про залишення позовної заяви без руху
Справа №500/2547/19
12 листопада 2019 рокум. Тернопіль
Суддя Тернопільського окружного адміністративного суду Мартиць О.І., розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали ОСОБА_1 до Тернопільської міської призовної комісії, Тернопільської міської ради, Тернопільської обласної призовної комісії, Тернопільської обласної державної адміністрації, третя особа - Тернопільський об'єднаний міський військовий комісаріат про визнання рішення протиправним, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,
07 листопада 2019 року до Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Тернопільської міської призовної комісії, Тернопільської міської ради, Тернопільської обласної призовної комісії, Тернопільської обласної державної адміністрації, третя особа - Тернопільський об'єднаний міський військовий комісаріат про визнання рішення протиправним, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії, в якому позивач просить визнати протиправним та скасувати рішення Тернопільської міської призовної комісії, яка утворена Тернопільською міською радою та рішення Тернопільської обласної призовної комісії, яка утворена Тернопільською обласною державною адміністрацією щодо призову ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на строкову військову службу у черговий осінній призов 2019 року та зобов'язати Тернопільську міську призовну комісію надати відстрочку від строкової військової служби до закінчення навчання на стацонарі у вищому навчальному закладі.
У відповідності до вимог частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, серед іншого, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160,161,172 цього Кодексу.
Розглянувши матеріали справи, суд дійшов до висновку, що позовну заяву подано без додержання вимог КАС України, у зв'язку з чим вона має бути залишена без руху з таких підстав.
Відповідно до норм частини п'ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються:
1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти;
3) зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб'єкта владних повноважень;
4) зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів;
5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;
6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору;
7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
9) у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача;
10) у справах щодо оскарження нормативно-правових актів - відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб'єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт;
11) власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Відповідно до частини першої статті 160 КАС України, у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
За нормами пункту 4 частини п'ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Під змістом позовних вимог розуміються запропоновані позивачем способи судового захисту свого права, свободи чи інтересу, які повинні формулюватися максимально чітко і зрозуміло. Обставинами, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, є конкретні юридичні факти з настанням яких суб'єкти публічного права вступають між собою у спірні правовідносини. Позовні вимоги і обставини в їх обґрунтування мають викладатися лаконічно, чітко, зрозуміло, з використанням прийнятої юридичної термінології. Обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, складають підставу позову. Підстава позову перебуває у нерозривному логічному взаємозв'язку із змістом позовних вимог (з предметом позову). Виклад обставин підстав позову необхідний для визначення тотожності позову та визначення предмета доказування в спорі між сторонами.
Частиною першою статті 5 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Разом з тим, відповідно до частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема:
1) спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Із положень пунктів 4, 5, 9 частини п'ятої статті 160 КАС України у поєднанні з вимогами статей 5, 77 цього Кодексу (обов'язок доказування) випливає, що особа, яка вважає, що порушені її права, свободи чи інтереси і яка у зв'язку з цим звертається за їх захистом до адміністративного суду, має зазначити в позовній заяві хто, котрий саме суб'єкт владних повноважень порушив його права чи інтереси, яким чином, якими діями (рішенням, бездіяльністю) відбулося втручання в її права, які саме права були порушені, чи належать вони позивачу, які обставини про це свідчать. Такі відомості у позові відсутні.
Зміст та обсяг порушеного права та виклад обставини, якими воно підтверджується, в кожному конкретному випадку можуть бути різними, але поряд з цим принаймні на рівні формулювання викладу їх змісту мають бути достатніми, щоб визначити предмет спору, його юрисдикційну належність, характер вимог, часові рамки події порушення, нормативне регулювання спірних відносин, а також обставини, за яких можна ухвалити одне із обов'язкових процесуальних рішень, пов'язаних із визнанням позовної заяви прийнятною/неприйнятною.
Крім того, у позовній заяві, з урахуванням змісту наведених положень КАС України та враховуючи завдання адміністративного судочинства, визначені у частині першій статті 2 КАС України, а саме: справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, позивач має обґрунтовано довести існування у взаємозв'язку сукупності таких обставин: 1) юридичного спору між ним і відповідачами; 2) публічно-правових відносин між ним і відповідачами; 3) порушеного права (прав) позивача відповідачами у існуючих між ними правовідносинах; 4) факту порушення права (прав) позивача відповідачами.
Відтак, відповідача (відповідачів) у справі позивач визначає не довільно, а вказує того суб'єкта владних повноважень, який має відповідати за його позовними вимогами, оскільки приймав оскаржуване рішення, вчиняв дію чи допустив бездіяльність, і з приводу яких у позивача з ним виник юридичний спір.
Отже, позивачу необхідно визначитися з предметом оскарження, суб'єктним складом відповідачів і врахувати вимоги статті 5 КАС України, яка визначає способи судового захисту у разі порушення прав, свобод та законних інтересів особи рішенням суб'єкта владних повноважень і пунктів 4, 5, 9 частини п'ятої статті 160 КАС України, які наведені вище.
Також позивачу слід звернути увагу на таке.
Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов'язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, не має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку (частина статті 49 КАС України).
Представником позивача в якості третьої особи у позовній заяві зазначено Тернопільський об'єднаний міський військовий комісаріат.
Разом з тим, з врахуванням вищевказаних приписів позивачу пропонується подати клопотання (заяву) про залучення вказаного суб'єкта як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, із зазначенням у який спосіб рішення у цій справі може вплинути на його права та обов'язки.
