Справа № 727/10351/19
Провадження № 1-кп/727/434/19
12 листопада 2019 року Шевченківський районний суд м. Чернівці, в складі: головуючого-судді ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чернівці, кримінальне провадження внесене до ЄРДР за № 12019260040001411 від 27.06.2019 року за обвинуваченням: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця м. Чернівці, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , із вищою освітою, офіційно не працюючого, не одруженого, раніше не судимого, - у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України
Сторони судового провадження: прокурор Чернівецької місцевої прокуратури ОСОБА_4 , представник потерпілої сторони ТоЗВ «Гіпербуд» ОСОБА_5 , обвинувачений ОСОБА_3
Судом визнано доведеним, що обвинувачений ОСОБА_3 , 12.06.2019 року, близько 09:00 год. перебуваючи за адресою: вул. Рівенська 10, м. Чернівці, діючи умисно, таємно та протиправно, за допомогою ключа, що в нього знаходився як колишнього працівника ТзОВ «Гіпербуд» та якого він не здав при звільненні, проник до квартири АДРЕСА_2 вказаного будинку, звідки взяв ключі від квартир АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_7 та скориставшись відсутністю сторонніх осіб, діючи з умислом, направленим на таємне викрадення чужого майна, викрав з квартир АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_8 , - п'ять газових котлів, марки «Protherm» 24 (Ягуар), вартістю 9048 гривень 80 копійок за кожен, на загальну суму 45.244 гривень; після чого, котли погрузив до автомобіля на якому приїхав і з місця вчиненого злочину їхав; викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим спричинив ТзОВ «Гіпербуд», матеріальну шкоду на вказану суму.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 , свою провину в інкримінованих злочинах визнав в повному обсязі, суду в порядку вимог ст.. 351 КПК України, пояснив обставини вчинення крадіжки, зокрема те, що через на його думку неналежне ставлення керівника до нього і звільнення з посади, він вирішив «нашкодити» останньому і 12 червня п.р., вранці приїхавши на вул.. Рівненську, 10 в м. Чернівці, пройшов попри вахтера, який знав його як працівника товариства, і достеменно знаючи що в блоку 6 квартири АДРЕСА_9 , який не здав при звільненні з посади ТоЗВ Гіпербуд, знаходяться ключі від інших квартир, проник в цю квартиру і взяв ключі від 5-ти квартир, де були установлені газові котли; переконавшись, що за ним ніхто не спостерігає і відсутні сторонні особи, діючи з умислом, який напередодні 12.06.2019 року в нього виник на таємне викрадення чужого майна, з квартир АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_8 виніс в тамбур п'ять газових котлів, марки «Protherm» 24 (Ягуар), які в подальшому, за допомогою, знайомого працівника товариства, виніс на вулицю до транспортного засобу на якому він приїхав; при цьому повідомив знайомому, що котли відвозить на ремонт, створивши ситуацію таким чином, щоби він не запідозрив крадіжку. Пояснив, що у подальшому він котли продав, а отримані за них кошти, витратив на власні потреби. Цивільний позов визнав частково, запевнив суд, що поверне кошти ТоЗВ «Гіпербуд»; вважав, що стягнення з нього коштів з монтаж котлів на майбутнє є таким, що не відповідає закону; також просив призначити йому покарання не пов'язане з позбавленням волі, надати можливість працювати і відшкодовувати кошти.
Прокурором заявлено клопотання по справі застосувати положення ч. 3 ст. 349 КПК України. Судом встановлено, що оскільки обвинувачений ОСОБА_3 повністю визнає свою провину в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.185 КК України та вважав зібрані в справі докази вини достовірними, допустимими та достатніми, в зв'язку з чим досліджувати інші докази його провини, немає ніякої потреби.
З'ясувавши думку представника потерпілої сторони ОСОБА_5 думку обвинуваченого які, відповідно не заперечували проти застосування у справі положень ч. 3 ст. 349 КПК України, роз'яснивши учасникам процесу правові наслідки застосування вказаної норми закону, з якими останні погодилися, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, щодо часу, місця, способу, мотиву та мети, форми вини, та вирішив застосувати при розгляді даної справи положення ч. 3 ст. 349 КПК України, у зв'язку із відсутністю сумнівів в правильності розуміння їх змісту учасниками судового провадження, добровільності їх позицій. При цьому, обвинуваченому роз'яснено, що у випадку визнання таких обставин він буде позбавлений права оскаржувати ці обставини в суді апеляційної інстанції. Роз'яснено обвинуваченому і вимоги ч. 1 ст. 337 КПК України.
