04 листопада 2019 року м. ПолтаваСправа № 440/3307/19
Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Слободянюк Н.І.,
за участю:
секретаря судового засідання - Дубінчина О.М.,
представника відповідача - Момот Н.В.,
розглянувши у судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 /далі - позивач, ФОП ОСОБА_1 / звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДФС у Полтавській області /далі - відповідач/ про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000834001 від 20 серпня 2019 року /а.с. 6-14/.
Позов обґрунтований тим, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято за результатами фактичної перевірки, проведеної 31 липня 2019 року у кафетерії «Оскар», в якому здійснює свою господарську діяльність позивач. Водночас з аналізу норм статей 75 та 80 Податкового кодексу України слідує, що питання щодо виробництва, обігу, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів не віднесено до предмету фактичної перевірки. Фактична перевірка проводилася лише один день, 31 липня 2019 року, та під час здійснення інспектором контрольної закупки о 14 годині 57 хвилин 58 секунд будь-яких порушень законодавства у сфері роздрібної торгівлі тютюновими виробами та алкогольними напоями не виявлено та в акті перевірки не зафіксовано. Лише під час перевірки товарних залишків після 15 години 12 хвилин інспектор, зловживаючи своїми службовими правами, змусила товарознавця ОСОБА_2 здійснити розрахункові операції на товари: джин «Джентьюен» та цигарки «Philip Мarris Blue 2». При цьому проведення перевірки після здійснення контрольної закупки не передбачено законом. Окрім того, ОСОБА_2 не є особою, уповноваженою на здійснення розрахункових операцій, та інспектор ОСОБА_3 проведений через РРО товар не повернула. На думку позивача, всі вищенаведені обставини автоматично нівелюють правомірність прийняття податкового повідомлення-рішення №0000834001 від 20 серпня 2019 року.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2019 року 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за вказаним позовом, а також вирішено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідач позов не визнав та у відзиві на позовну заяву /а.с. 53- 54/ зазначив, що факти реалізації цигарок «Philip Мarris Blue s» за ціною 41,00 грн та джину «Дженьюен Джин» за ціною 390,00 грн підтверджуються фіскальними чеками від 31 липня 2019 року № 0000013888 та № 0000013887 відповідно та поясненнями продавця ОСОБА_2 , наданими під час перевірки. За виявлені перевіркою порушення вимог постанови Кабінету Міністрів України «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв» від 30 жовтня 2008 року № 957 та частини п'ятнадцятої статті 18 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» до ФОП ОСОБА_1 застосовані фінансові санкції у виглядів штрафів, передбачені статтею 17 вказаного Закону. Фактична перевірка з питання дотримання суб'єктом господарювання законодавства у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів проведена контролюючим органом на виконання відповідних функцій, що передбачено підпунктом 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України.
Відповідь на відзив /а.с. 78 - 81/ обґрунтована тим, що ОСОБА_2 ніколи не працювала на посаді продавця у ФОП ОСОБА_1 , що підтверджується її трудовою книжкою. При проведенні контрольної закупки порушень законодавства у сфері обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів не встановлено, а після контрольної закупки проводити перевірку та встановлювати порушення інспектор не мала законного права. Чинним законодавством передбачено, що акт перевірки підписується та реєструється не пізніше наступного робочого дня після закінчення перевірки, тоді як акт перевірки у цій справі зареєстрований не 01 серпня 2019 року, а лише 09 серпня 2019 року.
У додаткових поясненнях /а.с. 88, 95-96/ відповідач вказав, що у письмових поясненнях ОСОБА_2 власноручно зазначила, що є продавцем у кафетерії «Оскар» та здійснює розрахункові операції. Під час перевірки проводилася реалізація товарів через РРО, в якому всі товарні позиції завчасно закодовані та визначена їх вартість. У разі помилкового проведення розрахункової операції складається відповідний акт. За відсутності такого акта у позивача відсутні підстави стверджувати, що реалізація товарів могла бути здійснена за іншими цінами, ніж тими, що закодовані в РРО. У наказі ГУ ДФС у Полтавській області про проведення фактичної перевірки від 03 липня 2019 року № 2021 зазначений строк проведення перевірки з 31 липня 2019 року тривалістю 10 діб. Перевірка тривала в межах вказаного строку та після закінчення перевірки був складений та зареєстрований акт перевірки.
