про залишення позову без розгляду
07 листопада 2019 рокуСєвєродонецькСправа № 360/3644/19
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Шембелян В.С.,
за участю секретаря судового засідання - Полякової В.К.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Військового інституту танкових військ Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» про визнання причини пропущення строку звернення до суду поважною та його поновлення по справі № 360/3644/19 за адміністративним позовом Військовий інститут танкових військ Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" до ОСОБА_1 про відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням під час проходження військової служби (навчання), -
19 серпня 2019 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Військовий інститут танкових військ Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" (далі - позивач, Інститут) до ОСОБА_1 (далі - відповідач), в якому позивач просить суд:
- стягнути з ОСОБА_1 на користь Військового інституту танкових військ НТУ "ХПІ" суму у розмірі 62 696, 36 грн на відшкодування витрат, пов'язаних з його утриманням під час навчання.
Разом з позовною заявою позивачем до матеріалів справи надано заяву про визнання причини пропущення строку звернення до суду поважною та його поновлення (а.с.8,9).
В обґрунтування заяви зазначено, що відповідно до п.1 (абз.6) Контракту про проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах України, укладеного між Міністерством оборони України, в особі начальника Інституту, і відповідачем 27.08.2018 ОСОБА_1 взяв на себе зобов'язання «відшкодувати Міністерству оборони України витрати, пов'язані з утриманням у закладі, в якому проходить військову службу (навчання), в разі дострокового розірвання Контракту через небажання продовжувати навчання або недисциплінованість чи відмови від подальшого проходження військової служби на посадах офіцерського складу після закінчення цього закладу».
11 січня 2019 року контракт про проходження військової служби (навчання), укладений між Міністерством оборони України в особі начальника Інституту і відповідачем був достроково розірваний та відповідач був виключений із списків особового складу Інституту наказом від 11.01.2019 № 8 через небажання продовжувати проходження служби на офіцерських посадах. Після розриву контракту у відповідача виникло зобов'язання щодо відшкодування витрат на утримання під час навчання, а у позивача - право звернення до суду для захисту майнових інтересів в судовому порядку.
Починаючи з 2007 року Військовий інститут танкових військ НТУ "ХПІ", відповідно до вимог законодавця, в межах строку позовної давності - 3 роки, постійно здійснював позовну роботу та забезпечував відшкодування державних витрат на утримання курсантів під час навчання у випадках, визначених законом. У своїй роботі Інститут керувався Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України від 03.08.2011 (категорія справи № 6-5197св10, головуюча Дьоміна 0.0.) згідно якої «спір у справі, яка розглядається, випливає з договірних правовідносин між сторонами, однією з яких є фізична особа, регулюються ЦК України». Зважаючи на Ухвалу Вищого спеціалізованого суду України Інститут забезпечував позовну роботу виключно за правилами цивільного судочинства. Підтвердженням цього є той факт, що до теперішнього часу в провадженнях судів розглядаються справи за №214/7378/17, №636/833/18, №236/1689/18, №337/553/19, а в травні 2019 року завершився розгляд справ № 643/3188/19 на користь Інституту.
В березні 2019 року Велика Палата Верховного суду у своїй Постанові від 13.03.2019 у справі № 723/18/17 визначилась щодо предметної юрисдикції даної категорії спорів та фактично вплинула на розгляд справ, які до теперішнього часу перебували та ще перебувають в провадженнях судів за правилами цивільного судочинства. Отже, вказана вище постанова на теперішній час стала відправною точкою для спрямування наявних позовних матеріалів до адміністративних судів.
За фактичних обставин Інститут пропустив строк звернення до суду із позовом до ОСОБА_1 встановлений п.2 ст.122 КАСУ. Однак пропуск встановленого строку звернення до адміністративного суду зумовлений лише тим, що до існування Постанови Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі № 723/18/17 позови Військового інституту танкових військ НТУ "ХПІ" розглядались виключно за правилами цивільного судочинства та в межах трирічного строку позовної давності.