Представник потерпілої сторони в справі, ОСОБА_6 в судовому засіданні під присягою надав покази про те, що обставини крадіжки йому не відомі, про них він дізнався від керівництва ТоЗВ «Гіпербуд»; підтримав заявлений цивільний позов та не заперечував щодо запропонованого обвинуваченому ОСОБА_3 прокурором покарання, не пов'язаного з реальним позбавленням волі, умовним терміном.
Дослідивши та оцінивши вивчені в справі докази, аналізуючи показання обвинуваченого, які мають логічний та послідовний характер, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_3 доведена в повному обсязі у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України за ознаками: таємного викрадення чужого майна (крадіжка), поєднаному з проникненням в інше приміщення.
При призначенні покарання, суд керується положенням ст.65 КК України і враховує характер і ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу обвинуваченого та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
У відповідності зі ст. 12 КК України, кримінальні правопорушення, вчинений обвинуваченим, відноситься до категорії тяжких злочинів, обвинувачений на обліку у лікаря психіатра не перебуває, не перебуває на обліку і у лікаря нарколога, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, має постійне зареєстроване місце проживання; працює не офіційно (т.2.а.с.к.пр. 80-82)
Пом'якшуючими покарання обвинуваченого, обставинами, згідно ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття в скоєному обвинуваченого і його активне сприяння розкриттю злочину;
Обставин, які б обтяжували покарання обвинуваченого, відповідно до ст.67 КК України, судом не встановлено.
Приймаючи до уваги встановлені судом обставини справи та позицію сторони обвинувачення і сторони захисту, суд вважає можливим визначити покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , в межах санкції ч.3 ст. 185, КК України у виді позбавлення волі та звільнити обвинуваченого від відбування призначеного покарання з випробуванням, відповідно до ст. 75 КК України, з покладенням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.
Згідно з вимогами ст. 370 КПК України, обгрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 94 КПК України, жоден доказ не має наперед встановленої сили. При ухваленні вироку, суд за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин кримінального провадження в їх сукупності, керуючись конституційними засадами верховенства права та законом, повинен оцінити кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного рішення….Такий обов'язок суду щодо забезпечення презумпції невинуватості і права на справедливий судовий розгляд, які передбачені ст. 62 Конституції України, поєднуються із такими ж положеннями ч.2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (1950 року)….
Частина 2 статті 17 КПК України передбачає, що ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.
Європейський суд з прав людини у справі «МакКер проти Сполученого Королівства» вказував, що рівень певності, якого має досягати суддя за системою «внутрішнього переконання» чи системою «поза межами розумного сумніву», який є важливим для постановлення справедливого рішення, не повинен досягатися шляхом примусу до зізнання. ОСОБА_45 таким чином буде дотримано цілковитої поваги до презумпції невинуватості та статусу обвинуваченого, що є ключовими поняттями для демократичної концепції кримінального судового розгляду. Отже, обвинувачення повинно довести «кожний факт», пов'язаний із злочином, щоб «не існувало жодної розумної підстави для сумнівів». Правило про тлумачення сумнівів на користь обвинуваченого по суті означає, що жодна з сумнівних обставин не може бути покладена в основу обвинувальних тез по справі, тобто воно висуває вимогу повної і безумовної доведеності обвинувачення. Ця вимога має на меті охорону законних інтересів обвинуваченого і служить гарантією досягнення істини у справі.
На думку суду, обвинувачення пред'явлене ОСОБА_3 в судовому засіданні доведено і знайшло своє підтвердження, а отже, призначене останньому покарання, буде достатнім для її виправлення та попередження скоєння нових злочинів, відповідно до ст. 50 КК України.
Речові докази, в кримінальному провадженні підлягають вирішенню в порядку вимог ст.. 100 КПК України.
Процесуальні витрати в рамках кримінального провадження відсутні.
