Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Харків
11 листопада 2019 р. № 520/11053/18
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Зоркіної Ю.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 до Балаклійського районного відділу Державної міграційної служби України Головного управління Державної міграційної служби в Харківській області про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позовні вимоги заявлені до Балаклійського районного відділу Державної міграційної служби України Головного управління Державної міграційної служби в Харківській області про
визнання протиправною відмови Балаклійського районного відділу Державної міграційної служби України Головного управління Державної міграційної служби в Харківській області у видачі у зв'язку із досягненням 16-річного віку паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-ХІІ;
зобов'язання Балаклійського районний відділ Державної міграційної служби України Головного управління Державної міграційної служби в Харківській області оформити та видати у зв'язку із досягненням 16-річного віку паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення № 2503-ХІІ, без передачі будь-яких даних про дитину і про нас, її батьків, до ЄДДР, без формування (присвоєння) унікального номеру запису в Реєстрі (УНЗР), без відцифрованого підпису особи, без відцифрованого образу обличчя особи, без відцифрованих відбитків пальців рук, без використання будь-яких засобів ЄДДР.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2019 року адміністративний позов задоволено частково: визнано протиправною відмову Балаклійського районного відділу Державної міграційної служби України Головного управління Державної міграційної служби в Харківській області у видачі у зв'язку із досягненням 16-річного віку паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення № 2503-ХІІ; зобов'язано Балаклійський районний відділ Державної міграційної служби України Головного управління Державної міграційної служби в Харківській області оформити та видати у зв'язку із досягненням 16-річного віку паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення № 2503-ХІІ; у задоволенні адміністративного позову в іншій частині позовних вимог - відмовлено.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 13.06.2019 по справі № 520/11053/18 апеляційну скаргу Балаклійського районного відділу Державної міграційної служби України Головного управління Державної міграційної служби в Харківській області задоволено частково. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2019 року у справі № 520/11053/18 в частині задоволення позовних вимог скасовано. Ухвалено постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовлено. В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2019 року у справі № 520/11053/18 залишено без змін.
Постановою ВС від 07.08.2019 рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2019 року та постанова Другого апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2019 року у справі № 520/11053/18 скасовані, справа направлена на новий розгляд до Харківського окружного адміністративного суду.
Ухвалою від 10.09.2019 справа призначена до розгляду за правилами спрощеного провадження без виклику сторін.
В обґрунтування позовних вимог позивачі зазначили, що відповідач протиправно відмовив у видачі паспорта у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою ВРУ від 26.06.1992 року № 2503-ХІІ.
Відповідач надав відзив на адміністративний позов, у якому проти задоволення позовних вимог заперечував з тих підстав, що позивачем не подано повного пакету документів для отримання паспорту та не дотримано порядку подання документів.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, суд встановив наступні обставини справи.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 звернувся до Балаклійського районного відділу Державної міграційної служби України Головного управління Державної міграційної служби в Харківській області із заявою, в якій просив видати бланк паспорта громадянина України у вигляді паспортної книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою ВРУ від 26.06.1992 року № 2503-ХІІ.
Листом від 14.11.2018 року Балаклійський районний відділ Державної міграційної служби України Головного управління Державної міграційної служби в Харківській області повідомив, що відсутні підстави для видачі позивачу паспорта відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою ВРУ від 26.06.1992 року № 2503-ХІІ.
Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог суд зазначає наступне.
Правові та організаційні засади створення та функціонування Єдиного державного демографічного реєстру та видачі документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, а також права та обов'язки осіб, на ім'я яких видані такі документи визначає Закон України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" № 5492-VI від 20.11.2012 року.
Відповідно до ч.1 ст.13 вказаного Закону документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України є зокрема паспорт громадянина України.
Частинами 1, 2, 4, 5 ст. 14 Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" передбачено, що форма кожного документа встановлюється цим Законом. Документи залежно від змісту та обсягу інформації, яка вноситься до них, виготовляються у формі книжечки або картки, крім посвідчення на повернення в Україну, що виготовляється у формі буклета. Документи у формі книжечки на всіх паперових сторінках та на верхній частині обкладинки повинні мати серію та номер документа, виконані за технологією лазерної перфорації. Персоналізація документів у формі книжечки здійснюється за технологією лазерного гравіювання та лазерної перфорації. Персоналізація документів у формі картки виконується за технологією термодруку або лазерного гравіювання. Персоналізація документів здійснюється централізовано у Державному центрі персоналізації документів.
Паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України (ч. 1 ст. 21 Закону).
Отже, у разі відсутності у особи паспорта, така особа не має підтвердження громадянства України, що в свою чергу є порушенням її громадянських прав у зв'язку з неможливістю їх реалізації.
Згідно із ч. 3 ст. 13 Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" паспорт громадянина України, паспорт громадянина України для виїзду за кордон, дипломатичний паспорт України, службовий паспорт України, посвідчення особи моряка, посвідчення члена екіпажу, посвідчення особи без громадянства для виїзду за кордон, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, проїзний документ біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, проїзний документ особи, якій надано додатковий захист, картка мігранта містять безконтактний електронний носій.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України № 302 від 25.03.2015 року "Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України" (далі - Постанова № 302) затверджено: зразок та технічний опис бланка паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм згідно з додатками 1 і 2; зразок та технічний опис бланка паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, згідно з додатками 3 і 4; Порядок оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, знищення паспорта громадянина України, що додається.
За змістом п. 2 цієї Постанови із застосуванням засобів Реєстру запроваджено:
з 01 січня 2016 року - оформлення і видачу паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм та паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, зразки бланків яких затверджено цією постановою, громадянам України, яким паспорт громадянина України оформляється вперше, з урахуванням вимог пункту 2 Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 року № 2503-XII;
з 01 листопада 2016 року - оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обмін паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм, зразок бланка якого затверджено цією постановою, громадянам України відповідно до Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого цією постановою.
До завершення роботи із забезпечення в повному обсязі територіальних підрозділів ДМС матеріально-технічними ресурсами, необхідними для оформлення і видачі паспорта громадянина України, зразки бланків якого затверджено цією постановою, паспорт громадянина України може оформлятися з використанням бланка паспорта громадянина України у формі книжечки; прийняття документів для оформлення паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, зразок бланка якого затверджено цією постановою, з 01 листопада 2016 року припиняється (п. 3 Постанови № 302).
Пунктом 131 Постанови № 302 передбачено, що до безконтактного електронного носія, який міститься у паспорті, вноситься зокрема така інформація: біометричні дані, параметри особи (відцифрований образ обличчя особи, відцифрований підпис особи, відцифровані відбитки пальців рук) виключно за згодою особи. Безконтактний електронний носій паспорта громадянина України нового зразка містить відцифровані персональні данні особи.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України "Про захист персональних даних", мета обробки персональних даних має бути сформульована в законах, інших нормативно-правових актах, положеннях, установчих чи інших документах, які регулюють діяльність володільця персональних даних, та відповідати законодавству про захист персональних даних.
Персональні дані - це відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована (ст. 2 Закону).
Обробка персональних даних здійснюється для конкретних і законних цілей, визначених за згодою суб'єкта персональних даних, або у випадках, передбачених законами України, у порядку, встановленому законодавством. Не допускається обробка даних про фізичну особу, які є конфіденційною інформацією, без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини (ч. 5, 6 ст. 6 вказаного Закону).
Таким чином, принципами обробки персональних даних є відкритість і прозорість, відповідальність, адекватність та не надмірність їх складу та змісту стосовно визначеної мети їх обробки, а підставою обробки персональних даних є згода суб'єкта персональних даних.
Законодавством не врегульовано питання щодо наслідків відмови особи від обробки її персональних даних, тобто фактично відсутня будь-яка альтернатива такого вибору, що в свою чергу обумовлює неякість закону та порушення конституційних прав такої особи.
Як зазначила Велика Палата Верховного Суду у рішенні по зразковій справі, реалізація державних функцій має здійснюватися без примушення людини до надання згоди на обробку персональних даних, їх обробка повинна здійснюватись, як і раніше, в межах і на підставі тих законів і нормативно-правових актів України, на підставі яких виникають правовідносини між громадянином та державою. При цьому, згадані технології не повинні бути безальтернативними і примусовими. Особи, які відмовилися від обробки їх персональних даних, повинні мати альтернативу - використання традиційних методів ідентифікації особи.
У ст. 8 Конвенції про захист осіб у зв'язку з автоматизованою обробкою персональних даних, ратифікованій Законом України від 06.07.2010 року № 2438-VI, зазначено: "Будь-якій особі надається можливість: а) з'ясувати існування файлу персональних даних для автоматизованої обробки, його головні цілі, а також особу та постійне місце проживання чи головне місце роботи контролера файлу; б) отримувати через обґрунтовані періоди та без надмірної затримки або витрат підтвердження або спростування факту зберігання персональних даних, що її стосуються, у файлі даних для автоматизованої обробки, а також отримувати такі дані в доступній для розуміння формі; с) вимагати у відповідних випадках виправлення або знищення таких даних, якщо вони оброблялися всупереч положенням внутрішнього законодавства, що запроваджують основоположні принципи, визначені у ст. 5 і 6 цієї Конвенції.
