06 листопада 2019 року м. Кропивницький Справа № 340/2271/19
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді -Сагуна А.В.;
за участю секретаря судового засідання - Гуріної І.С.;
представника позивача - Прибори І.І.;
представника відповідача - Панова С.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження в місті Кропивницькому адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Кіровоградської митниці Державної фіскальної служби про скасування рішення, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить:
- скасувати рішення Кіровоградської митниці ДФС України про коригування митної вартості товарів №11А901000/2019/000261/2 від 05.09.2019 р.;
- скасувати картку відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Кіровоградської митниці ДФС України №UА901010/2019/00387 від 05.09.2019 р.
В обґрунтування вимог позивач зазначив, що під час митного оформлення товару відповідачу було подано всі необхідні документи, які відповідають вимогам частини другої ст. 53 МКУ та чітко ідентифікують оцінюваний товар, не містять розбіжностей щодо даних, які підлягають обчисленню при визначенні митної вартості, що свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості товару, а тому оскаржувані рішення є протиправними та підлягають скасуванню.
Представником відповідача до суду надано відзив на позовну заяву, в якому вказує, що прийняття оскаржуваного рішення здійснено на підставі, в межах повноважень та у спосіб визначені Митним кодексом України, Методичними рекомендаціями щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджені наказом ДФС від 11.09.2015 р. №689, з урахуванням даних ПІК ЄАІС ДФС, та інформаційних електронних довідників SCHWACKE.
Також представник відповідача вказав, що позивачем не надано всіх запропонованих додаткових документів, можливість надання яких передбачена ст.53, 368 МКУ, оскільки як при митному оформленні так і при винесенні рішення про коригування митної вартості позивачем не було надано будь-яких документів, які б містили відомості щодо ціни, яка була фактично сплачена позивачем за автомобіль (а.с.52-56).
Представником позивача до суду подано відповідь на відзив, згідно якої з доводами відповідача, викладеними у відзиві на позовну заяву не погоджується, оскільки останні не відповідають дійсності та не спростовують доводи викладені в позовній заяві (а.с.82-88).
В судовому засіданні представник позивача просив задовольнити позовні вимоги з підстав викладених у позовній заяві та відповіді на відзив на позовну заяву.
Представник відповідача просив відмовити в задоволенні позовних вимог, з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.
Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.
15.08.2019 позивачем у Німеччині у ПП фірми “Маус Моторс Інтернешенал” придбано вживаний автомобіль BMW 520 D, номер кузову авто НОМЕР_1 за завіреною ціною покупки 8386,55 Євро без ПДВ.
Вказана обставина підтверджується наявними в матеріалах справи копією договору продажу та рахунку V 468-08-19 від 16.08.2019, складений мовою оригіналу (німецька), та його перекладом на українську мову, в якому зазначено про сплату позивачем готівкою 9 400 Євро - 15.08.2019 (а.с.20, 115-117)
Вивезення придбаного автомобіля з території Європейського союзу здійснювалось на підставі митної декларації, складеної митними органами Німеччини MRN №19DE29061202794EО та наданої представником позивача до суду (а.с.119-123). Згідно вказаного документу митна вартість автомобіля становила 8386,55 Євро.
27.08.2019 позивачем, через свого представника подано митну декларацію № UA901010/2019/010841, на товар (автомобіль): МАРКА: BMW; МОДЕЛЬ: 520D,-ІДЕНТИФІКАЦІЙНИЙ НОМЕР Т.З. (НОМЕР КУЗОВД): WBA5J31090D071867; - КАЛЕНДАРНИЙ РІК ВИГОТОВЛЕННЯ: 06.12.2013; - МОДЕЛЬНИЙ РІК ВИГОТОВЛЕННЯ: 2013 ; - РОБОЧИЙ ОБ'ЄМ ЦИЛІНДРІВ ДВИГУНА: 1995 СМ.КУБ, 9400 Євро та застосований основний - 1 метод визначення вартості товару (а.с. 59). У цій же декларації вказано, на авто наявні ознаки експлуатації - пошкоджений лакофарбове покриття на деяких деталях кузова.
