ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
12.11.2019Справа № 910/12239/19
Господарський суд міста Києва у складі судді Грєхової О.А., розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу
за позовом Комунального підприємства "Київський метрополітен"
до Фізичної особи-підприємця Загоруйко Олени Фоніївни
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)
про стягнення заборгованості за Договором №2534 від 13.10.2017 в розмірі 49721,96 грн
Без повідомлення (виклику) сторін.
Комунальне підприємство «Київський метрополітен» звернулося до Господарського суду міста Києва із позовними вимогами до Фізичної особи-підприємця Загоруйко Олени Фоніївни про стягнення заборгованості за Договором №2534 від 13.10.2017 в розмірі 49721,96 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань за Договором про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду № 2534 від 13.10.2017, в частині сплати авансової орендної плати.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.09.2019 відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
04.10.2019 представником відповідача подано клопотання про залучення до участі у справі Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору та відзив на позовну заяву, у якому останній проти задоволення позову заперечив, зазначивши, що позивач не передав об'єкт оренди відповідачу по акту прийому-передачі. Окрім того, відповідач зазначив, що здійснив оплату авансового платежу у сумі 38864,84 грн., в підтвердження чого надав квитанцію від 27.08.2019.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.10.2019 залучено до участі у справі Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача.
15.10.2019 представником позивача подано відповідь на відзив у якій позивач заперечив проти доводів відповідача, викладених у відзиві, з огляду на те, що об'єкт оренди не переданий в оренду з вини самого відповідача, а настання строку сплати авансової орендної сплати безпосередньо не пов'язано з передачею об'єкта оренди в оренду.
16.10.2019 представником позивача подано клопотання про долучення документів до матеріалів справи.
21.10.2019 представником третьої особи подано письмові пояснення, в яких Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) підтримав позов та просив суд задовольнити позовні вимоги Комунального підприємства "Київський метрополітен".
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
13 жовтня 2017 року між Департаментом комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - орендодавець, третя особа), Фізичною особою-підприємцем Загоруйко Оленою Фоніївною (далі - орендар, відповідач) та Комунальним підприємством «Київський метрополітен» (далі - підприємство-балансоутримувач, позивач) укладено Договір про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду № 2534 (далі - Договір) за умовами якого, орендодавець на підставі протоколу засідання постійної комісії Київської міської ради з питань власності від 23.06.2017 № 54 передає, а орендар приймає в оренду нерухоме майно (приміщення № 3), що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва (далі - об'єкт оренди), яке знаходиться за адресою: м. Київ, станція метро «Контрактова площа» (вестибюль № 1), для розміщення на території метрополітену торговельних об'єктів змішаної торгівлі.
Цей Договір визначає взаємовідносини сторін щодо строкового, платного користування орендарем об'єктом оренди (п. 1.2 Договору).
Відповідно до п. 2.1 Договору об'єктом оренди є частина переходу станції метро «Контрактова площа» (вестибюль № 1), загально площею 18,94 кв. м., згідно з викопіюванням з по поверхового плану, що складає невід'ємну частину цього Договору.
Згідно з п. 2.2 Договору вартість об'єкта оренди згідно із затвердженим орендодавцем висновком про вартість майна станом на 30.06.2017 становить 1 кв.м. 46678,99 грн, всього 884100,00 грн.
Стан об'єкта оренди на дату передачі його орендареві визначається в акті приймання-передачі, що складає невід'ємну частину цього Договору (п. 2.3 Договору).
Пунктом 2.4 Договору визначено, що орендар вступає у строкове платне користування об'єктом оренди у термін, указаний у цьому Договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього Договору та акта приймання-передачі об'єкта оренди.
Передача об'єкта в оренду не тягне за собою виникнення в орендаря права власності на цей об'єкт.
Об'єкт оренди належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва і знаходиться на балансі КП «Київський метрополітен» (п. 2.5 Договору).
