"07" листопада 2019 р.м. Одеса Справа № 916/2763/19
Господарський суд Одеської області у складі:
Суддя Гут С.Ф.
При секретарі судового засідання Борисовій Н.В.
За участю представників сторін:
Від позивача: Туфекчі І.Д. - на підставі довіреності №283 від 15.02.2019р.;
Від відповідача: не з'явився;
розглянувши справу за позовом Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк» до Комунального підприємства "Житлово-комунальний сервіс "ПОРТО-ФРАНКІВСЬКИЙ" про стягнення надмірно сплачених грошових коштів у розмірі 61 859,61 грн.,-
16.09.2019 року позивач - Акціонерне товариство “Державний ощадний банк України” в особі філії - Одеського обласного управління АТ “Ощадбанк” звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою (вх. ГСОО №2763/19) до відповідача - Комунального підприємства "Житлово-комунальний сервіс "ПОРТО-ФРАНКІВСЬКИЙ" про стягнення надмірно сплачених грошових коштів у розмірі 61 859,61 грн.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 23.09.2019р. було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу ухвалено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та судове засідання для розгляду справи по суті призначити на "15" жовтня 2019 р. о 10:15 год.
30.09.2019р. до канцелярії господарського суду Одеської області представником позивача було надано заяву за вх.ГСОО№19852/19 про уточнення до позовної заяви.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 15.10.2019р. було відкладено судове засідання на "07" листопада 2019 р. о 10:30 год.
07.11.2019р. до канцелярії господарського суду Одеської області від відповідача надійшов відзив на позовну заяву за вх.ГСОО№22994/19.
Представник відповідача Комунального підприємства "Житлово-комунальний сервіс "ПОРТО-ФРАНКІВСЬКИЙ" в судові засідання по справі не з'явився. Ухвали господарського суду Одеської області були направлені за належною адресою відповідача, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення, а тому за приписами ч.7 ст.120ГПК України відповідач вважається повідомленим належним чином про відкриття провадження у справі.
07.11.2019р. судом після повернення з нарадчої кімнати, в порядку ст. 240 ГПК України, було проголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Дослідивши в відкритому судовому засіданні матеріали справи, надані позивачем докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:
01 серпня 2007 року між ВАТ «Державний ощадний банк України» {далі - AT «Ощадбанк»/Позивач) та КП ЖКС «Порто-Франківський» (далі - Відповідач) укладено договір про утримання будинків, споруд і прибудинкових територій № 9/167 (далі - Договір про утримання будинків, споруд і прибудинкових територій № 9/167).
Відповідно до п. 1 Договору про утримання будинків, споруд і прибудинкових територій АДРЕСА_1 9/167 КП ЖКС «Порто-Франківський» забезпечує обслуговування, утримання і експлуатацію домоволодіння, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 загальною площею 10,20 кв. м., а також утримання прибудинкової території, а AT «Ощадбанк» приймає ділову участь в загальних витратах Відповідача на виконання вказаних робіт співмірно займаної площі в даному домоволодінні, здійснює благоустрій закріпленої за приміщенням прилеглої території і відшкодовує КП ЖКС «Порто-Франківський» витрати на її утримання.
Як зазначено позивачем, 01.08.2007 року між Позивачем та Відповідачем укладено додаткову угоду № 1 до договору № 9/167, якою було визначено тарифи, з розрахунку яких здійснюється відшкодування на утримання домоволодіння та прилеглої прибудинкової території.
Кім того, 01 січня 2011 року між AT «Ощадбанк» та Відповідачем було укладено Додаткову угоду до договору № 9/167, якою було визначено нові тарифи, з розрахунку яких здійснюється відшкодування на утримання домоволодіння та прилеглої прибудинкової території.
Також, 01 серпня 2007 року між AT «Ощадбанк» та КП ЖКС «Порто-Франківський» укладено договір про утримання будинків, споруд і прибудинкових територій № 017/ж/2 (далі -Договір про утримання будинків, споруд і прибудинкових територій № 2/017).
