Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
м. Харків
31 жовтня 2019 р. справа № 520/3633/19
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді - Панченко О.В.
за участю:
секретаря судового засідання - Василенко А.А.,
представника позивача - Шеіна І.В. (ордер серія ХВ №1758 від 15.05.2019 року),
представника відповідача - Михайлової О.С. (довіреність №22747/9/20-40-10-04-02 від 18.09.2019)
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державного підприємства Міністерства оборони України "Харківська контора матеріально-технічного забезпечення" (вул. Цементна, буд.3, м.Харків, 61064, код ЄДРПОУ 08162096) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул.Пушкінська, буд.46, м.Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43143704) про внесення змін до інтегрованої картки платника податку,-
Позивач - Державне підприємство Міністерства оборони України "Харківська контора матеріально-технічного забезпечення", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог від 02.10.2019, просить суд, внести зміни до інтегрованої картки платника податку Державного підприємства Міністерства оборони України "Харківська контора матеріально-технічного забезпечення" в частині виключення сплати пені за період з 07.08.2018 по 23.07.2019 та зобов'язати Головне управління ДПС у Харківській області зарахувати кошти сплачені Державним підприємством Міністерства оборони України "Харківська контора матеріально-технічного забезпечення" відповідно до призначення платежів вказаних у платіжних дорученнях від 07.08.2018 №432, 15.08.2018 №437, 03.09.2018 №452, 28.09.2018 №474, 31.10.2018 №801, 13.11.2018 №844, 17.11.2018 №396, 19.11.2018 №865, 20.11.2018№878, 26.11.2018 №902, 13.03.2019 №103, 01.04.2019 №132, 02.04.2019 №133, 02.04.2019 №134, 24.05.2019 №173, 30.05.2019 №1011, 30.05.2019 №175, 25.06.2019 №204, 27.06.2019 №1017, 27.06.2019 №206, 05.07.2019 №1018, 05.07.2019 №1018, 23.07.2019 №224.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що органами ДФС, всупереч вимогам чинного законодавства, платежі ДП МОУ "Харківська контора матеріально-технічного забезпечення" здійснені в оплату податкового боргу за рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 05.07.2018 по справі №820/2478/18, зараховано як оплату податкових зобов'язань боргу, у тому числі і пені, що виникла у період до 2017 року та пені, яку нараховано у наступні роки.
Представник відповідача, не погодившись з доводами позовної заяви, надіслав на адресу суду відзив, в якому вказав, що податковий орган при зарахуванні сплачених позивачем платежів по земельному податку, направляючи їх в першу чергу в рахунок погашення податкового зобов'язання згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків, діяв в порядку, спосіб та межах передбаченим ст.87, 131 ПК України, а тому підстави для задоволення позову відсутні.
Ухвалою суду від 10.06.2019 року відкрито провадження по справі за загальними правилами, призначено проведення підготовчого засідання.
Ухвалою суду від 07.08.2019 року продовжено строк проведення підготовчого провадження у справі.
Ухвалою суду від 11.09.2019 року замінено неналежного відповідача у справі, у зв'язку з чим продовжено строк підготовчого провадження.
Ухвалою суду від 23.10.2019 року закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті.
Представник позивача - Шеін І.В. (ордер серія ХВ №1758 від 15.05.2019 року), прибув у судове засідання, наполягав на задоволенні позову, посилаючись на доводи викладені в уточненій позовній заяві.
Представник відповідача - Михайлова О.С. (довіреність №22747/9/20-40-10-04-02 від 18.09.2019), у судовому засіданні заперечувала проти позовних вимог, просила суд прийняти рішення про відмову у задоволенні позову.
З'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 05.07.2018 року по справі №820/2478/18 частково задоволено адміністративний позов Головного управління ДФС у Харківській області до Державного підприємства Міністерства оборони України "Харківська контора матеріально-технічного забезпечення" про стягнення податкового боргу. Стягнуто з рахунків Державного підприємства Міністерства оборони України "Харківська контора матеріально-технічного забезпечення" на користь державного бюджету України суму податкового боргу у розмірі 1227355,58 грн.
На виконання вищевказаного рішення суду, позивач добровільно сплачував податковий борг, що підтверджується наданими представником позивача платіжними дорученнями: від 07.08.2018 №232 на суму 20233,22 грн, від 15.08.2018 №437 на суму 38155,48 грн, від 03.09.2018 №452 на суму 38155,48 грн, від 28.09.2018 №474 на суму 38155,48 грн, від 31.10.2018 №801 на суму 5087,82 грн, від 13.11.2018 №844 на суму 297,64 грн, від 19.11.2018 №865 на суму 16562,34 грн, від 20.11.2018 №878 на суму 864,00 грн, від 26.11.2018 №902 на суму 7514,58 грн, від 05.12.2018 року №919 на суму 12259,20 грн., від 17.07.2018 року №396 на суму 228932,90 грн, від 13.03.2019 №103 на суму 57233,22 грн., від 01.04.2019 №132 на суму 22000,00 грн., від 02.04.2019 №133 на суму 10000,00 грн., від 02.04.2019 №134 на суму 4000,00 грн, від 24.05.2019 №173 на суму 10000,00 грн., від 30.05.2019 №1011 на суму 31000,00 грн., від 30.05.2019 №175 на суму 16233,32 грн, від 25.06.2019 №204 на суму 15000,00 грн., від 27.06.2019 №1017 на суму 2100,00 грн, від 27.06.2019 №206 на суму 4233,22 грн., від 05.07.2019 №1018 на суму 4000,00 грн, від 05.07.2019 №547 на суму 6000,00 грн, від 23.07.2019 №224 на суму 57233,22 грн (а.с.124-147).
