Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Харків
11 листопада 2019 р. № 520/8846/19
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Бадюков Ю.В.,
при секретарі судового засідання - Андрущенко Д.В.,
за участю:
позивача - ОСОБА_2,,
представника відповідача - Крюкової А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу
за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 )
до Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області (пр. Науки, буд. 40, 6-й поверх, м. Харків, 61166, код ЄДРПОУ 40324829)
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (далі по тексту - позивач, ФОП ОСОБА_2 , підприємець) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області (далі по тексту - відповідач, ГУ Держпродспоживслужби, територіальний орган) в якому, з урахуванням уточнень, просив суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Управління безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини в м. Харкові Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області про відмову у державній реєстрації потужності, про яке мене було повідомлено листом цього підрозділу Відповідача (вих. № 39.1/2263 від 20.08.2019 р.);
- зобов'язати ГУ Держпродспоживслужби в Харківській області провести державну реєстрацію потужності шляхом зобов'язання внести інформацію про зазначену у моїй заяві від 13.08.2019 р. потужність до Державного реєстру потужностей операторів ринку.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що рішення Управління безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини в м. Харкові Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області про відмову у державній реєстрації потужності, про яке його було повідомлено листом цього підрозділу Відповідача за вих. № 39.1/2263 від 20.08.2019 р., на думку позивача, є протиправним, позаяк його заява повністю відповідає додатку №1 до Порядку № 39, а висновок про надання оператором ринку неповної інформації у заяві про державну реєстрацію потужності, що є підставою для відмови у реєстрації потужності на підставі п. 2 п.п. 3.7. Порядку № 39 є таким, що не відповідає дійсним обставинам справи.
В судовому засіданні позивач підтримав доводи позовної заяви та просив її задовольнити з підстав та мотивів, що у ній зазначені.
Відповідач, Головне управління Держпродспоживслужби в Харківській області, надало до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначило, що відповідач у спірних правовідносинах діяв згідно чинного законодавства.
Зокрема, зазначає, що враховуючи невідповідність заяви частині 3 статті 25 Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів», а саме надання у заяві неповної інформації щодо назви (опису) потужності, її адреси, на підставі пункту 2 підпункту 3.7. Порядку проведення державної реєстрації потужностей, ведення державного реєстру потужностей операторів ринку та надання інформації з нього заінтересованим суб'єктам, затвердженого наказом Міністерства агропродовольчої політики та продовольства від 10.02.2016 року № 39; частини 5 статті 25 Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів», прийнято рішення: фізичній особі - підприємцю Чубенко Сергію Сергійовичу відмовити у державній реєстрації потужності та присвоєнні особистого державного реєстраційного номеру потужності за адресою: АДРЕСА_1 .
Так, на думку відповідача, зазначивши у заяві від 13.08.2019 адресу свого місця проживання та житловий будинок замість назви (опису) потужності, заявником було подано неповну інформацію про адресу місця знаходження потужності та назву (опис потужності), адже житловий будинок за своїм призначенням не може відповідати змісту поняття «потужності», обов'язковою ознакою якого є виробництво та/ або обіг об'єктів санітарних заходів, якими є харчові продукти. Житловий будинок не може за своїм призначенням та характеристиками відповідати гігієнічним вимогам до потужностей, що передбачені пунктами 2, З, 4, 5 частини 1 статті 41 Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів», а саме: бути спланованим, сконструйованим та розміщеним для належного утримання, чищення та/або дезінфекції, запобігання або мінімізації будь-якого забруднення, а також здійснення заходів, необхідних для забезпечення гігієнічних вимог, у тому числі заходів з боротьби із шкідниками, запобігання накопиченню бруду, контакту з токсичними речовинами та матеріалами, забрудненню харчових продуктів, підтримання необхідних температурних режимів;мати належну природну або механічну вентиляцію. Система вентиляції має бути сконструйована таким чином, щоб механічний потік повітря із забрудненої зони не потрапляв до чистої зони, був забезпечений безперешкодний доступ до фільтрів та інших частин, які необхідно чистити або замінювати, забезпечуватися належним природним та/або штучним освітленням приміщення, необхідним для виробництва та/або зберігання харчових продуктів; підлога повинна мати достатню дренажну систему, конструкція якої запобігатиме ризику забруднення. При відкритих та/або частково відкритих дренажних каналах рух відходів має бути з чистої до забрудненої зони.