За сталою практикою ЄСПЛ, першою умовою виправданості втручання у права, гарантоване ст. 8 Конвенції, є те, що воно має бути передбачене законом, причому тлумачення терміну "закон" є автономним, та до якості "закону" ставляться певні вимоги (рішення ЄСПЛ у справі "Толстой-Милославський проти Сполученого Королівства" (Tolstoy Miloslavsky v. the United Kingdom) від 13 липня 1995 року, заява № 18139/91, п. 37) Під терміном "закон" слід розуміти як норми, встановлені писаним правом, так і правила, що сформувалися у прецедентному праві. Закон має відповідати якісним вимогам, насамперед, вимогам "доступності" та "передбачуваності".
Таким чином, норми Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" на відміну від норм Положення № 2503-ХІІ (яке є чинним на момент виникнення правовідносин) не тільки звужують, але фактично скасовують право громадянина на отримання паспорту у вигляді паспортної книжечки без безконтактного електронного носія персональних даних, який містить кодування його прізвища, ім'я та по-батькові та залишають тільки право на отримання паспорта громадянина України, який містить безконтактний електронний носій, що є безумовним порушенням вимог ст. 22 Конституції України, яка забороняє при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод, не відповідає вимогам якості закону (тобто втручання не було "встановлене законом") не було "необхідним у демократичному суспільстві" у тому сенсі, що воно було непропорційним цілям, які мали бути досягнуті, не покладаючи на особу особистий надмірний тягар. Зазначене допускає свавільне втручання у право на приватне життя, у контексті неможливості реалізації права на власне ім'я, що становить порушення ст. 8 Конвенції.
Будь-яке обмеження прав і свобод особи повинно бути чітким та законодавчо визначеним, однак у даному випадку таке обмеження, як неможливість отримання паспорта у формі книжечки, законодавством не передбачено.
Правова позиція щодо наявності права громадян на отримання паспорта у формі книжечки була викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 вересня 2018 року № 806/3265/17 та є обов'язковою для урахування судами при розгляді аналогічних спорів.
Суд зазначає, що лист від 14 листопада 2018 року Балаклійського районного відділу Державної міграційної служби України свідчить про те, що відповідач повідомив позивачів про відсутність будь-яких законних підстав для оформлення та видачі паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення № 2503-XII.
Отже, виходячи із змісту звернення позивача та змісту наданої йому відповіді, а саме повідомлення відповідачем про відсутність правових підстав у позивача на отримання паспорта-книжечки, а не роз'яснення загальних положень законодавства, яким врегульоване питання отримання паспорта громадянина України, суд приходить до висновку, що відповідач допустивши бездіяльність у спірних правовідносинах, фактично протиправно відмовив в оформленні ОСОБА_2 паспорта громадянина України у формі книжечки.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині визнання протиправною відмови Балаклійського районного відділу Державної міграційної служби України Головного управління Державної міграційної служби в Харківській області у видачі ОСОБА_2 у зв'язку із досягненням 16-річного віку паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-ХІІ.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання відповідача оформити та видати ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 у зв'язку із досягненням 16-річного віку паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-ХІІ.
Положення про паспорт громадянина України, затверджене постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-XII (в редакції від 18.10.2012 року), яким визначено, що паспорт громадянина України видається кожному громадянинові України центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства, після досягнення 16-річного віку. Бланки паспортів виготовляються у вигляді паспортної книжечки або паспортної картки за єдиними зразками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. Для одержання паспорта громадянин подає: заяву за формою, встановленою Міністерством внутрішніх справ України; свідоцтво про народження; дві фотокартки розміром 35х45 мм; у необхідних випадках - документи, що підтверджують громадянство України (п.2,3,13)
Отже, особа яка звертається із заявою про отримання паспорта громадянина України в обов'язковому порядку повинна додавати до своєї заяви перелік документів визначений у пункті 13 Положення № 2503-ХІІ.
Проте, із долученої до матеріалів справи заяви від 10.11.2018 встановлено, що вона не містить додатків, визначених п.13 Положення про паспорт громадянина України, затверджене постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-XII, сторонами заявлено клопотання про повідомлення про дату і час оформлення паспорта та повідомлено, що заявниками буде подано копію свідоцтва про народження та дві фотокартки.
