04 листопада 2019 року м. Житомир справа № 240/9037/19
категорія 113000000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Шуляк Л.А.,
секретар судового засідання Скорик С.В.,
за участю: позивача - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Дільничого офіцера поліції Новоград-Волинського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Житомирській області Хацановського Олександра Станіславовича про визнання дій протиправними, визнання незаконним та скасування термінового заборонного припису,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом, в якому просить:
- визнати протиправними дії дільничого офіцера поліції Новоград-Волинського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Житомирській області Хацановського Олександра Станіславовича щодо складання 11.06.2019 термінового заборонного припису серії АА №001504;
- визнати незаконним та скасувати терміновий заборонний припис серії АА №001504 від 11.06.2019.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що оскаржуваний терміновий заборонний припис винесений дільничим офіцером без дотримання вимог законодавства, без встановлення та перевірки обставин викладених у заяві ОСОБА_2 , а тому не погоджуючись із такими діями відповідача, позивач звернувся до суду із вказаним позовом.
Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 29 липня 2019 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження із проведенням підготовчого засідання та викликом (повідомленням) учасників справи.
Ухвалою від 27 вересня 2019 року клопотання позивача про участь у судовому засіданні в режимі відео конференції задоволено та доручено Новоград-Волинському міськрайонному суду Житомирської області забезпечити проведення судового засідання в режимі відео конференції (а.с.83-84).
В судове засідання з'явились позивач та свідок.
Позивач в судовому засіданні підтримав свої позовні вимоги викладенні в позовній заяві та просив їх задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце судового розгляду повідомлений належним чином.
Заслухавши пояснення позивача, допитавши свідка, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що 29.05.2019 від ОСОБА_2 надійшла заява до Новоград-Волинського ВП ГУНП у Житомирській області про вчинення її чоловіком ОСОБА_1 28.05.2019 правопорушення відносно неї, а саме перешкоджання бригаді швидкої допомоги потрапити в квартиру та надати їй невідкладну медичну допомогу. Крім того, зазначила, що неодноразово зверталась до поліції щодо вчинення її чоловіком психологічного насильства щодо неї та їх неповновлітнього сина.
Вказана заява зареєстрована в Журналі єдиного обліку за №5804 від 29.05.2019 (а.с.38).
У Новоград-Волинському відділі поліції Головного управління Національної поліції у Житомирській області відібрано пояснення у ОСОБА_2 , згідно яких встановлено, що її чоловік ОСОБА_1 морально та психологічно знущався з неї та їх спільного сина (а.с.39).
11.06.2019 ДОП Новоград-Волинського ВП ГУНП в Житомирській області ст. лейтенантом поліції Хацановським О.С. складено рапорт про те, що ОСОБА_1 згідно ст.63 Конституції України відмовився від будь-яких пояснень (а.с.67).
ДОП Новоград-Волинського ВП ГУНП в Житомирській області ст. лейтенантом поліції Хацановським О.С. заповнено форму оцінки ризиків вчинення домашнього насильства за участю постраждалої особи ОСОБА_2 (а.с.69-70).
За результатами отриманих даних ст. лейтенантом поліції Хацановським О.С. відносно ОСОБА_1 складено терміновий заборонний припис АА001504 від 11.06.2019 (а.с.68).
Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, суд зазначає наступне.
За умовами ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси і просити про їх захист.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно п. 8 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про Національну поліцію" поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Відповідно до пункту 11.3 частини 1 статті 1 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" №2229 від 07.12.2017 (далі - Закон №2229) домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Пунктом 14 частини 1 статті 1 Закону №2229 встановлено, що психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Стаття 10 Закону №2229 відносить до повноважень уповноважених підрозділів органів Національної поліції України у сфері запобігання та протидії домашньому насильству зокрема 1) виявлення фактів домашнього насильства та своєчасне реагування на них; 2) прийом і розгляд заяв та повідомлень про вчинення домашнього насильства, у тому числі розгляд повідомлень, що надійшли до кол-центру з питань запобігання та протидії домашньому насильству, вжиття заходів для його припинення та надання допомоги постраждалим особам з урахуванням результатів оцінки ризиків у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спільно з Національною поліцією України; 3) інформування постраждалих осіб про їхні права, заходи і соціальні послуги, якими вони можуть скористатися; 4) винесення термінових заборонних приписів стосовно кривдників; 6) здійснення контролю за виконанням кривдниками спеціальних заходів протидії домашньому насильству протягом строку їх дії. Уповноважені підрозділи органів Національної поліції України здійснюють повноваження у сфері запобігання та протидії домашньому насильству з урахуванням міжнародних стандартів реагування правоохоронних органів на випадки домашнього насильства та оцінки ризиків.
В даному випадку, відповідач наділений владними управлінськими функціями щодо розгляду поданих згідно з Законом №2229 заяв, та вжиття, за наслідком їх розгляду, відповідних заходів, а тому даний спір носить публічно-правових характер та має розглядатись адміністративним судом в порядку, визначеному КАС України.
