справа №1.380.2019.004594
11 листопада 2019 року
м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого-судді Сидор Н.Т., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень,
на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) до Головного управління ДФС у Львівській області (ГУ ДФС у Львівській області, відповідач), в якій позивач просить: визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0008251307 від 25.06.2019, № 0008241307 від 25.06.2019, винесені ГУ ДФС у Львівській області.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що ним у січні 2018 року через Львівську митницю ДФС ввезено автомобіль «Skoda Octavia» VIN кузова НОМЕР_1 та подано до митного оформлення фактуру, де продавцем вказаного автомобіля є польська компанія «Norma K sp.z.o.o», а покупцем ОСОБА_1 , ціна продажу 12280 польських злотих. При цьому, позивач зазначає, що заявлена декларантом ( ОСОБА_2 ) митна вартість транспортного засобу згідно з митною декларацією ІМ 40 ДЕ UA209190/2018/000169 погоджена митницею ще 4 січня 2018 року, товар за цією митною декларацією випущений у вільний обіг, під час розмитнення сплачені усі необхідні збори та податки, жоден із документів, які надалися для митного оформлення товарів за митною декларацію ІМ 40 ДЕ UA209190/2018/000169, у встановленому порядку недійсним не визнано.
З 07.05.2019 по 13.05.2019 ГУ ДФС у Львівській області проведено документальну невиїзну перевірку позивача щодо правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів за митною декларацією № UA209190/2018/000169 від 04.01.2018, за результатами якої встановлено несплату ввізного мита в сумі 5821,50 грн та заниження податкового зобов'язання по сплаті податку на додану вартість в сумі 12787,74 грн. На підставі акта проведеної перевірки від 17.05.2019 № 721/13.7/3248106538 відповідачем винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення.
Як вбачається зі згаданого акта перевірки, під час документальної невиїзної перевірки позивача використано лист Львівської митниці ДФС від 26.12.2018 № 3073/7/13-70-20/30 з наданою митними органами Республіка Польща інформацією щодо законності ввезення ОСОБА_1 на митну територію України автомобіля марки «Skoda», модель «Oсtavia», за митною декларацією № UA209190/2018/000169 від 04.01.2018. Зокрема, згідно зі скан-копією фактури від 13.01.2018 між польською компанією «Norma K sp.z.o.o» та ОСОБА_1 укладено договір купівлі - продажу автомобіля «Skoda Octavia», VIN кузова: НОМЕР_1 , за ціною продажу 19500 польських злотих.
Оскільки між відомостями цієї декларації і наданими для митного оформлення транспортного засобу документами є невідповідності щодо вартості транспортного засобу, відповідач дійшов висновку, що ОСОБА_1 не сплатив ввізне мито в сумі 5 812, 60 грн та податок на додану вартість в сумі 12787,74 грн.
Позивач вважає, що отримані скан-копії документів не є належними та допустимими доказами для винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, оскільки не доведено, що вони мають чи повинні мати переважне доказове значення порівняно з документами, поданими до митного оформлення в січні 2018 автомобіля марки Skoda Octavia VIN кузова НОМЕР_1 . Відтак, позивач вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.
Відповідач позов не визнає, позиція відповідача щодо предмета спору викладена у відзиві на позовну заяву від 02.10.2019 за вх. № 35481. За твердженням відповідача, службові особи ГУ ДФС у Львівській області, проводячи документальну невиїзну перевірку позивача щодо правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів за митною декларацією № UA209190/2018/000169 від 04.01.2018, та складаючи акт за результатами такої перевірки, діяли на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. В обґрунтування зазначеного, представник відповідача покликається на те, що висновок контролюючого органу про невідповідність відомостей щодо митного оформлення вартості імпортованого транспортного засобу ґрунтується на підставі надходження від уповноважених митних органів Республіки Польща документально підтвердженої інформації щодо вартісної характеристики транспортного засобу «Skoda Octavia» VIN кузова НОМЕР_1 , яка відрізняється від задекларованої. Разом з цим, звертає увагу, що постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 22.04.2019 у справі № 461/698/19 встановлено, що вина ОСОБА_1 у вчиненні порушення митних правил, передбачених ч. 2 ст. 483 Митного кодексу України, підтверджується сукупністю належних й допустимих доказів, наявних в матеріалах справи, яким суддя першої інстанції не надав належної правової оцінки. Відтак, представник відповідача вважає, що прийняті ГУ ДФС у Львівській області податкові повідомлення-рішення є законними, а викладені у позовній заяві обставини не спростовують встановлених порушень.
