Справа № 420/4850/19
іменем України
11 листопада 2019 року м.Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Цховребова М.Г., розглянувши в порядку письмового провадження матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру в Одеської області про визнання протиправним та скасування наказу, визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
встановив:
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, в якому, з урахуванням уточнення позовних вимог, вхід. № ЕП/7692/19 від 15.10.2019 року, позивач просить:
- визнати протиправним та скасувати наказ відповідача від 18.09.2014 № 77 «Про затвердження переліку земельних ділянок» зі змінами від 30.07.2019 № 326 «Про доповнення переліку земельних ділянок» згідно з Додатком № 1 в частині включення до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, права оренди на які виставляються на земельні торги окремими лотами, земельної ділянки кадастровий номер 5123781600:01:001:0403;
- визнати протиправною бездіяльність відповідача в порушення строків, встановлених ст. 118 ч. 7 ЗК України, та не прийняття рішення (наказу) за результатами розгляду клопотання позивача, поданого від 20.07.2019 року, індекс № М-7172/0136-19 від 24.06.2019 року;
- зобов'язати відповідача розглянути клопотання позивача із урахуванням висновків суду, викладених в судовому рішенні, та прийняти рішення з урахуванням вимог ст. 118 ч. 7 ЗК України та пункту 8 Положення про Головне управління Держгеокадастру в області, затвердженим наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 29.09.2016 року № 333 у виді наказу, яким надати дозвіл позивачу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (кожному окремо), сільськогосподарського призначення, державної форми власності, орієнтованою площею 2 га, з метою подальшої передачі безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства за межами населеного пункту Йосипівської сільської ради Овідіопольського району Одеської області.
В підготовче засідання 11.11.2019 року сторони та/або їх представники не з'явилися, про дату, час і місце судового розгляду повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили, будь-яких-заяв від них до суду не надійшло.
Керуючись ч. 9 ст. 205 КАС України, суд дійшов висновку про можливість розглянути питання щодо подальшого розгляду справи за даною явкою в порядку письмового провадження.
Судом встановлено, що в підготовче засідання 21.10.2019 року о 15 год. 00 хв. позивач та/або його представник не з'явилися. Позивач про дату, час і місце судового розгляду повідомлений належним чином, про що свідчить розписка представника позивача від 09.10.2019 року. (а.с.88) Позивач про причини неявки суд не повідомив та від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності. Підготовче засідання було відкладено на 11.11.2019 року на 11 год. 15 хв.
В підготовче засідання 11.11.2019 року на 11 год. 15 хв. позивач та/або його представник не з'явилися (повторно). Позивач про дату, час і місце судового розгляду повідомлений належним чином, про що свідчить розписка представника позивача від 24.10.2019 року. (а.с.110) Позивач про причини неявки суд не повідомив та від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.
Відповідно до положень, передбачених ч.ч. 1, 2 ст. 44 КАС України учасники справи мають рівні процесуальні права та обов'язки. Учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Причини неприбуття слід визнавати неповажними, якщо за таких причин особа мала реальну можливість прибути до судового засідання або надіслати свого представника. Разом з цим, суд вважає за необхідне зазначити, що на осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов'язок - добросовісно здійснювати процесуальні права і неухильно виконувати процесуальні обов'язки. При цьому, під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов'язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов'язків в межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників адміністративного процесу, заборону зловживати наданими правами.
Недобросовісним користуванням процесуальними правами вважається, зокрема, нез'явлення учасників судового процесу у судові засідання без поважних причин, подання необґрунтованих клопотань про вчинення судом процесуальних дій. Вказані підстави спрямовані на свідоме невиправдане затягування судового процесу та порушення права інших учасників судового процесу.
Вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов'язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб'єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.
Також, відповідно до ч. 5 ст. 205 КАС України, у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів.
До позивача, який не є суб'єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки.
Суд вважає, що через категорію, обсяг та складність справи, характер спірних обставин у справі тощо неявка позивача перешкоджає розгляду справи.
Крім того, в межах розгляду та вирішення питання щодо подальшого розгляду справи за даною явкою суд вважає за необхідне додатково зазначити таке.
В матеріалах справи наявна заява представника позивача про розгляд справи в порядку письмового провадження, вхід. № ЕП/7873/19 від 21.10.2019 року (а.с.99), в якій останній, відповідно до ст.ст. 257-263 КАС України, просить розглянути адміністративну справу № 420/4850/19 без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами.
Проте, по-перше, відповідно до ч. 1 ст. 259 КАС України клопотання позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження подається у письмовій формі одночасно з поданням позовної заяви або може міститися у ній.
Наведена заява подана після прийняття судом ухвали про відкриття провадження у справі від 02.09.2019 року, якою визначено, що справа буде розглядатися за правилами загального позовного провадження.
При цьому, ст.ст. 257-263 КАС України, на які посилається представник позивача у вищезазначеній заяві, регулюють порядок розгляду справ за правилами спрощеного позовного провадження.
По-друге, відповідно до ч. 3 ст. 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.
З наведеного положення вбачається, що здійснення судового розгляду справи в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів - є правовим наслідком подання всіма учасниками справи клопотань про розгляд справи за їх відсутності.
Виходячи з наведеного, судом не враховано заяву представника позивача про розгляд справи в порядку письмового провадження, вхід. № ЕП/7873/19 від 21.10.2019 року, як заяву позивача про розгляд справи за його відсутності.
Проте, як встановлено вище, від позивача або його представника не надійшло саме заяви про розгляд справи за його відсутності.
Враховуючи та на підставі наведеного, суд вважає за необхідне позов ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру в Одеської області про визнання протиправним та скасування наказу, визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без розгляду.
Відповідно до ч. 4 ст. 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Керуючись ст.ст. 205, 240, 243, 248, 256, 294, 295, Розділом VІІ Перехідних положень КАС України, суд -
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру в Одеської області про визнання протиправним та скасування наказу, визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без розгляду.
Особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.
Ухвала набирає законної сили в порядку ст. 256 КАС України.
Ухвала може бути оскаржена в порядку, передбаченому п. 15.5 ч. 1 Розділу VІІ Перехідних положень КАС України, та у строк, встановлений ст. 295 КАС України.
Суддя М.Г. Цховребова