До митної декларації (а.с.59) позивачем надано копії: договору продажу та рахунок V 468-08-19 (а.с.20, 115-117), свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу на ім'я позивача від 14.08.2019( а.с. 16), свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу від 16.08.2019 (а.с.16), акту про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 20.08.2019 (а.с.17), договору про надання послуг митного брокера №173 від 19.08.2019 (а.с. 14).
05.09.2019 посадовою особою відповідача, в зв'язку із спрацюванням автоматичної системи аналізу та управлінням ризиків, а саме при перевірці ризиків на даний товар в ЦБД встановлено, що заявлені ціни по ВМД нищі за ціни на ідентичні та подібні товари, направлено декларанту запит, в якому було повідомлено, що у відповідності до статті 368 МКУ, декларанту необхідно було надати товарний чек (квитанцію, інший еквівалентного по змісту документу, який підтверджує сплачену за товар суму), а згідно частини 6 статті 53 МКУ, для обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості товару, - про можливість надати за власним бажанням додаткові наявні у нього документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товару, наприклад: - митну декларацію країни відправлення або її копію; - висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями та які стосуються даного товару;- документи про страхову вартість автомобілю; - відомості про вартість автомобілю та/або ідентичних та/або подібних транспортних засобів з Інтернет - джерел. Також декларант був ознайомлений, що у відповідності до частини 4 статті 57 МКУ в рамках процедури консультування митниця та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. Декларант був повідомлений, що відповідно до положень статті 254 МКУ, з метою перевірки заявлених у поданій в МД відомостей, необхідно надати переклади на українську мову документів, які містять відомості про вартість товару (а.с.57).
Декларантом додатково надано копію митної декларації країни відправлення від 16.08.2019 №19DE290612027947E0 (без вартісних показників) та інформацію з інтернет джерел сайту Mobile.de на 7 аркушах. Від надання інших додаткових документів декларант письмово відмовився 05.09.2019 (направлено електронне повідомлення)(а.с.58, 23-26).
За результатами розгляду поданої позивачем митної декларації від 05.09.2019 № UA901010/2019/010841 та доданих до неї документів, відповідач відмовив у митному оформленні товарів та прийняв рішення від 05.09.2019 року про коригування митної вартості товарів №UА901000/2019/000261/2, яким вартість автомобіля визначена у розмірі 12900 Євро на підставі ст. 64 МК України - за резервним методом № 6, з огляду на ст. 368 МКУ, а також виніс картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Кіровоградської митниці ДФС №UА901010/2019/00387 від 05.09.2019 (а.с. 34-36).
Так у п. 33 оскаржуваного рішення зазначено: " Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості.
Документи, надані до митного оформлення, статті 49-64, 368 Митного кодексу України (далі-МКУ), інформація яка міститься в ПІК "Інформаційно - пошукова система обробки та аналізу цінової інформації при визначенні митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України" бази даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи, наказ Міністерства фінансів України від 24.05.12 № 598 “Про затвердження Форми рішення про коригування митної вартості товарів”, “Методичні рекомендації щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України” затверджені наказом ДФС від 11.09.2015 № 689, інформаційна система в мережі Інтернет - електронний довідник SCHWACKE, пошукова система "Google".
Враховуючи згенеровані АСАУР ФМК, згідно з положенням п. 2 частини 2 статті 55 МКУ, керуючись заходами передбаченими Методичними рекомендаціями щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджені наказом ДФС від 11.09.2015 № 689, проведено перевірку рівня митної вартості товару як з використанням ПІК ЄАІС ДФС, та інформаційних електронних довідників SCHWACKE ( відповідно доданих наведених в свідоцтві про списання транспортного засобу та інших поданих до м/о документів, зокрема щодо дати виготовлення та введення в експлуатацію автомобіля).
Згідно ПІК ЄАІС ДФС цінову інформацію про ідентичні та подібні товари в розумінні ст. 59, 60 та з урахуванням положень ст. 61 МКУ у максимально наближений до дати експорту товару в Україну термін не виявлено. Згідно інформаційних електронних довідників SCHWACKE встановлено, що відповідно до заявлених та документально підтверджених техніко-комерційних характеристик, ринкова вартість транспортного засобу вища, ніж заявлена митна вартість товару. Наявна в митниці інформація з електронних довідників, про ринкову вартість автомобіля, призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості декларантом.
