про залишення позовної заяви без руху
12 листопада 2019 року СєвєродонецькСправа № 360/4829/19
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Секірська А.Г., перевіривши матеріали адміністративного позову адвоката Колєсніка Віталія Анатолійовича в інтересах товариства з обмеженою відповідальністю «Донгазснаб» до Головного управління ДПС у Луганській області про визнання протиправними та скасування наказу та податкових повідомлень-рішень,
08 листопада 2019 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов двоката Колєсніка Віталія Анатолійовича в інтересах товариства з обмеженою відповідальністю «Донгазснаб» до Головного управління ДПС у Луганській області про визнання протиправними та скасування наказу та податкових повідомлень-рішень, в якому заявлено вимоги про:
- визнання протиправним та скасувати наказу №44 від 04.09.2019 «Про проведення фактичної перевірки», винесений в.о. начальника Головного управління ДПС у Луганській області Ольгою Височиною;
- визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 27.09.2019 № 00000150505, винесеного в.о. начальника Головного управління ДПС у Луганській області Ольгою Височиною;
- визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 27.09.2019 № 00000160505, винесеного в.о. начальника Головного управління ДПС у Луганській області Ольгою Височиною;
- визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 27.09.2019 № 00000170505, винесеного в.о. начальника Головного управління ДПС у Луганській області Ольгою Височиною.
За приписами пунктів 3 та 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Перевіривши матеріали адміністративного позову, суд встановив таке.
Відповідно до частини першої статті 161 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
Відповідно до частини третьої статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Як встановлено судом, позивачем не додано до позову документу про сплату судового збору. Проте позивач надав заяву, в якій просить суд відстрочити судові витрати зі сплати судового збору у зв'язку із скрутним фінансовим становищем. Так, позивач зазначив, що ТОВ «Донгазснаб», починаючи з 01.07.2019 не здійснює господарської діяльності внаслідок чого не отримує прибутку. Станом на 29.10.2019 кошти на розрахунковому рахунку ТОВ «Донгазснаб» відсутні. На підтвердження вказаних обставин позивач надав довідку від 30.10.2019 АТКБ «Приватбанк», згідно якої станом на 29.10.2019 залишок коштів на рахунку ТОВ «Донгазснаб» становить 0,00 грн.
Розглянувши заяву позивача про відстрочення сплати судового збору, суд зазначає таке.
Право на суд не є абсолютним і може підлягати легітимним обмеженням. У випадку, коли доступ особи до суду обмежується або законом, або фактично таке обмеження не суперечить пунктові 1 статті 6 Конвенції, якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використовуваними засобами та метою, яка має бути досягнута (див. рішення у справі “Ашинґдейн проти Сполученого Королівства” (Ashingdane v. the United Kingdom) від 28 травня 1985 року, п. 57, cерія А, № 93).
Отже, відповідно до частини першої статті 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Тобто, в даному випадку доступ до суду обмежений Законом.
Крім того, підвищення Україною ефективності адміністративного процесу, відповідно до вимог положення підпункту “b” пункту 35 Меморандуму про економічну та фінансову політику (між Україною і міжнародним валютним фондом) згідно з узятими зобов'язаннями, забезпечується подвоєння доходів від судового збору, що підтверджується змінами до Закону України “Про судовий збір”, які набули чинності від 1 вересня 2015 року.
Зміни до Закону України “Про судовий збір”, які призведуть до зменшення надходження державного бюджету від сплати судового збору, будуть наслідком невиконання Україною узятих на себе зобов'язань перед Міжнародним валютним фондом.
Разом з тим, відповідно до вимог частини третьої статті 9 Закону України “Про судовий збір” кошти судового збору спрямовуються на забезпечення здійснення судочинства та функціонування органів судової влади. Судовий збір є джерелом фінансового забезпечення судової системи із цільовим його спрямовуванням виключно на потреби судочинства.
Статтею 13 Конституції України передбачено, що держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів.
Суд наголошує на важливості судового збору, як елементу забезпечення незалежності судової влади, що складає основу справедливого і неупередженого правосуддя.