Щодо процесуальних дій, вчинених у зв'язку із розглядом справи, слід зазначити наступне.
Ухвалою судді від 12.09.2019 відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
02.10.2019 протокольною ухвалою суду допущено процесуальне правонаступництво відповідача - з Головного управління ДФС у Львівській області на Головне управління ДПС у Львівській області.
У судовому засіданні 09.10.2019 представник позивача позовні вимоги підтримала з підстав, викладених у позовній заяві, у судове засідання 21.10.2019 представник позивача не прибула, належним чином повідомлена про час, дату та місце розгляду справи.
Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечив з мотивів аналогічних, наведеним у відзиві на позовну заяву.
Згідно з протоколом судового засідання від 21.10.2019, суд повідомив сторін, що рішення у справі буде прийняте у строк, передбачений щодо даної категорії справ.
Так, згідно з вимогами ч. 1 ст. 258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються заяви по суті спору, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
На підставі наказу ГУ ДФС у Львівській області від 17.04.2019 № 2425 старшим державним ревізором-інспектором відділу контрольно-перевірочної роботи самозайнятих осіб управління податків і зборів з фізичних осіб ГУ ДФС у Львівській області Дудчак І.В. з 07.05.2019 по 13.05.2019 проведено документальну невиїзну перевірку дотримання фізичною особою-платником податків ОСОБА_1 законодавства України з питань державної митної справи щодо правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів за митною декларацією № UA209190/2018/000169 від 04.01.2018, результати якої задокументовано в Акті від 17.05.2019 № 721/13.7/3248106538.
Згідно з вказаним актом перевірки, встановлено, що за митною декларацією № UA209190/2018/000169 від 04.01.2018 оформлено товар: легковий автомобіль марки «Skoda», модель «Oсtavia», хетчебек, категорія М1, що використовувався, 2010 р.в., модельний рік - 2011, дата першої реєстрації: 06.12.2010, номер кузова: НОМЕР_2 , об'ємом 1598 см.куб., 77 kw, тип двигуна - дизель, повна маса -1950 кг, колісна формула - 4х2, синього кольору.
Товар ввезено згідно з фактурою від 03.01.2018 № FA/1/01/2018, згідно з якою продавцем даного транспортного засобу задекларовано польську компанію «Norma K sp.z.o.o» (Zamojskiego 2.37-700 Przemysl), а покупцем громадянина України ОСОБА_1 , вартість транспортного засобу становить 12280 польських злотих (згідно з курсом НБУ станом на 04.01.2018 вартість складає 99862,66 грн). Випуск до вільного обігу транспортного засобу в Україні здійснено за митною декларацією ІМ 40 ДЕ UA209190/2018/000169 від 04.01.2018.
ГУ ДФС у Львівській області отримано листи Львівської митниці ДФС від 26.12.2018 № 3073/7/13-70-20/30, від 01.03.2019 № 528/7/13-70-20/30 з наданою інформацією митними органами Республіки Польща щодо законності ввезення ОСОБА_1 на митну територію України автомобіля марки «Skoda», модель «Oсtavia», за митною декларацією UA209190/2018/000169 від 04.01.2018.
Відповідно до наданих копій документів митними органами Республіка Польща за митною декларацією MRN № 18PL402010Е0003595 та Faktura VAT nt FA/1/01/2018 від 03.01.2018 здійснено митне оформлення транспортного засобу марки «Skoda», модель «Oсtavia» VIN НОМЕР_1 , покупцем автомобіля є громадянин України ОСОБА_1 , а продавцем автомобіля є польська компанія «Norma K sp.z.o.o» (Zamojskiego 2.37-700 Przemysl), фактична вартість товару становить 19500 польських злотих (згідно з курсом НБУ станом на 04.01.2018 вартість становила 156988,75 грн).