Письмові пояснення позивача /а.с. 101-102/ вмотивовані тим, що товарознавець ОСОБА_2 відповідно до своїх посадових обов'язків не мала право скасовувати помилково проведену через РРО суму розрахунку. Окрім цього, інспектор, яка проводила перевірку, забрала товар та фіскальний чек, а тому підстав скасовувати помилково проведену через РРО суму розрахунку не було.
У судовому засіданні представник позивача підтримала заявлений позов, а представник відповідача - заперечення проти позову.
Дослідивши письмові докази, суд встановив такі обставини справи та відповідні до них правовідносини.
Згідно з відомостями, внесеними до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) зареєстрована фізичною особою-підприємцем 25 грудня 2001 року та знаходиться на обліку як платник податків, зборів (обов'язкових платежів) в Карлівському управлінні Чутівської ДПІ Головного управління ДФС у Полтавській області/а.с. 15- 19/.
На підставі наказу «Про проведення фактичної перевірки» від 30 липня 2019 року № 2021 /а.с. 58/ та направлень на перевірку від 30 липня 2019 року № 2334 та № 2335/а.с. 59/ Головним управлінням ДФС у Полтавській області проведено фактичну перевірку в кафетерії «Оскар» за адресою: АДРЕСА_1, в якому здійснює свою підприємницьку діяльність ФОП ОСОБА_4 , у період з 31 липня 2019 року тривалістю 10 діб.
За результатами перевірки складено акт № 130/16/31/40/2461910363 від 09 серпня 2019 року /а.с. 61-62/, в якому зафіксовано порушення фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 вимог постанови Кабінету Міністрів України «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв» від 30 жовтня 2008 року № 957 та частини 15 статті 18 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» внаслідок реалізації алкогольного напою (джину ««Дженьюен Джин» міцністю 47 % місткістю 1 л») за ціною, нижчою від встановленої мінімальної ціни, а також тютюнового виробу (цигарок «Philip Мarris Blue 2») за ціною, яка не відповідає ціні, що зазначена на пачці.
На підставі вказаного акта перевірки ГУ ДФС у Полтавській області винесено податкове повідомлення - рішення від 20 серпня 2019 року № 0000834001 /а.с. 56/, яким до ФОП ОСОБА_1 застосовані штрафні (фінансові) санкції у сумі 21847,46 грн відповідно до частини другої статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального».
Не погодившись із прийняттям податкового повідомлення-рішення від 20 серпня 2019 року № 0000834001, ФОП ОСОБА_1 звернулася до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам та аргументам учасників справи, зазначеним у заявах по суті, суд виходить з такого.
Спірні правовідносини регулюються нормами Податкового кодексу України /далі - ПК України/, Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» та постановою Кабінету Міністрів України «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв» від 30 жовтня 2008 року № 957 в редакціях, чинних на момент їх виникнення.
Підпунктами 19-1.1.14, 19-1.1.16, 19-1.1.19, 19-1.20 пункту 19.1 статті 19-1 ПК України встановлено, що контролюючі органи здійснюють контроль у сфері виробництва, обігу та реалізації підакцизних товарів, контроль за їх цільовим використанням, забезпечують міжгалузеву координацію у цій сфері; здійснюють заходи щодо запобігання та виявлення порушень законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та пального; забезпечують контроль за дотриманням суб'єктами господарювання, які провадять роздрібну торгівлю тютюновими виробами, вимог законодавства щодо максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, встановлених виробниками або імпортерами таких виробів; забезпечують контроль за дотриманням суб'єктами господарювання, які провадять оптову або роздрібну торгівлю алкогольними напоями, вимог законодавства щодо мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін на такі напої.
Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) /підпункт 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК України/.
Наведеними положеннями, а також численною практикою Верховного Суду у подібних спорах (зокрема, постановою від 25 березня 2019 року у справі № 809/1470/15), спростовується довід позивача, викладений у позовній заяві, про те, що до предмету фактичної перевірки не відноситься питання перевірки дотримання суб'єктом господарювання норм законодавства у сфері виробництва, обігу та зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів.
Наказом Головного управління ДФС у Полтавській області № 2021 від 30 липня 2019 року підтверджується, що фактична перевірка фізичної особи- підприємця ОСОБА_1 за місцем фактичного провадження діяльності, а саме: в кафетерії «Оскар» за адресою: АДРЕСА_1 , АДРЕСА_1, призначена з метою контролю щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками.
Згідно з пунктом 80.4 статті 80 ПК України перед початком фактичної перевірки, з питань дотримання порядку здійснення розрахункових операцій та ведення касових операцій, посадовими особами контролюючих органів на підставі підпункту 20.1.10 пункту 20.1 статті 20 цього Кодексу може бути проведена контрольна розрахункова операція.
Зміст наведеної норми дає підстави для висновків, що проведення контрольної розрахункової операції не є обов'язковим для контролюючого органу. Контрольна розрахункова операція проводиться контролюючим органом з питань перевірки дотримання суб'єктом господарювання порядку здійснення розрахункових операцій та ведення касових операцій. В свою чергу питання перевірки дотримання суб'єктом господарювання порядку здійснення розрахункових операцій та ведення касових операцій є лише частиною питань фактичної перевірки.
Враховуючи, що фактична перевірка не обмежується проведенням контрольної розрахункової операції, помилковим є твердження позивача про те, що після проведення контрольної розрахункової операції проводити інші розрахункові операції та перевірку інших питань фактичної перевірки не передбачено Податковим кодексом України. При цьому варто зазначити, що невиявлення контролюючим органом порушень порядку здійснення розрахункових операцій та ведення касових операцій при проведенні контрольної розрахункової операції не свідчить про відсутність інших порушень, зокрема порушень норм законодавства у сфері виробництва, обігу та зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, виявлених в ході самої перевірки.
Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального на території України визначає Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» N 481/95-BP від 19 грудня 1995 року /далі - Закон № 481/95-BP/.
Частиною п'ятнадцятою статті 18 Закону № 481/95-BP встановлено, що за наявності у місці торгівлі тютюновими виробами таких виробів однієї власної назви, на пачках, коробках та сувенірних коробках яких вказані різні максимальні роздрібні ціни, продаж таких тютюнових виробів здійснюється за цінами, не вищими, ніж ті, що вказані на відповідних пачках, коробках та сувенірних коробках.
Наведеною нормою передбачений обов'язок суб'єкта господарювання здійснювати продаж тютюнових виробів за цінами, не вищими, ніж ті, що вказані на відповідній пачці, коробці або сувенірній коробці.
Водночас перевіркою виявлено, що на пачці цигарок «Philip Мarris Blue 2» вказана ціна 38,10 грн, а продаж цієї пачки цигарок здійснено за ціною 41,00 грн, що підтверджується фіскальним чеком № 0000013888 від 31 липня 2019 року /а.с. 60/ та письмовими поясненнями особи, яка здійснювала розрахункові операції, ОСОБА_2 /а.с. 63/.
Відповідальність за вказане порушення передбачена абзацом вісімнадцятим частини другої статті 17 Закону № 481/95-BP.
Так, до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі роздрібної торгівлі тютюновими виробами за цінами, вищими від максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, встановлених виробниками або імпортерами таких тютюнових виробів, збільшеними на суми акцизного податку з реалізації через роздрібну торговельну мережу тютюнових виробів, - 100 відсотків вартості наявних у суб'єкта господарювання тютюнових виробів, але не менше 10000 гривень.
