Рішення від 30.10.2019 по справі 761/8822/19

Справа № 761/8822/19

Провадження № 2/761/4468/2019

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2019 року Шевченківський районний суд м.Києва у складі:

головуючого судді: Савицького О.А.,

при секретарі: Горюк В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна» про зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

28.02.2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна» про зобов'язання вчинити дії, у якому просить зобов'язати відповідача безоплатно внести у текст договору від 29.12.1990 року, у реєстраційний напис, виконаний на четвертій сторінці цього договору та й в усі реєстраційні книги належним чином завірені виправлення числового визначення квартири АДРЕСА_1 , як частки ідеальної долі будинку.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 29.12.1990 року між ним та Виконавчим комітетом Ленінського району Ради народних депутатів м.Києва укладено договір купівлі-продажу, за яким він придбав квартиру АДРЕСА_1 , що складає 3793/100000 часток ідеальної долі будинку, в якому вона знаходиться. Разом з тим, 06.03.2013 року Окружним адміністративним судом м.Києва прийнято постанову в справі № 2а-13899/11/2670, у якій встановлено, що у тексті вказаного договору купівлі-продажу неналежно визначено ідеальну долю квартири, тобто величину співвідношення між її загальною площею та загальною площею будинку (без врахування вбудованих приміщень). Враховуючи вказані обставини, позивач з метою підтвердження правильності розрахунку ідеальної долі квартири звертався до відповідача з відповідними письмовими заявами, однак останні були залишені відповідачем без належного реагування, жодного перерахунку не здійснювалось. Таким чином, посилаючись на наявність помилки у розрахунках ідеальної долі його квартири та допущену відповідачем бездіяльність, позивач з метою захисту своїх порушених прав звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою від 29.03.2019 року відкрито провадження у справі, розгляд якої вирішено проводити у порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою від 12.08.2019 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити їх у повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з'явився, свого представника до суду не направив, про дату, час і місце судового розгляду повідомлявся належним чином у встановленому законом порядку, причин неявки не повідомив та відзиву не подав.

Враховуючи, що позивач не заперечив проти проведення заочного розгляду справи, при цьому, належним чином повідомлений відповідач в судове засідання не з'явився, відзиву не подав, а тому відповідно до вимог ст.ст. 280, 281 ЦПК України, суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Перевіряючи обставини справи, судом встановлено, що 29.12.1990 року між позивачем та Виконавчим комітетом Ленінського району Ради народних депутатів м.Києва укладено договір купівлі-продажу, за яким він придбав квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 53,1 кв.м. та житловою площею 31,9 кв.м.

Вищевказаний договір містить визначення, що придбане позивачем майно склало 3793/100000 часток ідеальної долі будинку АДРЕСА_2 .

Відповідно до пункту 1 Положення про продаж громадянам у власність квартир у будинках державного і громадського житлового фонду, їх утримання і ремонт, затвердженого постановою Ради Міністрів Української РСР від 19.05.1989 року № 142 (далі - Положення), виконавчі комітети місцевих Рад народних депутатів, підприємства, об'єднання, організації мають право продавати громадянам в особисту власність займані ними квартири в будинках державного і громадського житлового фонду, а також незаселені квартири в будинках, що підлягають реконструкції або капітальному ремонту. При цьому предметом договору купівлі-продажу може бути окрема квартира або одноквартирний жилий будинок, крім непридатних для проживання.

Пунктом 10 вищезазначеного Положення визначено, що виконавчі комітети місцевих Рад народних депутатів, підприємства, об'єднання і організації замовляють в органах технічної інвентаризації необхідну технічну документацію на квартиру (будинок), яка намічається до продажу: план квартири, складений після її обстеження, та довідку про розмір її ідеальної долі, що визначається співвідношенням між загальною площею даної квартири і загальною площею будинку (без урахування вбудованих приміщень).

Отже, на момент укладення договору купівлі-продажу квартири та реєстрації позивачем за собою права власності на неї, поняття ідеальної долі було визначено та викладено порядок її розрахунку.

Таким чином у договорі купівлі-продажу, на підставі якого виникло право власності позивача, необхідно мало було визначено співвідношення між загальною площею даної квартири і загальною площею будинку (без урахування вбудованих приміщень).

Положенням про продаж громадянам у власність квартир у будинках державного і громадського житлового фонду, їх утримання і ремонт, затвердженим постановою Ради Міністрів Української РСР від 19.05.1989 року № 142, передбачено чіткий порядок визначення ідеальної долі, виходячи з двох арифметичних значень площі - загальної площі будинку без урахування вбудованих приміщень та загальної площі квартири.

