справа № 208/7009/19
№ провадження 2/208/3091/19
Іменем України
24 жовтня 2019 р. м. Кам'янське
Заводський районний суд міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області в складі:
Головуючого, судді - Івченко Т.П.
За участю: секретаря судового засідання - Корнієнко К.Є.,
розглянув у відкритому підготовчому судовому засіданні у місті Кам'янське Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 «про розірвання шлюбу», -
встановив:
У жовтні 2019 року - ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою «про розірвання шлюбу», в якій просить:
- розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 28 лютого 2009 року Дніпровським відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпродзержинського міського управління юстиції, актовий запис № 83.
В обґрунтування позовної заяви позивач зазначила, шлюбні відносини припинені. Між подружжям зникло взаєморозуміння і взаємоповага, конфлікти та суперечки призвели до фактичного припинення шлюбних відносин.
Від шлюбу мають неповнолітню дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданого Заводським відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпродзержинського міського управління юстиції Дніпропетровської області.
Позивач ОСОБА_1 подала до суду заяву, відповідно до якої позовні вимоги підтримує, позов просить задовольнити, справу розглянути за її відсутності, термін на примирення просить не надавати.
Відповідач ОСОБА_2 подав до суду заяву про визнання позовний вимог у повному обсязі, просив справу розглянути за його відсутності, термін для примирення не надавати.
У зв'язку із неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється на підставі ч.2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з'ясувавши обставини справи, дотримуючись принципів змагальності і диспозитивності цивільного судочинства, оцінивши докази у справі за своїм внутрішнім переконанням згідно ст. 89 ЦПК України, захищаючи порушені, невизнані або оспорювані права, свободи чи інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб згідно ст. 2 ЦПК України, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом, сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 28 лютого 2009 року Дніпровським відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпродзержинського міського управління юстиції, актовий запис № 83 (а.с.6).
Дошлюбним прізвищем позивача - ОСОБА_1 є « ОСОБА_1 », що підтверджено копією свідоцтва про шлюб (а.с.6).
Від шлюбу мають неповнолітню дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданого Заводським відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпродзержинського міського управління юстиції Дніпропетровської області. (а.с. 4)
Як встановлено судом, місцем постійного проживання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є місце постійного проживання матері - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджено сторонами та довідкою ТОВ «ЄРЦ КП» №3/17268 від 23 жовтня 2019 року.
Сторони спору про місце проживання дитини не мають.
Як встановлено, сторони припинили подружні стосунки, припинили ведення спільного господарства, не мають спільного сімейного бюджету та не піклуються один про одного, прийшли до обоюдної згоди, що перебування у зареєстрованому шлюбі шкодить їх інтересам, а тому зберегти шлюб не є можливим.
Обставини спору сторонами визнаються, а тому доказуванню у відповідності до положень ч. 1 ст. 82 ЦПК України не підлягають.
Побудова сімейних відносин відбувається на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємоповаги та підтримки (стаття 1 СК України).
Відповідно до положень ст. 3 Сімейного Кодексу України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Як вбачається із встановлених обставин спору, примирення між сторонами не є доцільним.
Згідно зі ст. 24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя (ст. 110 СК України).
Як встановлено судом, заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі сторін.
Відповідно до положень ст.ст. 104, 105 СК України шлюб може бути припинений шляхом його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу і що має місце у даному випадку.
На підставі ст.112 СК України, суд постановлює рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їх дітей, що мають істотне значення.
Враховуючи вище зазначене, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог, які визнані відповідачем у повному обсязі, що не суперечить закону та не порушує прав, свобод та інтересів інших осіб.
Заява позивача ОСОБА_1 про залишення шлюбного прізвища після розірвання шлюбу, узгоджується із вимогами ст. 113 СК України, а тому також підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 3 ст. 200 Цивільного процесуального кодексу України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Відповідно до ч. 1 ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача (п. 1 ч. 2 ст. Цивільного процесуального кодексу України).
Згідно ч. 1 ст. 142 ЦПК України, ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про необхідність повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків сплаченого судового збору в сумі 768,40 гривень, що становить 384 гривень 20 копійок. Іншу частину судових витрат в розмірі 384 гривень 20 копійок стягнути з відповідача на користь позивача.
На підставі вище наведеного, керуючись ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, п.8 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб», 1,3,24,104-105,112, 113 Сімейного кодексу України, ст.ст.2,4,13, 81-82, 89,142,200,206, 263-268 ЦПК України, суд -
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 «про розірвання шлюбу» - задовольнити повністю.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 28 лютого 2009 року Дніпровським відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпродзержинського міського управління юстиції, актовий запис № 83 - розірвати.
Повернути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП - НОМЕР_2 , яка зареєстрована та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 - 50 % судового збору, сплаченого при поданні позову, за квитанцією від 21.10.2019 року, стягнув з Державного бюджету України на її користь - 384 (триста вісімдесят чотири) гривні 20 копійок.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП - НОМЕР_3 , який зареєстрований та мешкає: АДРЕСА_2 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП - НОМЕР_2 , яка зареєстрована та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 - судові витрати ( судовий збір) в сумі 384 (триста вісімдесят чотири) гривні 20 копійок.
Відповідно до вимог ч.1 ст.113 СК України, після розірвання шлюбу, ОСОБА_1 залишити шлюбне прізвище « ОСОБА_1 ».
Згідно ч.2 ст.114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішення суду про розірвання шлюбу.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 115 СК України, розірвання шлюбу, здійснене в порядку, передбаченому статтями 106 і 107 цього Кодексу, повинно бути зареєстроване в органі державної реєстрації актів цивільного стану.
Рішення суду може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Заводський районний суд міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області, протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - http://zv.dp.court.gov.ua .
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП - НОМЕР_2 , зареєстрована та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП - НОМЕР_3 , який зареєстрований та мешкає: АДРЕСА_2 .
Суддя Івченко Т. П.