На підставі викладеного, відповідачем зроблено висновок, що при переміщенні через митний кордон України та митному оформленні товару ОСОБА_1 надано документи, що містять неправдиві відомості і, як наслідок, при декларуванні даного автомобіля занижено митну вартість на суму 58126,09 грн.
Відтак, за результатами проведеної документальної невиїзної перевірки ОСОБА_1 встановлено порушення:
- ст. 49, ч. 1 ст. 51, п. 2 ч. 2 ст. 52, ст. 53, ч. 1 ст. 257, 278, ст. 280, ст. 289 Митного кодексу України від 13.03.2012 4495-VI (із змінами та доповненнями) в результаті чого встановлено несплату ввізного мита в сумі 5821,50 грн; п. 2 ч. 2 ст. 52, ч. 1 ст. 257 Митного кодексу України від 13.03.2012 4495-VI (із змінами та доповненнями), в результаті чого встановлено несплату ввізного мита в сумі 5812,60 грн.
- п. 185.1 ст. 185, п. 187.8 ст. 187, п. 190.1 ст. 190 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (із змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податкове зобов'язання по сплаті податку на додану вартість в сумі 12787,74 грн.
На підставі висновків даного акту перевірки ГУ ДФС у Львівській області винесено податкові повідомлення-рішення:
- № 0008241307 від 25.06.2019, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: мито на товари, що ввозяться суб'єктами підприємницької діяльності, на загальну суму 7265,75 грн.
- № 0008251307 від 25.06.2019, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість із ввезених на територію України товарів, на загальну суму 15984,68 грн.
Не погодившись із оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Зміст спірних правовідносин полягає у тому, що позивач вважає безпідставним твердження відповідача про подання ОСОБА_1 неправдивих відомостей при митному оформленні транспортного засобу «Skoda Oсtavia» VIN кузова НОМЕР_1 , оскільки митна вартість ввезеного на територію України автомобіля визначена після проведення дослідження всіх товаросупровідних документів та визнана митним органом такою, що відповідає поданій митній декларації.
Вирішуючи даний спір, суд застосовує такі норми права та виходить з таких мотивів.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, та порядок їх адміністрування, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.
Водночас, п. 1.2 ст. 1 Податкового кодексу України визначено, що правила оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначаються цим Кодексом, крім правил оподаткування товарів митом, які встановлюються Митним кодексом України та іншими законами з питань митної справи.
Нормою статті 49 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відомості про митну вартість товарів використовуються для: нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки (ч. 1 ст. 50 Митного кодексу України).
Частинами 1, 2 ст. 51 Митного кодексу України передбачено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Частиною 4 ст. 58 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.
Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця (ч. 5 ст. 58 Митного кодексу України).
Відповідно до ч. 2 ст. 52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.
Згідно з ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Частиною 1 ст. 54 Митного кодексу України визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Згідно з ч. 5 ст. 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право, зокрема, проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості.
Статтею 336 Митного кодексу України передбачено, що проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів, є формою митного контролю, який здійснюється безпосередньо посадовими особами органів доходів і зборів.
За визначенням ч. 1 ст. 345 Митного кодексу України, документальна перевірка - це сукупність заходів, за допомогою яких органи доходів і зборів переконуються у правильності заповнення митних декларацій, декларацій митної вартості та в достовірності зазначених у них даних, законності ввезення (пересилання) товарів на митну територію України або на територію вільної митної зони, вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України або за межі території вільної митної зони, а також своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів.
Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 345 Митного кодексу України органи доходів і зборів мають право здійснювати митний контроль шляхом проведення документальних виїзних (планових або позапланових) та документальних невиїзних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи щодо правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів.
