з питання забезпечення адміністративного позову
08 листопада 2019 року м. Кропивницький справа № 340/2731/19
Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Жук Р.В., розглянувши матеріали адміністративної справи
за позовомОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 )
до таУправління архітектурно - будівельного контролю міської ради міста Кропивницького (вул. Велика Перспективна, 41, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25006, код ЄДРПОУ - 40131214) Головного спеціаліста відділу інспекційної роботи та дозвільних процедур Управління архітектурно - будівельного контролю міської ради міста Кропивницького Лунгол Романа Станіславовича (вул. Велика Перспективна, 41, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25006, код ЄДРПОУ - 40131214)
провизнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування припису, а також, визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу, -
ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом в якому просить:
- визнати протиправними дії головного спеціаліста відділу інспекційної роботи та дозвільних процедур управління державного архітектурно-будівельного контролю міської ради міста Кропивницького Лунгол Романа Станіславовича, пов'язані із проведенням планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності та результати позапланової (планової) перевірки будівництва індивідуального гаража за адресою: АДРЕСА_1 , які викладені в акті №180 від 11.10.2019, складеному головним спеціалістом відділу інспекційної роботи та дозвільних процедур управління державного архітектурно-будівельного контролю міської ради міста Кропивницького Лунголом Романом Станіславовичем та скасувати останній;
- визнати протиправним та скасувати припис управління державного архітектурно-будівельного контролю міської ради міста Кропивницького №68 від 11.10.2019 про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, виданий ОСОБА_2 ;
- визнати протиправною та скасувати постанову №47 управління державного архітектурно-будівельного контролю міської ради міста Кропивницького від 24.10.2019, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 96 Кодексу про адміністративні правопорушення України, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 8 500,00 грн.
Ухвалою суду від 04.11.2019 року у справі відкрито провадження та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.
07.11.2019 року до суду надійшла заява про забезпечення позову шляхом зупинення дії припису №68 від 11.10.2019 року про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі.
Позивачкою в обґрунтування заяви зазначено, що приписом №68 від 11.10.2019 року про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, зобов'язано виконати знесення самочинно побудованого гаража за адресою: АДРЕСА_1 . У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно - будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об'єкта та компенсацію витрат, пов'язаних з таким знесенням. У свою чергу, можливе задоволення позовних вимог призведе до того, що для відновлення прав, свобод та інтересів позивача необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.
Відповідно до ч. 1 ст. 154 КАС України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч.1 ст. 150 КАС України, суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову. Пунктом 1 ч.2 цієї статті визначено, що забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Частиною 5 ст.154 КАС України визначено, що про забезпечення позову або відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Відповідно до абзацу 2 пункту 17 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ» від 06.03.2008 № 2 в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого:
- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;
- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;
- наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги;
- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів;
- запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Згідно Рекомендації № R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Ради Європи 13.09.1989 року, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов'язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов'язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акта; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв'язку з оскарженням адміністративного акта.
Отже, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам позивача, або захист цих прав та інтересів стане неможливим чи для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, суд може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову.
За своєю суттю інститут забезпечення позову в адміністративному судочинстві є інститутом попереднього судового захисту. Метою його запровадження є гарантування виконання рішення суду у випадку задоволення позову за існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі.
Доведення наявності зазначених підстав або принаймні однієї з них, з точки зору процесуального закону, є необхідною передумовою для вжиття судом заходів до забезпечення позову у разі їх вжиття за заявою позивача.
При цьому заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 21.11.2018 у справі №826/8556/17 (номер в Єдиному державному реєстрі судових рішень - 78022699).
Аналізуючи зміст положень ч. 2 ст. 150 КАС України суд зазначає, що забезпечення позову допускається лише у виключних випадках, коли невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, або ж є очевидні ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Отже, суду не надано жодного документу або інших доказів на підтвердження наявності очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Суд вважає, що наведені у заяві доводи про необхідність забезпечення позову є необґрунтованими, оскільки не свідчать про те, що наведені обставини обов'язково настануть, а невжиття таких заходів може істотно ускладнити поновлення його порушених прав та інтересів, як це передбачено пунктом 1 частини 2 статті 150 КАС України.
При цьому, суд не бере до уваги твердження позивача про те, що у разі не вжиття заходів забезпечення позову відповідачем відповідно до положень Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" дії щодо примусового знесення гаража за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до частин 1 та 2 статті 38 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011 р. №3038-VI у разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об'єкта та компенсацію витрат, пов'язаних з таким знесенням.
За рішенням суду самочинно збудований об'єкт підлягає знесенню з компенсацією витрат, пов'язаних із знесенням об'єкта, за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) таке самочинне будівництво.
З огляду на зазначені норми Закону вбачається, що спірний припис прийнятий як захід реагування відповідачем на виявлені порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, у зв'язку із чим позивача зобов'язано усунути такі порушення у встановлений строк.
Невиконання припису у визначені строки не призводить до автоматичної знесення самочинного будівництва, а є підставою для звернення відповідача до суду з позовом про знесення такого самочинно збудованого об'єкта та компенсацію витрат, пов'язаних з таким знесенням.
Тільки за рішенням суду відповідач має право знести самочинно збудований об'єкт. В свою чергу позивач не позбавлений права на заперечення проти такого позову, обґрунтовуючи свою правову позицію чи то зупинення провадження у справі до розгляду по суті справи щодо оскарження припису відповідно до чинного законодавства.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що заява позивача про забезпечення позову не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст.150-154, 156, 256, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволені заяви про забезпечення позову ОСОБА_1 до Управління архітектурно - будівельного контролю міської ради міста Кропивницького та Головного спеціаліста відділу інспекційної роботи та дозвільних процедур Управління архітектурно - будівельного контролю міської ради міста Кропивницького Лунгол Романа Станіславовича шляхом зупинення дії припису та заборони вчинення дій щодо проведення перевірки до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі- відмовити.
Копію ухвали надіслати заявнику.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України та може бути оскаржене у порядку та строки, встановлені статтями 293, 295-296 та пунктом 15.5 Перехідних положень цього Кодексу.
Суддя
Кіровоградського окружного
адміністративного суду Р.В. Жук