Відповідно до статті 1 Закону № 2229 терміновий заборонний припис стосовно кривдника - спеціальний, захід протидії домашньому насильству, що вживається уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України як реагування на факт домашнього насильства та спрямований на негайне припинення, домашнього насильства, усунення небезпеки для життя і здоров'я постраждалих осіб та недопущення продовження чи повторного вчинення такого насильства.
Відповідно до п.1 наказу Міністерства внутрішніх справ України "Про затвердження Порядку винесення уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України термінового заборонного припису стосовно кривдника" від 01.08.2018 №654 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.08.2018 за № 965/32417 (далі - Порядок № 654) терміновий заборонний припис стосовно кривдника (далі - припис) виноситься кривднику уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України (далі - уповноважений підрозділ поліції) у разі існування безпосередньої загрози життю чи здоров'ю постраждалої особи з метою негайного припинення домашнього насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення.
Відповідно до розділу II Порядку №654 терміновий заборонний припис виноситься за заявою постраждалої особи, а також за власною ініціативою працівника уповноваженого підрозділу поліції за результатами оцінки ризиків.
Відповідно до статті 25 Закону № 2229 та п. 4 розділу II Порядку № 654 припис може містити такі заходи: зобов'язання залишити місце проживання (перебування) постраждалої особи; заборона на вхід та перебування в місці проживання (перебування) постраждалої особи; заборона в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою.
Оцінка ризиків проводиться шляхом спілкування/бесіди з постраждалою від такого насильства особою або її представником, з'ясування обставин конфлікту та виявлення чинників і умов, які створюють або можуть створювати небезпеку для цієї особи. За результатами заповнення форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства поліцейський уповноваженого підрозділу поліції визначає рівень небезпеки, який враховується під час винесення термінового заборонного припису стосовно кривдника, вжиття інших заходів для припинення такого насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення, надання допомоги постраждалим особам.
Форма оцінки вчинення домашнього насильства складається із 27 питань, на які поліцейський має відповісти "так", "ні", "без відповіді" / "невідомо". Питання стосуються безпосередньо безпеки постраждалої особи: чи кривдник погрожував її вбити, чи застосовував фізичне насильство, чи перебував кривдник у стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння (має алкогольну чи наркотичну залежність) та ін.
Відбираючи від постраждалої особи відповіді на такі запитання, поліцейський визначає таким чином рівень небезпеки: високий, середній або низький. І, що важливо, відмова або небажання постраждалої особи спілкуватися із правоохоронними органами може розцінюватися представниками поліції як високий рівень небезпеки. Тобто, якщо на всі запитання отримано відповіді "Без відповіді/Невідомо", поліцейський уповноваженого підрозділу поліції на свій розсуд може оцінити ситуацію як таку, що має високий рівень небезпеки.
Якщо рівень небезпеки оцінюється як низький або середній, а інші чинники/обставини, що можуть вплинути на рівень небезпеки, відсутні - терміновий заборонний припис стосовно кривдника виноситься на розсуд поліцейського уповноваженого підрозділу поліції. У разі високого рівня небезпеки поліцейський уповноваженого підрозділу поліції обов'язково виносить терміновий заборонний припис стосовно кривдника.
Під час вирішення питання про винесення припису пріоритет надається безпеці постраждалої особи. Зазначена вимога поширюється також на місце спільного проживання (перебування) постраждалої особи та кривдника незалежно від їхніх майнових прав на відповідне житлові приміщення. При винесенні припису працівник уповноваженого підрозділу поліції отримує пояснення від кривдника, постраждалої особи (її представника), свідка(ів) (у разі наявності).
Проте, вищенаведені положення Закону України "Про запобігання та протидії домашньому насильству" у випадках звернення до органів поліції із заявами щодо домашнього насильства зобов'язують відповідні органи для підтвердження факту домашнього насильства чи його спростування щонайменше здійснити перевірку відповідної інформації.
Як зазначалось, 29.05.2019 ОСОБА_2 звернулась до Новоград-Волинського ВП ГУНП у Житомирській області із заявою про вчинення її чоловіком ОСОБА_1 28.05.2019 правопорушення відносно неї, а саме перешкоджання бригаді швидкої допомоги потрапити в квартиру та надати їй невідкладну медичну допомогу. Крім того, зазначила, що неодноразово зверталась до поліції щодо вчинення її чоловіком психологічного насильства щодо неї та їх неповновлітнього сина (а.с.38).
У Новоград-Волинському відділі поліції Головного управління Національної поліції у Житомирській області відібрано пояснення у ОСОБА_2 , де вона зазначила, що її чоловік ОСОБА_1 постійно влаштовує сварки, вчора викликала швидку, а він її не пустив, неоднаразово вчиняв домашнє насильство психологічного характеру, знімає її дії на камеру, говорить дитині, що мати погана. Вона неоднаразово подавала на розлучення. З урахуванням наведеного, хоче, щоб стосовно чоловіка винесли терміновий заборонний припис (а.с.39).
