11 листопада 2019 року м. Кропивницький Справа №340/1528/19
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Момонт Г.М., розглянув у порядку спрощеного провадження (письмового провадження) в м. Кропивницькому адміністративну справу
за позовом: ОСОБА_1 , що діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2
до відповідача-1: Світловодського районного відділу Управління ДМС в Кіровоградській області,
відповідача-2: Управління Державної міграційної служби України в Кіровоградській області
про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 звернулася з позовом до Світловодського районного відділу Управління ДМС в Кіровоградській області про:
- визнання протиправною відмови Світловодського районного відділу Управління ДМС в Кіровоградській області у видачі ОСОБА_2 паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 р. №2503-ХІІ;
- зобов'язання Світловодського районного відділу Управління ДМС в Кіровоградській області оформити та видати ОСОБА_2 паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України без передачі будь-яких даних про неї до Єдиного державного демографічного реєстру, без формування (присвоєння) унікального номера запису в Реєстрі та без використання будь-яких засобів Єдиного державного демографічного реєстру;
- зобов'язання Світловодського районного відділу Управління ДМС в Кіровоградській області у подальшому здійснити паспортний облік ОСОБА_2 згідно Положення про паспорт, а саме: виключно за прізвищем, іменем та по батькові (статті 28, 294, 296 Цивільного кодексу України), за роком народження та місцем реєстрації.
В обґрунтування позовних вимог законний представник позивача зазначила, що її син ОСОБА_2 звернувся до Світловодського районного відділу Управління ДМС в Кіровоградській області із заявою про видачу паспорта громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 25.05.1992 р. №2503-ХІІ на що листом відмовлено у видачі такого паспорта. Представник позивача вказує, що відмова відповідача у видачі паспорта громадянина України у формі книжечки порушує права неповнолітньої дитини. Свою позицію представник позивача обґрунтовує висновками Великої Палати Верховного Суду у постанові від 19.09.2018 р. у справі №806/3265/17 (ПЗ/9901/2/18).
Відповідачі правом на подачу відзиву на позовну заяву не скористалися.
Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 26.06.2019 р. відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін (а.с.1-2).
26.07.2019 р. проведено перше судове засідання та розпочато розгляд справи по суті (а.с.21).
Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 11.10.2019 р. залучено Управління Державної міграційної служби України в Кіровоградській області до участі в справі як другого відповідача (а.с.22).
Заяв, клопотань від учасників процесу до суду не надходило. Інші процесуальні дії у справі не вчинялися.
Дослідивши подані позивачем документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, адміністративний суд,
16 квітня 2019 року ОСОБА_2 звернувся до Світловодського районного відділу Управління ДМС в Кіровоградській області із заявою щодо оформлення та видачі паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.05.1992 р. №2503-ХІІ, вказавши підставою для видачі такого паспорта незгоду на обробку персональних даних (а.с.10, 11).
Листом від 25.04.2019 р. №3531-1356/3531.1-19 Світловодський районний відділ Управління ДМС в Кіровоградській області повідомив ОСОБА_2 про відсутність законних підстав для оформлення та видачі паспорта громадянина України відповідно до постанови Верховної Ради України від 26.06.1992 р. №2503-ХІІ (а.с.12).
З огляду на зміст п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про громадянство України» від 18.01.2001 р. №2235-ІІІ паспорт громадянина України є одним із документів, що підтверджують громадянство України.
Згідно з ч.1 ст.13 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» від 20.11.2012 р. №5492-VI (далі за текстом - Закон №5492) документи, оформлення яких передбачається цим Законом із застосуванням засобів Реєстру, відповідно до їх функціонального призначення поділяються на: документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України та документи, що посвідчують особу та підтверджують її спеціальний статус.
Зважаючи на зміст п.п.«а» п.1 ч.1 ст.13 Закону №5492 паспорт громадянина України є одним із документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України.
Відповідно до ч.ч.1, 2, 4-6 ст.14 Закону №5492 форма кожного документа встановлюється цим Законом.
Документи залежно від змісту та обсягу інформації, яка вноситься до них, виготовляються у формі книжечки або картки, крім посвідчення на повернення в Україну, що виготовляється у формі буклета.
Документи у формі книжечки на всіх паперових сторінках та на верхній частині обкладинки повинні мати серію та номер документа, виконані за технологією лазерної перфорації.
Персоналізація документів у формі книжечки здійснюється за технологією лазерного гравіювання та лазерної перфорації. Персоналізація документів у формі картки виконується за технологією термодруку або лазерного гравіювання. Персоналізація документів здійснюється централізовано у Державному центрі персоналізації документів.
