Справа № 716/1198/19
11.11.2019 року м.Заставна
Заставнівський районний суд Чернівецької області
в складі головуючого судді - ОСОБА_1
з участю секретарів судового засідання - ОСОБА_2
з участю сторони обвинувачення:
прокурора - ОСОБА_3
потерпілої - ОСОБА_4
з участю сторони захисту:
обвинуваченого - ОСОБА_5
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця м.Чернівці, мешканця АДРЕСА_1 , без освіти, не працює, перебуває у фактичних шлюбних стосунках, раніше не судимий,
в скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ст.126-1 КК України,
Обвинувачений ОСОБА_5 05.06.2019 року біля 23:00 годин перебуваючи по місцю проживання, АДРЕСА_1 , вчинив із потерпілою ОСОБА_4 , яка є його фактичною тещею, словесний конфлікт, в ході якого, діючи умисно та протиправно, усвідомлюючи суспільну небезпеку своїх дій, вчинив психологічне насильство відносно потерпілої з якою він спільно проживає та перебуває в сімейних відносинах, яке виразилось в нецензурній лайці, погрозах фізичною розправою та погрозах вигнання з дому.
Окрім цього, 04.05.2017 року біля 11:00 годин, 15.07.2017 року біля 20-00 години, 01.01.2018 року біля 09-00 години, 02.04.2018 року біля 20-00 години, 04.05.2018 року, 05.05.2018 року, 26.05.2018 року обвинувачений ОСОБА_5 по місцю свого проживання по АДРЕСА_1 , вчинив психологічне насильство в сім'ї відносно потерпілої ОСОБА_4 , а саме ображав останню нецензурними словами.
Аналогічні дії зі сторони обвинуваченого щодо потерпілої ОСОБА_4 мали місце також 01.08.2018 року, 20.02.2019 року, 08.03.2019 року, 12.03.2019 року та 12.03.2019 року. Всі ці події відбувались по місцю проживання потерпілої та обвинуваченого по АДРЕСА_1 .
Таким чином, обвинувачений ОСОБА_5 умисно систематично вчинив психологічне насильство щодо потерпілої фактичної тещі ОСОБА_4 , з якою він проживає та перебуває в сімейних відносинах, що призвело до психологічних страждань, емоційної залежності та погіршення якості життя останньої, скоївши кримінальне правопорушення передбачене ст.126-1 КК України.
Вказаних висновків суд дійшов провівши судовий розгляд в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ, що наявний у провадженні, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку, виходячи з наступного.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 за наведених вище обставин свою вину в пред?явленому обвинуваченні визнав частково та показав наступне. Підтвердив, що дійсно проживає в АДРЕСА_1 спільно зі своєю співмешканкою ОСОБА_6 та її матір'ю ОСОБА_4 . З останньою у нього періодично виникають конфліктні ситуації, однак ініціює вказані сварки саме потерпіла. Так вказав, що протягом 2017-2019 років між ними неодноразово виникали сварки в ході яких вони висловлювалися в нецензурній формі. Також зазначив, що між ними також відбувався фізичний контакт, однак в ході сварок він не виганяв потерпілу з її будинку.
Незважаючи на часткове визнання своєї вини обвинуваченим ОСОБА_5 та неоспорення фактичних обставин справи, а також кваліфікацію кримінального правопорушення, суд вважає, що вина обвинуваченого доведена належними та допустимими доказами наданими стороною обвинувачення, які були предметом безпосереднього дослідження в судовому засіданні.
Так вина обвинуваченого ОСОБА_5 підтверджується наступними доказами.
В судовому засіданні допитана потерпіла ОСОБА_4 показала, що проживає в АДРЕСА_1 . Спільно з нею проживає її донька ОСОБА_6 та її співмешканець обвинувачений ОСОБА_5 . Двоє останніх регулярно зловживають спиртними напоями та у зв'язку з цим між ними часто виникають сварки та конфліктні ситуації. Так, протягом 2017-2019 років обвинувачений ОСОБА_5 неодноразово вчиняв щодо неї домашнє насильство, погрожував. Вона зверталася до правоохоронних органів за захистом. Ці події призводили до того, що вона змушена була лікуватись, у неї був стрес, вона постійно переживала з приводу виникнення нових конфліктних ситуацій. Разом з тим, потерпіла в судовому засіданні вказала, що просить суворо не карати обвинуваченого.
