30 жовтня 2019 року м.Житомир справа № 240/9203/19
категорія 109000000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Черняхович І.Е.,
секретар судового засідання Шевчук Т.А.,
за участю: позивача ОСОБА_1 ,
перекладача жестової мови Клименко Л.І.,
представника відповідача Кухара О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Бердичівської міської ради Житомирської області про визнання протиправним рішення, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до виконавчого комітету Бердичівської міської ради Житомирської області (далі - відповідач), в якому просив:
- визнати протиправним рішення виконавчого комітету Бердичівської міської ради Житомирської області №Б-3791 від 18.01.2019 про ненадання поштової адреси майстерні, яка належить ОСОБА_1 ;
- зобов'язати виконавчий комітет Бердичівської міської ради Житомирської області надати поштову адресу нежитловій будівлі - майстерні загальною площею 34,3 кв.м по АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_1 .
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначав, що на підставі рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 02.11.2018 у справі №274/3338/17 за ним було визнано право власності за набувальною давністю на нежитлову будівлю - майстерню по АДРЕСА_1 . У зв'язку з цим, в грудні 2018 року він звернувся до відповідача із заявою про присвоєння поштової адреси вказаній нежитловій будівлі. Однак, виконавчий комітет Бердичівської міської ради Житомирської області листом від 18.01.2019 №Б-3791 відмовив йому у наданні поштової адреси та рекомендував звернутися до суду для уточнення місця розташування будівлі. Позивач вважає таку відмову протиправною, оскільки з технічного паспорту на будівлю вбачається, що майстерня знаходиться біля житлового будинку АДРЕСА_1 . Крім того ОСОБА_1 зазначає, що без надання поштової адреси вказаній будівлі, він позбавлений права зареєструвати своє право власності на вказане нерухоме майно в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, з огляду на що, він звернувся з даним позовом до суду.
Ухвалою судді від 24 липня 2019 року відкрито провадження в адміністративній справі №240/9203/19 за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи. Крім того, вказаною ухвалою відповідачу також було встановлено п'ятнадцятиденний строк з дня вручення йому копії цієї ухвали для подання ним відзиву на позовну заяву.
Копію ухвали про відкриття провадження у справі та копію позовної заяви з додатками 25 липня 2019 року було надіслано на адресу місцезнаходження виконавчого комітету Бердичівської міської ради Житомирської області, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, що повернулось на адресу суду, ухвалу про відкриття провадження у справі виконавчий комітет Бердичівської міської ради Житомирської області отримав 02 серпня 2019 року (а.с.32).
Разом з тим, станом на дату розгляду справи відповідач своїм правом на заперечення щодо заявлених позовних вимог не скористався, відзиву на позовну заяву до суду не надіслав.
Згідно з ч. 6 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Ухвалою суду від 27 вересня 2019 року адміністративну справу №240/9203/19 було призначено до судового розгляду у відкритому судовому засіданні з викликом осіб, які беруть участь у справі на 17 жовтня 2019 року. Крім того, вказаною ухвалою у виконавчого комітету Бердичівської міської ради Житомирської області було витребувано викопіювання з генерального плану м. Бердичева із позначенням на ньому нежитлової будівлі - майстерні по АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_1 , а також належним чином завірену копії заяви ОСОБА_1 про присвоєння поштової адреси нежитловій будівлі - майстерні по АДРЕСА_1 та доданих до цієї заяви документів. Витребувані судом докази були надані до відділу документального забезпечення суду 17 жовтня 2019 року.
Крім того, 17 жовтня 2019 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 , в якій він просив перенести судове засідання, що було призначене на 17 жовтня 2019 року, на іншу дату, у зв'язку з його неможливістю прийняти участь в судовому засіданні (а.с.43). З огляду на зазначене, судове засідання по справі було перенесено на 30 жовтня 2019 року о 14:30.
21 жовтня 2019 року ОСОБА_1 до відділу документального забезпечення суду було подано клопотання, в якому він зазначив, що є особою з порушенням слуху (глухим), а тому просив залучити до участі в справі та забезпечити явку у судове засідання суду перекладача, який володіє технікою спілкування з глухими, німими чи глухонімими (а.с.47-49). Розглянувши зазначене клопотання, суд виніс ухвалу від 23 жовтня 2019 року, якою вищезазначене клопотання позивача задовольнив та допустив до участі в адміністративній справі №240/9203/19 за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Бердичівської міської ради Житомирської області про визнання протиправним рішення, зобов'язання вчинити дії - перекладача жестової мови, якому надано право перекладу в юридичній сфері.
