Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
з питань залишення адміністративного позову без розгляду
04 листопада 2019 р. Справа № 520/8522/19
Харківський окружний адміністративний суду у складі
головуючого судді Зоркіної Ю.В.
при секретарі судового засідання Пройдак С.М.
у присутності
представника позивача Ляшенко Ю.О.
представника відповідача Виноградова В.О.,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні клопотання представника позивач про залишення адміністративного позову ТОВ " Самнера" до ДФС України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії без розгляду
встановив
Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом та просить суд: визнати незаконними дії щодо списання та подальшого не поновлення показника реєстраційного ліміту (сума податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та /або розрахунки коригувань в Єдиному реєстрі податкових накладних) в розмірі 7640266.00 грн. в Системі коригування електронного адміністрування ПДВ; зобов'язати відновити показник реєстраційного ліміту ПДВ шляхом збільшення реєстраційного ліміту в розмірі 7640266.00 грн. (сума податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та /або розрахунки коригувань в Єдиному реєстрі податкових накладних) в Системі коригування електронного адміністрування ПДВ, які були раніше наявні.
В судовому засіданні відповідачем заявлено клопотання про залишення адміністративного позову без розгляду в порядку визначеному ст.122 та п.7 ч.1 ст.240 КАС України.
Представник позивача проти вказаного клопотання заперечував, зазначивши, що підприємство звернулося до суду у межах строків, визначених ст.122 КАС України, тоді як вимога зобов'язати відповідача відновити показник реєстраційного ліміту ПДВ шляхом збільшення реєстраційного ліміту в розмірі 7640266.00 грн. не є вимогою майнового характеру.
Вирішуючи заявлене клопотання суд зазначає наступне.
Положеннями ч.ч.1-2 ст.122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Долученими до матеріалів справи витягами щодо суми податку, на яку платник податку на додану вартість має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних встановлено, що станом на 27.02.2019 року за позивачем обліковувалася така сума у розмірі 7640234.35 грн, проте станом на 05.03.2019 вказана сума у витягу не відображена.
Отже з цієї дати позивач дізнався про порушення його права, на захист якого 22.08.2019 подано адміністративний позов. Доказів протилежного відповідач суду не надав, а отже у суду відсутні підстави для застосування до спірних відносин положень ст.ст.123, 240 КАС України.
Щодо несплати судового збору за подання зазначеного позову у розмірі 19210.00 грн. (вимога майнового характеру) як підстави залишення адміністративного позову без розгляду, суд зазначає наступне.
Відповідно до абз. 1 ч.3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий та немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Діюче законодавство не містить визначення вимог майнового та немайнового характеру. Проте, відповідно до сталої судової практики, звернення до суду з вимогами про скасування рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень, безпосереднім наслідком яких є зміна складу майна позивача, є майновими, а оскарження рішень суб'єктів владних повноважень, які спонукають до вчинення певних дій, не пов'язаних зі сплатою коштів, тобто вимоги, які не підлягають вартісній оцінці є немайновими.
Суд зазначає, що згідно з п. 2001.1 ПК України система електронного адміністрування (СЕА) ПДВ забезпечує автоматичний облік суми поповнення та залишку коштів на рахунку в СЕА ПДВ, що обліковуються на ПДВ-рахунку підприємства; суми податку, на яку платники мають право зареєструвати ПН і РК в ЄРПН, тобто розрахункового показника ліміту реєстрації.
Електронний рахунок в СЕА ПДВ - рахунок, відкритий платнику податків у Казначействі, на який платник перераховує кошти з власного поточного рахунка у сумі, необхідній для збільшення ліміту реєстрації, щоб зареєструвати ПН і РК в ЄРПН та у сумі, достатній для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов'язань з ПДВ, тоді як ліміт реєстрації - це свого роду віртуальний показник, який розраховується автоматично в СЕА за формулою визначеною п. 2001.3 ПК України.
Враховуючи викладене вище суд приходить до висновку, що вимога про зобов'язання суб'єкта владних повноважень відновити показник реєстраційного ліміту ПДВ не є вимогою майнового характеру, а отже розмір судового збору за розгляд вказаної вимоги має визначатися з урахуванням положень пп. 2 п. 3 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» (1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб)
Суд також звертає увагу на те, що згідно з ч. 13 ст. 171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Частиною 3, 6 ст. 161 КАС України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску; до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановленому порядку та розмірах.
Таким чином, у випадку встановлення судом після відкриття провадження у справі факту пропуску позивачем строку звернення до суду та у випадку відсутності заяви про поновлення такого строку, відсутності квитанції про сплату судового збору або сплати у розмірі меншому ніж визначено Законом України «Про судовий збір» з метою встановлення всіх фактичних обставин, за яких може бути прийнято рішення про залишення позову без розгляду, суд має залишити позовну заяву без руху для надання позивачу строку на усунення недоліків.
Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання представника відповідача про залишення адміністративного позову без розгляду.
Керуючись ст.ст.122,123,161, 171,292-293 КАС України, суд
ухвалив:
Клопотання представника відповідача про залишення без розгляду адміністративної справи 520/8522/19 залишити без задоволення.
Ухвала окремо не оскаржується, зауваження на неї можуть бути викладені в апеляційній скарзі на остаточне рішення по справі.
У повному обсязі ухвала виготовлена 11.11.2019
Суддя Зоркіна Ю.В.