Свідок ОСОБА_6 , яка є донькою потерпілої та співмешканкою обвинуваченого, в судовому засіданні показала, що вона, обвинувачений та потерпіла, яка є її матір'ю спільно проживають в АДРЕСА_1 . З останньою у неї склалися неприязні стосунки. Вона неодноразово була свідком конфліктів, які виникали між обвинуваченим ОСОБА_5 та її матір'ю потерпілою ОСОБА_4 . В ході вказаних ситуацій вони ображають один одного в нецензурній формі, однак обвинувачений не погрожував фізичною розправою потерпілій.
Крім наведених вище показів обвинуваченого, потерпілої та свідка ОСОБА_6 , вина обвинуваченого на думку суду є доведеною також і письмовими доказами кримінального провадження.
Зокрема з протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується) від 07.06.2019 року (а.с. 8) вбачається, що потерпіла ОСОБА_4 звернулася із заявою в якій вказала, щзо 05.06.2019 року близько 23-30 години в АДРЕСА_1 обвинувачений ОСОБА_5 вчинив з нею сварку під час якої ображав її нецензурними словами, погрожував фізичною розправою та виганяв з будинку.
Як вбачається з електронного рапорту від 08.03.2019 року (а.с. 13) потерпіла ОСОБА_4 08.03.2019 року зверталася в поліцію з приводу вчинення відносно неї обвинуваченим ОСОБА_5 домашнього насильства в психологічній та фізичній формі. За наслідками звернення складено протокол про адміністративне правопорушення за ст.173-2 КУпАП та проведено перевірку по факту викладеному в зверненні (а.с. 16-19).
Відповідно до висновку по матеріалах ЖЕО за №694 від 06.03.2019 року (а.с. 20-21), електронного рапорту від 06.03.2019 року (а.с. 22), звернення заявника на урядову гарячу лінію (а.с. 25), заяви потерпілої ОСОБА_4 від 10.03.2019 року та її пояснень (а.с. 26-27), пояснень обвинуваченого ОСОБА_5 та свідка ОСОБА_6 (а.с. 28-29), копій протоколів про адміністративне правопорушення та відповідей щодо результатів перевірки (а.с. 30-34) вбачається, що обвинувачений ОСОБА_5 01.03.2019 року вчинив домашнє насильство в сім'ї відносно потерпілої ОСОБА_4 .
Як вбачається з електронного рапорту (а.с. 36), копій протоколів про адміністративне правопорушення (а.с. 38-39), відповіддю на звернення (а.с. 40) та рапортами про взяття на профілактичний облік кривдника ОСОБА_5 , та ОСОБА_6 (а.с. 41-42) 20.02.209 року обвинувачений знову вчинив домашнє насильство відносно потерпілої ОСОБА_4 .
Відповідно до висновку по матеріалах ЖЕО за №823 від 18.03.2019 року (а.с. 46), звернення заявника на урядову гарячу лінію (а.с. 47), заяви потерпілої ОСОБА_4 від 18.03.2019 року та її пояснень (а.с. 48-49), пояснень обвинуваченого ОСОБА_5 та свідка ОСОБА_6 (а.с. 50-51), копій протоколів про адміністративне правопорушення та відповідей щодо результатів перевірки (а.с. 52-56) вбачається, що обвинувачений ОСОБА_5 05.03.2019 року вчинив домашнє насильство в сім'ї відносно потерпілої ОСОБА_4 .
Крім того, відповідно до постанов Заставнівського районного суду Чернівецької області обвинувачений ОСОБА_5 неодноразово протягом 2017-2019 років притягувався до адміністративної відповідальності за ст.173-2 КУпАП з приводу вчинення домашнього насильства в сім'ї відносно потерпілої ОСОБА_4 (а.с. 70-77) з накладенням адміністративного стягнення.