Отже, за відсутності будь-яких даних особи та за відсутності необхідних документів (свідоцтва про народження; двох фотокарток розміром 35х45 мм) відповідач позбавлений можливості видати паспорт громадянина України будь-якого зразка, а відтак, оскільки заявником не подано всіх необхідних документів, відповідно такий обов'язок у даному випадку відсутній.
Такий висновок суду узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 07 листопада 2018 року у справі №820/3327/16.
При цьому, суд зважує на постанову від 16.09.2015 (справа №21-1465а15), у якій Верховний Суд України вказав, що рішення суду, у випадку задоволення позову, має бути таким, яке б гарантувало дотримання і захист прав, свобод, інтересів позивача від порушень з боку відповідача, забезпечувало його виконання та унеможливлювало необхідність наступних звернень до суду. Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Надаючи правову оцінку обраного позивачем способу захисту, враховуючи намір позивача отримати паспорт у формі книжки та вчинення дій на його реалізацію, суд вважає за необхідне застосувати до спірних правовідносин положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод і практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 14.10.2010р. по справі "Щокін проти України" (Shchokin v. Ukraine, заяви № 23759/03 та 37943/06) та у рішенні Європейського суду з прав людини від 07.07.2011р. по справі "Серков проти України" (Serkov v. Ukraine, заява № 39766/05) Європейським судом з прав людини фактично надане тлумачення змісту ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та змісту принципу верховенства права, згідно з яким національне законодавство має бути чітким та узгодженим, відповідати вимозі "якості" закону, забезпечувати адекватний захист осіб від свавільного втручання у права заявника, а у разі протилежного (тобто у разі неоднозначного трактування норми права) підлягає застосуванню найбільш сприятливий для заявника підхід. ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У пункті 145 рішення від 15.11.1996 року у справі "Чахал проти Об'єднаного Королівства" Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.
Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 05.04.2005 року (заява № 38722/02).
Таким чином, ефективний засіб правого захисту у розумінні ст.13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату.
Враховуючи положення ст.9 КАС України з метою забезпечення права позивача на ефективний судовий захист, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву від 10.11.2018 року з наданням позивачеві можливості подати документи, які визначені положеннями п.13 Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-XII.
Водночас з цим, позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача здійснити видачу паспорта без передачі будь-яких даних про дитину і про батьків, до ЄДДР, без формування (присвоєння) унікального номеру запису в Реєстрі (УНЗР), без відцифрованого підпису особи, без відцифрованого образу обличчя особи, без відцифрованих відбитків пальців рук, без використання будь-яких засобів ЄДДР задоволенню не підлягають, оскільки при видачі паспорта у формі згідно з Положенням №2503-ХІІ взагалі не передбачено внесення будь-яких даних особи до Єдиного державного демографічного реєстру.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З огляду на викладе, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає частковому задоволенню.
Судові витрати підлягають розподілу відповідно до ст. 139 КАС України.
Керуючись ст. ст. 2, 6-11, 14, 77, 139, 243-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд, -
Адміністративний позов - задовольнити частково.
Визнати протиправною відмову Балаклійського районного відділу Державної міграційної служби України Головного управління Державної міграційної служби в Харківській області у видачі ОСОБА_2 у зв'язку із досягненням 16-річного віку паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-ХІІ.
Зобов'язати Балаклійський районний відділ Державної міграційної служби України Головного управління Державної міграційної служби в Харківській області повторно розглянути заяву від 10.11.2018 щодо оформлення та видачі ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 у зв'язку із досягненням 16-річного віку паспорту громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-ХІІ з наданням можливості подати документи, які визначені положеннями п.13 Положення про паспорт громадянина України, затверджене постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-XII.
У задоволенні адміністративного позову в іншій частині позовних вимог - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ) сплачену суму судового збору в розмірі 352,40 грн. (триста п'ятдесят дві гривні 40 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної міграційної служби в Харківській області (адреса: вул. Римарська, буд. 24, м. Харків, 61057).
Стягнути на користь ОСОБА_3 (адреса: АДРЕСА_2 ) сплачену суму судового збору в розмірі 352,40 грн. (триста п'ятдесят дві гривні 40 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної міграційної служби в Харківській області (адреса: вул. Римарська, буд. 24, м. Харків, 61057).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Зоркіна Ю.В.