Справа № 509/418/19
31 жовтня 2019 року смт Овідіополь
Овідіопольський районний суд Одеської області в складі:
головуючого судді Бочарова А.І.,
при секретарі Дорошко А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Овідіополь цивільну справу за позовом
ОСОБА_1
до
ОСОБА_2
про
відшкодування матеріальної шкоди
ОСОБА_1 звернувся до Овідіопольського районного суду Одеської області з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди.
Позов обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 , є власником квартири АДРЕСА_1 .
07.10.2018 сталося затоплення квартири АДРЕСА_1 . про що складено відповідний акт та встановлено, що сталося затоплення квартири № 87 , в результаті якого намокло та пошкодилось покриття підлоги (ламінат та підкладка) загальною площею 18 кв.м. Позивач зазначив, що при огляді квартири № 87 встановлено, що ламінат пошкодився в результаті затоплення зі сторони суміжної квартири з правої сторони (квартира № 86 ). 10.10.2018 проведено огляд квартири АДРЕСА_4 , та складено акт. Згідно акту від 10.10.2018 встановлено, що 07.10.2018 сталося затоплення квартири № 86 внаслідок того, що під змішувачем мийки на кухні лопнув шланг.
Таким чином, позивач вважає, що затоплення його квартири № 87 сталося внаслідок дій власника квартири № 86 , у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх обов'язків щодо забезпечення схоронності належної їй квартири, в результаті чого було затоплено належну позивачу квартиру та заподіяно збитки у розмірі 9095 грн. 82 коп. Добровільно відповідач відмовилась відшкодовувати шкоду, тому позивач змушений був звернутися до суду.
Ухвалою суду від 05 лютого 2019 року по справі призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою суду від 02 жовтня 2019 року підготовче провадження закрито та призначено справу до судового розгляду по суті.
Представник позивача подав заяву про розгляд справи без його участі, просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, подала до суду заяву про розгляд справи без її участі, у позовних вимогах просила відмовити. Відповідачем письмовий відзив на позов не надано.
Дослідивши надані суду письмові докази по справі, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.
Як встановлено судом та підтверджується письмовими доказами по справі, позивач є власником квартири АДРЕСА_1 .
Згідно складеного акту від 09.10.2018 встановлено, що сталося затоплення квартири № 87 , в результаті якого намокло та пошкодилось покриття підлоги (ламінат та підкладка) загальною площею 18 кв.м. А також при огляді квартири № 87 встановлено, що ламінат пошкодився в результаті затоплення зі сторони суміжної квартири з правої сторони (квартира
№ 86). Квартира АДРЕСА_1 складається з двох житлових кімнат, кухні, вбиральні, ванної та коридору, балкону. Загальна площа квартири становить 64,0 м.кв., житлова площа 30,6 м.кв., що підтверджується наявною у матеріалах справи копією технічного паспорту.
10.10.2018 проведено огляд квартири АДРЕСА_4 , та складено акт. Згідно акту від 10.10.2018 встановлено, що 07.10.2018 сталося затоплення квартири № 86 внаслідок того, що під змішувачем мийки на кухні лопнув шланг.
Згідно інформаційної довідки № 152863163 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно власником квартири АДРЕСА_4 є ОСОБА_2 .
Відповідно до наявного у матеріалах справи розрахунку на вартість товару та робіт, виданого «Паркет центр» сума збитків, завдана позивачу внаслідок затоплення його кватири відповідачкою, складає 9095 грн. 82 коп.
Відповідно до п.7 ч.1 ст.7 ЗУ «Про особливості здійснення права власності в багатоквартирному будинку», співвласник багатоквартирного будинку зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані майну інших співвласників і загальному майну багатоквартирного будинку.
Виходячи з вищевикладеного, відповідальність за якість установки окремих елементів системи водопостачання, каналізаційних зливів і сантехнічного обладнання та за негативні наслідки їх неправильної установки повністю несе власник відповідної квартири.
Положеннями ст.319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватись моральних засад суспільства. Власність зобов'язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян.
За правилами ч.1 ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала.
Частиною 2 ст. 1166 ЦК України встановлено, що особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Статтею 1192 ЦК України визначено, що з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Право на відшкодування матеріальних збитків серед способів захисту цивільних прав передбачене ст. 22 ЦК України.
Так, статтею 22 ЦК України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);
Частиною 1 ст. 151 Житлового кодексу Української РСР визначено, що громадяни, які мають у приватній власності квартиру, зобов'язані забезпечувати її схоронність, проводити за свій рахунок поточний і капітальний ремонт.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 Житлового кодексу Української РСР громадяни зобов'язані забезпечувати схоронність жилих приміщень, бережно ставитися до санітарно-технічного та іншого обладнання, до об'єктів благоустрою, додержувати правил утримання житлового будинку і при домової території, правил пожежної безпеки, додержувати чистоти і порядку в під'їздах, кабінах ліфтів, на сходових клітках і в інших місцях загального користування.
Виходячи зі змісту ст. 179 Житлового кодексу Української РСР користування квартирами приватного житлового фонду та їх утримання здійснюється з обов'язковим додержанням вимог Правил користування приміщеннями жилих будинків і прибудинковими територіями, які затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Абзацом 4 пункту 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992 № 572 «Про механізм впровадження Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» визначено, що власник квартири зобов'язаний дотримуватися вимог нормативно-правових актів у сфері житлово-комунальних послуг, пожежної і газової безпеки, санітарних норм і правил.
Таким чином, тягар утримання майна, а саме, обов'язок здійснювати за свій рахунок поточний та капітальний ремонти квартири, лежить на власнику квартири і саме власник житла зобов'язаний забезпечувати збереження житлових і підсобних приміщень квартири, при наявності несправносте вживати заходів щодо їх усунення і тому, Відповідач була зобов'язана, відповідно до законодавства України, вжити всіх можливих та належних заходів, спрямованих на підтримання в належному стані сантехнічного обладнання в квартирі.
Оскільки матеріалами справи підтверджено, що відповідач є власницею квартири АДРЕСА_4 , затоплення квартири позивача сталося саме через те, що у її квартирі лопнув шланг під змішувачем мийки, то суд вважає, що остання є відповідальною за заподіяну шкоду позивачу та з неї підлягає стягненню сума збитків у розмірі 9095 гривень 82 копійки.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд вважає, що п озивачем у повній мірі доведено правомірність позовних вимог, відповідач не надала докази суду докази, які б спростовувати твердження позивача.
Крім того, з відповідача на користь позивача відповідно до ст. 141 ЦПК України підлягають стягненню понесені та підтверджені позивачем судові витрати, які складаються зі сплаченого судового збору у розмірі 768 грн.40 коп. та витрат на правову допомогу у розмірі 2000 грн.
Керуючись ст.ст. 2-5, 81, 141, 263-265, 280-283 ЦПК України,ст.ст.22, 23, 386, 1166, 1167, 1192 ЦК України, суд
Позов задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_6 матеріальну шкоду у розмірі 9095 гривень 82 копійки.
Стягнути з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_6 , сплачений судовий збір у розмірі 768 гривень 40 копійок та витрати на правничу допомогу у розмірі 2000 гривень.
Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його ухвалення.
Суддя А.І.Бочаров.