Позивач також зазначив, що з січня 2019 року (початок бюджетного року) по липень 2019 року Інститут не одержував з бюджету видатків на потреби по сплаті судового збору, що унеможливлювало позовну роботу в цілому. Одразу після надходження коштів, Інститут здійснив сплату судового збору та направив на адресу Луганського окружного адміністративного суду позов до ОСОБА_1
Інститут вважає, що за викладених обставин не може бути позбавлений права захисту майнових інтересів, а тому звернувся до суду.
Ухвалою суду від 13.09.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін за наявними у справі матеріалами (а.с.1,2).
21.10.2019 відкладено судовий розгляд справи на 07.11.2019 у зв'язку з першою неявкою вілповідача у судове засідання (а.с.50).
У судове засідання 05.11.2019 відповідач повторно неприбув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином (а.с.43).
Розглянувши заяву Військового інституту танкових військ Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» про визнання причини пропущення строку звернення до суду поважною та його поновлення, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про залишення без розгляду адміністративного позову з наступних підстав.
Згідно з частиною 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Абзацом другим частини 2 статті 122 КАС України визначено, що для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень.
З матеріалів справи вбачається, що 27.08.2018 між Міністерством оборони України в особі Начальника факультету військової підготовки НТУ «ХПІ» та старшим солдатом ОСОБА_1 укладено контракт про проходження військової служби (навчання) у Збройних силах України курсантами (слухачами) вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу (а.с.10,11).
Відповідно до наказу Міністерства оборони України від 17.08.2018 № 139 згідно із сумісним наказом Міністра оборони України та Міністра освіти і науки України від 12.02.2018 № 4ДСК/1ДСК "Про організацію прийому в 2018 році курсантів та студентів на навчання до вищих навчальних закладів для підготовки військових фахівців з вищою освітою" наказано зарахувати на навчання на перший курс Військового інституту танкових військ Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" за спеціальністю 254 "забезпечення військ (сил)" ОСОБА_1 (а.с.12).
Відповідно до інформації, зазначеної у наказі Міністерства оборони України від 11.01.2019 № 8 старшого солдата ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу інституту та усіх видів забезпечення (а.с.14,15).
Зі змісту довідок-розрахунків: про нараховане грошове забезпечення, нарахування за відшкодування речового майна, яке було видано, але не вислужило встановленого строку, витрат на харчування та витрат на проживанння курсанта 1 курсу ОСОБА_1 за період з 27.08.2018 по 11.01.2019 вбачається, що розмір витрат складає 62696,36 грн (а.с.19,20).
Згідно з відміткою на штемпелі на поштовому конверті позовна заява подана до суду засобами поштового зв'язку 14.08.2019 (а.с.25), тобто із пропуском тримісячного строку звернення до адміністративного суду, передбаченого абзацом другим частини 2 статті 122 КАС України.
Суд зазначає, що строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із її заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.
Встановлення таких строків передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними, а після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Вирішення судом питання про наявність або відсутність підстав для визначення причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними в конкретній справі залежить від вказаних у позовній заяві або у заяві про поновлення строку звернення до суду причин, підтверджених відповідними засобами доказування та доданими до них матеріалами.
Поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані ті обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі № 723/18/17, на яку посилається позивач, вказано, що "у межах цивільного судочинства суд не може досліджувати та встановлювати правомірність дій, рішень чи бездіяльності службовця або посадовця, оскільки така можливість передбачена лише в адміністративному процесі в силу вимог статті 17 КАС України (статті 19 КАС України у редакції від 03 жовтня 2017 року), якою охоплюється питання прийняття на публічну службу, її проходження та звільнення. Аналогічний висновок зроблено у постанові від 12 грудня 2018 року у справі №804/285/16 (провадження № 11-669апп18), в якій Велика Палата Верховного Суду відступила від висновків, викладених у постановах від 14 березня 2018 року у справі № 461/5577/15-ц (провадження № 14-18цс18), від 31 жовтня 2018 року у справі № 820/5761/15 (провадження №11-750апп18) та інших постановах, що свідчить про усталену практику розгляду вказаної категорії спорів".