В судовому засіданні, до його початку по суті, потерпілою стороною ТОзВ «Гіпербуд» заявлено цивільний позов про відшкодування ОСОБА_3 завданої злочином матеріальної шкоди в розмірі 51494.00 грн. Мотивують заявлені вимоги тим, що шкода складається з суми 45.244 грн. вартості котлів, які за довідкою товариства становлять 9048.80 грн. за один котел та сума 6250 грн. це вартість монтажу котлів які в майбутньому доведеться здійснити при продажу №201, №203, №210, №214, АДРЕСА_8 , посилаються при цьому на виписаний рахунок оплати від 29.10. 2019 року.
Суд, вивчивши обставини наведені в позові, заслухавши доводи представника позивача, потерпілої сторони в справі, доводи відповідача, обвинуваченого ОСОБА_3 та позицію прокурора ОСОБА_4 , який вирішення цивільного позову відніс на розсуд суду, зважає на наступне.
Вимогами ст. 129 КПК України, визначено, що ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.
Згідно ст. 1176 ЦК України, шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону. У відповідності до вимог ст. 1166 ЦК України, майнова, шкода, завдана неправомірними, діями особистим немайновим правам фізичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до роз'яснень, які містяться в п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином і стягнення безпідставно нажитого майна» №3 від 31.03.1989 року (із мінами і доповненнями), суд вирішуючи при постановленні вироку питання про відшкодування матеріальної шкоди, має керуватися відповідними нормами цивільного, трудового та іншого законодавства, які регулюють майнову відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам, підприємствам, установам, організаціям, державі.
Судом при дослідженні рахунку на оплату від 29.10. 2019 р. зазначено, що він даний рахунок був виписаний на оплату на монтаж котла навісного, вартістю одного котла 1250 грн. Як вбачається з показів представника потерпілої сторони, ОСОБА_5 вказаний рахунок виписаний на майбутнє, з метою монтажу котлів. Судом, також встановлено, що рахунок від 29.10. 2019 року не містить підпису керівника товариства та менеджера, а навпроти підпису бухгалтера відсутнє його прізвище; призначенням платежу є оплата на замовлення клієнта ЦО-59, що на думку суду є неналежним доказом, в частині заявленого позову. Таким чином, суд враховуючи усі обставини справи, досліджені додані до позову докази, приходить до висновку, що цивільний позов ТоЗВ «Гіпербуд» підлягає частковому задоволенню.
Запобіжний захід щодо ОСОБА_3 , судом не застосовувався. Враховуючи належну процесуальну поведінку обвинуваченої, під час судового розгляду, і за відсутності заявленого, відповідно клопотання прокурором, підстав, передбачених ст.ст. 176, 177 КПК України, для застосування щодо ОСОБА_3 запобіжного заходу, до набрання вироком законної сили, суд не вбачає.
На підставі викладеного, керуючись ст.370,371,374,395 КПК України, суд,- УХВАЛИВ:
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.185 КК України та призначити йому за даною нормою закону, покарання у вигляді позбавлення волі строком на три роки
На підставі ст. 75 КК України, звільнити засудженого ОСОБА_3 від відбування призначеного судом основного покарання, з випробуванням на один рік, якщо він, протягом визначеного судом випробувального однорічного терміну не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на ньогообов'язки.
У відповідності зі ст. 76 КК України, покласти на засудженого ОСОБА_3 такі обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну фактичного місця проживання, роботи, а також обов'язку визначеного п. 2 ч. 2 ст. 76 КК України - не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Запобіжний захід щодо засудженого ОСОБА_3 , до набрання вироком законної сили, не застосовувати.
Речові докази (т.2а.с. к.п. 78,79), зокрема, ДВД - Р диск з відеозаписами з камер відео спостереження що по АДРЕСА_10 - залишити в матеріалах кримінального провадження.
Цивільний позов, потерпілої сторони, цивільного позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Гіпербуд» (ідентифікаційний код - 37825109) до відповідача ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди завданої злочином - задовольнити частково.
Стягнути з відповідача, засудженого ОСОБА_3 , мешканця АДРЕСА_1 на користь потерпілої сторони, цивільного позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Гіпербуд» (ідентифікаційний код - 37825109) матеріальну шкоду завдану злочином у розмірі 45244.00 грн. В іншій частині заявлених вимог - відмовити.
Вирок може бути оскаржений до Чернівецького апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Чернівці, протягом тридцяти днів з моменту його проголошення, з урахуванням положень ч.3 ст. 349, ч.2 ст.394 КПК України. Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається стороні обвинувачення, стороні захисту.
Суддя ОСОБА_1