Відповідно до умов п. 1 Договору про утримання будинків, споруд і прибудинкових територій № договору № 2/017 КП ЖКС «Порто-Франківський» забезпечує обслуговування, утримання і експлуатацію домоволодіння, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 площею 837,3 кв. м., а також утримання прибудинкової території, а AT «Ощадбанк» приймає ділову участь в загальних витратах КП ЖКС «Порто-Франківський» на виконання вказаних робіт співмірно займаної площі в даному домоволодінні, здійснює благоустрій закріпленої за приміщенням прилеглої території і відшкодовує КП ЖКС «Порто-Франківський» витрати на її утримання.
Також, 01.08.2007 року між Позивачем та Відповідачем укладено додаткову угоду № 1 до договору № 2/017, якою було визначено тарифи, з розрахунку яких здійснюється відшкодування на утримання домоволодіння та прилеглої прибудинкової території.
Крім того, 01 січня 2011 року між AT «Ощадбанк» та Відповідачем укладено додаткову угоду №1, якою було визначено нові тарифи, з розрахунку яких здійснюється відшкодування зворотньо-експлутаційних витрат на утримання домоволодіння та прилеглої прибудинкової території.
Як вбачається з матеріалів справи, з пунктів 1,2,3 Додаткової угоди від 01 січня 2011 року до Договору про утримання будинків, споруд і прибудинкових територій № 9/167, AT «Ощадбанк» щомісячно здійснювало сплату за зворотньо-експлутаційні витрати за обслуговування, утримання і експлуатацію домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 у розмірі 107,85 гривень в тому числі НДС 20%, яка складалася з: 24,79 гривень - утримання домоволодіння, загальною площею 10,20 кв.м., виходячи з тарифу 2,43 гривень за 1 кв. м.; 20,40 гривень - витрати по утриманню прилеглої прибудинкової території, площею 10,00 кв.м., з розрахунку 2,04 грн., в тому числі ПДВ 20%, за 1 кв.м. прибиральної площі у місяць; 62,66 гривень - додаткова сплата витрат води відповідно до санітарних норм, з розрахунку 0, 65 куб. м. в місяць за 1 кв.м. прилеглої території за тарифом 9, 64 грн., в тому числі ПДВ 20%, починаючи з 01 квітня протягом сезонного поливу.
Крім того, пунктами 1, 2, 3 Додаткової угоди від 01 січня 2011 року до Договору про утримання будинків, споруд і прибудинкових територій № 2/017, AT «Ощадбанк» щомісячно здійснювало сплату за зворотньо-експлутаційні витрати за обслуговування, утримання і експлуатацію домоволодіння за адресою: АДРЕСА_3 у розмірі 2 283,82 гривень, в тому числі НДС 20%, яка складалася з: 2034, 64 гривень - зворотньо-експлутаційні витрати, виходячи з тарифу 2, 43 гривень, в тому числі НДС 20 %, за 1 кв. м. та загальної площі домоволодіння 837,3 кв. м.; 61,20 гривень - витрати по утриманню прилеглої прибудинкової території, площею ЗО, 00 кв.м., з розрахунку 2, 04 грн, в тому числі ПДВ 20%, за 1 кв.м. прибиральної площі у місяць; 187,98 гривень - додаткова сплата витрат води відповідно до санітарних норм, з розрахунку 0, 65 куб* м. в місяць за 1 кв.м. прилеглої території за тарифом 9, 64 грн., в тому числі ПДВ 20%, починаючи з 01 квітня протягом сезонного поливу.
24.01.2012 р. між AT «Ощадбанк» та Департаментом комунальної власності Одеської міської ради укладено договір оренди нежилого приміщення, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Поведьонковою І.І., та зареєстрований в реєстрі за №166 (далі -Договір оренди нежилого приміщення).
Відповідно до п. 1.1. Договору оренди нежилого приміщення департамент комунальної власності Одеської міської ради передає, а AT «Ощадбанк» приймає у строкове платне користування нежилі приміщення першого, другого, третього поверхів та підвалу, загальною площею 883,0 кв. м., розташовані за адресою: АДРЕСА_3 .
