07 листопада 2019 року м. Ужгород№ 299/1435/19
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Іванчулинця Д.В.,
при секретарі судового засідання - Костелей І.Ф.,
за участю сторін:
позивача - не з'явився,
представника відповідача - Карпій М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
У відповідності до ч. 3 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 07 листопада 2019 року проголошено вступну та резолютивну частини Рішення. Рішення в повному обсязі складено та підписано 11 листопада 2019 року.
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Виноградівського районного суду Закарпатської області із позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач), в якому просить: 1) визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не нарахування та не виплати індексації грошового забезпечення за період з 06 січня 2016 року по 01 березня 2018 року; 2) зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 06 січня 2016 року по 01 березня 2018 року; 3) відповідно до Закону України від 19.10.2000 року №2050-111 «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» зобов'язати Закарпатський обласний військовий комісаріат нарахувати та виплатити компенсацію у зв'язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 06 січня 2016 року по 01 березня 2018 року.
Ухвалою Виноградівського районного суду Закарпатської області від 14 травня 2019 року дану адміністративну справу передано за підсудністю до Закарпатського окружного адміністративного суду.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 11 липня 2019 року відкрито спрощене позовне провадження в даній адміністративній справі.
Заявлені позовні вимоги обґрунтував тим, що 20 березня 2019 року позивач звернувся з письмовим запитом до ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо надання довідки про нараховану та виплачену індексацію грошового забезпечення за період з 06 січня 2016 року по 01 березня 2018 року. 10 квітня 2019 року позивач отримав письмову відповідь від 05.04.2019 року № 1981, з якої стало відомо, що у період з 06 січня 2016 року по 01 березня 2018 року індексація грошового забезпечення не здійснювалась та відповідно не нараховувалась і не виплачувалась. Вважає, що твердження відповідача являється безпідставним, оскільки відповідно до наказів Міністерства оборони України, що регламентували бюджетну політику на 2016-2018 роки, а саме: пункту 6 наказу від 27 січня 2016 року "Про особливості виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України", пункту 10 наказу від 09 лютого 2017 року № 88 "Про бюджетну політику Міністерства оборони України на 2017 рік", пункту 10 наказу від 15 лютого 2018 року № 65 "про бюджетну політику Міністерства оборони України на 2018 рік", командирам військових частин належало нараховувати та виплачувати індексацію відповідно до вимог законодавства України.
У відзиві на позовну заяву відповідач вказав, що з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян, якими є також військовослужбовці, з 01 січня 2016 року грошове забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України відповідно до протокольного рішення Кабінету Міністрів України від 20.01.2016 року № 3 було значно збільшено за рахунок збільшення їх розміру преміювання. Таким чином, вважає, що права позивача не було порушено, а навпаки відповідачем виконано заходи щодо дотримання та підвищення соціальних стандартів і гарантій позивача. Вважає, що Закарпатський обласний військовий комісаріат у своїх діях керувався вимогами чинного законодавства та виконав їх в повному обсязі. При цьому права позивача, як військовослужбовця та громадянина України щодо забезпечення достатнього життєвого рівня, соціальних гарантій в частині грошового забезпечення, відповідачем дотримані в повному обсязі. За період, а саме з 06.01.2016 по 01.03.2018 року позивачу було збільшено грошовий дохід в розмірі, що значно перевищує зростання споживчих цін (інфляцію) за вказаний період. Також зазначає, позов подано з пропущенням строку звернення до адміністративного суду, а вимогу щодо зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо нарахування та виплати компенсації у зв'язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період 06.01.2016 р. по 01.03.2018 р. вважає передчасною, оскільки рішення про те, що Закарпатським обласним військовим комісаріатом порушено терміни виплати індексації грошового забезпечення судом не приймалося.
Позивач в судове засідання не з'явився, у позовній заяві просив розглянути справу без його участі.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, проти задоволення таких заперечила та просила суд відмовити у задоволенні позову.
Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що наказом Командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_3 » Збройних Сил України (по особовому складу) від 25 січня 2018 року № 13 позивач був звільнений у відставку відповідно до частини 6 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» з урахуванням вимог частини восьмої цієї ж статті та наказом військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_4 (по стройовій частині) від 01.03.2018 року № 37 позивача було виключено зі списків особового складу Виноградівського районного військового комісаріату.
20 березня 2019 року позивач звернувся з письмовим запитом до ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо надання довідки про нараховану та виплачену індексацію грошового забезпечення за період з 06 січня 2016 року по 01 березня 2018 року.
10 квітня 2019 року позивач отримав письмову відповідь від 05.04.2019 року № 1981, з якої стало відомо, що у період з 06 січня 2016 року по 01 березня 2018 року індексація грошового забезпечення не здійснювалась, у зв'язки з тим, що відповідно до роз'яснення Міністерства соціальної політики України від 08.08.2017 р. № 13700/з (додаток 3) та від 08.08.2017 р. № 78/0/66-17 (додаток 4) механізму нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за попередні періоди немає. У межах наявного фінансового ресурсу можливості виплачувати індексації грошового забезпечення військовослужбовцям у січні 2016 року - лютому 2018 року не було.
Згідно частини 5 статті 17 Конституції України Держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
Відповідно до вимог статті 1 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”, соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.
