Україна
Донецький окружний адміністративний суд
12 листопада 2019 р. Справа№200/11732/19-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Смагар С.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; адреса місця проживання: АДРЕСА_2 )
до Торецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ 42170475, 85200, Донецька область, м. Торецьк, вул. Дружби, 22)
про визнання протиправними дії, скасування рішення від 23 серпня 2019 року № 592, зобов'язання вчинити певні дії
ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Торецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправними дії відповідача щодо відмови у призначенні пенсії на пільгових умовах за списком № 1, скасування рішення від 23 серпня 2019 року № 592 про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, зобов'язання відповідача призначити пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 1.
Ухвалою від 3 жовтня 2019 року суд залишив без руху позовну заяву позивача та надав десятиденний строк з дня отримання копії ухвали для усунення виявлених судом недоліків.
17 жовтня 2019 року на адресу суду надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, в якій виконав вимоги ухвали суду від 3 жовтня 2019 року, чим усунув її недоліки.
Ухвалою від 18 жовтня 2019 року суд позовну заяву було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі № 200/11732/19-а за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні).
За правилами пункту 2 частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Одночасно суд задовольнив клопотання позивача про витребування доказів та зобов'язав відповідача надати суду належним чином засвідченні копії витяг з пенсійної справи позивача відповідно спірних правовідносин, зокрема заяву позивача від 15 серпня 2019 року № 1759, всі інші докази, які стосуються даних правовідносин.
Сторони про відкриття провадження у справі були повідомлені судом належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.
Згідно з нормами частини третьої статті 263 КАС України у справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що позивач неправомірно відмовив йому у призначенні пенсії через не зарахування окремих періодів його роботи до пільгового стажу, у зв'язку з виправленням в його трудовій книжці дати народження, що відповідач вважає не обґрунтованим та таким, що порушує його право на пенсійне забезпечення та відповідно впливає на майновий стан .
Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, в якому заперечив проти задоволення позовних вимог та просив суд відмовити у їх задоволенні в повному обсязі з аналогічних підстав зазначених в оскаржуваному рішенні.
Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, про що свідчить паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 , виданого Кіровським МВ УМВС України в Донецькій області 23 жовтня 1997 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 . Позивач є внутрішньо переміщеною особою, про що свідчить довідка від 30 липня 2019 року № 1421-5000167581 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.
Положенням про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об'єднані управління, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 22 грудня 2014 року № 28-2 на управління покладені повноваження, зокрема, щодо призначення (здійснення перерахунку) і виплати пенсії, щомісячного довічного грошове утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат відповідно до законодавства; забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством (підпункти 7,8 пункту 4 Положення).
Як встановлено судом на підставі наданих відповідачем матеріалів пенсійної справи позивача, 15 серпня 2019 року позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком (стаття 13), яка була прийнята пенсійним органом та зареєстрована за № 1759. Згідно розписки-повідомлення до зазначеної заяви позивачем були надані, зокрема, довідки про заробітну плату за період страхового стажу до 1 липня 2000 року від 19 жовтня 2015 року № 05-1725, 1726, довідки від 2 лютого 2016 року № 03-363, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників.
Одночасно пенсійним органом на адресу Добропільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області було направлено лист про необхідність проведення перевірки достовірності довідки про роботу позивача за період з 24 січня 1991 року по 20 червня 2007 року в ПАТ «ДТЕК Шахта «Комсомолець Донбасу» для призначення пенсії.
Листом Добропільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 10 вересня 2019 року вих. № 14065/09 «Про надання інформації» (який згідно штампу вхідної кореспонденції надійшов до управління 17 вересня 2019 року) відповідачу повідомлено про неможливість проведення відповідної перевірки, оскільки всі документи підприємства, пов'язані з його господарською діяльністю фактично знаходяться в м. Христівка (Кіровськ) - тобто на непідконтрольній українській владі території.
