Справа № 522/18036/19
провадження 1-кс/522/18810/19
07 листопада 2019 року м. Одеса
Слідчий суддя Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Портофранківського ВП Приморського ВП у м. Одесі ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , за погодженням прокурора Одеської місцевої прокуратури №3 ОСОБА_4 у кримінальному проваджені № 12019162500002241 від 11.10.2019 р., про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відносно:
ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Одесі, громадянин України, з середньою освітою, неодружений, не працевлаштований, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий,
- підозрюваного за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.
Учасники процесу:
прокурор - ОСОБА_6 ,
підозрюваний - ОСОБА_5 ,
захисник - ОСОБА_7
До слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси, надійшло клопотання слідчого СВ Портофранківського ВП Приморського ВП у м. Одесі ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , за погодженням прокурора Одеської місцевої прокуратури №3 ОСОБА_4 у кримінальному проваджені № 12019162500002241 від 11.10.2019 р., про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відносно ОСОБА_5 , з наступних підстав.
Так, 10.10.2019 ОСОБА_8 та ОСОБА_5 перебуваючи в денний час на вулиці Новосельського, в місті Одесі, побачили припаркований вдовж зазначеної вулиці автомобіль.
В цей час, у ОСОБА_8 та у ОСОБА_5 з корисливих мотивів, виник злочинний намір, направлений на таємне викрадення чужого майна, яке знаходилось всередині припаркованого автомобіля, по вулиці Новосельського біля буд . 91 в місті Одесі.
Реалізуючи свій злочинний намір, направлений на таємне викрадення чужого майна, 10.10.2019 приблизно о 16 годині 15 хвилин, більш точного часу не встановлено, ОСОБА_8 та ОСОБА_5 підійшли до автомобіля марки «ГАЗ», моделі: «3302», державний знак: НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_9 , який був припаркований біля будинку № 91 по вулиці Новосельського в місті Одесі, та, відкрили ліві передні двері зазначеного автомобіля. Після чого, ОСОБА_8 та ОСОБА_5 продовжуючи реалізацію свого злочинного наміру, впевнившись, що за ними ніхто не спостерігає та їх злочинні дії залишаться непомітними, умисно та з корисливих мотивів, викрали з вищевказаного автомобіля належне ОСОБА_9 майно, а саме: мобільний телефон торгової марки «Samsung» моделі «А50», чорного кольору, вартістю 8 500 гривень та Power Bank торгової марки «Xiaomi» вартістю 500 гривень.
Таємно викравши майно ОСОБА_9 в розмірі 9 000 гривень, ОСОБА_8 та ОСОБА_5 майном потерпілого розпорядилися на власний розсуд, тим самим спричинив останньому матеріальний збиток у вказаному розмірі.
07.11.2019 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України за ознаками: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, за попередньою змовою групою осіб.
У відповідності з вимогами п. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлена наявність ризиків, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; передбачених п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України: вчиняти інші аналогічні кримінальні правопорушення.
Прокурор в судовому засіданні просив обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, посилався на наявність ризиків зазначених в ст. 177 КПК України.
Захисник та підозрюваний заперечили проти вказаного клопотання.
Дослідивши матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, заслухавши думку учасників судового розгляду, приходжу до висновку про наступне.
Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків а також запобігання спробам: переховуватися від суду; знищити або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого обвинуваченого, експерта або спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; або вчинити інше кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується. Підставою застосування є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч. 1 цієї статті.
Як встановлено в судовому засіданні ОСОБА_5 підозрюється у вчинені злочину середньої тяжкості за ч. 2 ст. 185 КК України, відповідальність за яке передбачена у виді позбавлення волі строком до 5 (п'яти) років.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 підтверджується зібраними у ході досудового розслідування доказами, а саме показами потерпілого; протоколом огляду місця події; протоколом огляду речового доказу (відеозапису); протоколом допиту свідка та іншими зібраними у провадженні доказами в сукупності.
На думку слідчого судді вказаних обставин, для підтвердження обґрунтованості підозри достатньо, задля переконання стороннього спостерігача у тому, що підозрюваним могло бути вчинено кримінальне правопорушення.