Відповідно до п. 3.1 Договору орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за майно територіальної громади міста Києва, яке передається в оренду, затвердженої рішенням Київської міської ради від 21.04.2015 № 415/1280 згідно з розрахунком орендної плати, що є невід'ємною частиною цього Договору, становить без ПДВ 1948,85 грн за 1 кв.м. орендної площі, що в цілому складає за базовий місяць розрахунку 36911,17 грн.
Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць. Оперативна інформація про індекси інфляції, розраховані Державною службою статистики України, розміщується на веб-сайті Фонду державного майна України (п. 3.2 Договору).
Пунктом 3.5 Договору визначено, що додатково до орендної плати нараховується податок на додану вартість у розмірах та порядку, визначених законодавством України, який сплачується орендарем разом з орендною платою.
За умовами п. 3.6 Договору орендна плата сплачується орендарем на рахунок підприємства-балансоутримувача, починаючи з дати підписання акта приймання-передачі.
Останнім днем сплати орендної плати є дата підписання сторонами акта приймання-передачі при повернення об'єкта оренди орендодавцеві, або фактичного звільнення об'єкта оренда (за рішенням суду тощо).
У відповідності до п. 3.10 Договору зобов'язання орендаря по сплаті орендної плати забезпечується у вигляді авансової орендної плати в розмірі не менше ніж орендна плата за два місяці. Орендар сплачує авансовий платіж протягом 10 календарних днів з дати підписання Договору. Підприємство-балансоутримувач зараховує авансовий платіж як орендну плату за останні два місяці строку дії Договору оренди. Індексація орендної плати в цьому випадку проводиться відповідно до Методики розрахунку орендної плати за майно територіальної громади міста Києва, яке передається в оренду.
Згідно з п. 4.1.1 Договору орендодавець зобов'язаний протягом 30 календарних днів після виконання орендарем проектних, будівельно-монтажних робіт та підписання акту введення в експлуатацію передати по акту приймання-передачі об'єкт оренди.
Пунктом 4.2.4 Договору визначено, що орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату та інші платежі.
Цей Договір є укладеним з моменту підписання його сторонами з 13 жовтня 2017 року до 11 жовтня 2020 року.
Додатком № 1 до Договору сторонами викладено розрахунок орендної плати по об'єкту оренди станом на 01.09.2017, відповідно до якого, розмір місячної орендної плати становить 36911,17 грн без ПДВ.
11 вересня 2018 року між сторонами укладено Договір про внесення змін № 1 до Договору, відповідно до якого, сторонами, зокрема викладено п. 3.1 Договору в новій редакції.
Відповідно до п. 3.1 Договору орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за майно територіальної громади міста Києва, яке передається в оренду, затвердженої рішенням Київської міської ради від 21.04.2015 № 415/1280, згідно з розрахунком орендної плати, що є невід'ємною частиною цього Договору (Додаток 1) становить без ПДВ 855,00 грн за 1 кв.м. орендованої площі, що в цілому за місяць складає 16193,68 грн та застосовується з 01.09.2018.
Додатком № 1 до Договору про внесення змін № 1 до Договору сторонами викладено розрахунок орендної плати по об'єкту оренди станом на 01.06.2018, відповідно до якого, розмір місячної орендної плати становить 16193,68 грн без ПДВ.
Листами № 156-НЗ від 27.02.2019 та № 298-НЗ від 23.04.2019 позивач звертався до відповідача із вимогою сплатити авансовий платіж.
Як зазначає позивач, відповідач авансовий платіж сплатив лише частково у розмірі 38864,84 грн, у зв'язку з чим за відповідачем обліковується заборгованість в розмірі 49721,96 грн по сплаті авансового платежу, в зв'язку з чим, позивач звернувся до суду з позовом.
Відповідач в свою чергу, заперечуючи проти позову, у відзиві на позовну заяву зазначає, що 18.04.2019 позивачем було виставлено відповідачу рахунок № 206 на сплату авансового платежу саме у розмірі 38864,84 грн, що узгоджується із внесеними сторонами змінами в Договір щодо розміру орендної плати.