При цьому, як вбачається з оціночного акту, який є додатком до рішення виконкому міськради від 19.10.1990 року, загальною площею будинку є 6335,1 кв.м., загальною площею квартир у будинку - 4254,5 кв.м., площею вбудованого приміщення - 1162,4 кв.м. Однак вказаний акт не містить визначення загальної площі будинку без вбудованого приміщення.

Вищевказані обставини також були встановлені у постанові Окружного адміністративного суду м.Києва від 06.03.2013 року в справі № 2а-13899/11/2670, якою ОСОБА_1 було відмовлено в задоволенні адміністративного позову до КМР та КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна» про зобов'язання вчинити дії. Постанова у апеляційному порядку не оскаржувалась та набрала законної сили.

Разом з тим, як вбачається з вказаної постанови, у ній, серед іншого, встановлено, що у договорі купівлі-продажу неналежно визначено ідеальну долю придбаної позивачем квартири, тобто величину співвідношення між її загальною площею та загальною площею будинку (без врахування вбудованих приміщень), що унеможливлює аналіз подальших посилань позивача на придбання ним частки в будинку, виникнення прав щодо майна, порушення при реєстрації цього права та подальші порушення права власності позивача.

За таких обставин зазначена у тексті договору купівлі-продажу, а також внесена до реєстраційного напису та реєстраційних книг ідеальна доля квартири була розрахована відповідачем не коректно.

З метою підтвердження правильності розрахунку величини ідеальної долі позивач 07.07.2015 року та 19.07.2016 року звертався до відповідача з відповідний письмовими заявами, однак останні були залишені відповідачем без належного реагування, жодного перерахунку не здійснювалось.

Відповідно до п.10 Положення про продаж громадянам у власність квартир у будинках державного і громадського житлового фонду, їх утримання і ремонт, затвердженого постановою Ради Міністрів Української РСР від 19.05.1989 року № 142, чинного на момент укладення договору купівлі-продажу, виготовлення технічної документації на квартиру (будинок), яка намічається до продажу, зокрема плану квартири та довідки про розмір її ідеальної долі, входить до повноважень органів технічної інвентаризації.

За таких обставин, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, враховуючи, що під час розрахунку ідеальної долі належної позивачу кватири АДРЕСА_1 відповідачем допущені неточності, що також було встановлено в судовому рішенні, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а тому вважає за необхідне зобов'язати відповідача провести обміри та перерахунок площі квартири АДРЕСА_1 , та її частки від загальної площі будинку, в якому вона знаходиться, з врахування обставин, встановлених у постанові Окружного адміністративного суду м.Києва від 06.03.2013 року в справі № 2а-13899/11/2670, а також внести належним чином завірені виправлення вказаної площі та частки в текст договору від 29.12.1990 року купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , у реєстраційний напис, виконаний на четвертій сторінці вказаного договору та в усі реєстраційні книги.

Разом з тим, суд не знаходить правових підстав для задоволення позову в частині вимог про надання відповідачем підтвердження виконання цього рішення суду, оскілки вказана вимога є безпідставною та не ґрунтується на вимогах закону.

Крім того, відповідно до ст.ст. 133, 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору в сумі 768,40 грн.

Керуючись ст.ст. 3, 4, 12, 13, 76-81, 133, 141, 259, 263-265, 268, 273, 280-282, 289, 352-355 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна» про зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.

Зобов'язати Комунальне підприємство «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна» провести обміри та перерахунок площі квартири АДРЕСА_1 , та її частки від загальної площі будинку, в якому вона знаходиться, з врахування обставин, встановлених у постанові Окружного адміністративного суду м.Києва від 06.03.2013 року в справі № 2а-13899/11/2670, а також внести належним чином завірені виправлення вказаної площі та частки в текст договору від 29.12.1990 року купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , у реєстраційний напис, виконаний на четвертій сторінці вказаного договору та в усі реєстраційні книги.

Стягнути з Комунального підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна» на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в сумі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп.

В решті вимог позов задоволенню не підлягає.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Шевченківський районний суд м.Києва протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано, або після перегляду рішення в апеляційному порядку, якщо його не скасовано.

Суддя:

Попередній документ
85570814
Наступний документ
85570816
Інформація про рішення:
№ рішення: 85570815
№ справи: 761/8822/19
Дата рішення: 30.10.2019
Дата публікації: 14.11.2019
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Шевченківський районний суд міста Києва
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них