31.10.2019 Справа № 363/4385/18
31 жовтня 2019 року Вишгородський районний суд Київської області в складі:
головуючого-судді Чіркова Г.Є.,
при секретарі Гавриленко Ю.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вишгороді цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів та додаткових витрат на дитину,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом, посилаючись на те, що відповідачка має можливість надавати допомогу на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який продовжує навчання, однак такої допомогу не надає, а тому просить стягнути аліменти на його утримання до досягнення ним 23 років у розмірі 1/4 частини заробітку, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Представник позивача подав заяву про розгляд справи за його відсутності, просив про задоволення позову з викладених у ньому підстав.
Відповідачка, будучи належним чином повідомленою про розгляд справи в порядку ч. 11 ст. 128 ЦПК України, повторно в судове засідання не з'явився.
Оскільки суд позбавлений можливості відкласти розгляд справи на підставі ст. 223 ЦПК України, в межах строку встановленого ст. 210 ЦПК України, дану справу слід розглянути на підставі наявних доказів в заочному порядку.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного.
Матеріалами справи встановлено, що сторони перебували у шлюбі з 17 вересня 2005 року, який 14 серпня 2007 року Вишгородським районним судом Київської області розірвано, від шлюбу мають повнолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який продовжує навчання, що підтверджується копією свідоцтва про народження.
Згідно акту обстеження умов проживання та виховання дітей в сім'ї складеного Службою у справах дітей та сім'ї від 08 червня 2018 року ОСОБА_3 проживає разом з батьком за адресою: АДРЕСА_1 .
З довідки Лебедівської сільської ради Вишгородського району Київської області від 12 червня 2018 року № 277 вбачається, що ОСОБА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_1 разом ОСОБА_3 , який знаходиться на його утриманні.
Згідно довідки Лебедівської сільської ради Вишгородського району Київської області від 12 червня 2018 року № 276 ОСОБА_2 знято з реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 .
Як вбачається з договору № 508кГСд041 про надання освітньої послуги між Національним університетом харчових технологій та фізичною особою ОСОБА_1 від 13 серпня 2018 року ОСОБА_3 навчається на денній формі навчання на факультеті Готельно-ресторанного та туристичного бізнесу, строк навчання з 01 вересня 2018 року по 30 червня 2022 року.
З довідки ТОВ «ЛДЦ МІБС-КИЇВ» № 3 від 22 травня 2019 року вбачається, що ОСОБА_1 , працює на посаді директора та отримує середньомісячну заробітну плату близько 6 000 грн.
Відповідачка продала позивачу належну їй Ѕ частину житлового будинку по АДРЕСА_1 , що підтверджується копією договору купівлі-продажу від 17 вересня 2014 року й отримала від нього 98 500 грн.
Відтак судом встановлено, що відповідачка може надавати матеріальну допомогу на утримання сина до припинення ним навчання, або до досягнення ним 23 років, яка передбачена ст. 199 СК України.
Згідно ч. 1 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.
Відповідно до вимог ст. 199 СК України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.
Право на утримання припиняється у разі припинення навчання.
Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Визначаючи розмір аліментів, суд виходить зі змісту позовних вимог, згідно ст. 182 СК України враховує доходи і матеріальне становище сторін з яких позивач самостійно утримує повнолітнього сина, який продовжує навчання та вважає за необхідне визначити розмір матеріальної допомоги на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 аліменти у розмірі 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 30 жовтня 2018 року і до припинення ОСОБА_3 навчання в Національному університеті харчових технологій або до досягнення ним 23 років, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Таким чином, позовні вимоги ґрунтуються на вимогах Закону й підлягають задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись статтями 259, 265, 268, 280 ЦПК України,
вирішив:
позовну заяву задовольнити.
Стягнути щомісячно із ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ) на утримання сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 аліменти у розмірі 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 30 жовтня 2018 року і до припинення ОСОБА_3 навчання в Національному університеті харчових технологій або до досягнення ним 23 років, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Повне судове рішення складено 11 листопада 2019 року.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його підписання.
Заочне рішення може бути оскаржено позивачем у апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Вишгородський районний суд Київської області протягом 30 днів з дня його підписання.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Суддя