В зв'язку з вищевикладеним, у відповідності до статті 368 МКУ, декларанту було повідомлено про необхідність надання товарного чеку (квитанції, іншого еквівалентного по змісту документу, який підтверджує сплачену за товар суму), а згідно частини 6 статті 53 МКУ, для обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості товару, - про можливість надати за власним бажанням додаткові наявні у нього документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товару, наприклад: - митну декларацію країни відправленню або її копію; - висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями та які стосуються даного товару; - документи про страхову вартість автомобілю; - відомості про вартість автомобілю та/або ідентичних та/або подібних транспортних засобів з Інтернет - джерел.
Також декларант був ознайомлений, що у відповідності до частини 4 статті 57 МКУ в рамках процедури консультування митниця та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. Декларант був повідомлений, що відповідно до положень статті 254 МКУ, з метою перевірки заявлених у поданій в МД відомостей, необхідно надати переклади на українську мову документів, які містять відомості про вартість товару.
Декларантом додатково надано копію митної декларації країни відправлення від 16.08.2019 №19DE290612027947E0 (без вартісних показників) та інформацію з інтернет джерел сайту Mobile.de на 7 аркушах. Від надання інших додаткових документів декларант письмово відмовився 05.09.2019 (направлено електронне повідомлення).
Враховуючи: інформацію з ПІК ЄАІС ДФС про те, що заявлена митна вартість, найнижча ніж вартості всіх транспортних засобів - марки BMW моделі 520D, дизель, 2013 календарного року та оформлених митницями України в митному режимі "імпорт" за час наближений до дати експорту в Україну оцінюваного ТЗ; аналіз поданих до м/о документів, не надання декларантом запропонованих додаткових документів, можливість надання яких передбачена ст. 53, 368 МКУ та які містили б відомості щодо вартості товару та які використовуються для цілей його оподаткування; виникають обґрунтовані сумніви щодо достовірності відомостей про вартість автомобілю, зазначену в МД, в зв'язку з чим метод визначення вартості; за заявою декларанта, не може бути застосований.
Цінову інформацію про ідентичні та подібні товари в розумінні ст. 59 - 61 МКУ у максимально наближений до дати експорту товару в Україну термін як у митниці (згідно даних ПІК ЄАІС ДФС), так і у декларанта, не виявлено.
Для визначення митної вартості товару за МВВ згідно ст. 62 та 63 МКУ необхідна інформація як у митниці, так і у декларанта, відсутня.
У відповідності до положень ст. 54, 55 МКУ та враховуючи встановлену ст. 57 МКУ послідовність застосування методів визначення митної вартості, митну вартість товару визначено згідно статті 64 МКУ резервним методом на рівні 12900,00 EUR.
При визначенні митної вартості використані відомості з МД від 22.08.19 №UA205040/2019/40288 (бувший у використанні легковий автомобіль марки BMW моделі 520D; МВВ 6; календарний рік виготовлення - 2013; робочий об'єм циліндрів дизельного двигуна 1995 см3; потужність 120 КВТ, вага нетто 1810 кг, товар експортовано з ЄС на адресу фізичної особи)" (а.с. 35 - зворотна сторона аркуша).
05.09.2019 подано додаткову митну декларацію № UA901010/2019/010841 на зазначене автомобіль за якою митна вартість визначена за 6 (резервним) методом(а.с. 60).
Не погоджуючись з рішенням відповідача про коригування митної вартості та карткою відмови в прийнятті митної декларації, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.
У відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 КАС України, визначаючи яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин, суд зазначає, що при вирішенні даної справи керується нормами Законів та підзаконних нормативно-правових актів в тій редакції, яка чинна на момент виникнення чи дії конкретної події, обставини і врегулювання відповідних відносин.
Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України №4495-VІ від 13.03.2012 року (надалі - МК України, Кодекс).
За приписами частини 1 статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
Згідно частини 1 статті 248 коментованого Кодексу митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії (частина 1 статті 257 МК України).
Відповідно до частини 6 статті 257 МК України умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом, Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Положеннями статті 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначено як вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Частинами 1, 2 статті 51 МК України передбачено, що митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Згідно частини 1 статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Частиною 4 статті 58 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.
Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця (частина 5 статті 58 МК України).
За змістом частини 2 статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.
Стаття 53 МК України визначає перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості.
У випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, які підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (частина 1 статті 53 МК України).