Суд також вважає за необхідне зазначити, що не здійснення господарської діяльності з 01.07.2019 не свідчить про відсутність коштів, отриманих від господарської діяльності за попередні періоди, а відсутність коштів на рахунку в АТ КБ «Приватбанк» не може свідчити про відсутність інших рахунків в інших фінансових установах.
Таким чином, стаття 133 КАС України та стаття 8 Закону України “Про судовий збір” визначає можливість, а не обов'язок відстрочення сплати судових витрат або звільнення від їх сплати, тому суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотання представника позивача про звільнення від сплати судового збору або зменшення його розміру.
Відповідно до частини другої статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України від 08 липня 2011 року № 3674-VI “Про судовий збір” (далі - Закон № 3674-VI).
Згідно з частиною першої статті 3 Закону № 3674-VI судовий збір, зокрема, справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону № 3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з частиною другою статті 4 Закону № 3674-VI за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру суб'єктом владних повноважень, юридичною особою, або фізичною особою-підприємцем сплачується судовий збір у розмірі 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За подання до суду адміністративного позову майнового характеру, поданого суб'єктом владних повноважень або юридичною особою сплачується судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Станом на 01 січня 2019 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 1921,00 грн.
Позивачем заявлено немайнову вимогу щодо визнання протиправним та скасувати Наказ № 44 від 04.09.2019 «Про проведення фактичної перевірки», за яку має бути сплачено судовий збір у розмірі 1921 грн.
Також позивач просить суд скасувати податкові повідомлення-рішення від 27.09.2018 № 00000170505 на суму 250 000 грн, від 27.09.2018 № 00000160505 на суму 510 грн та від 27.09.2018 № 00000150505 на суму 1 грн. Тобто позивачем заявлено позовні вимоги майнового характеру на загальну суму 250 511 грн, за які має бути сплачено судовий збір у сумі 3757,67 грн.
Враховуючи вищевикладене, позивачем має бути сплачено судовий збір у загальному розмірі 5 678,67 грн (1921 грн + 3 757,67 грн).
Також суд вважає за необхідне зазначити, що вивченням матеріалів позовної заяви встановлено, що позивачем не надано копії позовної заяви з додатками для відповідача. Позивачем надано докази надіслання позовної заяви відповідачу рекомендованим листом, що не відповідає вимогам частини першої статті 161 КАС України.
Згідно з частинами першою, другою статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Таким чином, суд вважає за необхідне залишити без руху позовну заяву ТОВ «Донгазснаб» з наведених вище підстав, встановивши строк для усунення недоліків шляхом надання суду документу про сплату судового збору в дохід Державного бюджету України у сумі 5 678,67 грн та копії позовної заяви з додатками для надіслання відповідачу.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
У задоволенні клопотання товариства з обмеженою відповідальністю "Донгазснаб" про відстрочення сплати судового збору відмовити.
Позовну заяву адвоката Колєсніка Віталія Анатолійовича в інтересах товариства з обмеженою відповідальністю «Донгазснаб» до Головного управління ДПС у Луганській області про визнання протиправними та скасування наказу та податкових повідомлень-рішень залишити без руху.
Запропонувати позивачу протягом семи календарних днів з дати отримання даної ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом надання суду:
- документу про сплату судового збору в розмірі 5 678,67 грн, сплаченого за такими реквізитами:
Отримувач коштів -УК у м. Сєвєродон./Луг.окр.адм.суд/22030101;
Код отримувача - (код за ЄДРПОУ) 37944909;
Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП);
Код банку отримувача (МФО) - 899998;
Рахунок отримувача - UA838999980000034312206084029;
Код класифікації доходів бюджету - 22030101;
Призначення платежу - *; 101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8); Судовий збір, за позовом ___________ (назва установи, організації позивача), Луганський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа);
- копії позовної заяви з додатками для надіслання її відповідачу.
Якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, позовна заява буде повернута позивачу та вважатиметься неподаною.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надіслати позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та оскарженню не підлягає.
СуддяА.Г. Секірська