14.03.2016р. між AT «Ощадбанк» та Департаментом комунальної власності Одеської міської ради укладено додаткову угоду до договору оренди нежилого приміщення, посвідчену приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Поведьонковою І.І., та зареєстровану в реєстрі за № 1766 згідно п. 1 якої, сторони вирішили розірвати (припинити дію) Договору оренди нежилого приміщення від 24 січня 2012 року за взаємною згодою з 14.03.2016 року.
14.03.2016 року підписано Акт прийому-передачі нежитлового приміщення за договором оренди у новій редакції від 24.01.2012 року.
Крім зазначеного, 08.10.2013 р. між AT «Ощадбанк» та Відповідачем укладено договір оренди № 1 нежилого приміщення, погоджений директором департаменту комунальної власності Одеської міської ради Поздянковим І.В. 21.11.2013 року № 1011-П я (далі -Договір оренди № 1 нежилого приміщення).
Відповідно до п. 1.1. договору оренди № 1 нежилого приміщення Відповідач передає, а AT «Ощадбанк» приймає у строкове платне користування нежитлове приміщення, загальною площею 5,4 кв. м., розташоване за адресою: Ніжинська, 66.
Далі, 01.07.2016 року між AT «Ощадбанк» та Відповідачем укладено Додатковий договір про розірвання договору оренди № 1 нежилого приміщення від 08.10.2013 року, згідно п. 1 якого, сторони вирішили розірвати (припинити дію) Договору оренди № 1 нежилого приміщення від 08 жовтня 2013 року з 1 липня 2016 року.
Після чого, 01.07.2016 року підписано Акт прийому-передачі до договору оренди № 1 нежилого приміщення від 08.10.2013 року.
Позивач вказує, що 29.05.2018р. AT «Ощадбанк» звернувся до Відповідача з заявою за вих. № 113.20/2360 від 25.05.2018 р., в якій просив, у зв'язку з закриттям відділення AT «Ощадбанк», розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Буніна, 40 (Додаткова угода про розірвання договору оренди від 14.03.2016 р.) повернути кошти, витрачені на оплату експлуатаційних витрат, згідно Договору про утримання будинків, споруд і прибудинкових територій № 2/017 у розмірі 59 379,06 грн. за період з 14.03.2016 р. по 31.05.2018 р.
Окрім цього, 29.05.2018 року AT «Ощадбанк» звернувся до Відповідача з заявою за вих. № 113.30/2362 від 25.05.2018, в якій просив припинити дію договору про утримання будинків, споруд і прибудинкових територій № 2/017 у зв'язку із тим, що об'єкт оренди за адресою: м. Одеса, вул. Буніна, 40 був зданий Департаменту комунальної власності згідно Акту прийому- передачі від 14.03.2016 року.
Також, 29.05.2018р. AT «Ощадбанк» звернувся до КП ЖКС «Порто-Франковький» з заявою за вих. № 113.21/2359 від 25.05.2018 р,5 в якій просив у зв'язку з закриттям відділення AT «Ощадбанк», розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Ніжинська 66 (Додаткова угода про розірвання договору оренди від 01.07.2016 р.), повернути кошти, витрачені на оплату експлуатаційних витрат, згідно Договору про утримання будинків, споруд і прибудинкових територій № 9/167 у розмірі 2 480, 55 грн. за період з 01.07.2016 р. по 31.05.2018 р.
29.05.2018 року AT «Ощадбанк» звернувся до Відповідача з заявою за вих. № 113.30/2361 від 25.05.2018 р., в якій просив припинити дію договору № 9/167, у зв'язку з тим, що об'єкт оренди за адресою: м. Одеса, вул. Ніжинська, 66 був переданий КП ЖКС «Порто-Франківський» згідно акту прийому-передачі від 01.07.2016 року.
З урахуванням зазначеного, 11.07.2018 року на вищезазначені листи AT «Ощадбанк» надійшла відповідь від КП ЖКС «Порто-Франківський» за вих. № 1888/11, у якій Відповідач підтвердив, що дійсно, згідно актам звіряння взаємних розрахунків за період: з березня 2016 року по травень 2018 року між КП ЖКС «Порто-Франківський» і AT «Ощадбанк», за адресою: м. Одеса, вул. Буніна, 40 (за договором № 2/017) є переплата у розмірі 59 379.06 гривень.
