Справа № 145/1059/19
Провадження №1-кп/145/114/2019
"11" листопада 2019 р. Тиврівський районний суд Вінницької області
в складі: головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участі прокурора ОСОБА_3 ,
потерпілого ОСОБА_4
законного представника неповнолітнього потерпілого ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_7 ,
розглянувши у судовому засіданні в приміщенні Тиврівського районного суду Вінницької області обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному 25.04.2019 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №120190203200000082, відносно вчинення ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянином України, уродженцем с.Черемошне Тиврівського району Вінницької області, жителем АДРЕСА_1 , технічним працівником Тростянецької ЗОШ І-ІІІ ступенів, раніше несудимим,
кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України,
встановив:
16.03.2019 близько 19 годин 00 хвилин, перебуваючи на зупинці громадського транспорту, яка розташована в с. Тростянець Тиврівського району Вінницької області, по вул. Жовтневій, не маючи об'єктивних підстав на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, пов'язаних, як на його думку, з неправомірними діями в громадському місці, з метою показати перевагу над неповнолітніми особами, діючи з непрямим умислом, а саме усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки, хоча не бажав, але свідомо припускав їх настання, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, схопивши лівою рукою за шию неповнолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , правою рукою за шию неповнолітнього ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , із застосуванням фізичної сили, яка перевершувала фізичну силу зазначених неповнолітніх, зіштовхнув останніх, внаслідок чого відбувся удар лобною частиною голови ОСОБА_8 із лівою скроневою частиною голови ОСОБА_4 .
Внаслідок вказаних умисних дій, згідно висновку експерта №66 від 29.05.2019 у ОСОБА_4 мала місце закрита черепно - мозкова травма - забій, стиснення головного мозку у вигляді гострої гематоми (об'ємом 100 мл) під твердою мозковою оболонкою над правою півкулею головного мозку, яка виникла, можливо 16.03.2019, та по ступеню тяжкості, як небезпечна для життя в момент спричинення, належить до тяжких тілесних ушкоджень.
У судовому засіданні обвинувачений винуватість в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні за ч.1 ст.121 КК України визнав, розкаявся у вчиненому, підтвердив обставини, зазначені в обвинувальному акті.
При цьому суд з'ясував, чи правильно розуміє обвинувачений зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності його позиції.
ОСОБА_7 дав показання, що ввечері 16.03.2019 близько 19 години на зупинці громадського транспорту в с.Тростянець Тиврівського району Вінницької області, по вул. Жовтневій, за порядок на якій він відповідає відповідно до рішення сільської ради, він побачив хлопців, які там шуміли, зробив їм зауваження, однак вони не зреагували. Він їх не впізнав, інакше б звернувся до батьків, думав, що це немісцеві, які раніше тут дебоширили. Схопив хлопців та зіштовхнув, вони вдарилися головами.Таких наслідків не бажав. Він п'яним не був, випив лише кілька склянок вина. У вчиненому щиро кається.
Суд вважає показання обвинуваченого є достовірними, правдивими, належними та допустимими, оскільки вони не спростовуються, а навпаки підтверджуються показаннями потерпілого та іншими доказами.
Відповідно до ч.ч.1, 2, 6 ст.22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
В силу ч.1 ст.23 КПК України суд досліджує докази безпосередньо. Показання учасників кримінального провадження суд отримує усно.
Відповідно до ст.84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
В судовому засіданні потерпілий ОСОБА_4 дав показання, що ввечері 16.03.2019 до нього зайшли друзі ОСОБА_9 та ОСОБА_10 і вони пішли у центр села відпочивати. Сіли на старій зупинці громадського транспорту, дивилися різні відео на планшеті. ОСОБА_11 ногою штовхнув скляну пляшку, вона розбилася, тоді вони перейшли навпроти на нову зупинку, продовжували відпочивати, дивилися відео, сміялися. Прийшов ОСОБА_7 , привітався і без будь-яких пояснень взяв його і ОСОБА_12 за шиї і зіштовхнув головами, при чому ОСОБА_10 лобом ударив його у ліву скроню.
Законний представник неповнолітнього потерпілого ОСОБА_5 дала пояснення, що ОСОБА_4 спочатку вдома не розповів, але наступного дня йому стало погано, почала сильно боліти голова і аж 18 березня він все розповів мамі, того ж дня його госпіталізували у Тиврівську ЦРЛ, а через три дні перевели до Вінницької дитячої області лікарні, де зробили дві операції та вставили титанову пластину на голові.