У той же час, до отримання зазначеної відповіді 23 серпня 2019 року відповідачем прийнято рішення, яким позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу через не зарахування певних періодів його роботи. Зі змісту зазначеного рішення вбачається, що підставою для не зарахування періодів роботи з 8 травня 1987 року по 21 червня 1987 року, з 7 вересня 1987 року по 6 листопада 1987 року, з 24 серпня 1988 року по 13 листопада 1988 року та з 24 січня 1991 року по 31 грудня 1998 року до страхового стажу було те, що запис дати народження у трудовій книжці позивача зроблено з порушенням Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, а саме місяць та рік народження виправлено та не має посилання на відповідні документи. Також, до пільгового стажу позивача не були зараховані періоди його роботи з 24 січня 1991 року по 20 червня 2007 року та з 7 жовтня 2008 року по 2 лютого 2016 року через відсутність документів про атестацію робочого місця на ПАТ «ДТЕК Шахта «Комсомолець Донбасу», яке фактично розташоване на непідконтрольній території.
Судом встановлено, що у трудовій книжці позивача серії НОМЕР_3 у графі про дату народження містяться виправлення, а саме: дату «ІНФОРМАЦІЯ_4 » було виправлено на дату «ІНФОРМАЦІЯ_4 . », яка відповідає даті народження згідно паспортних даних. При цьому, судом також встановлено, що у трудовій книжці було зроблено відповідну відмітку про виправлення, яка завірена підписом уповноваженої особи та скріплена печаткою підприємства.
Отже, на підставі даних трудової книжки позивача судом встановлено, що 8 травня 1987 року позивача прийнято підсобним робочим Шахтоуправління «Комсомольське» Виробничого об'єднання «Октябрьуголь»;
21 червня 1987 року позивача звільнено по закінченню виробничої практики;
7 вересня 1987 - прийнято гірничим робітником підземним;
6 листопада 1987 року - звільнений по закінченню виробничої практики;
24 серпня 1988 року - позивача прийнято гірничим робітником підземним 2 розряду з повним робочим днем під землею;
13 листопада 1988 року - звільнено у зв'язку з призовом на дійсну військову службу.
Окрім того, судом встановлено, що у період з 24 січня 1991 року по 20 червня 2007 року позивач працював на різни посадах в Шахті «Комсомолець Донбасу» з повним робочим днем під землею.
Згідно запису трудової книжки № 20 позивача 7 жовтня 2008 року було прийнято на посаду гірничого робітника очисного забою 5 розряду з повним робочим днем під землею на шахту «Комсомолець Донбасу».
Крім того, на підтвердження факту роботи на пільгових умовах в Шахті «Комсомолець Донбасу» позивачем надано довідку від 2 лютого 2016 року № 03-363, що уточнює особливий характер роботи та умови, необхідні для призначення пільгової пенсії, довідку-табель виходів в шахту від 2 лютого 2016 року № 03-364, 03-381 за період з 24 січня 1991 року по 30 липня 2006 року на ділянці по видобутку вугілля. Зокрема, довідка від 2 лютого 2016 року № 03-363, що уточнює особливий характер роботи та умови, необхідні для призначення пільгової пенсії містить відомості, щодо періодів та умов праці позивача, періодів його перебування у відрядженнях, участі у страйках чи неявки на роботу, виконання робітником обов'язків зі збереженням середнього заробітку тощо. Також, згідно зазначеної довідки судом встановлено, що атестація робочого місця проведена згідно наказів від 14 вересня 1994 року № 1191/к, від 28 березня 2000 року № 376, від 14 грудня 2005 року № 1304, від 3 грудня 2010 року № 1729, від 29 травня 2013 року № 747 (доповнення до наказу від 14 вересня 1994 року № 1191/к) та умови праці не змінювалися.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.
Відповідно до положень частини першої статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості.