Відцифрований образ обличчя особи в документах у формі книжечки розміщується на сторінці даних і виконується за технологією лазерного гравіювання та дублюється в центрі сторінки даних за технологією лазерної перфорації.
Таким чином, Законом №5492 визначено, що документи, оформлення яких передбачено цим Законом, виготовляються у формі книжечки або картки.
Пунктом 1 Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 р. №2503-ХІІ (далі за текстом - також Положення №2503) визначено, що паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу власника та підтверджує громадянство України.
Відповідно до п.2 Положення №2503 паспорт громадянина України видається кожному громадянинові України центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства, після досягнення 16-річного віку.
Згідно з п.3 Положення №2503 бланки паспортів виготовляються у вигляді паспортної книжечки або паспортної картки за єдиними зразками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Терміни впровадження паспортної картки визначаються Кабінетом Міністрів України у міру створення державної автоматизованої системи обліку населення.
Пункт 5 Положення №2503 визначає, що паспортна книжечка являє собою зшиту внакидку нитками обрізну книжечку розміром 88 х 125 мм, що складається з обкладинки та 16 сторінок.
Усі сторінки книжечки пронумеровані і на кожній з них зображено Державний герб України і перфоровано серію та номер паспорта.
З огляду на п.8 Положення №2503 термін дії паспорта, виготовленого у вигляді паспортної книжечки, не обмежується.
Пунктом 9 Положення №2503 встановлено, що паспорт, виготовлений у вигляді паспортної картки (інформаційного листка), має розмір 80 х 60 мм. У інформаційний листок вклеюється фотокартка і вносяться відомості про його власника: прізвище, ім'я та по батькові, дата народження і особистий номер, а також дата видачі і код органу, що його видав.
Інформаційний листок заклеюється плівкою з обох боків.
Відповідно до п.п.10, 11 Положення №2503 термін дії паспорта, виготовленого у вигляді паспортної картки, визначається Кабінетом Міністрів України.
Бланки паспортів виготовляються на замовлення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства, з високоякісного паперу з використанням спеціального захисту.
Зі змісту зазначених норм судом встановлено, що Положенням про паспорт громадянина України визначено дві форми паспорта громадянина України: паспортна книжечка та паспортна картка.
Вирішуючи даний спір суд бере до уваги, що такий спір відповідає ознакам типової справи, наведеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.09.2018 р. у справі №806/3265/17 (провадження №Пз/9901/2/18), а тому відповідно до ч.3 ст.291 КАС України, при ухваленні рішення у справі №340/1445/19 враховується правові висновки Верховного суду, викладені у рішенні за результатом розгляду зразкової справи.
Так, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що норми Закону №5492 на відміну від норм Положення №2503 (теж діючого на момент виникнення правовідносин) не тільки звужують, але фактично скасовують право громадянина на отримання паспорту у вигляді паспортної книжечки без безконтактного електронного носія персональних даних, який містить кодування його прізвища, ім'я та по-батькові та залишають тільки право на отримання паспорта громадянина України, який містить безконтактний електронний носій, що є безумовним порушенням вимог статті 22 Конституції України, яка забороняє при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод, не відповідає вимогам якості закону (тобто втручання не було «встановлене законом») не було «необхідним у демократичному суспільстві» у тому сенсі, що воно було непропорційним цілям, які мали бути досягнуті, не покладаючи на особу особистий надмірний тягар. Зазначене допускає свавільне втручання у право на приватне життя, у контексті неможливості реалізації права на власне ім'я, що становить порушення ст.8 Конвенції.
Велика Палата Верховного Суду зазначила, що на час звернення позивача до відповідача діяло два нормативних акта: Положення №2503 і постанова Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 р. №302 «Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсними та знищення паспорта громадянина України» (далі за текстом Постанова №302), відповідно до яких особи, які раніше отримали паспорт, не зобов'язані звертатися за його обміном, при досягненні відповідного віку органи УДМС проводять вклеювання фотографії, тоді як особи, які змінили прізвище, чи у яких відбулися інші зміни персональних даних, зобов'язані отримувати новий паспорт у формі ID-картки, який має обмежувальний термін 10 років, до якого вноситься більше персональних даних та який має унікальний номер запису у Реєстрі. При цьому, у жодному законі не зазначено, з якою метою встановлені такі обмеження, і чи є вони необхідними у демократичному суспільстві.
Окрім того, суд враховує, що в частині 7 статті 16 Закону №5492 наведено вичерпний перелік підстав для відмови в оформленні документа, оформлення якого передбачено цим Законом.
