Рішення від 29.10.2019 по справі 440/1967/19

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2019 року м. ПолтаваСправа № 440/1967/19

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Сич С.С.,

за участю:

секретаря судового засідання - Солтис О.О.,

представника позивача - Огризкова А. А.,

представника відповідача - Оніпченка В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

03 червня 2019 року ОСОБА_2 (надалі - позивач, ОСОБА_2 ) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДФС у Полтавській області (надалі - відповідач, ГУ ДФС у Полтавській області) про:

- визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Полтавській області №3971-0000 від 30.06.2017, яким ОСОБА_2 визначено суму податкового зобов'язання по орендній платі з фізичних осіб в сумі 7508,23 грн.;

- визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Полтавській області №3972-0000 від 30.06.2017, яким ОСОБА_2 визначено суму податкового зобов'язання по орендній платі з фізичних осіб в сумі 30757,37 грн.;

- визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Полтавській області №22374-0000-1618 від 29.03.2018, яким ОСОБА_2 визначено суму податкового зобов'язання по орендній платі з фізичних осіб в сумі 30757,37 грн.;

- визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Полтавській області №22375-0000-1618 від 29.03.2018, яким ОСОБА_2 визначено суму податкового зобов'язання по орендній платі з фізичних осіб в сумі 7508,23 грн.;

- визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Полтавській області №2903-5468-1618 від 27.02.2019, яким ОСОБА_2 визначено суму податкового зобов'язання по орендній платі з фізичних осіб в сумі 7508,20 грн.;

- визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Полтавській області №2904-5468-1618 від 27.02.2019, яким ОСОБА_2 визначено суму податкового зобов'язання по орендній платі з фізичних осіб в сумі 30757,37 грн.;

- визнання протиправним нарахування ОСОБА_2 та облік Головним управління ДФС у Полтавській області сум податкових зобов'язань по орендній платі з фізичних осіб: 29.08.2017 року в сумі 7508,23 грн.; 29.08.2017 року в сумі 30757,60 грн., 31.08.2017 року в сумі 38265,83 грн.; 29.08.2018 року в сумі 30757,37 грн.; 29.08.2018 року в сумі 7508,23 грн.; 31.08.2018 року в сумі 38265,60 грн.;

- зобов'язання Головного управління ДФС у Полтавській області виключити з податкового обліку ОСОБА_2 нараховані та обліковані Головним управління ДФС у Полтавській області суми податкового зобов'язання по орендній платі з фізичних осіб: 29.08.2017 року в сумі 7508,23 грн.,; 29.08.2017 року в сумі 30757,60 грн.; 31.08.2017 року в сумі 38265,83 грн.; 29.08.2018 року в сумі 30757,37 грн.; 29.08.2018 року в сумі 7508,23 грн.; 31.08.2018 року в сумі 38265,60 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки договори оренди землі між Хорольською міською радою та позивачем ОСОБА_2 не укладалися, право власності чи користування земельними ділянками не реєструвалося, а отже, право власності чи право користування на земельні ділянки у позивача не виникло. Відтак, позивач вважає, що підстави для нарахування орендної плати за земельні ділянки відсутні.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 10 червня 2019 року позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 01 липня 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №440/1967/19, вирішено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 16:00 03 вересня 2019 року, витребувано докази.

19 липня 2019 року до суду надійшов відзив Головного управління ДФС у Полтавській області на позовну заяву /а.с. 58-60/, у якому представник ГУ ДФС у Полтавської області просить у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі, посилаючись на те, що рішенням Хорольської міської ради від 29.01.2014 №12 підприємцю ОСОБА_2 надано: в користування на умовах оренди земельну ділянку площею 0,0560 га за кадастровим №5324810100: 50 :006:0118 по вул. І.Хмари, 1 в м . Хоролі під розміщення та обслуговування об'єкту комерційного призначення - автозаправочної станції (згідно КВЦПЗ - для будівництва та обслуговування будівель торгівлі) строком на 5 років; в користування на умовах оренди земельну ділянку площею 0,2183 га за кадастровим №5324810100: 50 :006:0303 по вул . І. Хмари, 1 в м . Хоролі під розміщення та обслуговування об'єкту комерційного призначення - автозаправочної станції (згідно КВЦПЗ - для будівництва та обслуговування будівель торгівлі) строком на 5 років. Вищевказаним рішенням зобов'язано підприємця ОСОБА_2 в місячний термін укласти договір оренди на зазначені в рішенні земельні ділянки та провести державну реєстрацію права оренди. Листами №148/03-03 від 08.02.2017, №191/03-03 від 01.02.2018, №77/03-03 від 24.01.2019 Хорольська міська рада направила на адресу контролюючого органу інформацію про орендарів, з якими укладено договори оренди землі, серед яких значиться ОСОБА_2 (договір оренди від 11.04.2014), у зв'язку з чим оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями позивачу нараховано орендну плату з фізичних осіб за дві земельні ділянки за 2017, 2018, 2019 роки.