28 жовтня 2019 року до суду з'явились позивач - ОСОБА_1 , перекладач жестової мови - Клименко Л.І. та представник відповідача - ОСОБА_2 . Під час судового засідання позивач заявлені позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити. Натомість представник відповідача проти позову заперечував, зазначаючи при цьому, що відповідно до Тимчасового порядку реалізації експериментального проекту з присвоєння адрес об'єктам будівництва та об'єктам нерухомого майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 березня 2019 року № 367 при зверненні із заявою про присвоєння поштової адреси об'єкту нерухомого майна до такої заяви необхідно надати документи, що підтверджують прив'язку такого об'єкта до земельної ділянки на якій він знаходиться. Оскільки позивачем такі документи не надавались, представник відповідача вказав, що відмова ОСОБА_1 у наданні поштової адреси майстерні по АДРЕСА_1 , що оформлена листом від №Б-3791 від 18.01.2019 є правомірною.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що рішенням Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 02 листопада 2018 року у справі №274/3338/17 за ОСОБА_1 було визнано право власності за набувальною давністю на нежитлову будівлю - майстерню по АДРЕСА_1 (а.с.8-9). З метою присвоєння вказаній майстерні по АДРЕСА_1 поштової адреси, ОСОБА_1 звернувся 26 грудня 2018 року з відповідною заявою до Бердичівської міської ради Житомирської області (а.с.39).
За наслідками розгляду заяви позивача виконавчий комітет Бердичівської міської ради Житомирської області листом від 18.01.2019 №Б-3791 відмовив ОСОБА_1 в присвоєнні поштової адреси майстерні по АДРЕСА_1 та зазначив, що для уточнення місця розташування будівлі йому необхідно звернутися до Бердичівського міськрайонного суду (а.с.6).
Крім того, в подальшому на адвокатський запит адвоката Скаблюк Л.М. щодо присвоєння поштової адреси майстерні по АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_1 , виконавчий комітет Бердичівської міської ради Житомирської області листом від 09.04.2019 №С-1171 повідомив, що в рішенні Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 02.11.2018 у справі №274/3338/17, відсутня будь-яка інформація про місцезнаходження об'єкта, на який визнано право власності, що однозначно визначає даний об'єкт (а.с.7).
Вважаючи відмову виконавчого комітету Бердичівської міської ради Житомирської області у наданні поштової адреси майстерні по АДРЕСА_1 Житомирської області протиправною, позивач звернувся з даним позов до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із наступного.
Згідно з ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
При цьому суд відмічає, що "на підставі" означає, що суб'єкт владних повноважень: 1) повинен бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України; 2) зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним; "у межах повноважень" означає, що суб'єкт владних повноважень повинен приймати рішення, а дії вчиняти відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх; "у спосіб" означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби; "з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано", тобто використання наданих суб'єкту владних повноважень повинно відповідати меті та завданням діяльності суб'єкта, які визначені нормативним актом, на підставі якого він діє; "обґрунтовано", тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії). Рішення повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Система та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правовий статус і відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування врегульовані Законом України від 21.05.1997 № 280/97-ВР "Про місцеве самоврядування в Україні" (далі - Закон № 280/97-ВР).
Дослідивши під час розгляду справи оформлену листом від 18.01.2019 №Б-3791 відмову виконавчого комітету Бердичівської міської ради Житомирської області в присвоєнні поштової адреси майстерні по вул . Молодогвардійській в м.Бердичеві Житомирської області, суд встановив, що вказана відмова не містить обґрунтування прийнятого рішення та посилання на правову норму, якою керувався відповідач, відмовляючи позивачу в задоволенні його заяви.
Частинами першою та другою статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України відповідно до статті 9 Конституції України, як чинний міжнародний договір, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України. Ратифікація Конвенції відбулася на підставі Закону України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР та набула чинності для України 11 вересня 1997 року.
Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Аналізуючи оскаржуване рішення суд зазначає, що принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень, відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України має на увазі, що рішення повинно бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Європейським Судом з прав людини у рішенні у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland) № 37801/97 від 01 липня 2003 року, яке, відповідно до частини першої статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", підлягає застосуванню судами як джерело права, вказано, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
У рішенні від 10 лютого 2010 року у справі "Серявін та інші проти України" Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Таким чином, рішення суб'єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб'єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.
Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб'єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.
При цьому суб'єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.
Разом з тим, приймаючи рішення або вчиняючи дію, суб'єкт владних повноважень не може ставати на сторону будь-якої з осіб та не може виявляти себе заінтересованою стороною у справі, виходячи з будь-якого нелегітимного інтересу, тобто інтересу, який не випливає із завдань цього суб'єкта, визначених законом.
При цьому, прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії вимагає від суб'єкта владних повноважень діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів, з відданістю визначеним законом меті та завданням діяльності, передбачувано, без корисливих прагнень досягти персональної вигоди, привілеїв або переваг через прийняття рішення та вчинення дії.
З урахуванням зазначеного, суд приходить до висновку, що оскаржувана відмова виконавчого комітету Бердичівської міської ради Житомирської області в присвоєнні поштової адреси майстерні по вул. Молодогвардійській в м. Бердичеві Житомирської області, що була оформлена листом від 18.01.2019 №Б-3791, не відповідає принципу обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень, оскільки не містить мотивів, на підставі яких відповідач дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_1 .
Щодо зазначених під час розгляду справи доводів представника відповідача про те, що відповідно до Тимчасового порядку реалізації експериментального проекту з присвоєння адрес об'єктам будівництва та об'єктам нерухомого майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 березня 2019 року № 367 при зверненні із заявою про присвоєння поштової адреси об'єкту нерухомого майна до такої заяви необхідно надати документи, що підтверджують прив'язку такого об'єкта до земельної ділянки, на якій він знаходиться, однак, такі документи не позивачем не надавались, суд зазначає наступне.
