МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ___________
Справа №521/4162/19
Пр. №2/521/2426/19
07 листопада 2019 року м. Одеса
Малиновський районний суд м. Одеси в складі:
головуючого судді - Сегеди О.М.,
при секретарі - Колесник Т.В., за участю:
представника позивача - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Одесі цивільну справу за позовом Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,
встановив:
У березні 2019 року Малиновська районна адміністрація Одеської міської ради (далі - МРА ОМР) звернулося до суду із зазначеним позовом до ОСОБА_2 , посилаючись на те, що квартира АДРЕСА_1 належить до житлового фонду місцевих Рад та знаходиться в управлінні КП «ЖКС «Хмельницький» та є комунальною власністю територіальної громади м. Одеси.
Зазначила, що за даною адресою з 18 грудня 2000 року по теперішній час зареєстрований відповідач, який в спірній квартирі не проживає більше шести років, що підтверджується актами начальника дільниці №2 КП «ЖКС «Хмельницький».
Стверджувала, що оскільки відповідач у спірній квартирі не проживає більше шести років, не сплачує витрати за житлово-комунальні послуги, не несе витрат по утриманню квартири та не приймає участі у спільному побуті, він вважається таким, що втратив право користування квартирою.
Посилаючись на вимоги статей 71, 72 ЖК УРСР, позивач просив суд винести рішення, яким визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , таким, що втратив право користування житловою площею у квартирі АДРЕСА_1 , встановити порядок виконання рішення, згідно якого воно буде підставою для органів реєстрації для зняття з реєстраційного обліку ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у квартирі АДРЕСА_1 .
Ухвалою суду від 20 березня 2019 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання (а.с. 29-30).
Ухвалою суду від 18 червня 2019 року підготовче провадження було закрито, справу призначено до судового розгляду по суті (а.с. 51-52).
Представник позивача, діюча за довіреністю від 08 січня 2019 року, в судовому засіданні підтримала позовні вимоги, просила суд їх задовольнити у повному обсязі (а.с. 57).
Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлявся відповідно до вимог ст. 128 ЦПК України.
Згідно ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
У зв'язку з неявкою відповідача та неповідомленням про поважні причини такої неявки в судове засідання, в порядку статті 280 ЦПК України, зі згоди представника позивача, суд вважає можливим провести розгляд справи у відсутності відповідача та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 223 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи представника позивача, пояснення свідка, проаналізувавши і оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Власник майна, виходячи з положень ст. 392 ЦК України має право звернутись до суду за захистом своїх прав, однак, у разі їх порушень або невизнання.
Суд вважає, що між сторонами виникли правовідносини, які регулюються Житловим кодексом України, тому при винесенні рішення суд застосовує норми матеріального права, якими регулюються правовідносини, які виникли між сторонами.
Встановлено, що будинок АДРЕСА_1 на підставі розпорядження Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради №211/01-06 від 19 травня 2017 року належить до житлового фонду місцевих Рад, управителем багатоквартирних будинків, розташованих на території Малиновського району м. Одеси, призначений КП ЖКС «Хмельницький» (а.с. 7).
З матеріалів справи вбачається, що квартира АДРЕСА_1 не приватизована і не знаходиться у власності відповідача, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єктів нерухомого майна (а.с. 20-25).
Встановлено, що особовий рахунок по вказаній квартирі відкритий на ім'я ОСОБА_2 , відповідача у справі (а.с. 7, 14-18).
Таким чином, власником квартири АДРЕСА_1 є Одеська міська рада, яка передана в управління Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради.
Судом встановлено, що з 18 грудня 2000 року в спірній квартирі АДРЕСА_1 зареєстрований відповідач у справі, що підтверджується довідкою (випискою з домової книги про склад сім'ї та реєстрацію) від 07 грудня 2018 року (а.с. 11).
Відповідно до довідки відділу адресно-довідкової роботи ГУДМС України в Одеській області від 15 березня 2019 року, відповідач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 з 18 грудня 2000 року (а.с. 28).
На підтвердження факту не проживання відповідача у спірній квартирі, позивачем надано акти начальника дільниці №2 КП «ЖКС «Хмельницький» від 19 липня 2017 року, від 10 січня 2018 року та від 07 грудня 2018 року (а.с. 8, 9, 10).
Факт не проживання відповідача у вказаній квартирі підтверджується також поясненнями свідка майстра дільниці №2 КП «ЖКС «Хмельницький» ОСОБА_3 , який підтвердив в судовому засіданні, що відповідач в спірній квартирі не проживає більше 8 років і місце його знаходження йому не відомо.
Відповідно до ст. 71 ЖК України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Якщо наймач або члени його сім'ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору - судом.
Жиле приміщення зберігається за тимчасово відсутнім наймачем або членами його сім'ї понад шість місяців у випадках встановлених ст. 71 ЖК . У випадках, передбачених пунктами 1 - 7 цієї статті, право користування жилим приміщенням зберігається за відсутнім протягом шести місяців з дня закінчення строку, зазначеного у відповідному пункті.
Статтею 72 ЖК України передбачено, що визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.
Відповідно до ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.
В судовому засіданні встановлено, що відповідач протягом шести років в квартирі АДРЕСА_1 не проживає, місце його знаходження не відомо.
За таких обставин, суд вважає доведеним факт того, що на момент розгляду справи відповідач втратив право користування житловим приміщенням у квартирі АДРЕСА_1 .
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» зняття з реєстрації місця проживання здійснюється на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.
Таким чином, рішення суду, яке набрало законної сили є підставою для зняття відповідача з реєстраційного обліку місця проживання.
Отже, виходячи з вимог Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» суд вважає, що в задоволенні вимог щодо встановлення порядку виконання рішення суду слід відмовити.
На підставі ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності.
Відповідачем до суду не було надано жодних заперечень проти позову та доказів у підтвердження цих заперечень. Своїм правом бути присутнім у судових засіданнях відповідач також розпорядився на власний розсуд.
Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд також вирішує питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.
Судовий збір у справі складає 1921,00 грн., які сплачені позивачем при зверненні до суду (а.с. 1).
Керуючись ст. ст. 15, 16 ЦК України, ст. ст. 71,72 ЖК України, ст. ст. 4, 12, 13, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 273, 280, 284, 288, 354 ЦПК України, суд
вирішив:
Позовні вимоги Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням - задовольнити частково.
Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 таким, що втратив право на користування житловою площею у квартирі АДРЕСА_1 .
В інший частині позовних вимог - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного тексту заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.
Повний текст рішення суду складено 12 листопада 2019 року.
Суддя: О.М. Сегеда