У свою чергу, предметом документальних невиїзних перевірок, згідно з ч. 1 ст. 351 Митного кодексу України, є дані про своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати митних платежів при переміщенні товарів через митний кордон України підприємствами, а також при переміщенні товарів через митний кордон України громадянами з поданням митної декларації, передбаченої законодавством України для підприємств.
У силу ч. 2 ст. 351 Митного кодексу України документальна невиїзна перевірка проводиться у разі: 1) виявлення ознак, що свідчать про можливе порушення законодавства України з питань державної митної справи, за результатами аналізу електронних копій митних декларацій, інформації, що стосується товарів, митне оформлення яких завершено, отриманої від суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та виробників таких товарів, з висновків акредитованих відповідно до законодавства експертів; 2) надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтвердженої інформації про непідтвердження автентичності поданих органу доходів і зборів документів щодо товарів, митне оформлення яких завершено, недостовірність відомостей, що в них містяться, а також запитів стосовно надання інформації про зовнішньоекономічні операції, які здійснювалися за участю суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності - резидентів України.
Відповідно до ч. 1 ст. 352 Митного кодексу України посадовими особами органів доходів і зборів під час проведення перевірок можуть бути використані: 1) документи, визначені цим Кодексом; 2) податкова інформація; 3) експертні висновки; 4) судові рішення; 5) отримані від уповноважених органів іноземних держав документально підтверджені відомості щодо вартісних, кількісних або якісних характеристик, країни походження, складу та інших характеристик, які мають значення для оподаткування товарів, їх ввезення (пересилання) на митну територію України або на територію вільної митної зони чи вивезення (пересилання) за межі митної території України або території вільної митної зони, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення; 6) інші матеріали, отримані в порядку та спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами України.
Частиною 6 ст. 345 Митного кодексу України передбачено, що результати перевірки оформлюються актом (довідкою) та є підставою для самостійного визначення органом доходів і зборів суми податкового зобов'язання підприємства щодо сплати митних платежів, застосування заходів, передбачених законами України.
Так, згідно з актом від 17.05.2019 № 721/13.7/3248106538, документальна невиїзна перевірка дотримання фізичною особою-платником податків Ільницьким ОСОБА_3 законодавства України з питань державної митної справи щодо правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів проведена ГУ ДФС у Львівській області на підставі п. 1 ч. 3 ст. 345, п. 2 ч. 2 ст. 351 Митного кодексу України.
Як вбачається з вказаним актом, під час проведення вказаної перевірки контролюючим органом використано такі документи:
- митну декларацію від 04.01.2018 № 209190/2018/000169;
- листи Львівської митниці ДФС від 26.12.2018 № 3073/7/13-70-20/30, від 01.03.2019 № 528/7/13-70-20/30 з копіями документів, що стали підставою для митного оформлення товару згідно з митною декларацією від 04.01.2018 № 209190/2018/000169 та копіями з отриманими від митних органів Республіки Польща документально підтвердженими відомостями щодо вартісних характеристик товарів, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення.
На підставі наданих митними органами Республіки Польща рахунку-фактури Faktura VAT nr FA/1/01/2018 від 13.01.2018 та митної декларації MRN №18PL2010E0003595 відповідачем встановлено, що до митного оформлення транспортного засобу Skoda Octavia VIN кузова НОМЕР_1 Львівській митниці ДФС подано документи, які суттєво відрізняються в частині реальної вартості транспортного засобу від документів, згідно з якими даний транспортний засіб виїхав з території Республіка Польща, і, як наслідок, при декларуванні даного автомобіля занижено митну вартість на суму 58126,09 грн, що стало підставою для винесення оскаржуваних повідомлень-рішень.
Так, з долучених до матеріалів справи рахунку-фактури Faktura VAT nr FA/1/01/2018 від 03.01.2018 та митної декларації MRN №18PL2010E0003595 вбачається, що покупцем транспортного засобу марки «Skoda Oсtavia», VIN: НОМЕР_1 , є громадянин України ОСОБА_1 , а продавцем польська компанія «Norma K sp.z.o.o» (Zamojskiego 2.37-700 Przemysl) та вартість даного транспортного засобу становить брутто 19500 польських злотих.
