Справа № 703/4501/19
1-кс/703/2293/19
12 листопада 2019 року слідчий суддя Смілянського міськрайонного суду Черкаської області ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю слідчого СВ Смілянського ВП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_3 , розглянувши в залі суду в м. Сміла клопотання слідчого СВ Смілянського ВП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_3 про накладення арешту на транспортний засіб, -
встановив:
Слідчий СВ Смілянського ВП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_3 за погодженням з прокурором звернувся до суду з клопотанням про накладення арешту на автомобіль марки «Volkswagen transporter», д.н.з. НОМЕР_1 у кримінальному провадженні №12019250230001792 внесеному 05 листопада 2019 року до ЄРДР за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
05 листопада 2019 року слідчим СВ Смілянського ВП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_3 відкрите кримінальне провадження №12019250230001792 за фактом того, що 05 листопада 2019 року близько 06 години 33 хвилини, ОСОБА_4 , керуючи автомобілем «Volkswagen transporter», д.н.з. НОМЕР_1 , рухаючись по вул. Незалежності в. м. Сміла, в напрямку с. Костянтинівка Смілянського району навпроти буд. № 83, скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка переходила проїзну частину у встановленому місці, внаслідок чого останній було спричинено тілесні ушкодження.
05 листопада 2019 року в ході огляду місця події вилучено автомобіль «Volkswagen transporter», д.н.з. НОМЕР_1 , який згідно свідоцтва про реєстрацію належить ОСОБА_6 , АДРЕСА_1 та який поставлено на територію майданчику тимчасового зберігання транспортних засобів Смілянського ВП ГУНП в Черкаській області, що розташований по вул. Перемоги, 13, в м. Сміла Черкаської області.
05 листопада 2019 року вищевказаний автомобіль визнано речовим доказом по кримінальному провадженню №12019250230001792 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
З метою повного та об'єктивного досудового розслідування, необхідності проведення ряду слідчих дій із автомобілем слідчий СВ Смілянського ВП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді з даним клопотанням.
В судовому засіданні слідчий СВ Смілянського ВП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_3 клопотання підтримав та просив його задовольнити з наведених в такому підстав.
Особа, у володінні яої знаходиться транспортний засіб, у судове засідання не з'явилася.
Відповідно до ч.1 ст.172 КПК України, клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Враховуючи вказану норму, слідчий суддя вважає за можливе розглянути клопотання слідчого без участі особи, у володінні якої знаходяться транспортний засіб, зазначений у клопотання слідчого.
Слідчий суддя, заслухавши доводи слідчого, дослідивши матеріали клопотання, приходить до наступного висновку.
У відповідності до витягу з ЄРДР кримінальне провадження відкрите за фабулою, зазначеною слідчим СВ Смілянського ВП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_3 у клопотанні.
Як вбачається з витягу з ЄРДР, 05 листопада 2019 року близько 06 години 33 хвилини, ОСОБА_4 , керуючи автомобілем «Volkswagen transporter», д.н.з. НОМЕР_1 , рухаючись по вул. Незалежності в. м. Сміла, в напрямку с. Костянтинівка Смілянського району навпроти буд. № 83, скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка переходила проїзну частину у встановленому місці, в наслідок чого останній було спричинено тілесні ушкодження.
Згідно копії протоколу огляду місця події від 05 листопада 2019 року, автомобіль «Volkswagen transporter», д.н.з. НОМЕР_1 був вилучений та постановою слідчого від 05 листопада 2019 року - визнаний речовим доказом по кримінальному провадженню №12019250230001792 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
Відповідно до положень ст. 131 КПК України арешт є одним із заходів забезпечення кримінального провадження.
Згідно п.1 ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Згідно п.1 ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Відповідно до п.1 ч.3 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінальних протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч.1 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 05 квітня 2013 року №223-559/0/4-13 «Про деякі питання здійснення слідчим суддею суду першої інстанції судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб під час застосування заходів забезпечення кримінального провадження» вирішуючи питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, у кожному випадку розгляду відповідних клопотань слідчі судді зобов'язані:
- сумлінно і принципово здійснювати повноваження із судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, діяти у межах і відповідно до вимог закону;
- перевіряти наявність об'єктивної необхідності та виправданість такого втручання у права і свободи особи, з'ясовувати можливість досягнення мети, на яку посилається автор клопотання, без застосування цих заходів;
- зважати, що незалежно від визначеного процесуальним законом суб'єкта ініціювання застосування заходів забезпечення обов'язок довести наявність трьох необхідних складових для їх застосування (ч. 3 ст. 132 КПК) покладається на слідчого та/або прокурора;
Згідно ч.3 ст.132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:
1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;
2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора;
3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
Так, під час судового розгляду слідчим суддею, шляхом дослідження доказів доданих до клопотання, встановлена сукупність підстав вважати, що автомобіль «Volkswagen transporter», д.н.з. НОМЕР_1 , є речовим доказом злочину, оскільки зберіг на собі його сліди та містить відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального правопорушення.
Крім того, при вирішенні клопотання слідчий суддя, враховує, що на даний час в рамках вказаного кримінального провадження виникла необхідність у призначенні експертизи технічного стану транспортного засобу, проведення якої буде ускладнено, оскільки особа у розпорядженні якої знаходиться зазначене в клопотанні майно чи інші особи матимуть можливість приховати чи знищити його, також планується проведення ряду інших слідчих дій із автомобілем.
Таким чином, слідчий суддя вважає, що слідчим доведено необхідність застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді накладення арешту на автомобіль «Volkswagen transporter», д.н.з. НОМЕР_1 .
Також, матеріали клопотання не містять доказів, що арешт автомобіля призведе до негативних наслідків.
Окрім того, після вилучення транспортного засобу та поміщення такого на майданчик тимчасового утримання Смілянського ВП слідчим своєчасно, у відповідності до чинного КПК подане дане клопотання.
На підставі вищевикладеного, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання слідчого СВ Смілянського ВП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_3 про накладення арешту на автомобіль «Volkswagen transporter», д.н.з. НОМЕР_1 підлягає задоволенню, в зв'язку з чим слід заборонити будь-якій особі (фізичній чи юридичній) у володінні якої перебуває вказаний мотоцикл будь-яким чином розпоряджатися та користуватися ним.
Керуючись ст.ст. 170-173,309,372 КПК України, -
ухвалив:
Клопотання слідчого СВ Смілянського ВП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_3 про накладення арешту задовольнити.
Накласти арешт на автомобіль «Volkswagen transporter», д.н.з. НОМЕР_1 , який згідно свідоцтва про реєстрацію належить ОСОБА_6 , АДРЕСА_1 та залишити такий на майданчику тимчасового утримання.
Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, особами, які не були присутніми під час розгляду справи протягом п'яти днів з дня її отримання.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строків на її оскарження, а в разі оскарження після розгляду справи Апеляційним судом.
Слідчий суддя ОСОБА_1