Постанова Кабінету Міністрів України від 27 березня 2019 року № 367 "Деякі питання дерегуляції господарської діяльності" якою було затверджено Тимчасовий порядок реалізації експериментального проекту з присвоєння адрес об'єктам будівництва та об'єктам нерухомого майна, набрала чинності з 01 липня 2019 року. Натомість, ОСОБА_1 до відповідача із заявою про присвоєння поштової адреси звернувся 26 грудня 2018 року.
З огляду на зазначене, як на момент звернення позивача із заявою про присвоєння поштової адреси та і на момент прийняття оскаржуваного рішення виконавчого комітету Бердичівської міської ради Житомирської області в присвоєнні поштової адреси майстерні по АДРЕСА_1 , оформленого листом від 18.01.2019 №Б-3791, Тимчасовий порядок реалізації експериментального проекту з присвоєння адрес об'єктам будівництва та об'єктам нерухомого майна, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 березня 2019 року № 367, ще не був прийнятий, а тому, з урахуванням ст. 58 Конституції України, він не може бути застосований до спірних правовідносин.
На підставі вищезазначеного, суд приходить до висновку, що відповідач, відмовляючи ОСОБА_1 у присвоєнні поштової адреси майстерні по АДРЕСА_1 , діяв не у межах наданих йому повноважень та не у спосіб, передбачений чинним законодавством, а саме: оскаржуване рішення, оформлене листом від 18.01.2019 №Б-3791 є необґрунтованим та безпідставним.
За таких обставин, суд вважає за необхідне визнати протиправним рішення виконавчого комітету Бердичівської міської ради Житомирської області № Б-3791 від 18.01.2019 щодо відмови ОСОБА_1 у наданні поштової адреси майстерні по АДРЕСА_1 , яка належить йому на праві власності.
Щодо вимог позивача в частині зобов'язання виконавчого комітету Бердичівської міської ради Житомирської області надати поштову адресу нежитловій будівлі - майстерні загальною площею 34,3 кв.м по АДРЕСА_1 , суд зазначає наступне.
Як випливає зі змісту Рекомендації № R (80) 2 Комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень від 11.03.1980, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право.
Отже, під дискреційним повноваженням розуміють таке повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийнятті рішення, тобто, коли у межах, які визначені законодавством, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибрати один з кількох варіантів рішення.
Суди не вправі втручатися в діяльність державних органів та органів місцевого самоврядування при здійсненні ними функцій та повноважень, визначених законодавством, не вправі переймати на себе функції суб'єктів владних повноважень, оскільки чинним законодавством України суди не наділені правом створювати норми права, а наділені лише компетенцією перевіряти уже створені норми права на їх відповідність вищестоящим в ієрархії нормативно-правовим актам.
Суб'єкти владних повноважень застосовують надані їм в межах закону повноваження на власний розсуд, без необхідності узгодження у будь-якій формі своїх дій з іншими суб'єктами (дискреційні повноваження). Втручання в дискреційні повноваження суб'єкта влади виходить за межі завдань адміністративного судочинства.
Повноваження щодо вирішення питання про присвоєння поштової адреси об'єкту нерухомого майна - майстерні по вул . Молодогвардійській в м . Бердичеві Житомирської області в даному випадку належать до дискреційних повноважень Бердичівської міської ради Житомирської області та має розглядатися виключно на її пленарному засіданні.
Таким чином, суди не наділений повноваженнями втручатися у вільний розсуд (дискрецію) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями, визначеними статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України та не вправі підміняти собою держані органи, компетенція яких чітко регламентована чинним законодавством,
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги не можуть бути задоволені у спосіб, обраний позивачем, а тому у задоволенні позову в частині зобов'язання надати дозвіл на розробку проекту землеустрою слід відмовити.
Одночасно, застосовуючи механізм належного захисту прав позивача та їх відновлення, користуючись повноваженнями, наданими ч. 2 ст. 9, ч. 2 ст. 245 КАС України, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та зобов'язати виконавчий комітет Бердичівської міської ради Житомирської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 26.12.2018, враховуючи висновки суду.
Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З огляду на викладене та встановлені обставини справи, які перевірені зібраними доказами у їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.
Керуючись статтями 9, 77, 90, 242-246, 255, 257, 258, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
вирішив:
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправним рішення №Б-3791 від 18.01.2019 виконавчого комітету Бердичівської міської ради Житомирської області щодо відмови у наданні поштової адреси майстерні, яка належить ОСОБА_1 .
Зобов'язати виконавчий комітет Бердичівської міської ради Житомирської області (пл. Центральна, 1, м. Бердичів, Житомирська область, 13301; код ЄДРПОУ 13576960) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) від 26.12.2018, враховуючи висновки суду.
В решті позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів пп. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя І.Е.Черняхович
Повне судове рішення складене 11 листопада 2019 року