Також винуватість ОСОБА_7 підтверджується дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами, зокрема:
витягом з ЄРДР від 25.04.2019 за №120190203200000082 (а.с.73), відповідно до якого 25.04.2019 до ЧЧ Тиврівського ВП Жмеринського ВП ГУНП у Вінницькій області звернулася ОСОБА_13 із заявою, в якій вказала, що 16 березня 2019 р. на зупинці громадського транспорту, яка розташована в с. Тростянець Тиврівського району Вінницької області, по вулиці Жовтневій, ОСОБА_14 на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин спричинив тілесні ушкодження її неповнолітньому сину ОСОБА_15 , 2004 р.н.;
протоколом прийняття заяви ОСОБА_13 про вчинене кримінальне правопорушення від 25.04.2019 р. (а.с.74);
дорученням заступника начальника Тиврівського ВП Жмеринського ВП ГУНП у Вінницькій області від 25.04.2019 р. слідчому ОСОБА_16 про проведення досудового розслідування (а.с.75);
висновком експерта №66 від 29.05.2019 (а.с.85-86), відповідно до якого у ОСОБА_4 мала місце закрита черепно - мозкова травма - забій, стиснення головного мозку у вигляді гострої гематоми (об'ємом 100 мл) під твердою мозковою оболонкою над правою півкулею головного мозку, яка виникла, можливо 16.03.2019, та по ступеню тяжкості, як небезпечна для життя в момент спричинення, належить до тяжких тілесних ушкоджень;
протоколом проведення слідчого експерименту від 15.06.2019 (а.с.87-89), відповідно до якого ОСОБА_7 розповів про обставини події, що відбувалися 16.03.2019 на зупинці громадського транспорту, яка розташована в с.Тростянець Тиврівського району Вінницької області, по вулиці Жовтневій, на статистах відобразив механізм спричинення тілесних ушкоджень, вину у скоєнні злочину визнав.
Дослідивши вищезазначені докази, в їх сукупності, надавши їм належну оцінку, перевіривши доводи сторони обвинувачення, показання обвинуваченого, потерпілого, його законного представника, проаналізувавши висновок експерта, суд приходить до переконання про доведеність винності обвинуваченого ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України.
Призначаючи покарання за вчинене, суд враховує характер та ступінь тяжкості кримінального правопорушення, особу винного ОСОБА_7 (раніше несудимий, позитивно характеризується за місцем проживання та роботи), обставини, що пом'якшують покарання, до яких суд відносить визнання винуватості за вчинене суспільно небезпечне діяння, до обставин, які обтяжують його відповідальність, суд відносить вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння.
Відповідно до досудової доповіді про обвинуваченого у кримінальному провадженні, складеної Тиврівським районним відділом філії ДУ "Центр пробації", ризик вчинення повторного кримінального правопорушення обвинуваченому оцінюється як середній, ризик небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб, оцінюється як середній. Орган пробації вважає, що його виправлення без позбавлення або обмеження волі на певний строк можливе та не становить небезпеки для суспільства. Виконання покарання у громаді можливе лише за умови здійснення нагляду та застосування соціально-виховних заходів, що необхідні для виправлення та запобігання вчиненню повторних кримінальних правопорушень, а саме: проходження пробаційної програми "Подолання агресивної поведінки".
Згідно положень ст.50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.
Відповідно до ч.2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинений злочин призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових злочинів.
Відповідно до п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003, за №7 «Про судову практику призначення судами кримінального покарання» суди при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо додержувати вимог ст. 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.
На основі засад законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, керуючись ст.ст.50, 65 КК України, суд призначає обвинуваченому ОСОБА_7 покарання у виді позбавлення волі, та приходить до висновку, що його виправлення і перевиховання можливо досягти без ізоляції від суспільства в умовах здійснення постійного контролю за його поведінкою під час звільнення від відбування покарання з випробуванням із застосуванням положень ст.ст.75, 76 КК України.
Керуючись ст. ст. 368, 371, 373, 374, 376, 392, 395 КПК України, суд
ухвалив:
ОСОБА_7 визнати винним в скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, і призначити покарання - 5 (п'ять) років позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_7 від відбування покарання, якщо протягом іспитового строку терміном 2 (два) роки 6 (шість) місяців він не вчинить нового злочину.
На підставі п.п.1, 2 ч.1 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_7 обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
На підставі п.1 ч.3 ст.76 КК України додатково покласти на ОСОБА_7 обов'язок попросити публічно або в іншій формі пробачення у потерпілого.
Вирок може бути оскаржений до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з моменту його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Тиврівський районний суд Вінницької області.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У випадку подання апеляційної скарги, судове рішення набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.
Копію вироку суду після його проголошення негайно вручити прокурору та обвинуваченому.
Суддя ОСОБА_17