24 липня 2019 року до суду надійшла відповідь позивача на відзив /а.с. 90-92/, у якій зазначено, що Хорольською міською радою вносилися до Переліків орендарів, з якими укладено договори оренди землі державної або комунальної власності, неправдиві відомості щодо укладення договорів оренди з ОСОБА_2 Вказані Переліки не можуть бути підставою для нарахування орендної плати, оскільки за приписами пункту 288.1 статті 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати є саме договір оренди землі. Також зазначає, що Переліки, що надавалися відповідачеві Хорольською міською радою, не відповідають вимогам наказу Міністерства фінансів України від 17.09.2015 №783, зокрема, в них не вказані дати реєстрації права користування землею ОСОБА_2 А тому позивач вважає дії ГУ ДФС у Полтавській області щодо нарахування позивачу орендної плати такими, що суперечить вимогам пункту 287.1 статті 287 Податкового кодексу України.

02 серпня 2019 року до суду надішли заперечення на відповідь на відзив /а.с. 101-102/, у яких відповідачем зазначено, що оскільки ОСОБА_2 у відповідності до статті 25 Закону України "Про оренду землі" договори оренди даних земельних ділянок до контролюючого органу не надавались, з метою недопущення втрат бюджету було використано інформацію, надану Хорольською міською радою, надання якої передбачено пунктом 288.1 статті 288 Податкового кодексу України.

Протокольними ухвалами суду від 03 вересня 2019 року витребувано докази від відповідача Головного управління ДФС у Полтавській області та на підставі пункту 4 частини 6 статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України оголошено перерву у підготовчому засіданні до 15:00 19 вересня 2019 року.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2019 року витребувано докази, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні на 15:00 10 жовтня 2019 року.

Протокольними ухвалами суду від 10 жовтня 2019 року витребувано докази та на підставі частини 2 статті 223 Кодексу адміністративного судочинства України оголошено перерву у судовому засіданні до 15:00 29 жовтня 2019 року.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Суд, заслухавши вступне слово представників сторін, дослідивши письмові докази, встановив наступні обставини та спірні правовідносини.

29.01.2014 Хорольською міською радою прийнято рішення №12, яким вирішено надати підприємцю ОСОБА_2 в користування на умовах оренди земельну ділянку площею 0,0560 га за кадастровим №5324810100:50:006:0118 по вул. І.Хмари, 1 в м. Хоролі під розміщення та обслуговування об'єкту комерційного призначення - автозаправочної станції (згідно КВЦПЗ- для будівництва та обслуговування будівель торгівлі) строком на 5 років, а також надати підприємцю ОСОБА_2 в користування на умовах оренди земельну ділянку площею 0,2183 га за кадастровим №5324810100: 50 : 006 :0303 по вул . І.Хмари , 1 в м. Хоролі під розміщення та обслуговування об'єкту комерційного призначення - автозаправочної станції (згідно КВЦПЗ - для будівництва та обслуговування будівель торгівлі) строком на 5 років. Зобов'язано підприємця ОСОБА_2 в місячний термін укласти договір оренди на вказану в п. 1 та п. 2 цього рішення земельну ділянку та провести державну реєстрацію права оренди /а.с. 132/.

Договори оренди на підставі вказаного рішення Хорольської міської ради №12 від 29.01.2014 укладені не були та реєстрація права користування вказаними земельними ділянками за ОСОБА_2 до 29.07.2019 року не проводилась.

Водночас, 09.02.2017 до Хорольського відділення Лубенської ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській області надійшов від Хорольської міської ради список орендарів-фізичних осіб, з якими укладено договори оренди землі державної або комунальної власності станом на 01.01.2017 разом із листом від 08.02.2017 №148/03-03 /а.с. 80-82/.