Метою застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_5 є забезпечення виконання покладених на нього процесуальних обов'язків.
Підставою застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_5 є наявність обґрунтованої підозри у вчинені ним кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України. Так, на даний час є всі підстави вважати, що ОСОБА_5 підозрюючись у вчиненні злочину середньої тяжкості проти власності, може переховуватися від органу досудового розслідування чи суду. Вказаний ризик підтверджується також тим, що ОСОБА_5 є обвинуваченим по іншому кримінальному провадженню, по якому не виконує покладені на нього процесуальні обов'язки та переховується від суду, що підтверджується копією судового рішення про розшук.
Крім того, у відповідності до ст. 23 КПК України та 94 КПК України, жоден доказ не має наперед встановленої сили, та повинен бути дослідженим судом під час судового провадження безпосередньо, а тому, зважаючи на стадію кримінального провадження, слідчий суддя вбачає реальним ризик, що підозрювана може знищити чи спотворити докази, які безпосередньо судом не досліджені.
Зважаючи на те, що ОСОБА_5 повідомлений про підозру у вчиненні умисного злочину проти власності, неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення аналогічного кримінального правопорушення, свідчить про наявність ризику передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
На підставі вище викладеного, слідчий суддя приходить до висновку, що жоден більш м'який запобіжний захід не може забезпечити належну поведінку підозрюваного, та наявний ризик, що підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення.
Крім цього, слідчий суддя враховує обставини зазначені в ст. 178 КПК України, а саме: відсутність стійких соціальних зв'язків, характер кримінального правопорушення, що ставиться у підозру, наявність судимостей за вчинення умисних злочинів. З урахуванням вказаних обставин, приходжу до висновку про неможливість жодного із більш м'яких запобіжних заходів забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, тому застосування тримання під вартою, на даному етапі є виправданим.
Обставин, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, які є перешкодою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не встановлено.
Відповідно до сформованої Європейським судом з прав людини практики, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства ("Летельє проти Франції").
Європейський суд з прав людини в своєму рішенні у справі "Мюррей проти Сполученого Королівства", зазначив що факти, які викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження або навіть для пред'явлення обвинувачення, що є завданням наступних етапів кримінального процесу, сприяти якому має й тримання під вартою.
В той же час, враховуючи позицію Європейського суду з прав людини, та Верховного суду, задля забезпечення можливості застосування альтернативного запобіжного заходу, вважаю за можливе обрати розмір застави, достатній для забезпечення явки підозрюваного та виконання ним процесуальних обов'язків.
Керуючись ст.ст.132, 176, 177-178, 183, 186-187, 193, 194, 196, 197, 205, 372 КПК України,слідчий суддя -
Клопотання слідчого СВ Портофранківського ВП Приморського ВП у м. Одесі ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , за погодженням прокурора Одеської місцевої прокуратури №3 ОСОБА_4 у кримінальному проваджені № 12019162500002241 від 11.10.2019 р., про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного - задовольнити
Застосувати до ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Визначити розмір застави як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України, у розмірі 20 (двадцять) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме: 38 420 грн. (тридцять вісім тисяч чотириста двадцять гривень).
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу на рахунок ТУ ДСА України в Одеській області, з призначенням платежу: застава за підозрюваного; справа № 522/18036/19 провадження по справі 1-кс/522/18810/19.
Підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави.
У разі внесення застави, покласти на підозрюваного обов'язки строком на 2 (два) місяці, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:
1) прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду;
2) не відлучатися за межі м. Одеси, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт та інші документи, що дають право на виїзд/в'їзд з України;
5) утримуватись від спілкування із особами допитаними як свідками та підозрюваними, в рамках даного кримінального провадження.
Роз'яснити підозрюваному наслідки невиконання вказаних обов'язків, а саме: у разі, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомленим, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, без поважних причин не повідомить про причину своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.
Строк дії ухвали слідчого судді становить 60 (шістдесят днів) і обчислюється з 07 листопада 2019 року.
Ухвала слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою припиняє свою дію 05 січня 2020 року.
Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді, може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя: ОСОБА_1
07.11.2019