Закон України від 5 листопада 1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій. Закон спрямований на те, щоб повніше враховувалася суспільно корисна праця як джерело зростання добробуту народу і кожної людини, встановлює єдність умов і норм пенсійного забезпечення робітників, членів колгоспів та інших категорій трудящих. Закон гарантує соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв'язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки.
Згідно норм статті 1 цього Закону громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.
Відповідно до положень статті 5 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV (надалі - Закон № 1058-IV) цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються, зокрема, умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат, порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням.
Згідно з пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
З аналізу зазначеного суд доходить висновку, що використання норм постанови № 637 шляхом надання уточнюючих довідок про підтвердження стажу роботи має місце лише у разі відсутності в трудовій книжці/або відповідних записах до неї відомостей, що визначають право на пенсію. У той же час, як встановлено судом раніше, відомості трудової книжки цілком дають змогу встановити період роботи позивача у спірні періоди.
На підставі пункту 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25 листопада 2005 року, в редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року №13-1 (надалі - Порядок № 22-1) при прийманні документів орган, що призначає пенсію перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).
Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.
Згідно норм пункту 4.7 Порядку № 22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
Як встановлено судом раніше, відповідачем було направлено запит на проведення перевірки достовірності наданих позивачем на підтвердження пільгового стажу роботи довідок, проте, суд зауважує, що рішення відповідача про відмову у призначенні пенсії було прийнято відповідачем до отримання відповіді, тобто відповідач прийняв рішення на підставі неповного розгляду документів. Матеріали справи також не містять доказів на підтвердження того, що позивачу було запропоновано у тримісячний строк з дня подання заяви надати додаткові документи на підтвердження пільгового стажу роботи чи доказів приналежності трудової книжки позивачеві.
Відповідно до пункту 2.2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників від 29 липня 1993 року № 58 до трудової книжки вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім'я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв'язку з цим винагороди.
Пунктом 2.4 Інструкції визначено, що усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).
Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.
Суд звертає увагу, що підставою для призначення пенсії є наявність страхового (пільгового) стажу необхідного розміру, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки. Відповідач не врахував, що не усі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці. Зазначений висновок викладено в постанові Верховного суду від 6 березня 2018 року по справі № 754/14898/15-а.
Суд зазначає, що трудова книжка позивача містить записи щодо роботи позивача у спірні періоди. Наведені записи трудової книжки про роботу позивача за вказані періоди свідчать про зайнятість останнього за відповідною посадою. Виправлення у даті народження є несуттєвими, щоб взагалі не прийняти їх для врахування при призначенні пенсії позивачу. Крім того, суд зазначає, що відповідне виправлення завірено уповноваженою особою роботодавця та дата народження ІНФОРМАЦІЯ_4 (на яку було виправлено) підтверджується паспортними даними позивача.
Наведені вище обставини свідчать про недбале ставлення пенсійного органу до вирішення такого важливого питання як пенсійне забезпечення особи, яке гарантується статтею 46 Конституції України і визначено законодавцем як джерело існування громадянина держави.
З урахуванням вищевикладеного, суд вважає необґрунтованою відмову відповідача щодо не зарахування до пільгового стажу позивача спірних періодів його роботи та як наслідок - скасування рішення відповідача від 23 серпня 2019 року № 592.
Відповідно до частини 2 статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Надаючи правову оцінку обраного позивачем способу захисту порушеного права суд зауважує, що протиправність дій відповідача виразилась у прийняті оскаржуваного рішення, а тому достатнім та ефективним способом захисту порушеного права буде визнання цього рішення протиправним та його скасування.