При цьому, до митного оформлення транспортного засобу Skoda Oсtavia», VIN: НОМЕР_1 ОСОБА_1 до Львівської митниці подано рахунок-фактуру з ідентичними номером, але відмінну від тієї, яку надано уповноваженими органами Республіка Польща, а саме Faktura VAT nr FA/1/01/2018 від 03.01.2018, відповідно до якої вартість транспортного засобу становить 12280 польських злотих.
Основним аргументом позивача щодо протиправності оскаржуваних рішень є те, що отримані скан-копії фактури на автомобіль «Skoda Oсtavia» VIN кузова НОМЕР_1 та видрук з польських електронних баз даних KOMUNІKAT IE599 не є належними та допустимими доказами для винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, оскільки не доведено, що вони мають чи повинні мати переважне доказове значення порівняно з документами, поданими до митного оформлення в січні 2018 року автомобіля марки Skoda Octavia VIN кузова НОМЕР_1 .
Втім, суд зауважує, що невідповідність даних щодо вартості транспортного засобу «Skoda Oсtavia», поданих ОСОБА_1 митному органу до митного оформлення встановлено постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 22.04.2019 у справі № 461/698/19 за результатами розгляду апеляційної скарги представника Львівської митниці ДФС на постанову судді Галицького районного суду м. Львова від 21.03.2019 про закриття провадження у справі за ч. 2 ст. 483 Митного кодексу України стосовно ОСОБА_1
Так, на переконання апеляційного суду, ОСОБА_1 вчинив дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю шляхом подання органу доходів і зборів як підстави для переміщення товарів документів, що містять неправдиві відомості щодо вартості товару. Як зазначено апеляційним судом, викладені у протоколі про порушення митних правил від 10.12.2018 № 7425/20900/18 обставини підтверджуються митною декларацією ІМ 40 ДЕ UA209190/2018/000169 від 04.01.2018, поданою безпосередньо ОСОБА_1 , про що не заперечили сторони у справі у судовому засіданні, копіями фактури - Faktura VAT nr FA/1/01/2018 від 13.01.2018, згідно з даними яких вартість транспортного засобу становить 12280 польських злотих, згідно з Faktura VAT nr FA/1/01/2018 від 03.01.2019, отриманої від митних органів Республіки Польща, вартість даного автомобіля становить 19500 польських злотих.
Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Передбачене вищевказаною нормою звільнення від доказування з підстав установлення преюдиційних обставин в іншому судовому рішенні встановлює обов'язок суду враховувати такі обставини при вирішенні даної справи.
Таким чином, з огляду на обставини, встановлені постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 22.04.2019 у справі № 461/698/19, яка набрала законної сили, суд доходить висновку, що доводи позивача, покладені в основу цього адміністративного позову, є необґрунтованими.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку (ч. 2 ст. 2 КАС України).
Під час судового розгляду справи судом не встановлено ознак невідповідності оскаржуваних рішень визначеним частиною 2 ст. 2 КАС України критеріям правомірності рішення, тоді як факт заниження митної вартості ввезеного та пред'явленого до декларування позивачем транспортного засобу доведений контролюючим органом та є встановленим, а тому підстав для задоволення позовних вимог немає.
Відповідно до ст. 139 КАС України повернення судових витрат позивачу, якому відмовлено у задоволенні позову не передбачено.
Керуючись ст. ст. 2, 8-10, 14, 72-77, 90, 139, 242-246, 255, 257, 293, 295, пп. 15.5 п.15 розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України, суд
у задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 ) до Головного управління ДПС у Львівській області області (місцезнаходження: 79003, м. Львів, вул. Стрийська, 35; код ЄДРПОУ 43143039) про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити.
Судові витрати покласти на позивача.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його складення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. При цьому, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до або через суд першої інстанції, який ухвалив рішення.
Суддя Сидор Н.Т.