Доповідач Шевчук А. М.
06 листопада 2019 року Житомирський апеляційний суд у складі:
головуючої судді Шевчук А.М.,
суддів: Талько О.Б., Коломієць О.С.,
з участю секретаря судового засідання Баліцької Т.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі
цивільну справу №295/12079/16-ц за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк", третя особа: орган опіки та піклування Житомирської міської ради, про визнання договорів недійсними
за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2
на ухвалу Богунського районного суду м. Житомира від 03 вересня 2019 року, яка постановлена під головуванням судді Чішман Л.М. у м. Житомирі,
У вересні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" (надалі - ПАТ «Укрсоцбанк» або банк). Із урахуванням заяви про зміну предмета позову від 28 квітня 2017 року, просив визнати недійсними укладені між ним та відповідачем договір відновлювальної кредитної лінії від 26 лютого 2008 року №280/40-339 та іпотечний договір від 26 лютого 2008 року (а.с.81-85 т.1).
Ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 03 вересня 2019 року позов залишено без розгляду та скасовано заходи забезпечення позову, застосовані ухвалою суду від 05 липня 2019 року.
Не погодившись із ухвалою суду першої інстанції, представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу. Посилаючись на порушення норм процесуального права, просить ухвалу скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Зазначає, що 29 серпня 2019 року подав до суду клопотання про відкладення розгляду справи, призначеного на 03 вересня 2019 року, у зв'язку із перебуванням у щорічній черговій відпустці, про що надав копію відповідного наказу. Сам же позивач ОСОБА_1 жодних судових повісток не отримував і не був повідомлений про час і дату судового засідання.
Представник Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" Михніцький Г.Ю. подав відзив на апеляційну скаргу. Просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.
Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції відповідно до положень ст.367 ЦПК України, колегія суддів апеляційного суду доходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.
Залишаючи позовну заяву без розгляду на підставі пункту третього частини першої ст.257 ЦПК України, суд першої інстанції виходив із того, що позивач та його представник зловживають своїми правами, оскільки повторно не з'являються в судові засідання. Так, ОСОБА_1 та його представник в судові засідання 19 червня та 03 вересня 2019 року не з'явилися, натомість представник позивача ОСОБА_2 обидва рази подав заяви про відкладення розгляду справи. У судовому засіданні 19 червня 2019 року представник не міг бути присутнім через відрядження до м. Києва для представництва інтересів клієнта при проведенні слідчих дій у кримінальному провадженні, а 03 вересня 2019 року він перебував у щорічній відпустці з 23 серпня 2019 року по 04 вересня 2019 року. Натомість представник відповідача подав заяву, в якій наполягав на залишенні позову без розгляду у зв'язку із повторною неявкою позивача та його представника у судові засідання.
Колегія суддів апеляційного суду не може повністю погодитися із такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства проголошується рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов'язків суб'єктів цивільно-процесуальних правовідносин, та їх гарантії.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до положень пункту третього частини першої ст.257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Отже, правом на залишення заяви без розгляду суд наділений лише за сукупності певних установлених законом умов: належного повідомлення позивача про час та місце судового засідання; повторної неявки позивача в судове засідання, яка в такому разі визнається як друга поспіль неявка; ненадходження від позивача клопотання про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення перешкоджає розгляду справи.
Аналогічну конструкцію передбачає частина п'ята ст.223 ЦПК України.
Судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик. Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями. Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно (частини третя, четверта та п'ята ст.128 ЦПК України).
Суд викликає або повідомляє свідка, експерта, перекладача, спеціаліста, а у випадках термінової необхідності, передбачених цим Кодексом, зокрема у справах про видачу обмежувального припису - також учасників справи телефонограмою, телеграмою, засобами факсимільного зв'язку, електронною поштою або повідомленням через інші засоби зв'язку (зокрема мобільного), які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику (частина дев'ята ст.128 ЦПК України).
Позивач ОСОБА_1 приймав участь у розгляді справи через свого представника - ОСОБА_2, повноваження якого підтверджуються копією довіреності, виданої 15 червня 2016 року (а.с.110 т.1).
Судову повістку про виклик у судове засідання на 19 червня 2019 року ОСОБА_1 отримав поштовим повідомленням 02 квітня 2019 року (а.с.21 т.2).