Згідно частини 2 статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
В силу вимог частини 5 статті 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
З аналізу частин 1 та 2 статті 53 МК України слідує, що Митним кодексом України передбачено вичерпний перелік документів, який подається декларантом органу доходів і зборів для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.
Як вже встановлено судом, позивачем на підтвердження митної вартості автомобіля, з переліку документів, визначених ч.2 ст.53 МК України, разом з митною декларацією був поданий договір продажу та рахунок V 468-08-19 від 16.08.2019 (а.с.20, 115-117), який підтверджував сплачену вартість товару (9400 Євро) та містив реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару (марка, модель, рік випуску, номер кузова та ін.), тобто, єдиний документ, передбачений п.5 ч.2 ст.53 МК України.
Щодо документів, які при процедурі консультації із позивачем відповідач пропонував надати (товарний чек (квитанцію, інший еквівалентний по змісту документу, який підтверджує сплачену за товар суму), митну декларацію країни відправленню або її копію; висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями та які стосуються даного товару; документи про страхову вартість автомобілю; відомості про вартість автомобілю та/або ідентичних та/або подібних транспортних засобів з Інтернет - джерел), суд вважає їх витребування безпідставним, з огляду на наступне.
Згідно частини 1 статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:
1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);
2) другорядні:
а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;
б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;
в) на основі віднімання вартості;
г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);
ґ) резервний.
Відповідно до частини 2 коментованої статті основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Частиною 3 статті 57 МК України передбачено, що кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (частина 4 статті 57 МК України).
Згідно частини 5 вказаної статті Кодексу у разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу (частина 6 статті 57 МК України).
За приписами частини 1 статті 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.
Згідно частини 2 коментованої статті Кодексу метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Відповідно до частини 3 статті 58 МК України у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини 1 статті 57 цього Кодексу.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості (частина 1 статті 54 МК України).
У відповідності до частини 2 статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
Згідно частини 3 статті 54 МК України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Частиною 5 статті 54 МК України передбачено, що орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право, зокрема, упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.
При цьому, відповідно до частини 3 статті 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Разом з тим, відповідно до частини 7 статті 54 МК України у разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.
Відповідно до частини 1 статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Як встановлено судом, митну вартість імпортованого транспортного засобу, що вказана позивачем у митній декларації № UA901010/2019/010841 від 27.08.2019, визначено за ціною договору (контракту), а до самої митної декларації подано, зокрема, договор продажу та рахунку V 468-08-19 від 16.08.2019 , складений мовою оригіналу (німецька), якими підтверджується заявлені відомості про митну вартість транспортного засобу за ціною договору та сплату готівкою 9 400 Євро - 15.08.2019 (а.с.20, 115-117).
Додатково позивачем до суду була надана копія митної декларації складеної митними органами Німеччини MRN №19DE29061202794EО, в графі 22 якої, зазначена вартість автомобіля в розмірі 8386,55 Євро. (а.с.119-123).
Коригування митної вартості імпортованого позивачем транспортного засобу відповідачем проведено у зв'язку з тим, що наявна в митниці інформація з електронних довідників, про ринкову вартість автомобіля, призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості декларантом.
Однак, суд вказує на протиправність зроблених відповідачем висновків про неможливість визначення митної вартості за ціною договору (контракту).
Така протиправність, на переконання суду, обґрунтовується наданням декларантом документів, які є достатніми для визначення митної вартості товару за вказаним вище методом та в повній мірі підтверджують заявлену декларантом митну вартість товару.
По-перше, суд констатує, що відповідач, реалізовуючи своє право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, регламентованого частиною 5 статті 54 МК України, не довів перед судом про наявність жодних застережень щодо застосування методу визначення митної вартості за ціною договору (контракту) для визначення позивачем митної вартості товару у спірних відносинах.
Більш того, суд звертає увагу, що митною вартістю товару, який ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена за товар, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої статті 58 МКУ. В даному випадку фактично сплаченою ціною за товар (транспортний засіб) є 9400 Євро.
По-друге, судом встановлено, що відповідачем при визначенні митної вартості товару не застосовано черговість застосування методів визначення митної вартості товару. Зокрема суд вважає, що у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом вибраним декларантом (позивачем), то повинні застосовуватись додаткові методи, зокрема метод визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних або подібних товарів.