Загальна вартість наявних у ФОП ОСОБА_1 тютюнових виробів складає 11847,46 грн, що підтверджується додатком до акта перевірки, підписаним власноручно ОСОБА_2 /а.с. 64/.
Таким чином, сума штрафу за вказане порушення становить - 11847,46 грн /а.с. 56 зворот/.
Частиною дванадцятою статті 18 Закону № 481/95-BP надано Кабінету Міністрів України право встановлювати мінімальні оптово-відпускні та роздрібні ціни на алкогольні напої.
На виконання вказаної норми закону постановою Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2008 року № 957 /далі- постанова КМУ № 957/ затверджено розміри мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв.
Відповідно до пункту 1 приміток до постанови КМУ № 957 мінімальні оптово-відпускні і роздрібні ціни під час реалізації (продажу) горілки та лікеро-горілчаних виробів, віскі, рому та інших спиртових дистилятів та спиртних напоїв, одержаних шляхом перегонки зброджених продуктів з цукрової тростини, джину та ялівцевої настоянки, коньяку (бренді) три зірочки, коньяку (бренді) чотири зірочки, коньяку (бренді) п'ять зірочок, інших спиртових дистилятів та спиртових напоїв, у тому числі бренді ординарного, горілки виноградної, інших зброджених напоїв, сумішей із зброджених напоїв та сумішей зброджених напоїв з безалкогольними напоями різного вмісту спирту в тарі різної місткості визначаються як добуток відповідних затверджених мінімальних цін, міцності за об'ємом (у відсотках) і місткості тари (у літрах), поділений на 100 відсотків.
Згідно із додатком до постанови КМУ № 957 затверджено мінімальну ціну на джин за 1 літр у розмірі 895 гривень.
Таким чином, мінімальна роздрібна ціна джину «Дженьюен 1 л» визначається як добуток відповідної затвердженої мінімальної ціни (895,00 грн), міцності за об'ємом (47%) і місткості тари у літрах (1л), поділений на 100%, та складає: 420,70 грн.
В той же час перевіркою виявлено продаж джину «Дженьюен 1 л» міцністю 47 % за ціною 390,00 грн, що підтверджується фіскальним чеком № 0000013887 від 31 липня 2019 року /а.с. 60/ та письмовими поясненнями особи, яка здійснювала розрахункові операції, ОСОБА_2 /а.с. 63/.
Відповідальність за вказане порушення передбачена абзацом сімнадцятим частини другої статті 17 Закону № 481/95-BP.
Так, до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі оптової або роздрібної торгівлі коньяком, алкогольними напоями, горілкою, лікеро-горілчаними виробами та вином за цінами, нижчими за встановлені мінімальні оптово-відпускні або роздрібні ціни на такі напої - 100 відсотків вартості отриманої партії товару, розрахованої виходячи з мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін, але не менше 10000 гривень.
Згідно з видатковою накладною від 09 квітня 2019 року № 11287/10365 /а.с. 65/ вартість отриманої партії товару складає 6968,00 грн, тобто менше за встановлений законом мінімальний розмір - 10 000,00 грн.
Таким чином, сума штрафу за вказане порушення становить-10000,00 грн /а.с. 56 зворот/.
Довід позивача стосовно того, що ОСОБА_2 працює у ФОП ОСОБА_1 на посаді товарознавця /а.с. 41-42, 82-84/ та не була уповноважена здійснювати розрахункові операції з продажу джину та цигарок, суд вважає неспроможним для спростування виявлених порушень, адже наданими під час перевірки власноручними письмовими поясненнями та підписом ОСОБА_2 /а.с. 63/ підтвердила, що вказані розрахункові операції вчинила саме вона.
Крім того, для встановлення порушень вимог постанови Кабінету Міністрів України «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв» від 30 жовтня 2008 року № 957 та частини 15 статті 18 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» кваліфікуюче значення має не особа, яка провела розрахункові операції, а факт здійснення продажу тютюнових виробів та алкогольних напоїв у місці торгівлі.