З огляду на вказане, відповідач дійшов висновку, що житловий будинок не є та не може бути потужністю за змістом пункту 69 частини 1 статті 69 Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів», відповідно заява від 13.08.2019 про державну реєстрацію потужності містить неповну інформацію: не зазначено назву (опис) потужності, її адресу, натомість зазначено житловий будинок та його адресу.
В судовому засіданні представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних з підстав та мотивів, наведених у відзиві на позов та додаткових письмових поясненнях.
Вислухавши учасників справи, оцінивши повідомлені позивачем та відповідачем обставини, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову, виходячи з наступного.
Позивач ОСОБА_2 зареєстрований в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців як фізична особа - підприємець, основним видом діяльності якого є неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами.
ОСОБА_2 13.08.2019 року звернувся до ГУ Держпродспоживслужби в Харківській області із заявою про державну реєстрацію потужностей (вид діяльності - реалізація) з додатком до неї від 13.08.2019 року «Додаткова інформація до заяви про державну реєстрацію потужності».
Листом «Повідомлення про прийняття рішення щодо відмови у державній реєстрації потужності» № 39.1/2263 від 20 серпня 2019 р. позивачу було відмовлено у державній реєстрації потужності.
Мотивуючи свої рішення, суб'єкт владних повноважень виходив з того, що позаяк житловий будинок не є та не може бути потужністю за змістом пункту 69 частини 1 статті 69 Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів», відповідно заява від 13.08.2019 про державну реєстрацію потужності містить неповну інформацію.
Позивач не погодився із такою відмовою та оскаржив її до суду.
Суд не погоджується з прийнятим рішенням відповідача з огляду на таке.
Так, процедура державної реєстрації потужностей, які використовуються на будь-якій стадії виробництва та/або обігу харчових продуктів та не потребують отримання експлуатаційного дозволу, ведення державного реєстру потужностей операторів ринку та надання інформації з нього заінтересованим суб'єктам визначена Порядком проведення державної реєстрації потужностей, ведення державного реєстру потужностей операторів ринку та надання інформації з нього заінтересованим суб'єктам, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України 10.02.2016 № 39 (далі - Порядок).
Згідно з п.п.1.5, 1.6 Порядку оператор ринку, який станом на дату набрання чинності Законом використовує потужність, на яку не отримано експлуатаційного дозволу, зобов'язаний подати заяву про державну реєстрацію такої потужності до територіального органу компетентного органу.
Державній реєстрації підлягає кожна окрема потужність оператора ринку.
Пунктом 51 частини 1 статті 5 Закону України "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів" № 771/97 від 23.12.1997 р. (далі по тексту - Закон № 771/97, встановлено, що обіг - реалізація та/або зберігання харчових продуктів для цілей реалізації, включаючи пропонування до реалізації та/або іншої форми передачі, реалізації, розповсюдження або будь-яку іншу форму передачі незалежно від її здійснення на платній чи безоплатній основі. Дії, пов'язані з направленням на переробку (зміну призначеного використання), вилучення та/або відкликання, та/або утилізацію харчових продуктів, не вважаються обігом.
Реалізація - передача, обмін, поставка за договором та відчуження іншим шляхом харчового продукту від однієї особи до іншої безвідносно від того, чи відбулася реалізація платно та/або в іншій формі (п.75 ч.1 ст.5 ЗУ "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів").
За приписами ч.1 ст.25 Закону України "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів" державній реєстрації підлягають потужності з виробництва та/або обігу харчових продуктів, на які не вимагається отримання експлуатаційного дозволу.
Державна реєстрація потужностей здійснюється компетентним органом шляхом внесення відповідної інформації до реєстру на безоплатній основі. Потужностям у реєстрі присвоюється особистий реєстраційний номер (ч. 2 ст. 25 Закону).
За приписами ч. 3 ст. 25 Закону № 771/97 не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку роботи потужності оператор ринку зобов'язаний подати (надіслати) до територіального органу компетентного органу заяву про державну реєстрацію потужності, в якій зазначаються найменування, ідентифікаційний код згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, місцезнаходження або прізвище, ім'я, по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків чи серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), місце проживання оператора ринку, назва (опис) потужності, її адреса, заплановані види діяльності та перелік харчових продуктів, виробництво та/або обіг яких планується здійснювати, вид оператора ринку за класифікацією суб'єктів господарювання, визначеною Господарським кодексом України (суб'єкт мікро-, малого, середнього або великого підприємництва).