Як зазначає відповідач, оскільки авансова орендна плата зараховується саме за останні два місяці оренди, то розмір орендної плати за ці останні два місяці визначається домовленістю між сторонами, що за часом є найближчою до таких останніх двох місяців оренди, а не первісними домовленостями.
Також, відповідач зазначає, що об'єкт оренди до цього часу відповідачу не переданий, акт приймання-передачі не підписаний, а отже у відповідача відсутні підстави та обов'язок зі сплати орендної плати.
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
У відповідності до положень ст. ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем договору, судом встановлено, що укладений Договір за своїм змістом та правовою природою є договором найму (оренди), який підпадає під правове регулювання норм глави 58 Цивільного кодексу України та §5 глави 30 Господарського кодексу України.
Відповідно до ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Аналогічні положення містить ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України.
Згідно з частинами 1, 5 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Пунктами 1, 4 ст. 285 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.
На відносини, пов'язані із орендою комунального майна поширюється дія Закону України "Про оренду державного та комунального майна" № 2269-XII від 10.04.1992.
Статтею 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" визначено, що орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.
У відповідності до ч. 3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.
Відповідно до частини 3 статті 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" строки внесення орендної плати визначаються у договорі.
Згідно приписів ч. 1 ст. 14 ЦК України, цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України). Одностороння відмова від зобов'язання, в силу ст. 525 ЦК України, не допускається.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідні положення також визначаються у ч. 1 ст. 193 ГК України.
Положеннями ст. 525 ЦК України та ч. 7 ст. 193 ГК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання не допускається, крім випадку, коли право такої відмови встановлено договором або законом.
Судом встановлено, що договір № 2534 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду між сторонами укладено 13.10.2017 року.
У відповідності до п. 3.10 Договору, як зазначалось вище, зобов'язання орендаря по сплаті орендної плати забезпечуються у вигляді авансової орендної плати в розмірі не менше ніж орендна плата за два місяці. Орендар сплачує авансовий платіж протягом 10 календарних днів з дати підписання Договору.
Таким чином, строк внесення відповідачем авансового платежу настав 24.10.2017.
Згідно з розрахунком орендної плати (Додаток №1 до договору) розмір місячної орендної плати становить 36911,17 грн (без ПДВ), що разом з ПДВ складає 44293,40 грн.
З урахуванням положень п. 3.10 договору та додатку №1 до договору (розрахунок орендної плати) розмір авансового платежу становить 88586,80 грн (44293,40 грн з ПДВ (місячна орендна плата) * 2).
В той же час, як вбачається з матеріалів справи, відповідач авансовий платіж сплатив частково, а саме в розмірі 38864,84 грн, що підтверджується бухгалтерською довідкою про виконання зобов'язання в частині сплати авансового платежу по договору про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду та платіжним дорученням №@2PL313094 від 28.08.2019, наданими позивачем та квитанцією № 0.0.1448146071.1 від 27.08.2019, наданою відповідачем.
Залишок авансового платежу в розмірі 49721,96 грн (88586,80 грн. - 38864,84 грн. = 49721,96 грн) відповідачем на рахунок позивача сплачено не було. Доказів протилежного відповідачем суду не надано та матеріали справи не містять.
З урахуванням положень ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України та п. 3.10 Договору грошове зобов'язання відповідача по сплаті авансового платежу повинно було виконуватись на умовах передоплати.
Згідно статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Оскільки, заборгованість відповідача зі сплати авансового платежу у розмірі 49721,96 грн належним чином доведена, доказів сплати відповідачем вказаної суми у строки, встановлені договором матеріали справи не містять, суд дійшов висновку про задоволення позову про стягнення 49721,96 грн заборгованості.