У списку орендарів-фізичних осіб, з якими укладено договори оренди землі державної або комунальної власності станом на 01.01.2017 наявна інформація за №106 та №107 про орендаря ОСОБА_2 , зокрема:

- щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5324810100:50:006:0303, розташованої за адресою: вул. І.Хмари, 1 , площею 0,2183 га, дія договору оренди землі - з 11.04.2014 до 29.01.2019, відомості про дату реєстрацію договору оренди землі відсутні;

- щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5324810100:50:006:0118, розташованої за адресою: вул. І.Хмари, 1 , площею 0,056 га, дія договору оренди землі - з 11.04.2014 до 29.01.2019, відомості про дату реєстрацію договору оренди землі відсутні.

30.06.2017 Головним управлінням ДФС у Полтавській області винесено:

- податкове повідомлення-рішення №3972-0000, яким ОСОБА_2 визначено суму податкового зобов'язання за платежем "орендна плата з фізичних осіб" за 2017 рік в сумі 30757,37 грн. /а.с. 23/;

- податкове повідомлення-рішення №3971-0000, яким ОСОБА_2 визначено суму податкового зобов'язання за платежем "орендна плата з фізичних осіб" за 2017 рік в сумі 7508,23 грн. /а.с. 24/.

Вказані податкові повідомлення-рішення вручені ОСОБА_2 30.06.2017, що підтверджується відміткою про отримання та підписом на корінцях вказаних податкових повідомлень-рішень, копії яких наявні у матеріалах справи /а.с. 75,77/.

Як вбачається з інтегрованої картки ОСОБА_2 з орендної плати з фізичних осіб, 29.08.2017 у інтегрованій картці позивачу нараховано орендну плату з фізичних осіб в сумі 7508,23 грн. на підставі податкового повідомлення-рішення (форма "Ф") №3971-0000 від 30.06.2017 з терміном сплати 29.08.2017 та нараховано орендну плату з фізичних осіб в сумі 30757,37 грн. на підставі податкового повідомлення-рішення (форма "Ф") № 3972-0000 від 30.06.2017 з терміном сплати 29.08.2017 /а.с. 65/.

02.02.2018 до Лубенської ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській області надійшов від Хорольської міської ради список суб'єктів господарювання - фізичних осіб, з якими станом на 01.01.2018 діють договори оренди землі разом із супровідним листом від 01.02.2018 №191/03-03 /а.с. 86-87/.

У списку суб'єктів господарювання - фізичних осіб, з якими станом на 01.01.2018 діють договори оренди землі, наявна інформація за №112 та №113 про орендаря ОСОБА_2 , зокрема:

29.03.2018 Головним управлінням ДФС у Полтавській області винесено:

- податкове повідомлення-рішення №22374-0000-1618, яким ОСОБА_2 визначено суму податкового зобов'язання за платежем "орендна плата з фізичних осіб" за 2018 рік в сумі 30757,37 грн. /а.с. 21/;

- податкове повідомлення-рішення №22375-0000-1618, яким ОСОБА_2 визначено суму податкового зобов'язання за платежем "орендна плата з фізичних осіб" за 2018 рік в сумі 7508,23 грн. /а.с. 22/.

Вказані податкові повідомлення-рішення направлені 03.04.2018 на адресу позивача рекомендованим листом з повідомленням про вручення та повернуті до контролюючого органу поштовою організацією з відміткою "за закінченням встановленого строку зберігання" /а.с. 68-70/.

Як вбачається з інтегрованої картки ОСОБА_2 з орендної плати з фізичних осіб, 29.08.2018 у інтегрованій картці позивачу нараховано орендну плату з фізичних осіб в сумі 7508,23 грн. на підставі податкового повідомлення-рішення (форма "Ф") №22375-0000-1618 з терміном сплати 29.08.2018 та нараховано орендну плату з фізичних осіб в сумі 30757,37 грн. на підставі податкового повідомлення-рішення (форма "Ф") №22374-0000-1618 з терміном сплати 29.08.2018 /а.с. 64/.

29.01.2019 до ГУ ДФС у Полтавській області надійшов від Хорольської міської ради список орендарів - фізичних осіб, з якими укладено договори оренди землі комунальної власності станом на 01.01.2019 разом із супровідним листом від 24.01.2019 №77/03-03 /а.с. 83-85/.