Крім того, частиною третьою статті 161 КАС України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Порядок сплати судового збору регламентує Закон України від 08.07.2011 №3674-VI "Про судовий збір". Згідно з частиною першою статті 3, частиною першою статті 4 цього Закону судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством; судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до суду адміністративного позову: немайнового характеру, який подано фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб; майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою - підприємцем ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно зі статтею 7 Закону України від 23.11.2018 №2629-VІІІ "Про Державний бюджет України на 2019 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2019 становить 1921,00 гривень.
За подання цього позову позивачу слід сплатити судовий збір у розмірі зазначеному вище за реквізитами Тернопільського окружного адміністративного суду:
УК у м.Тернополi/м.Тернопiль/22030101
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37977726
Банк отримувача Казначейство України (ЕАП)
Код банку отримувача (МФО) 899998
Рахунок отримувача UA168999980000034311206084008
Код класифікації доходів бюджету 22030101
Призначення платежу*;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Тернопільський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).
Суд звертає увагу, що згідно положень частини першої статті 9 Закону України "Про судовий збір" судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.
Відповідно до частини другої статті 9 Закону України "Про судовий збір", суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Під час огляду матеріалів до позовної заяви встановлено, що позивачем до позовної заяви додано квитанцію №0.0.1507192620.1 від 28.10.2019 про сплату судового збору в розмірі 768,40 грн.
Разом з тим, під час перевірки зарахування судового збору, судом згідно відомостей програмного комплексу "Діловодство спеціалізованого суду" встановлено, що квитанцію №0.0.1507192620.1 від 28.10.2019 про сплату судового збору в розмірі 768,40 грн. вже було подано позивачем раніше на підтвердження сплати судового збору при зверненні ОСОБА_1 до Тернопільської міської призовної комісії, Тернопільської міської ради, Тернопільської обласної призовної комісії, Тернопільської обласної державної адміністрації, третя особа - Тернопільський об'єднаний міський військовий комісаріат про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії (справа №500/2493/19), і вказана сума судового збору була зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України за вказану позовну заяву, як за окремий об'єкт справляння судового збору.
Даний факт також підтверджується випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України.
Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 04.11.2019 в справі №500/2493/19 позовну заяву ОСОБА_1 до Тернопільської міської призовної комісії, Тернопільської міської ради, Тернопільської обласної призовної комісії, Тернопільської обласної державної адміністрації, третя особа - Тернопільський об'єднаний міський військовий комісаріат про визнання протиправними та скасування рішення Тернопільської міської призовної комісії, яка утворена Тернопільською міською радою та рішення Тернопільської обласної призовної комісії, яка утворена Тернопільською обласною державною адміністрацією щодо призову позивача 06.11.1997 року народження, на строкову військову службу у черговій осінній призов 2019 року; про зобов'язання Тернопільську міську призовну комісію надати відстрочку від строкової військової служби до закінчення навчання на стаціонарі у вищому навчальному закладі повернуто позивачу разом з доданими до неї документами.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про судовий збір" судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Об'єкти справляння судового збору визначені статтею 3 Закону України "Про судовий збір".
Так, згідно з частиною першою статті 3 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Тобто, кожна позовна заява є окремим об'єктом справляння судового збору, і за подання кожного окремого позову, в разі відсутності пільг щодо сплати судового збору, необхідно сплатити судовий збір в розмірах та порядку, передбачених Законом України "Про судовий збір".
Таким чином, вказана квитанція долучена позивачем до даного позову безпідставно і не може бути використана для підтвердження сплати судового збору за подання до суду даного адміністративного позову, поданого тим самим позивачем до того самого суду.
Натомість частиною п'ятою статті 6 Закону України "Про судовий збір" визначено, що за повторно подані позови, що раніше були залишені без розгляду, судовий збір сплачується на загальних підставах.
Відповідно до частини шостої статті 7 КАС України, у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).
З огляду на викладене, квитанція №0.0.1507192620.1 від 28.10.2019 про сплату судового збору в розмірі 768,40 грн. не може вважатись його сплатою за поданою позовною заявою.
Таким чином, судом встановлено, що станом на даний час судовий збір позивачем у визначеному законодавством порядку та розмірі не сплачений.
Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Наведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам, процесуального законодавства, тому її слід залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення вказаних недоліків.
Позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви шляхом подання позовної заяви, яка відповідатиме вимогам статті 5, пунктів 4, 5, 9 частини п'ятої статті 160 КАС України, з чітким формулюванням змісту позовних вимог, визначенням належного відповідача (відповідачів), викладом обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги до кожного з відповідачів, рішення яких оскаржуються, і обґрунтуванням порушення оскаржуваними рішеннями прав, свобод, інтересів позивача;
- клопотання про залучення третьої особи у відповідності до положень статті 49 КАС України з обґрунтуванням як рішення у справі може вплинути на його права, свободи, інтереси або обов'язки.
- оригіналу документа про сплату судового збору в сумі 768,40 грн. за реквізитами, вказаними вище, або документів, що підтверджують звільнення позивача від сплати судового збору.
Керуючись статтями 169, 248 КАС України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Тернопільської міської призовної комісії, Тернопільської міської ради, Тернопільської обласної призовної комісії, Тернопільської обласної державної адміністрації, третя особа - Тернопільський об'єднаний міський військовий комісаріат про визнання рішення протиправним, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії залишити без руху.
Надати позивачеві строк для усунення недоліків позовної заяви до 10 (десяти) днів з моменту вручення даної ухвали.
У випадку невиконання вимог цієї ухвали, позовна заява буде вважатись неподаною та повернута позивачу.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Оскарження ухвали окремо від рішення суду не допускається. Заперечення на ухвалу може бути включене до апеляційної скарги на рішення суду.
Повний текст ухвали складено 12.11.2019.
Суддя Мартиць О.І.
копія вірна:
Суддя Мартиць О.І.