Також, у вищезазначеному листі Відповідач підтвердив, що згідно Актам звіряння взаємних розрахунків за період: з липня 2016 року по травень 2018 року між КП ЖКС «Порто-Франківський» і AT «Ощадбанк», за адресою: м. Одеса, вул. Ніжинська, 66 дійсно є переплата у розмірі 2 480,55 гривень (за договором №9/167).
Окрім цього, КП ЖКС «Порто-Франківський» у вищезазначену листі повідомив, що AT «Ощадбанк» має приміщення за адресою: м. Одеса, вул. Преображенська 5, кв. 22, де існує заборгованість на 01.08.2018 року за послугою СДТП у сумі 15 998,69 гривень та по послузі «Вивіз сміття» у сумі 864,00 гривень та запропонував AT «Ощадбанк» повернути кошти з урахуванням вказаної заборгованості у сумі 44 996,92 гривень.
Однак позивач зазначає, що AT «Ощадбанк» не є власником квартири АДРЕСА_4 : АДРЕСА_5 , про що КП ЖКС «Порто-Франківський» було повідомлено листом від 17.01.2019 року. Будь-які договори, між AT «Ощадбанк» та КП ЖКС «Порто- Франківський» про надання житлово - комунальних послуг та/або про утримання будинків, споруд і прибудинкових територій за адресою: м. Одеса вул. Преображенська, 5 не укладалися.
У зв'язку з викладеним позивач 22.04.2019 року за вих. № 113.21/242/1947 AT «Ощадбанк» повторно звернувся до КП ЖКС «Порто-Франківський» з заявою, у якій просив повернути надлишково перераховані кошти у загальній сумі 61 859, 61 гривень. Однак, відповіді на такий лист, станом на поточну дату Банку не надано, кошти не повернуті.
З метою досудового врегулювання спору 10.07.2019 року за вих. №113.20- 14/56492/2019-15/ВИХ AT «Ощадбанк», керуючись ст. 222 Господарського Кодексу України, та ст. 19 Господарського процесуального кодексу, звернувся до Відповідача з претензією на суму 61 859, 61 гривень, в якій вимагав протягом 30 календарних днів з дня отримання претензії повернути надлишково перераховані кошти за реквізитами, що вказані у претензії.
Однак, станом на момент подання позовної заяви заборгованість КП ЖКС «Порто- Франківський» перед AT «Ощадбанк» у сумі 61 859,61 грн. залишається не погашеною, а претензія №113.20- 14/56492/2019-15/ВИХ від 10.07.2019 була залишена без виконання та відповіді.
З наведених підстав, Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» в особі філії - Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк» звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Комунального підприємства "Житлово-комунальний сервіс "ПОРТО-ФРАНКІВСЬКИЙ" про стягнення надмірно сплачених грошових коштів у розмірі 61 859,61 грн.
Дослідивши в відкритому судовому засіданні матеріали справи, надані сторонами докази, проаналізувавши норми чинного законодавства, суд дійшов наступних висновків.
У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. При цьому, ст.12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.
Частиною 1 ст.15 ЦК України закріплено право кожної особи на захист свого цивільного права у випадку його порушення, невизнання або оспорювання.
Порушення права пов'язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.
При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликане поведінкою іншої особи.
Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб'єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.
Згідно з ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Приписами ч.ч.1, 2 ст. 20 ГК України встановлено, що держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів.
Частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) встановлено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько- господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Частиною 1 статті 174 ГК України встановлено, що господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Судом встановлено, що правовідносини сторін склалися на підставі укладених між ними договорів, а саме: Договору про утримання будинків, споруд і прибудинкових територій №9/167 від 01.08.2017р. та Договору про утримання будинків, споруд і прибудинкових територій №2/017 від 01.08.2007р.
Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певні дії (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. При цьому, зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, у тому числі із договору.
