Рішення від 11.11.2019 по справі 359/7420/19

Провадження №2/359/2492/2019

Справа №359/7420/19

РІШЕННЯ

Іменем України

11 листопада 2019 року суддя Бориспільського міськрайонного суду Київської області Журавський В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики, -

ВСТАНОВИВ:

В серпні 2019 року ТОВ «ВЕЛЛФІН» звернулось до суду з вказаним позовом, який обґрунтовує тим, що 17 квітня 2016 року уклав з ОСОБА_1 договір позики №828588 в електронній формі. За цим договором ТОВ «ВЕЛЛФІН» надав ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 1000 гривень на строк з 30 днів зі сплатою процентної ставки за користування грошовими коштами у наступному розмірі: 1,9% від суми позики, але не менше 50 гривень за перший день користування позикою, 1,9% від суми позики щоденно, за кожен день користування позикою та 3,8% від суми позики, що не була повернута своєчасно за кожен день користування позикою понад визначений договором строк. ТОВ «ВЕЛЛФІН» виконав взяті на себе зобов'язання за договором та надав відповідачу грошові кошти у встановленому договором розмірі. Відповідач, в свою чергу, зобов'язання за договором належним чином не виконував та своєчасно суму позики не повернув. Тому станом на 07 серпня 2019 року у нього виникла заборгованість у розмірі 3565 гривень, що складається: з основного боргу у розмірі 1000 гривень, заборгованості по відсоткам - 1577 гривень та простроченої заборгованості по відсоткам - 988 гривень. Відповідач відмовляється добровільно повернути борг. У зв'язку з цим ТОВ «ВЕЛЛФІН» просить суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за договором позики у розмірі 3565 гривень.

Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 22 серпня 2019 року відкрито провадження у даній справі, розгляд якої вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та надано відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

За правилами ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

У відповідності до положення ч.1 та ч.4 ст.174 ЦПК України при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Встановлено, копія ухвали про відкриття провадження разом з копією позовної заяви двічі направлялась відповідачу за адресою, зареєстрованого місця проживання. Проте, поштові відправлення повернулись на адресу суду з довідкою ф.20 «за не запитом», «за закінченням строку зберігання» (а.с.70,72).

У відповідності до ст.ст.174, 178 ЦПК України відповідач не скористався своїм правом та не направив суду відзив на позовну заяву, із викладенням заперечень проти неї.

За даних обставин, за правилами ч.8 ст.178 ЦПК України, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши письмові докази, суд дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що ТОВ «ВЕЛЛФІН» є фінансовою установою, яка надає фінансові послуги по наданню у позику грошових коштів на умовах строковості, зворотності, платності, згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.9-11) та свідоцтва про реєстрацію фінансової установи (а.с.14).

Порядок отримання та надання позики ТОВ «ВЕЛЛФІН» регламентується Правилами надання грошових коштів у вигляді позики, затверджених наказом ТОВ «ВЕЛЛФІН» №2-1 від 27 жовтня 2015 року, які розміщені на офіційному веб-сайті.

Так, згідно п.1.4 даних Правил зазначено, що вони є публічною пропозицією (офертою) ТОВ «ВЕЛЛФІН» в розумінні статей 641, 644 ЦК України на укладання договору позики на умовах, що встановлені товариством та застосовуються в разі подання фізичною особою-заявником заявки на сайті товариства за електронною адресою на отримання позики та здійснення інших дій, що передбачають дані Правила (акцепт). Згідно Правил, вони є невід'ємною частиною договору позики.

Відповідно до ст.5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов'язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.

Згідно з ст.8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.

Відповідно до ч.6 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону.

За змістом ст.3 та ст.12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом, тобто даними в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Відповідно до ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

17 квітня 2019 року ОСОБА_1 підписав з використанням електронного цифрового підпису договір позики №828588, що був опублікований на веб-сайті ТОВ «ВЕЛЛФІН» (а.с.30-36).

Таким чином, між сторонами по справі був укладений договір позики у формі електронного документу з електронними підписами сторін. За умовами якого, ТОВ «ВЕЛЛФІН» надав ОСОБА_1 грошові кошти в позику в сумі 1000 гривень на строк 30 днів, тобто позика має бути повернута до 17 травня 2019 року, зі сплатою процентів за користування позикою. При цьому, розмір процентів розраховується в наступному порядку: 1,9% від суми позики, але не менше 50 гривень за перший день користування позикою, 1,9% від суми позики щоденно, за кожен день користування позикою та 3,8% від суми позики, що не була повернута своєчасно за кожен день користування позикою понад визначений договором строк (а.с.37-45).

ТОВ «ВЕЛЛФІН» виконав свої зобов'язання за договором та перерахував суму позики у розмірі 1000 гривень. Вказана обставина підтверджується інформаційною довідкою ТОВ «Платежі Онлайн» (а.с.48).

У відповідності до ч.1 ст.1046 та ч.1 ст.1049 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з положенням ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

В матеріалах цивільної справи відсутні докази на підтвердження того, що ОСОБА_1 виконав свої зобов'язання за договором позики та повернув грошові кошти.

Тому у нього виник борг у розмірі 3565 гривень, що складається: з основної суми позики у розмірі 1000 гривень, заборгованості по відсоткам - 1577 гривень, поточної заборгованості по відсоткам - 988 гривень. Вказана обставина підтверджується довідкою щодо заборгованості станом на 16 червня 2019 року (а.с.47).

Відповідач ухиляється від добровільного погашення боргу за договором позики. Тому суд вважає, що з ОСОБА_1 на користь позивача належить примусово стягнути борг за кредитним договором у розмірі 3565 гривень.

Згідно з ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З платіжного доручення №620 від 07 серпня 2019 року (а.с.8) вбачається, що при пред'явленні позову до суду ТОВ «ВЕЛЛФІН» сплатив судовий збір у розмірі 1921 гривні. Позов ТОВ «ВЕЛЛФІН» задоволений. З огляду на це, з ОСОБА_1 користь позивача слід примусово стягнути витрати на оплату судового збору у розмірі 1921 гривні.

На підставі викладеного та керуючись ч.1 ст.634, ч.1 ст.642, ч.2 ст.1050, ч.2 ст.1054 ЦК України, ч.1 ст.141, п.2 ч.1 ст.258, ч.1-ч.2 ст.259, ст.263-265, ст.268 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН» заборгованість за договором позики у розмірі 3565 гривень, а також витрати на оплату судового збору у розмірі 1921 гривні.

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН», місцезнаходженя: 03061, м. Київ, вул. Героїв Севастополя, 48, ідентифікаційний код 39952398.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 11 листопада 2019 року.

Суддя: підпис

З оригіналом згідно:

Суддя Бориспільського міськрайонного суду В.В. Журавський

Попередній документ
85558173
Наступний документ
85558175
Інформація про рішення:
№ рішення: 85558174
№ справи: 359/7420/19
Дата рішення: 11.11.2019
Дата публікації: 14.11.2019
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Бориспільський міськрайонний суд Київської області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них