Матеріали справи не містять доказів повідомлення представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про судове засідання, призначене на 19 червня 2019 року. Однак ОСОБА_2 подав до суду клопотання про відкладення розгляду справи 19 червня 2019 року в зв'язку із перебуванням у службовому відрядженні в місті Києві, про що надав копію відповідного наказу (а.с. 27-28 т.2). Так, копією наказу від 18 червня 2019 року №18-06/19 підтверджується, що 19 червня 2019 року ОСОБА_2 вибув у відрядження до м. Києва для представництва інтересів клієнта при проведенні слідчих дій у кримінальному провадженні. Наявність вищезазначеного клопотання свідчить про обізнаність представника позивача про судове засідання 19 червня 2019 року.
У зв'язку із неявкою в судове засідання 19 червня 2019 року розгляд справи був відкладений на 03 вересня 2019 року (а.с.24-25 т.2).
Поштове повідомлення із повісткою про виклик у суд на 03 вересня 2019 року, направлене ОСОБА_1 , повернулося без вручення із відміткою «за закінченням встановленого строку зберігання» (а.с.29-30 т.2). Докази повідомлення представника позивача про судове засідання, призначене на 03 вересня 2019 року, в матеріалах справи також відсутні.
Однак представник позивача ОСОБА_2 29 серпня 2019 року подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із його перебуванням у щорічній відпустці в період з 23 серпня 2019 року по 04 вересня 2019 року, у підтвердження чого надав копію наказу від 23 серпня 2018 року №23-08-01/19 (а.с.31-32 т.2).
У судовому засіданні 03 вересня 2019 року представник Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" Михніцький Г.Ю. подав заяву, в якій просив залишити позов без розгляду, оскільки позивач повторно та неодноразово не з'являється в судове засідання (а.с.33 т.2).
Із урахуванням заяви представника відповідача суд 03 вересня 2019 року виніс ухвалу про залишення позову без розгляду та скасування заходів забезпечення позову.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (надалі - Конвенція) гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Ключовими принципами статті 6 є верховенство права та належне здійснення правосуддя. Ці принципи також є основоположними елементами права на справедливий суд.
Право на суд покриває надзвичайно широке поле різноманітних категорій - воно стосується як інституційних та організаційних аспектів, так і особливостей здійснення окремих судових процедур.
Своєрідним механізмом, який дозволяє розуміти, тлумачити та застосовувати Конвенцію є практика Європейського суду з прав людини, яку він викладає у своїх рішеннях.
Ураховуючи той факт, що право на справедливий суд займає основне місце у системі глобальних цінностей демократичного суспільства, Європейський суд у своїй практиці пропонує досить широке його тлумачення.
Так, у справі Delcourt v. Belgium зазначено, що «у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення». У справі Bellet v. France вказано, що «стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права».
Як свідчить позиція у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитися правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
Оскільки позивач та його представник не були належним чином повідомлені про судове засідання, призначене на 03 вересня 2019 року, то за конструкцією пункту третього частини першої ст.257 ЦПК України суд першої інстанції не мав правових підстав для залишення позовної заяви ОСОБА_1 без розгляду. Окрім того, матеріалами справи доводиться, що представник позивача ОСОБА_2 обидва рази заздалегідь повідомляв суд про неможливість прибути у судові засідання, призначені на 19 червня 2019 року та на 03 вересня 2019 року, вказував причини та надавав відповідні докази, а тому відсутні підстави вважати, що представник позивача обидва рази не з'явився у судові засідання без поважних причин, а його дії щодо двох судових засідань, якими обґрунтував свою ухвалу суд першої інстанції, ще не свідчать про зловживання останнім процесуальними правами, а навпаки демонструють зацікавленість.
Справа по суті не розглянута.
Посилання у відзиві на апеляційну скаргу на ту обставину, що до вирішення даної справи зупинено провадження у іншій справі - за позовом банку до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, не змінює висновків апеляційного суду про порушення судом першої інстанції порядку залишення позовної заяви ОСОБА_1 без розгляду.
Ураховуючи наведене, відповідно до приписів ст.379 ЦПК України апеляційний суд скасовує ухвалу суду першої інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направляє її до суду першої інстанції для продовження розгляду, у зв'язку з порушенням порядку, встановленого для залишення позову без розгляду.
Керуючись ст.ст.259,268,367-368,374,379,381-384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 задовольнити.
Ухвалу Богунського районного суду м. Житомира від 03 вересня 2019 року скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуюча Судді:
Повний текст постанови складений 11 листопада 2019 року.