Положеннями абзацу 2 частини 4 статті 9 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” зазначається, що порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Згідно вимог частин 2 та 3 статті 9 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” встановлено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Відповідно до вимог статті 1 Закону України “Про індексацію грошових доходів населення” індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Згідно статті 2 Закону України “Про індексацію грошових доходів населення” індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру: пенсії; стипендії; оплата праці (грошове забезпечення); індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
У відповідності до положень частини 1 статті 9 Закону України “Про індексацію грошових доходів населення”, індексація грошових доходів населення здійснюється за місцем їх отримання за рахунок відповідних коштів.
Пунктом 6 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року за № 1078, передбачається наступне: виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких проводяться відповідні грошові виплати населенню, а саме: 1) підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів; 2) підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету; 3) об'єднання громадян підвищують розміри оплати праці за рахунок власних коштів; 4) індексація допомоги по безробіттю, що надається відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, проводиться за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття; 5) індексація стипендій особам, які навчаються, проводиться за рахунок джерел, з яких вони сплачуються; 6) індексація розміру аліментів, визначеного судом у твердій грошовій сумі, проводиться за рахунок коштів платника аліментів; 7) індексація сум відшкодування шкоди, заподіяної фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також сум, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, проводиться за рахунок джерел, з яких вони сплачуються.
У разі коли грошовий дохід формується з різних джерел і цим Порядком не встановлено черговості його індексації, сума додаткового доходу від індексації виплачується за рахунок кожного джерела пропорційно його частині у загальному доході.
Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік.
У листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 травня 2013 року № 708/0/4/13 “Про індексацію заробітної плати” індексація є складовою частиною заробітної плати, є додатковою заробітною платою і, у разі порушення законодавства про оплату праці в частині її виплати, працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому індексації заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Положеннями статті 18 Закону України “Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії”, індексацію доходів населення, яка встановлюється з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін, віднесено до державних соціальних гарантій.
Згідно частини 2 статті 19 Закону України “Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії”, останні є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
Даючи правову оцінку обставинам даної справи, спираючись на положення вищезазначених нормативно-правових актів суд зазначає наступне.
Щодо твердження відповідача про те, що позовну заяву подано з пропущенням строку звернення до адміністративного суду, суд зазначає наступне.
Пунктом 1 частини 2 статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк.
Пунктом 2 частини 1 статті 2 КАС України зазначається, що для захисту прав, свобод та інтересів особи КАС України та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду.
При цьому, частиною 2 статті 233 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) передбачено право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення заробітної плати без обмеження будь-яким строком у разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці.
Постановою від 26 жовтня 2016 року по справі № 6-1395цс16, Верховний суд України висловив наступну правову позицію з даного питання: проаналізувавши зміст частини 2 статті 233 КЗпП України, можна зробити висновок, про те, що в разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці працівник має право без обмежень будь-яким строком звернутися до суду з позовом про стягнення заробітної плати, яка йому належить, тобто усіх виплат, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством, незалежно від того, чи здійснив роботодавець нарахування таких виплат.
Таким чином, помилковими є посилання представника відповідача про те, що позовну заяву подано з пропущенням строку звернення до адміністративного суду.
Крім цього, суд звертає увагу, що сума індексації грошового забезпечення є складовою частиною грошового забезпечення і відповідно до Закону, підлягає обов'язковому нарахуванню та виплаті усіма юридичними особами роботодавцями незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
Ч. 6 ст. 5 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» визначає джерело коштів на проведення індексації.
Ця норма безпосередньо не скасовує виплату індексації заробітної плати та не пов'язує індексацію з надходженням коштів до власника підприємства, установи, організації. В законі йдеться про фінансові ресурси бюджетів усіх рівнів. В свою чергу відповідач не надав доказів того, що у нього гроші на індексацію заробітної плати відсутні.
Враховуючи вищенаведене, суд зазначає, що непроведення та невиплата позивачу індексації грошового забезпечення є обмеженням його Конституційних прав відповідачем, що є незаконним.
Розглядаючи справи “Кечко проти України” від 07 листопада 2005 року, “Жовнір проти України” від 29 червня 2004 року та ін. Європейський суд з прав людини зауважив, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними, тобто органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобов'язань.
Таким чином, вказані відповідачем обставини не позбавляють його обов'язку провести індексацію грошового забезпечення позивача у встановленому законом порядку.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Згідно зі ст. 2 вказаного Закону компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.
Таким чином, відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» слід зобов'язати Закарпатський обласний військовий комісаріат нарахувати та виплатити позивачу компенсацію у зв'язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 06 січня 2016 року по 01 березня 2018 року.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги позивача обґрунтованими, заявленими відповідно до чинного законодавства і такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 5, 9, 19, 77, 241 - 246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
2. Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 06 січня 2016 року по 01 березня 2018 року.
3. Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 06 січня 2016 року по 01 березня 2018 року;
4. Відповідно до Закону України від 19.10.2000 року № 2050-ІІІ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» зобов'язати Закарпатський обласний військовий комісаріат нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію у зв'язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 06 січня 2016 року по 01 березня 2018 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (з урахуванням особливостей, що встановлені пп. 15.5 п. 15 Розділу VII КАС України).
Суддя Д.В. Іванчулинець