Відповідно до п.1.3 Порядку проведення державної реєстрації потужностей, ведення державного реєстру потужностей операторів ринку та надання інформації з нього заінтересованим суб'єктам, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України 10.02.2016 № 39 оператор ринку харчових продуктів (далі - оператор ринку), який провадить діяльність, що відповідно до вимог Закону України "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів" не вимагає отримання експлуатаційного дозволу, зобов'язаний подати до територіального органу компетентного органу заяву про державну реєстрацію потужності, яка використовується на будь-якій стадії виробництва та/або обігу харчових продуктів, відповідно до цього Порядку.
Оператор ринку, який станом на дату набрання чинності Законом використовує потужність, на яку не отримано експлуатаційного дозволу, зобов'язаний подати заяву про державну реєстрацію такої потужності до територіального органу компетентного органу (п.1.5 Порядку проведення державної реєстрації потужностей, ведення державного реєстру потужностей операторів ринку та надання інформації з нього заінтересованим суб'єктам).
Для державної реєстрації потужності оператор ринку подає територіальному органу компетентного органу за адресою потужності заяву за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку (п.2.1 Порядку).
Заява про державну реєстрацію потужності засвідчується підписом оператора ринку або уповноваженої ним особи та реєструється територіальним органом компетентного органу в день її надходження (ч. 4 ст. 25 Закону № 771/97).
У ч. 5 ст. 25 Закону № 771/97 встановлено підстави для відмови у державній реєстрації потужності, якими є:
- невідповідність заяви встановленій формі,
- надання в ній неповної інформації,
- наявність раніше прийнятого рішення про державну реєстрацію цієї потужності.
Відмова у державній реєстрації потужностей з інших підстав не дозволяється. У рішенні про відмову в державній реєстрації потужності обов'язково зазначаються підстава для відмови та фактичні обставини, що підтверджують наявність такої підстави.
Відмовляючи у державній реєстрації потужності фізичній особі - підприємцю, відповідач зазначив, що у заяві про державну реєстрацію потужності надано неповну інформацію.
За правилами п.3.7 зазначеного Порядку територіальний орган компетентного органу відмовляє у державній реєстрації потужності у таких випадках: 1) заява про державну реєстрацію потужності не відповідає формі, наведеній у додатку 1 до цього Порядку; 2) у заяві про державну реєстрацію потужності оператором ринку надано неповну інформацію.
Дослідивши подану позивачем заяву позивача від 13.08.2019 року судом встановлено, що ця заява про державну реєстрацію потужностей складена за формою, яка передбачена додатком № 1 до Порядку проведення державної реєстрації потужностей, ведення державного реєстру потужностей операторів ринку та надання інформації з нього заінтересованим суб'єктам.
Щодо висновку відповідача про те, що житловий будинок не є та не може бути потужністю за змістом пункту 69 частини 1 статті 1 Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів», суд відзначає наступне.
Визначення терміну «потужності» міститься у п. 69 ч. 1 ст. 1 Закону № 771/97 - це споруди або комплекс споруд, приміщення, будівлі, обладнання та інші засоби, включаючи транспортні засоби, а також територія, що використовуються у виробництві та/або обігу об'єктів санітарних заходів.
Крім того, п. 79 ч.1 ст. 1 Закону № 771/97 містить такі поняття, як рухомі та/або тимчасові потужності - тимчасові споруди, рухомі транспортні засоби, призначені для торгівлі, що також відноситься до потужностей.
При цьому, Закон № 771/97 не розділяє споруди або комплекс споруд, приміщення, будівлі на житлові та не житлові, не містить заборони щодо використання житлових будівель у виробництві та/або обігу об'єктів санітарних заходів.
Крім того, не наведено відповідачем, яка саме інформація про споруди або комплекс споруд, приміщення, будівлі, обладнання та інші засоби, включаючи транспортні засоби, а також територія, що використовуються у виробництві та/або обігу об'єктів санітарних заходів є повною, в тому числі й відносно інформації, вказаної позивачем у заяві від 13.08.2019 року.
Так, подана містить щодо цього у п. 4 заяви «Адреса потужності оператора ринку» наступну інформацію: «житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 ». У додатку до заяви «Додаткова інформація до заяви про державну реєстрацію потужності» від 13.08.2019 року у п. 3 «Назва (опис) потужності» міститься зазначена позивачем інформація - «житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 ».
Крім того, суд відзначає, що висновок владного суб'єкта про можливість чи неможливість віднести житловий будинок до потужності оператора ринку та чи є такий за визначенням такою потужністю не може слугувати висновком про те, що оператором ринку надано неповну інформацію.