При цьому суд відхиляє заперечення відповідача про те, що розмір авансового платежу повинен складати 38864,84 грн (з ПДВ), тобто орендну плату за два місяці за ставкою в розмірі 19423,42 грн (з ПДВ), встановленою договором про внесення змін № 1 від 14.08.2018, оскільки строк виконання зобов'язання сплатити такий авансовий платіж настав 24.10.2017, тобто до укладення вказаного договору про внесення змін, в якому сторони до того ж домовились про те, що зменшена ставка орендної плати застосовується до правовідносин, що виникнуть між сторонами з 01.09.2018.
Суд також не погоджується з твердженнями відповідача про те, що складення позивачем рахунку-фактури на сплату авансового платежу у меншому розмірі - на суму 38864,84 грн (розрахованого від зменшеного розміру орендної плати) свідчить про досягнення сторонами домовленості про новий розмір авансового платежу, з огляду на те, що, по-перше, рахунок не є первинним бухгалтерським документом, який підтверджує факт вчинення певної господарської операції; по-друге, факт виставлення рахунку на меншу суму не свідчить про внесення змін до укладеного сторонами договору та, відповідно, не змінює розмір обумовленого договором авансового платежу, зафіксованого в основному договорі; по-третє, умовами договору про внесення змін № 1 від 14.08.2018 був змінений розмір орендної плати на майбутнє (адже сторонами було погоджено, що новий розмір орендної плати буде застосовуватись починаючи з 01.09.2018), проте положення п. 3.10, якими врегульований порядок та розмір сплати авансового платежу, сторонами змінені не були.
Доводи відповідача про те, що обов'язок зі сплати авансового платежу відсутній, оскільки позивач не передав об'єкт оренди відповідачу по акту прийому-передачі, суд вважає необґрунтованими, з огляду на те, що у відповідності до умов договору відповідач зобов'язаний здійснити авансову орендну плату протягом 10 календарних днів з дати підписання договору. Обов'язок зі сплати авансового платежу не пов'язаний з передачею об'єкта в оренду.
Окрім того, згідно з ч. 1 ст. 13 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передача об'єкта оренди орендодавцем орендареві здійснюється у строки і на умовах, визначених у договорі оренди.
Пунктом 4.1.1 договору передбачено, що протягом 30 календарних днів після виконання орендарем проектних, будівельно-монтажних робіт та підписання акту введення в експлуатацію передати по акту приймання-передачі об'єкт оренди.
Орендар зобов'язаний забезпечити розробку проектної документації на об'єкт оренди у відповідності до технічних вимог, наданим підприємством-балансоутримувачем на замовлення орендаря, погодити з підприємством-балансоутримувачем та виконати будівельно-монтажні роботи (п. 4.2.1 договору).
Згідно з п. 4.2.2 договору орендар зобов'язаний протягом 30 календарних днів з моменту підписання акту введення в експлуатацію прийняти по акту приймання-передачі об'єкт оренди.
Отже, передача об'єкта оренди відповідачу в оренду пов'язана з моментом виконання ним проектних, будівельно-монтажних робіт та підписання акту введення в експлуатацію.
Однак, суду не надано та матеріали справи не містять будь-яких відомостей щодо розроблення відповідачем проектної документації на об'єкт оренди у відповідності до технічних вимог та, відповідно, належним чином складеного акта приймання-передачі об'єкта оренди.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідач під час розгляду справи не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність у нього обов'язку сплатити заявлену до стягнення суму заборгованості з авансової орендної плати.
За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з покладенням судового збору на відповідача в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Загоруйко Олени Фоніївни ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Комунального підприємства "Київський метрополітен" (03056, м. Київ, проспект Перемоги, будинок 35, ідентифікаційний код 03328913) заборгованість у розмірі 49721 (сорок дев'ять тисяч сімсот двадцять одна) грн 96 коп. та судовий збір у розмірі 1921 (одна тисяча дев'ятсот двадцять одна) грн 00 коп.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно з ч. 1 ст. 256 та підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу XI «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення.
Повне рішення складено: 12.11.2019
Суддя О.А. Грєхова