У списку орендарів - фізичних осіб, з якими укладено договори оренди землі комунальної власності станом на 01.01.2019, наявна інформація за №120 та №121 про орендаря ОСОБА_2 , зокрема:

27.02.2019 Головним управлінням ДФС у Полтавській області винесено:

- податкове повідомлення-рішення №2903-5468-1618, яким ОСОБА_2 визначено суму податкового зобов'язання за платежем "орендна плата з фізичних осіб" за 2019 рік в сумі 7508,20 грн. /а.с. 14/;

- податкове повідомлення-рішення №2904-5468-1618, яким ОСОБА_2 визначено суму податкового зобов'язання за платежем "орендна плата з фізичних осіб" за 2019 рік в сумі 30757,37 грн. /а.с. 15/.

Вказані податкові повідомлення-рішення надіслані на адресу позивача рекомендованим листом з повідомленням про вручення 11.03.2019 та отримані позивачем 21.03.2019, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, копія якого наявна у матеріалах справи /а.с. 71/.

Як вбачається з інтегрованої картки ОСОБА_2 з орендної плати з фізичних осіб, 20.05.2019 у інтегрованій картці позивачу нараховано орендну плату з фізичних осіб в сумі 7508,23 грн. на підставі податкового повідомлення-рішення (форма "Ф") №2903-5468-1618 з терміном сплати 20.05.2019 та нараховано орендну плату з фізичних осіб в сумі 30757,37 грн. на підставі податкового повідомлення-рішення (форма "Ф") №2904-5468-1618 з терміном сплати 20.05.2019 /а.с. 63/.

Таким чином, станом на 31.05.2019 згідно відомостей інтегрованої картки ОСОБА_2 з орендної плати з фізичних осіб за позивачем рахувався податковий борг з вказаного виду податку в загальній сумі 114797 грн., що підтверджується витягом з інтегрованої картки позивача /а.с. 63/.

Позивач не погодився з податковими повідомленнями-рішеннями від 27.02.2019 №2903-5468-1618, №2904-5468-1618, від 29.03.2018 №22374-0000-1618, №22375-0000-1618, від 30.06.2017 №3972-0000, №3971-0000, а також із нарахуванням та обліком Головним управління ДФС у Полтавській області сум податкових зобов'язань по орендній платі з фізичних осіб: 29.08.2017 року в сумі 7508,23 грн.; 29.08.2017 року в сумі 30757,60 грн., 31.08.2017 року в сумі 38265,83 грн.; 29.08.2018 року в сумі 30757,37 грн.; 29.08.2018 року в сумі 7508,23 грн.; 31.08.2018 року в сумі 38265,60 грн., у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи правову оцінку оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням від 27.02.2019 №2903-5468-1618, №2904-5468-1618, від 29.03.2018 №22374-0000-1618, №22375-0000-1618, від 30.06.2017 №3972-0000, №3971-0000, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до підпункту 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України плата за землю - обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Пунктом 269.1 статті 269 Податкового кодексу України передбачено, що платниками податку є: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі.

Статтею 270 Податкового кодексу України передбачено, що об'єктами оподаткування є: земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; земельні частки (паї), які перебувають у власності.

База оподаткування визначена статтею 271 Податкового кодексу України, відповідно до якої базою оподаткування є: нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом; площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.

Відповідно до пункту 284.1 статті 284 Податкового кодексу України Верховна Рада Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування встановлюють ставки плати за землю та пільги щодо земельного податку, що сплачується на відповідній території.

Органи місцевого самоврядування до 25 грудня року, що передує звітному, подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки рішення щодо ставок земельного податку та наданих пільг зі сплати земельного податку юридичним та/або фізичним особам за формою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

Нові зміни щодо зазначеної інформації надаються до 1 числа першого місяця кварталу, що настає за звітним кварталом, у якому відбулися зазначені зміни.

Згідно статті 285 Податкового кодексу України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік. Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

Відповідно до пункту 287.1 статті 287 Податкового кодексу України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

Пунктом 288.1 статті 286 Податкового кодексу України встановлено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.

Форма надання інформації затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Договір оренди земель державної і комунальної власності укладається за типовою формою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до приписів пунктів 288.2 -288.5 статті 288 Податкового кодексу України платником орендної плати є орендар земельної ділянки.

Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.

Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу:

не може бути меншою за розмір земельного податку: для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, - у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки; для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено, - у розмірі не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області;

не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

може перевищувати граничний розмір орендної плати, встановлений у підпункті 288.5.2, у разі визначення орендаря на конкурентних засадах.

для пасовищ у населених пунктах, яким надано статус гірських, не може перевищувати розміру земельного податку.

для баз олімпійської, паралімпійської та дефлімпійської підготовки, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України, не може перевищувати 0,1 відсотка нормативної грошової оцінки.

Плата за суборенду земельних ділянок не може перевищувати орендної плати.

Податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу.

За визначенням, наведеним у статті 21 Закону України "Про оренду землі", орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.

Відповідно до приписів частини 2, 3 статті 21 Закону України "Про оренду землі" розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Частиною 2 статті 16 цього Закону передбачено, що укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону.

Судом встановлено, що 29.01.2014 Хорольською міською радою прийнято рішення №12, яким вирішено надати підприємцю ОСОБА_2 в користування на умовах оренди земельну ділянку площею 0,0560 га за кадастровим №5324810100:50:006:0118 по вул. І.Хмари, 1 в м. Хоролі під розміщення та обслуговування об'єкту комерційного призначення - автозаправочної станції (згідно КВЦПЗ- для будівництва та обслуговування будівель торгівлі) строком на 5 років, а також надати підприємцю ОСОБА_2 в користування на умовах оренди земельну ділянку площею 0,2183 га за кадастровим №5324810100:50:006:0303 по вул. І.Хмари, 1 в м. Хоролі під розміщення та обслуговування об'єкту комерційного призначення - автозаправочної станції (згідно КВЦПЗ - для будівництва та обслуговування будівель торгівлі) строком на 5 років. Зобов'язано підприємця ОСОБА_2 в місячний термін укласти договір оренди на вказану в п. 1 та п. 2 цього рішення земельну ділянку та провести державну реєстрацію права оренди /а.с. 132/.

В інформації, що надавалася Хорольською міською радою Полтавської області до контролюючого органу, зазначено про укладення 11.04.2014 з ОСОБА_2 договорів оренди землі на земельні ділянки з кадастровим номером 5324810100:50:006:0303 та з кадастровим номером 5324810100:50:006:0118.

Ухвалою суду від 19 вересня 2019 року витребувано від Хорольської міської ради Полтавської області, зокрема, засвідчені належним чином копії договорів оренди землі, укладених з ОСОБА_2 11.04.2014, на земельні ділянки з кадастровим номером 5324810100:50:006:0303 та з кадастровим номером 5324810100:50:006:0118.

Хорольською міською радою Полтавської області не надано до суду копії договорів оренди землі, укладених з ОСОБА_2 11.04.2014, з посиланням на те, що земельні ділянки використовувались ОСОБА_2 до 01.07.2019 без правовстановчих документів та державної реєстрації.

Суд зауважує, що пунктом 1 частини 1 статті 2 Закону України від 01.07.2004 № 1952-IV "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" /надалі - Закон/ визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Пунктом 2 Прикінцевих і перехідних положень Закону України від 11.02.2010 №1878-VI "Про внесення змін до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" та інших законодавчих актів України" встановлено, що державна реєстрація прав на нерухоме майно в порядку, визначеному цим Законом, здійснюється з 1 січня 2013 року.

Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Таким чином, після 01.01.2013 право оренди земельних ділянок виникало з моменту державної реєстрації цього права шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Разом з тим, договори оренди на підставі рішення Хорольської міської ради №12 від 29.01.2014 укладені не були та реєстрація права користування вказаними земельними ділянками за ОСОБА_2 до 29.07.2019 не проводилась, а отже у позивача до 29.07.2019 не виникло право оренди на земельні ділянки з кадастровим №5324810100:50:006: 0303 та з кадастровим №5324810100:50:006:0118. Відтак, на час винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень (30.06.2017, 29.03.2018, 27.02.2019) не було підстави для нарахування позивачеві орендної плати за ці земельні ділянки, а саме, не було укладено договорів оренди землі, був відсутній об'єкт оподаткування та позивач не був платником орендної плати у розумінні статті 288 Податкового кодексу України.