Так, уповноважений суб'єкт, якщо інше не передбачено цим Законом, має право відмовити заявникові у видачі документа виключно у разі, якщо: 1) за видачею документа звернувся заявник, який не досяг шістнадцятирічного віку, або представник особи, який не має документально підтверджених повноважень на отримання документа; 2) заявник вже отримав документ такого типу, який є дійсним на день звернення (крім випадків, зазначених у частині сьомій цієї статті); 3) заявник не подав усіх визначених законодавством документів, необхідних для оформлення і видачі документа; 4) дані, отримані з бази даних розпорядника Реєстру, не підтверджують інформацію, надану заявником.
У рішенні про відмову у видачі документа, яке доводиться до відома заявника у порядку і строки, встановлені законодавством, мають зазначатися підстави для відмови. Особа має право звернутися до уповноваженого суб'єкта з повторною заявою у разі зміни або усунення обставин, через які їй було відмовлено у видачі документа.
Рішення про відмову у видачі документа може бути оскаржено особою в адміністративному порядку або до суду.
Як встановлено судом, Світловодським районним відділом Управління ДМС в Кіровоградській області при відмові у видачі ОСОБА_2 паспорта у формі паспортної книжечки не наведено жодної із законодавчо встановлених підстав відмови.
Таким чином, відповідач відмовляючи ОСОБА_2 , за результатами розгляду його заяви від 02.04.2019 р., у видачі паспорта у формі паспортної книжечки, не прийняв обґрунтованого рішення із зазначенням підстав для такої відмови, а тому такі дії є необґрунтованими, не пропорційними та підлягають визнанню протиправними.
Вирішуючи питання, щодо способу захисту порушеного права суд враховує, що відповідно до абз.6 п.3 Постанови №302 Державна міграційна служба до законодавчого врегулювання питання завершення оформлення та видачі паспорта громадянина України зразка 1994 року здійснює оформлення та видачу таких паспортів у порядку, встановленому Міністерством внутрішніх справ, громадянам України, щодо яких прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов'язання Державної міграційної служби оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року.
На підставі викладеного суд вважає за необхідне зобов'язати Управління Державної міграційної служби України в Кіровоградській області оформити та видати ОСОБА_2 паспорта громадянина України у формі паспортної книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 р. №2503-ХІІ.
Стосовно позовної вимоги про зобов'язання Світловодського районного відділу Управління ДМС в Кіровоградській області у подальшому здійснити паспортний облік ОСОБА_2 згідно Положення про паспорт, а саме: виключно за прізвищем, іменем та по батькові (статті 28, 294, 296 Цивільного кодексу України), за роком народження та місцем реєстрації суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Таким чином, захисту в порядку адміністративного судочинства підлягає лише порушене право. При цьому суд не здійснює захист прав у майбутньому без встановлення фактичного порушення, ґрунтуючись лише на припущенні про можливість неправомірної поведінки суб'єкта владних повноважень.
Зважаючи на викладене суд дійшов висновку, що вказана позовна вимога задоволенню не підлягає.
Згідно з ч.1, 3 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
При зверненні до суду законним представником позивача ОСОБА_2 понесені судові витрати зі сплати судового збору в сумі 768,40 грн. (а.с.4), а тому суд стягує на користь ОСОБА_1 документально підтверджені судові витрати (судовий збір) пропорційно до задоволених позовних вимог в розмірі 512,27 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Управління Державної міграційної служби України в Кіровоградській області.
Керуючись ст.ст.132, 139, 242-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд, -
1. Адміністративний позов задовольнити частково.
2. Визнати протиправними дії Світловодського районного відділу Управління ДМС в Кіровоградській області щодо відмови у видачі ОСОБА_2 паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 р. №2503-ХІІ.
3. Зобов'язати Управління Державної міграційної служби України в Кіровоградській області оформити та видати ОСОБА_2 паспорт громадянина України у формі паспортної книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 р. №2503-ХІІ.
4. У задоволенні інших позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_1 , виданий Світловодським МРВ УМВС України в Кіровоградській області 10.04.1998 року) понесені нею судові витрати (судовий збір) у розмірі 512,27 грн. (п'ятсот дванадцять грн. 27 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Управління Державної міграційної служби України в Кіровоградській області (м. Кропивницький, вул. Єгорова, 25-а, код ЄДРПОУ 37795939).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня його проголошення.
Дата складання повного рішення суду - 11 листопада 2019 року.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Г.М. Момонт