За визначеннями, наведеними у статті 1 Закону № 481/95-BP, роздрібна торгівля - діяльність по продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб'єктах господарювання громадського харчування; а місце торгівлі - місце реалізації товарів, у тому числі на розлив, в одному торговому приміщенні (будівлі) за місцем його фактичного розташування, для тютюнових виробів та пива - без обмеження площі, для алкогольних напоїв, крім пива, - торговельною площею не менше 20 кв. метрів, обладнане реєстраторами розрахункових операцій (незалежно від їх кількості) або де є книги обліку розрахункових операцій (незалежно від їх кількості), в яких фіксується виручка від продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів незалежно від того, чи оформляється через них продаж інших товарів.
Пунктом 3 розділу І Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 547 від 14 червня 2016 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05 липня 2016 року за N 918/29048 /далі - Порядок № 547/, визначено, що реєстратор розрахункових операцій (РРО) - пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг), операцій з приймання готівки для подальшого переказу; розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених Законом, і зареєстрований у встановленому порядку РРО або заповнений вручну.
Враховуючи викладене, наявні у матеріалах справи копії фіскальних чеків від 31 липня 2019 року № 0000013888 та № 0000013887 підтверджують факти продажу тютюнових виробів та алкогольних напоїв в магазині-кафетерії «Оскар» за адресою: с АДРЕСА_1, в якому здійснює діяльність позивач.
Аргумент позивача стосовно того, що ціни, які були вказані у фіскальних чеках від 31 липня 2019 року № 0000013888 та № 0000013887, не можна вважати цінами, за якими здійснюється продаж відповідного тютюнового виробу та алкогольного напою, суд до уваги не бере, виходячи з наступного.
Пунктом 4 розділу ІІІ Порядку № 547 встановлено, що суб'єкти господарювання, які використовують РРО для здійснення розрахункових операцій у готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов'язані, зокрема: застосовувати РРО, включені до Державного реєстру РРО, з додержанням встановленого порядку їх застосування; забезпечувати цілісність пломб та незмінність конструкції і програмного забезпечення РРО; вводити в експлуатацію, проводити технічне обслуговування без порушення раніше здійсненого належним чином опломбування РРО, ремонтувати РРО через ЦСО в порядку, встановленому законодавством; проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; подавати до контролюючих органів інформацію, визначену пунктом 7 статті 3 Закону, згідно з Порядком передачі; видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції; проводити розрахункові операції через РРО з використанням режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг), обліку їх кількості та розміру (ставки) податків та зборів, встановлених чинним законодавством.
З такого правового регулювання слідує, що розрахунковий документ (фіскальний чек) відтворює попередньо запрограмовану в РРО ціну продажу товару (послуги). А роздрукування розрахункового документа (фіскального чеку), навіть на вимогу інспектора, не позбавляє господарську операцію ознак продажу.
Враховуючи викладене, суд вважає, що доводи позивача, заявлені в ході розгляду справи, обумовлені не інакше як бажанням позивача уникнути сплату штрафу і тому, оцінюючи за своїм внутрішнім переконанням наявні в матеріалах справи докази, суд доходить висновку, що відповідачем доведена правомірність винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення .
Таким чином, у задоволенні позову про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000834001 від 20 серпня 2019 року слід відмовити.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 6-9, 72-77, 211, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Відмовити повністю у задоволенні позову фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) до Головного управління ДФС у Полтавській області (вул. Європейська, буд. 4, м. Полтава, Полтавська область, 36014, ідентифікаційний код 39461639) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Полтавській області №0000834001 від 20 серпня 2019 року.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги у порядку, встановленому статтею 297 з урахуванням положень підпункту 15.5 пункту 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 11 листопада 2019 року.
Суддя Н.І. Слободянюк