Так, у постанові від 12 грудня 2018 року у справі №804/285/16 (провадження № 11-669апп18) Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що у межах цивільного судочинства суд не може досліджувати та встановлювати правомірність дій, рішень чи бездіяльності службовця або посадовця, оскільки така можливість передбачена лише в адміністративному процесі в силу вимог статті 17 КАС України (статті 19 КАС України у редакції від 03 жовтня 2017 року), якою охоплюється питання прийняття на публічну службу, її проходження та звільнення. А відтак, спори, пов'язані з питаннями реалізації правового статусу особи, яка перебуває на посаді публічної служби, від моменту її прийняття на посаду і до звільнення з публічної служби, зокрема, й питаннями відповідальності за рішення, дії чи бездіяльність на відповідній посаді, що призвели до завдання шкоди/збитків, навіть якщо притягнення її до відповідальності шляхом подання відповідного позову про стягнення такої шкоди/збитків відбувається після її звільнення з державної служби, підлягають вирішенню в порядку адміністративного судочинства.
Таким чином, підсудність цієї категорії спорів визначена Великою Палатою Верховного Суду у грудні 2018 року та підтверджена у березні 2019 року.
Отже, на момент виникнення у позивача права на звернення до суду (12 січня 2019 року - наступний день після виключення курсанта ОСОБА_1 зі списку особового складу інституту та усіх видів забезпечення) ця категорія спорів вже була підсудна адміністративному суду.
Посилання позивача на зміну підсудності цієї категорії справ прийняттям Великою Палатою Верховного Суду постанов від 12 грудня 2018 року у справі № 804/285/16 та від 13 березня 2019 року у справі № 723/18/17 як на підставу для поновлення строку звернення з цим позовом, суд вважає необгрунтованими, адже вказані постанови Великої Палати Верховного Суду містяться в Єдиному державному реєстрі судових рішень та є загальнодоступними, і крім того, ці постанови ухвалені до закінчення строку звернення до суду з цим позовом.
Також суд вважає, що не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду з позовом відсутність грошових коштів на сплату судового збору, оскільки ця причина не є об'єктивно непереборною.
Суд зазначає, що поважними причинами пропуску строку на подання позову можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звертається до суду, пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та повинні бути підтверджені належними доказами.
Позовна заява подана позивачем до суду після спливу досить тривалого часу з дня виникнення підстав, що дають право на пред'явлення визначених законом вимог, та будь-яких доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду з позовом не надано.
Відтак, наведені обставини не можуть бути визнані судом поважними причинами пропуску строку звернення до суду, інших підстав для поновлення строку судом не встановлено.
Згідно з частиною третьою статті 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі, і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви позивача щодо визнання причини пропущення строку звернення до суду поважною та його поновлення, у зв'язку з цим адміністративний позов підлягає залишенню без розгляду.
Керуючись ст.ст.122,123, ,255,294,295, п.15.5 Розділу VІІ Перехідних положень КАС України, суд,-
Визнати неповажними причини пропуску строку звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом Військового інституту танкових військ Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» до ОСОБА_1 про відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням під час проходження військової служби (навчання).
У задоволенні заяви Військового інституту танкових військ Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» про визнання причини пропущення строку звернення до суду поважними та його поновленні відмовити.
Адміністративний позов Військового інституту танкових військ Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» до ОСОБА_1 про відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням під час проходження військової служби (навчання) залишити без розгляду.
Роз'яснити позивачу, що після усунення підстав, з яких заява була залишена без розгляду, він має право звернутись до адміністративного суду в загальному порядку.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст ухвали складено та підписано 11 листопада 2019 року.
СуддяВ.С. Шембелян