У подальшому, 01.07.2019 між позивачем (орендар) та Хорольською міською радою (орендодавець) були укладені договори оренди землі, за умовами яких в оренду згідно рішення 65 сесії Хорольської міської ради 7 скликання від 31 травня 2019 року №1422 передається земельна ділянка загальною площею 0,2183 га за кадастровим номером 5324810100:50:006:0303 та згідно рішення 65 сесії Хорольської міської ради 7 скликання від 31 травня 2019 року №1422 передається земельна ділянка загальною площею 0,0560 га за кадастровим номером 5324810100:50:006:0118 /а.с. 151-162/.

Отже, вказані договори оренди землі були укладені не на підставі рішення Хорольської міської ради рішення №12 від 29.01.2014, а на підставі вже іншого рішення органу місцевого самоврядування - рішення 65 сесії Хорольської міської ради 7 скликання від 31 травня 2019 року №1422.

Право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 5324810100:50:006:0303 та земельної ділянки з кадастровим номером 5324810100:50:006:0118 за ОСОБА_2 зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 29.07.2019, що підтверджується витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права /а.с. 134-135/.

Таким чином, договори оренди земельних ділянок були укладені 01.07.2019, тобто після винесення оскаржуваних у даній справі податкових повідомлень-рішень, та право оренди позивача на вказані земельні ділянки виникло у позивача 29.07.2019, тобто після винесення оскаржуваних у даній справі податкових повідомлень-рішень (від 30.06.2017, від 29.03.2018, від 27.02.2019).

Щодо тверджень про користування ОСОБА_2 вказаними земельними ділянками до укладення договорів від 01.07.2019, суд зауважує, що постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 № 284 затверджено Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, пунктами 1, 2 якого передбачено, що власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні вилученням (викупом) та тимчасовим зайняттям земельних ділянок, встановленням обмежень щодо їх використання, погіршенням якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей земельних ділянок або приведенням їх у непридатний для використання стан та неодержанням доходів у зв'язку з тимчасовим невикористанням земельних ділянок. Розміри збитків визначаються комісіями, створеними Київською та Севастопольською міськими, районними державними адміністраціями, виконавчими органами сільських, селищних, міських рад.

За нормами вказаного Порядку, відшкодуванню підлягають, зокрема, інші збитки власників землі і землекористувачів, у тому числі орендарів, включаючи і неодержані доходи, якщо вони обгрунтовані. При цьому, неодержаний доход - це доход, який міг би одержати власник землі, землекористувач, у тому числі орендар, із земельної ділянки і який він не одержав внаслідок її вилучення (викупу) або тимчасового зайняття, обмеження прав, погіршення якості землі або приведення її у непридатність для використання за цільовим призначенням у результаті негативного впливу, спричиненого діяльністю підприємств, установ, організацій та громадян.

Тобто, у разі заподіяння збитків, такі збитки відшкодовуються або у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом, а обставини щодо фактичного користування земельною ділянкою, можуть бути предметом дослідження у справі про відшкодування збитків.

Підсумовуючи все вищевикладене, зважаючи на встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими урегульовано спірні відносини, суд дійшов висновку, що податкові повідомлення-рішення від 27.02.2019 №2903-5468-1618, №2904-5468-1618, від 29.03.2018 №22374-0000-1618, №22375-0000-1618, від 30.06.2017 №3972-0000, №3971-0000 прийняті ГУ ДФС у Полтавській області не на підставі, не у межах повноважень, не у спосіб, що визначені законодавством України, та без урахування всіх обставин, що мають значення для їх прийняття, а тому є протиправними та підлягають скасуванню.

Відтак, позовні вимоги ОСОБА_2 у цій частині підлягають задоволенню.

Стосовно позовних вимог про визнання протиправним нарахування ОСОБА_2 та облік Головним управління ДФС у Полтавській області сум податкових зобов'язань по орендній платі з фізичних осіб: 29.08.2017 року в сумі 7508,23 грн.; 29.08.2017 року в сумі 30757,60 грн., 31.08.2017 року в сумі 38265,83 грн.; 29.08.2018 року в сумі 30757,37 грн.; 29.08.2018 року в сумі 7508,23 грн.; 31.08.2018 року в сумі 38265,60 грн. та зобов'язання Головного управління ДФС у Полтавській області виключити з податкового обліку ОСОБА_2 нараховані та обліковані Головним управління ДФС у Полтавській області суми податкового зобов'язання по орендній платі з фізичних осіб: 29.08.2017 року в сумі 7508,23 грн.,; 29.08.2017 року в сумі 30757,60 грн.; 31.08.2017 року в сумі 38265,83 грн.; 29.08.2018 року в сумі 30757,37 грн.; 29.08.2018 року в сумі 7508,23 грн.; 31.08.2018 року в сумі 38265,60 грн., суд виходить з наступного.