Даючи оцінку діям обвинуваченого ОСОБА_5 суд виходить з того, що його дії щодо потерпілої ОСОБА_4 носили систематичний характер, всі вчиненні діяння були тотожними та об'єднані спільним умислом. Він регулярно, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння вчиняв щодо неї психологічне насильство, при цьому застосовував нецензурну лексику та висловлював погрози. Суд також враховує ту обставину, що обвинувачений разом з потерпілою проживають, вони пов'язані спільним побутом та перебувають у близьких відносинах. Потерпіла є матір'ю свідка ОСОБА_6 з якою обвинувачений проживає однією сім'єю без реєстрації шлюбу. Внаслідок протиправних дій обвинуваченого потерпіла зазнала психологічних страждань, розладів здоров'я, погіршення якості її життя.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_5 повністю доведена та його дії необхідно кваліфікувати за ст.126-1 КК України, як домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчинення психологічного насильства щодо іншої особи, з якою винний перебуває у сімейних або близьких відносинах, що призводить до психологічних страждань, емоційної залежності або погіршення якості життя потерпілої особи.
При визначенні виду та міри покарання обвинуваченому, виходячи з вимог закону про достатність покарання для його виправлення, запобігання скоєнню ним нових злочинів, суд враховує ступінь тяжкості скоєного злочину, особу обвинуваченого, наявність пом?якшуючих та обтяжуючих покарання обставин.
Відповідно до вимог ст.65 КК України, п.3 Постанови Пленуму ВСУ від 24 жовтня 2003 року №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», суд, призначаючи покарання, повинен урахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що обтяжують та пом'якшують покарання. Визначаючи ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, суд повинен виходити із сукупності всіх обставин справи, зокрема, форми вини, мотиву і цілі, способу, обстановки і стадії вчинення злочину, тяжкості наслідків, що настали.
Як вказує законодавець у ст. 50 КК України, покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Обставин, які б пом'якшували покарання обвинуваченому ОСОБА_5 згідно вимог ст.66 КК України в судовому засіданні не встановлено.
Зазначена стороною обвинувачення така пом'якшуюча обставина як щире каяття не знайшла свого підтвердження в судовому засіданні, оскільки об'єктивно не підтвердилась в судовому засіданні з боку обвинуваченого. Суд вважає також, відсутня така обставина як активне сприяння розкриттю злочину, оскільки обвинувачений своїми діями не сприяв органу досудового розслідування та не надавав раніше невідомої інформації та не повідомляв про невідомі обставини.
Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченому відповідно до вимог ст.67 КК України є вчинення злочину щодо подружжя чи колишнього подружжя або іншої особи, з якою винний перебуває (перебував) у сімейних або близьких відносинах.
Суд, при призначенні покарання оцінив надані стороною обвинувачення докази у їх сукупності, а також всі обставини справи, ступінь тяжкості скоєного злочину, який відповідно до вимог ст.12 КК України відноситься до категорії злочинів невеликої тяжкості, характеристику особи винного, який за місцем проживання характеризується посередньо, на обліку у лікаря психіатра не перебуває, однак перебуває на обліку у лікаря нарколога з діагнозом «синдром залежності внаслідок вживання алкоголю», не має постійного місця роботи, раніше не судимий. Враховується також і думка потерпілої, яка вказала про відсутність будь-яких претензій до обвинуваченого та просила його суворо не карати.
З урахуванням вищевикладеного та обставин справи, стану здоров'я, суд вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_5 можливе без ізоляції від суспільства, йому слід призначити покарання, необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень із залученням до виконання безоплатних суспільно корисних робіт.
Обраний обвинуваченому такий вид покарання, за переконанням суду, відповідатиме не тільки тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обставинам кримінального провадження, наслідкам, що настали, але й особі обвинуваченого, є обґрунтованим та буде відповідати цілям покарання.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 366-376, 395, 532 КПК України, суд, -
ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення по ст.126-1 КК України і призначити покарання, що визнано судом доведеним, у виді громадських робіт на строк 150 (сто п'ятдесят) годин.
До вступу вироку в законну силу, запобіжний захід ОСОБА_5 не обирати, у зв'язку з відсутністю підстав для його застосування.
Вирок може бути оскаржено до Чернівецького апеляційного суду через Заставнівський районний суд Чернівецької області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
СУДДЯ Ярослав СТРІЛЕЦЬ