11.06.2019 ДОП Новоград-Волинського ВП ГУНП в Житомирській області ст. лейтенантом поліції Хацановським О.С. складено рапорт про те, що ОСОБА_1 згідно ст.63 Конституції України відмовився від будь-яких пояснень (а.с.67).
Однак, в судовому засіданні позивач зазначив, що працівниками Новоград-Волинського ВП ГУНП в Житомирській області йому не пропонувалось надати пояснення з приводу вищевказаної заяви ОСОБА_2 , він не відмовлявся від дачі пояснень. Більш того, вказав, що його було запрошено до відділу поліції вже для вручення термінового заборонного припису.
Зазначені обставини також було підтверджено свідком ОСОБА_3 , який був присутній під час спроби вручення позивачу складеного припису.
Матеріали справи не містять доказів щодо відмови позивача від дачі пояснень.
Як зазначено у приписі, домашнє насильство, вчинене позивачем полягало у вчиненні конфлікту з дружиною та не згода допускати працівників медичної служби до дружини.
Водночас, відповідачем належним чином не перевірено дані обставини при винесені оскаржуваного припису.
Зокрема, відповідно до листа Підстанції м.Новоград-Волинського КУ "Центр екстреної медичної допомоги та медицини та медицини катастроф" Житомирської обласної ради №42 від 29.05.2019 встановлено, що 28.05.2019 о 22:12 на підстанції зареєстровано виклик до ОСОБА_2 , бригадою ЕМД виставлено діагноз: астеноневротичний синдром та надано медичну допомогу (а.с.40). Тобто, заявниці було надано необхідну їй медичну допомогу медичними працівниками.
Як зазначив позивач у судовому засіданні, він не чинив перешкод працівникам медичної служби.
Матеріали справи не містять жодного доказу в підтвердження вжиття заходів з боку уповноважених органів Національної поліції України задля перевірки вказаної у заяві ОСОБА_1 інформації.
Також судом враховано інформацію щодо надходження повідомлень на службу 102, з якої вбачається, що 28.05.2019 о 22:15 надійшло повідомлення, що дружина ОСОБА_2 бешкетує, кричить, плаче. 29.05.2019 о 12:53 надійшло повідомлення, що 28.05.2019 о 20:00 у ОСОБА_2 відбувся конфлікт з чоловіком, тобто дане повідомлення зроблено лише на наступний день після конфлікту (а.с.72).
З наданої інформації не вбачається, хто є ініціатором конфлікту, а тому неможливо достеменно стверджувати, що конфлікт вчинено саме з ініціативи позивача.
При цьому суд зазначає, що терміновий заборонний припис виноситься органами поліції стосовно кривдника, тобто його особу має бути встановлено в ході відповідної перевірки.
Також слід зазначити, що наявність постійних конфліктних ситуацій між подружжям, не є беззаперечним доказом, що кривдником у цих відносинах виступає чоловік. Дані обставини мають бути встановлені органами поліції з урахуванням отриманих пояснень від обох сторін конфлікту та підтверджуватись відповідними доказами.
Аналізуючи вищевикладене, суд вважає, що дільничим офіцером поліції Новоград-Волинського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Житомирській області Хацановським О .С. при складанні термінового заборонного припису серії АА №001504 від 11.06.2019 не було дотримано вимог передбачених Закону України "Про запобігання та протидії домашньому насильству", не здійснено перевірку відповідної інформації, припис винесено без відповідних підстав, а тому такі дії відповідача є протиправними.
Пунктом 2 частини 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що адміністративний позов може містити вимоги про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Конституційний Суд України в рішенні від 30.01.2003 року № 3-рп/2003 зазначив, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах при цьому, під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий спосіб, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Для належного захисту прав позивача суд вважає, за необхідне визнати незаконним та скасувати терміновий заборонний припис серії АА №001504 від 11.06.2019.
Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Приписами статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідачем не доведено правомірності своїх дій та рішень, в зв'язку з чим позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню у повному обсязі.
Зважаючи на відсутність документально-підтверджених судових витрат у даній адміністративній справі питання про їх розподіл судом не вирішується.
Керуючись статтями 9, 77, 90, 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України,
вирішив:
Позов задовольнити.
Визнати протиправними дії дільничого офіцера поліції Новоград-Волинського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Житомирській області Хацановського Олександра Станіславовича щодо складання 11.06.2019 термінового заборонного припису серії АА №001504.
Визнати незаконним та скасувати терміновий заборонний припис серії АА №001504 від 11.06.2019.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів пп. 15.5 п. 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.
Повне судове рішення складене 12 листопада 2019 року
Суддя Л.А.Шуляк