Так, 05.09.2019 посадовою особою відповідача, в зв'язку із спрацюванням автоматичної системи аналізу та управлінням ризиків, а саме при перевірці ризиків на даний товар в ЦБД було встановлено, що заявлені ціни по ВМД нищі за ціни на ідентичні та подібні товари (а.с.57).
Натомість відповідачем при прийнятті оскаржуваного рішення зазначено, що цінову інформацію про ідентичні та подібні товари в розумінні ст. 59 - 61 МКУ у максимально наближений до дати експорту товару в Україну термін як у митниці (згідно даних ПІК ЄАІС ДФС), так і у декларанта, не виявлено (а.с.35, зворотній бік).
Таким чином, судом вбачається, що відповідачем при прийнятті оскаржуваного рішення в порушення ч.4 ст. 368 Митного кодексу України, при встановленні недостовірності заявленої громадянином фактурної вартості товару не визначено його вартість самостійно, на підставі ціни на ідентичні або подібні (аналогічні) товари відповідно до вимог цього Кодексу, хоча інформація про ідентичні та подібні товарів була наявна у відповідача(а.с.57).
По-третє, відповідач не зміг аргументовано довести, що заявлені позивачем відомості про митну вартість автомобіля є неповними та/або недостовірними, у тому числі обґрунтувати невірне визначення митної вартості товару.
По-четверте, відповідач ні під час декларування спірного товару, ні під час судового розгляду справи не вказав на документи, зазначені у частині 2 статті 53 МК України, і які подані позивачем як декларантом при митному оформленні транспортного засобу, в яких наявні розбіжності, ознаки підробки або не містять всіх відомостей на підтвердження числових значень складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена позивачем за автомобіль.
Також, суд не приймає посилання представника відповідача на недання позивачем платіжного документу у відповідності до статті 368 МКУ, оскільки останнім, при митному оформленні товару, надано договір продажу та рахунку V 468-08-19 від 16.08.2019, в якому зазначено про сплату позивачем готівкою 9 400 Євро - 15.08.2019 (а.с.20, 115-117).
Згідно частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Судом встановлено, що відповідач, здійснюючи коригування митної вартості автомобіля, діяв не на підставі законів України, а також без урахування усіх обставин.
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З наведеного суд вважає, що навіть при застосуванні резервного методу визначення вартості спірного автомобіля згідно ст. 64 МК України, відповідачем були не враховані усі обставини, які мають вплив на застосування другорядного методу на вартість товару, що є підставою для скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UА901000/2019/000261/2 від 05.09.2019, а також картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Кіровоградської митниці ДФС №UА901010/2019/00387 від 05.09.2019.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
За наслідками розгляду справи підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача понесені ним судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 768,40 грн. (а.с.2), витрати на правничу допомогу в розмірі 3000 грн., на підтвердження понесення яких надано: ордер серії КР № 90663, копія свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю (а.с .90), договір про надання правової допомоги від 10.09.2019 та додаток до нього (а.с.41-45), розрахунок (а.с. 126), квитанцію до прибуткового касового ордера (а.с. 127).
Керуючись ст.ст.139, 243 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Кіровоградської митниці Державної фіскальної служби (вул. Лавандова (Тореза), 27-6, м. Кропивницький, 25030, код ЄДРПОУ 39640963) про визнання незаконним та скасування рішення -задовольнити.
Скасувати рішення Кіровоградської митниці Державної фіскальної служби про коригування митної вартості товарів №UА901000/2019/000261/2 від 05.09.2019.
Скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Кіровоградської митниці ДФС №UА901010/2019/00387 від 05.09.2019.
Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Кіровоградської митниці Державної фіскальної служби у розмірі 768,40 (сімсот шістдесят вісім грн. 40 коп.).
Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати на оплату професійної правничої допомоги за рахунок бюджетних асигнувань Кіровоградської митниці Державної фіскальної служби у розмірі 3000 грн. (три тисячі грн.).
Рішення набирає законної сили у порядку та строки, встановлені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржене у порядку та строки, встановлені статтями 293, 295-296 та пунктом 15.5 Перехідних положень цього Кодексу.
Рішення складено у повному обсязі - 11.11.2019.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду А.В. Сагун