Разом з тим, вказані платежі ДФС зарахував як оплату заборгованості у тому числі пені, що виникла у період до 2017 року та погашення пені, яку нараховано було в подальшому .
Позивач, вважаючи неправомірним таке зарахування коштів та звернувся до суду з позовом про зобов'язання внести зміни до інтегрованої картки платника податку.
Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд зазначає наступне, відповідно до пп. 14.1.156 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Згідно з пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Пунктом 31.1 ст.31 Податкового кодексу України визначено, що строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.
Відповідно до п.54.1 ст.54 Податкового кодексу України платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою (країни).
Згідно з п. 286.2 ст. 286 Податкового кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.
У відповідності до п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
У разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.
Відповідно до п.126.1 ст.126 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Згідно з пп.129.1.3 п.129.1 ст.129 ПК України нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми податкового зобов'язання, визначеного платником податків або податковим агентом, - після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання.
Так, заборгованість ДП МОУ "Харківська контора матеріально-технічного забезпечення" з податкового зобов'язання з орендної плати за землю виникла у результаті несплати самостійно визначених податкових зобов'язань у податкових деклараціях за 2014-2016 роки.
Таким чином, в судовому порядку підтверджено правомірність обліку ГУ ДФС у Харківській області податкового боргу позивача по деклараціям від 02.02.2016 та 06.05.2016, пені за несвоєчасну сплату по деклараціям за листопад 2014 - грудень 2015, штрафних санкцій по податковим повідомленням-рішенням за період жовтень 2015 - листопад 2016 року.
Відповідно до п. 87.9 ст. 87 Податкового кодексу України у разі наявності у платника додатків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.
У зв'язку з тим, що узгоджені суми податкових зобов'язань, згідно чинного податкового законодавства, набули статусу податкового боргу, при виставленні платіжних доручень про сплату податкових зобов'язань орендної плати з юридичних осіб, строк сплати яких минув, погашення боргу здійснювалося згідно з черговістю його виникнення, у зв'язку з чим частиною грошових коштів здійснювалося погашення пені за попередні податкові періоди.
При цьому, пп. 2 п. 87.9 ст. 87 Податкового кодексу України визначено, що спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
В ході судового засідання з'ясовано, що в 2018-2019 всі кошти, які надходили від позивача були спрямовані автоматично на погашення податкового боргу, який утворився в 2014-2016 роках (а саме, по деклараціям 2016 року, пені та штрафів за 2014-2016).
15.08.2018 від позивача надійшли кошти в сумі 38155,48 грн, які були спрямовані відповідачем на погашення податкових зобов'язань по деклараціям з земельного податку №9008097093 від 02.02.2016 та №9071104421 від 06.05.2016. Одночасно в інтегрованій картці платника відбулося нарахування пені за несвоєчасну сплату по цим деклараціям, проте, на погашення цієї пені контролюючий орган грошові кошти не направляв, оскільки, станом на теперішній час черга такої пені ще не надійшла.
Грошові кошти, сплачені позивачем за платіжними дорученнями в період з 15.08.2018 по 23.07.2018 всі грошові кошти надійшли на погашення податкових зобов'язань по деклараціям з плати за землю від 02.02.2016 №9008097093 та від 06.05.2016 №9071104421, погашення пені, нарахованої у зв'язку з несвоєчасною сплатою по деклараціям від 21.11.2014, від 31.12.2014, від 31.01.2015, від 03.03.2015, від 20.04.2015, від 05.05.2015, від 02.06.2015, від 01.07.2015.
Згідно з п. 131.2 ст. 131 Податкового кодексу України у разі повного погашення суми податкового боргу кошти, що сплачує такий платник податків, в наступну чергу зараховуються у рахунок погашення штрафів, в останню чергу зараховуються в рахунок пені.
Із урахуванням того, що сума нарахованої ДП МОУ "Харківська контора матеріально-технічного забезпечення" пені за попередні звітні періоди набула статусу податкового боргу, зарахування грошових коштів здійснювалося згідно з черговістю його виникнення, що відповідає вимогам п. 87.9 ст. 87 та п. 131.1 ст. 131 Податкового кодексу України.
Як зазначив Верховний суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 26.06.2019 року по справі №2а-12224/12/2670 у разі порушення платником податків вимог абзацу 2 пункту 87.9 статті 87 Податкового кодексу України податковий орган зобов'язаний згідно абзацу цієї статті зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.
Згідно частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
За приписами ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З урахуванням викладеного, перевіривши правомірність дій контролюючого органу, щодо черговості зарахування платежів, здійснених позивачем в погашення податкових зобов'язань, суд доходить висновку про їх відповідність приписам чинного законодавства та дійсним обставинами справи, яка підтверджена відповідачем як суб'єктом владних повноважень за привалами ч. 2 ст. 77 КАС України.
В зв'язку з наведеним позовні вимоги про зобов'язання Головного управління ДПС України в Харківській області внести зміни до інтегрованої картки платника податку є такими, що не підлягають задоволенню.
Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 243, ст. 246, ст.255, ст. 293, ст. 295, ст.297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову Державного підприємства Міністерства оборони України "Харківська контора матеріально-технічного забезпечення" до Головного управління ДПС у Харківській області про внесення змін до інтегрованої картки платника податку, - відмовити.
Роз'яснити, що судове рішення буде виготовлено у повному обсязі у порядку ч.3 ст.243 КАС України; набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України (після закінчення строку подання скарги усіма учасниками справи або за наслідками процедури апеляційного перегляду; підлягає оскарженню шляхом подання апеляційної скарги до Другого апеляційного адміністративного суду у порядку п.15.5 Розділу VII КАС України та у строк згідно з ч.1 ст.295 КАС України (протягом 30 днів з дати складення повного судового рішення).
Повний текст рішення виготовлений 11 листопада 2019 року.
Суддя О.В. Панченко