Організація діяльності з ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) визначена Порядком ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженим наказом Міністерства фінансів України 07.04.2016 № 422 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20 травня 2016 року за № 751/28881/надалі - Порядок №422/.

Відповідно до приписів пункту 2 розділу І Порядку №422 достовірність показників інформаційної системи - відповідність інформації, що зберігається у інформаційній системі, показникам первинних документів; облікова операція - дія в ІКП, яка призводить до змін облікових показників; облікові показники - показники, що інтегруються в процесі ведення оперативного обліку; оперативний облік - процес відображення, систематизації та узагальнення первинних показників через їх перетворення в облікові показники в ІКП; первинні документи - документи, що складені платниками податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску та/або органами ДФС, іншими органами влади згідно з чинним законодавством (податкові декларації, митні декларації, аркуші коригування, уточнюючі розрахунки, податкові повідомлення-рішення, рішення контролюючого органу, вимоги про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску, судові рішення, рішення про розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу), інформація органів Державної казначейської служби України про надходження податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів та єдиного внеску тощо).

Згідно з пунктом 3 розділу І Порядку №422 оперативний облік податків і зборів, митних та інших платежів до бюджету, єдиного внеску здійснюється органами ДФС в інформаційній системі органів ДФС.

Відповідно до приписів пункту 1 розділу ІІ Порядку №422 з метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску органами ДФС відкриваються ІКП за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками. ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника податків з бюджетами та цільовими фондами за відповідним видом платежу.

Облік нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску відображається в ІКП окремими обліковими операціями в хронологічному порядку. При цьому кожна операція фіксується в окремому рядку із зазначенням виду операції та дати її проведення.

30.06.2017 Головним управлінням ДФС у Полтавській області винесено:

29.03.2018 Головним управлінням ДФС у Полтавській області винесено:

Відповідно до пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.

У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Відтак, зазначені вище податкові повідомлення-рішення вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

27.02.2019 Головним управлінням ДФС у Полтавській області винесено:

Таким чином, станом на 31.05.2019 згідно відомостей інтегрованої картки ОСОБА_2 з орендної плати з фізичних осіб за позивачем рахувався податковий борг з орендної плати з фізичних осіб в загальній сумі 114797 грн., що підтверджується витягом з інтегрованої картки позивача /а.с. 63/.

За приписами пункту 2 розділу 9 Порядку №422 інформація щодо початку/продовження та результатів адміністративного або судового оскарження податкового повідомлення-рішення вноситься до підсистеми, що забезпечує облік платежів, працівником структурного підрозділу органу ДФС, яким податкове повідомлення-рішення було сформовано, на підставі документів, зазначених у розділі VII цього Порядку (заяви - оскарження податкового повідомлення-рішення, ухвали суду про відкриття провадження, рішення про результати розгляду скарги (заяви), рішення суду, прийнятого по суті), протягом 3-ох днів з дати отримання такого документа.

На підставі інформації про початок/продовження у законодавчо встановлені строки процедури адміністративного оскарження (скарга (заява) платника податків) або про початок/продовження процедури судового оскарження нарахована сума податків вважається неузгодженою, а в ІКП відображаються облікові показники (операції) щодо її виключення.

У разі якщо за результатами адміністративного оскарження нарахована сума податку у повному обсязі підтверджується, та якщо з урахуванням законодавчо встановлених строків вона вважається узгодженою, то в ІКП відображаються облікові показники (операції) щодо її поновлення.

У разі якщо за результатами судового оскарження (рішення суду, прийняте по суті) нарахована сума податку у повному обсязі підтверджується, та якщо з урахуванням законодавчо встановлених строків вона вважається узгодженою, то в ІКП відображаються облікові показники (операції) щодо поновлення такої суми.