Згідно вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. В свою чергу, порушенням зобов'язання, відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін в силу положень ч.2 ст.598 цього Кодексу допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.
Згідно ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язання встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до 283 Господарського кодексу України визначено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).
Договір оренди, відповідно до ст. 291 Господарського кодексу України, припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено. Договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу. Правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільним кодексом України.
За положеннями ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави(безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: повернення виконаного за недійсним правочином; витребування майна власником із чужого незаконного володіння; повернення виконаного однією із СТОРІН у зобов'язанні; відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
Разом з тим, оскільки зобов'язання за договорами оренди приміщень за адресою: АДРЕСА_3 таза АДРЕСА_6 АДРЕСА_2 припинились ще у 2016 році, припинилося і надання AT «Ощадбанк» з боку КП ЖКС «Порто-Франківський» відповідних послуг з утримання будинків, споруд і прибудинкових територій, а саме: по приміщенню за адресою м. Одеса, вул. Буніна, 40 припинення надання відповідних послуг AT «Ощадбанк» з боку КП ЖКС «Порто-Франківський» відбулося з 14.03.2016р. (з дати передачі приміщення за актом прийому - передача від 14.03.2016 р.); по приміщенню за адресою: м. Одеса, вул. Ніжинська, 66 припинення надання відповідних послуг AT «Ощадбанк» з боку КП ЖКС «Порто-Франківський» відбулося з 01.07.2016 р.(з дати передачі приміщення за актом прийому передача від 01.07.2016 р.).
З викладеного господарським судом зроблено висновок, що у зв'язку з припиненням зобов'язання за такими договорами оренди, відсутня і правова підстава для набуття КП ЖКС «Порто- Франківський» коштів від AT «Ощадбанк», сплачених за послуги з утримання будинків, споруд і прибудинкових територій, а отже майно - грошові кошти - є таким, що утримаються та використовуються КП ЖКС «Порто-Франківський» без достатніх на це правових підстав.
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 222 Господарського кодексу України учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду. У разі необхідності відшкодування збитків або застосування інших санкцій суб'єкт господарювання чи інша юридична особа - учасник господарських відносин, чиї права або законні інтереси порушено, з метою безпосереднього врегулювання спору з порушником цих прав або інтересів має право звернутися до нього з письмовою претензією, якщо інше не встановлено законом.
З урахуванням того, що КП ЖКС «Порто-Франківський» не було повернуто надлишково перераховані AT «Ощадбанк» грошові кошти у загальній сумі 61 859, 61грн., незаконно утримує без достатніх правових підстав AT «Ощадбанк» за таких обставин, господарський суд вважає правомірною вимогу позивача щодо стягнення з відповідача суму надмірно сплачених грошових коштів у розмірі 61 859,61грн.
Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У відповідності до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Зі змісту ст.77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.
Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
Відповідач в судові засідання відповідач не з'являвся хоча заздалегідь був повідомлений про дату час та місце судового засідання.
Відповідно до приписів ст.129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст.13, 20 73, 74, 76, 86, 126, 129, 165, 232, 233, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1.Позов Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк» до Комунального підприємства "Житлово-комунальний сервіс "ПОРТО-ФРАНКІВСЬКИЙ" про стягнення надмірно сплачених грошових коштів у розмірі 61 859,61 грн. - задовольнити.
2.Стягнути з Комунального підприємства "Житлово-комунальний сервіс "ПОРТО-ФРАНКІВСЬКИЙ" (65023, м. Одеса, вул. Л. Толстого, 5, код ЄДРПОУ 35303262) на користь Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (01001, м. Київ, вул. Госпітальна, 12-г, код ЄДРПОУ 00032129 в особі філії - Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк» (65014, м. Одеса, вул. Базарна, 17, код ЄДРПОУ 09328601) заборгованість у загальній сумі 61 859 /шістдесят одна тисяча вісімсот п'ятдесят дев'ять/ грн. 61 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 921 /одна тисяча дев'ятсот двадцять одна/ грн. 00 коп.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Наказ видати в порядку ст.327 ГПК України
Повне рішення складено 12 листопада 2019 р.
Суддя С.Ф. Гут