Також, суд вважає за необхідне зазначити, що у випадку, коли закон встановлює повноваження суб'єкта публічної влади в імперативній формі, тобто його діяльність чітко визначена законом, то суд зобов'язує відповідача прийняти конкретне рішення чи вчинити певну дію. У випадку, коли ж суб'єкт наділений дискреційними повноваженнями, то суд може лише вказати на виявлені порушення, допущені при прийнятті оскаржуваного рішення (дій), та зазначити норму закону, яку відповідач повинен застосувати при вчиненні дії (прийнятті рішення) з урахуванням встановлених судом обставин, оскільки адміністративний суд не вправі перебирати на себе повноваження суб'єкта публічної адміністрації, реалізуючи за нього процедурні дії, ухвалювати рішення чи проводити адміністративну процедуру. Таке втручання може мати місце лише у випадку, якщо судом буде встановлено, що в адміністративній процедурі фізична (юридична) особа виконала всі приписи закону, а суб'єкт владних повноважень у відповідь необґрунтовано й незаконно не вчинив належну дію чи не ухвалив необхідне рішення. Тобто, нарахування та виплата пенсії є дискреційним повноваженням пенсійного органу. У такому випадку, суд може лише зобов'язати пенсійний орган повторно розглянути заяву про призначення пенсії, вказавши на виявлені порушення, допущені при прийнятті оскаржуваного рішення.
З урахуванням вищевикладеного суд доходить до висновку щодо відмови у задоволенні позовної вимоги позивача щодо зобов'язання відповідача призначити пенсію та вважає за необхідне зобов'язати відповідача повторно розглянути його заяву про призначення пенсії від 15 серпня 2019 року, зарахувавши спірні періоди до пільгового стажу.
Завданням адміністративного судочинства відповідно до положень статті 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з нормами 2 другої зазначеної статті у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Нормами частини 2 статті 5 КАС України передбачено, що захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. Ефективний засіб правого захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату. Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Афанасьєв проти України» від 5 квітня 2005 року (заява N 38722/02).
Нормами статті 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. З аналізу вищезазначених правових норм суд дійшов висновку, що відповідач своїми діями не забезпечив справедливої рівноваги, запобігаючи несприятливим наслідкам, які можуть виникнути після прийняття такого рішення для захисту основоположних прав конкретної особи, використовуючи свої функції, покладені статтею 19 Конституції України.
За таких обставин та з урахуванням вищевикладеного суд дійшов до висновку щодо задоволення позовних вимог позивача частково.
Згідно з положеннями частини 3 статті 139 КАС при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору. Позивачем був сплачений судовий збір у сумі 768 грн. 40 коп., що підтверджується наявними матеріалами справи .
Керуючись статтями 2-17, 19-20, 42-47, 55-60, 72-77, 90, 94-99, 122, 124-125, 132, 139, 143, 159-165, 168, 171, 173, 192-196, 224, 225-228, 229-230, 241, 243, 245, 246, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; адреса місця проживання: АДРЕСА_2 ) до Торецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ 42170475, 85200, Донецька область, м. Торецьк, вул. Дружби, 22) про визнання протиправними дії, скасування рішення від 23 серпня 2019 року № 592, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Торецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 23 серпня 2019 року № 592 «Про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах».
Зобовязати Торецьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) від 15 серпня 2019 року про призначення пенсії, зарахувавши до страхового позивача період його роботи з 8 травня 1987 року по 1 червня 1987 року, з 7 вересня 1987 року по 6 листопада 1987 року, з 24 серпня 1988 року по 13 листопада 1988 року, з 24 січня 1991 року по 31 грудня 1998 року та пільгового стажу періоди з 24 січня 1991 року по 20 червня 2007 року та з 7 жовтня 2008 року по 2 лютого 2016 року з урахуванням довідки ПАТ «ДТЕК Шахта Комсомолець Донбасу» від 2 лютого 2016 року № 03-363.
В іншій частині позовних вимог в задоволенні відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Торецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ 42170475) судовий збір у розмірі 700 (сімсот) гривень на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; адреса місця проживання: АДРЕСА_2 ).
Рішення ухвалене у нарадчій кімнаті 12 листопада 2019 року. Повне судове рішення складено 12 листопада 2019 року.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.В. Смагар