Враховуючи викладене, суд зазначає, що у відповідача не було підстав для відмови фізичній особі - підприємцю ОСОБА_2, в державній реєстрації потужності з посиланням на порушення ним ч.3 ст. 25 Закону № 771/97 на підставі заяви від 13.08.2019 р.
На підставі викладеного, суд погоджується з твердженням позивача, що рішення владного суб'єкта щодо відмови позивачу у державній реєстрації потужності з підстав порушення ним ч.3 ст. 25 Закону № 771/97 не можна визнати законним та обґрунтованим.
З огляду на те, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено правомірності прийнятого ним рішення, викладеного у повідомленні № 39.1/2263 від 20 серпня 2019 р., суд зазначає, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими.
Щодо позовної вимоги позивача зобов'язати ГУ Держпродспоживслужби в Харківській області провести державну реєстрацію потужності шляхом зобов'язання внести інформацію про зазначену у моїй заяві від 13.08.2019 р. потужність до Державного реєстру потужностей операторів ринку суд відмовляє у її задоволенні з огляду на встановлені чинним законодавством України розмежування повноважень між територіальними органами компетентного органу та компетентним органом.
Так, у п. 31 ч.1 ст. 1 Закону № 771/97 визначено, що компетентний орган - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів.
Згідно п. 3.5. Порядку № 39 рішення про державну реєстрацію потужності містить таку інформацію:
1) найменування або прізвище, ім'я та по батькові оператора ринку;
2) особистий реєстраційний номер потужності;
3) адреса потужності;
4) вид діяльності, що планується здійснювати з використанням потужності;
5) дата прийняття територіальним органом компетентного органу рішення про державну реєстрацію потужності.
Територіальний орган компетентного органу приймає рішення про державну реєстрацію потужності за відсутності підстав для відмови у такій реєстрації, наведених у пункті 3.7 цього розділу. Одночасно з прийняттям рішення про державну реєстрацію потужності територіальний орган компетентного органу присвоює потужності особистий реєстраційний номер.
Водночас, пунктами 4.1., 4.2 Порядку № 39 встановлено, що Реєстр ведеться компетентним органом (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів) в електронному вигляді з використанням матеріально-технічної бази територіальних органів компетентного органу за формою, наведеною у додатку 3 до цього Порядку. Внесення до Реєстру інформації, вказаної у пункті 3.5 розділу III цього Порядку, здійснюється компетентним органом протягом 5 робочих днів з дати прийняття рішення про державну реєстрацію потужності.
Таким чином, зобов'язання відповідача внести інформацію про зазначену у заяві від 13.08.2019 р. потужність до Державного реєстру потужностей операторів ринку не є вірним та належним способом захисту порушеного права позивача, оскільки вказане не належить до сфери його управлінських функцій.
Водночас, згідно ч. 2 ст. 9 КАСУ суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Задля ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина суд вирішив вийти за межі позовних вимог позивача в частині зобов'язання відповідача прийняти рішення про державну реєстрацію потужності з одночасним присвоєнням потужності особистого реєстраційного номеру, оскільки вважає, що належним способом захисту та відновлення його права є саме такий спосіб.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.
Судовий збір підлягає розподілу відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст. ст. 14, 22, 194, 243, 246, 249, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) до Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області (пр. Науки, буд. 40, 6-й поверх, м. Харків, 61166, код ЄДРПОУ 40324829) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Скасувати рішення Управління безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини в м. Харкові Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області про відмову у державній реєстрації потужності, викладене у листі «Повідомлення про прийняття рішення щодо відмови у державній реєстрації потужності» № 39.1/2263 від 20 серпня 2019 р.
Зобов'язати Головне управління Держпродспоживслужби в Харківській області (пр. Науки, буд. 40, 6-й поверх, м. Харків, 61166, код ЄДРПОУ 40324829) прийняти рішення про державну реєстрацію потужності з одночасним присвоєнням потужності особистого реєстраційного номеру згідно заяви Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) від 13.08.2019 року.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути з Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області (пр. Науки, буд. 40, 6-й поверх, м. Харків, 61166, код ЄДРПОУ 40324829) за рахунок бюджетних асигнувань суму сплаченого судового збору на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) в сумі 960,50 грн. (дев'ятсот шістдесят гривень 50 копійок).
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку, передбаченому п.п. 15.5. п. 15 ч. 1 Розділу VII Перехідних положень КАС України до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.
В разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено 12.11.2019 р.
Суддя Бадюков Ю.В.