У разі якщо за результатами судового оскарження нарахована сума у повному обсязі скасовується, то в ІКП відображення облікових показників щодо поновлення такої суми не проводиться.

В ІКП платника податку ОСОБА_2 з орендної плати з фізичних осіб контролюючим органом відображалися облікові показники на підставі оскаржуваних у даній справі податкових повідомлень-рішень.

Відтак, з огляду на визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень Головного управління ДФС у Полтавській області від 30 червня 2017 року №3971-0000, від 30 червня 2017 року №3972-0000, від 29 березня 2018 року №22375-0000-1618, від 29 березня 2018 року №22374-0000-1618, від 27 лютого 2019 року №2904-5468-1618, від 27 лютого 2019 року №2903-5468-1618, та у разі набрання рішенням суду в цій частині законної сили, - в ІКП відображення облікових показників щодо поновлення такої суми не проводиться.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.

Зі змісту наведеної норми слідує, що захисту адміністративним судом підлягають порушені права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. Отже, обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду.

Суд не може під час прийняття цього рішення вирішувати питання щодо правовідносин, які можливо будуть мати місце у майбутньому.

З огляду на вищевикладене, та враховуючи, що належним і достатнім способом захисту порушеного права позивача є визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень Головного управління ДФС у Полтавській області від 30 червня 2017 року №3971-0000, від 30 червня 2017 року №3972-0000, від 29 березня 2018 року №22375-0000-1618, від 29 березня 2018 року №22374-0000-1618, від 27 лютого 2019 року №2904-5468-1618, від 27 лютого 2019 року №2903-5468-1618, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про визнання протиправним нарахування ОСОБА_2 та облік Головним управління ДФС у Полтавській області сум податкових зобов'язань по орендній платі з фізичних осіб: 29.08.2017 року в сумі 7508,23 грн.; 29.08.2017 року в сумі 30757,60 грн., 31.08.2017 року в сумі 38265,83 грн.; 29.08.2018 року в сумі 30757,37 грн.; 29.08.2018 року в сумі 7508,23 грн.; 31.08.2018 року в сумі 38265,60 грн. та зобов'язання Головного управління ДФС у Полтавській області виключити з податкового обліку ОСОБА_2 нараховані та обліковані Головним управління ДФС у Полтавській області суми податкового зобов'язання по орендній платі з фізичних осіб: 29.08.2017 року в сумі 7508,23 грн.,; 29.08.2017 року в сумі 30757,60 грн.; 31.08.2017 року в сумі 38265,83 грн.; 29.08.2018 року в сумі 30757,37 грн.; 29.08.2018 року в сумі 7508,23 грн.; 31.08.2018 року в сумі 38265,60 грн., - необґрунтовані, передчасні, а тому задоволенню не підлягають.

Таким чином, адміністративний позов ОСОБА_2 підлягає задоволенню частково.

Частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на вищевикладене, оскільки адміністративний позов задоволено частково, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Полтавській області на користь ОСОБА_2 витрати зі сплати судового збору в розмірі 1147 грн. 97 коп. (одна тисяча сто сорок сім гривень дев'яносто сім копійок).

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 3, 6-10, 139, 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , АДРЕСА_4 ) до Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Полтавській області від 30 червня 2017 року №3971-0000.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Полтавській області від 30 червня 2017 року №3972-0000.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Полтавській області від 29 березня 2018 року №22375-0000-1618.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Полтавській області від 29 березня 2018 року №22374-0000-1618.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Полтавській області від 27 лютого 2019 року №2904-5468-1618.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Полтавській області від 27 лютого 2019 року №2903-5468-1618.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Полтавській області на користь ОСОБА_2 витрати зі сплати судового збору в розмірі 1147 грн. 97 коп. (одна тисяча сто сорок сім гривень дев'яносто сім копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Другого апеляційного адміністративного суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII.

Повне рішення складено 08 листопада 2019 року.

Суддя С.С. Сич

Попередній документ

85570285

Наступний документ

85570287

Інформація про рішення:

№ рішення:	85570286
№ справи:	440/1967/19
Дата рішення:	29.10.2019
Дата публікації:	15.11.2019
Форма документу:	Рішення
Форма судочинства:	Адміністративне
Суд:	Полтавський окружний адміністративний суд
Категорія справи:	Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них; плати за землю